Рішення

від 15.09.2023 по справі 925/222/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2023 року м. Черкаси справа № 925/222/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, із секретарем судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Будівельник і К", м.Черкаси, вул.Чигиринська,569/1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сигнум", м.Київ, вул.Глазунова,3 (поштова адреса: м.Київ, вул.Андрея Шептицького,4/7 поверх/)

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Черкаської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (18000, м.Черкаси, Залізничний провулок,16)

про визнання права власності,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Ніколаєв О.В. - адвокат, за ордером;

від відповідача: Тищенко Ю.П. - адвокат, за ордером,

Молотков В.О. - адвокат, за ордером;

від третьої особи: Калашник М.В. - за довіреністю.

ТОВ "Магазин "Будівельник і К" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до ТОВ "Сигнум" з вимогами про визнання права власності на під`їзну залізничну колію №21 довжиною 444 метри, яка є продовженням колії №16 станції Змагайлівка Черкаської філії ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", від точки розділу межі земельної ділянки (кадастровий номер 71101366400:03:0023) до точки примикання до залізничної колії №21, а також про відшкодування судових витрат.

Короткий опис руху справи:

Ухвалою суду від 20.02.2023 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання 16.03.2023.

27.03.2023 за вх.№5122/23 суду від відповідача надійшов відзив на позов.

Проведення підготовчого засідання було відкладено на 03.05.2023 для отримання документів.

03.05.2023 проведення підготовчого засідання було відкладено на 18.05.2023 для отримання документів від учасників.

18.05.2023 проведення підготовчого засідання відкладено на 01.06.2023.

Проведення підготовчого засідання 15.06.2023 відкладено на 29.06.2023 для отримання документів від учасників.

29.06.2023 проведення підготовчого засідання відкладено на 17.07.2023.

В розгляді справи оголошувалась перерва:

з 16.03.2023 по 27.03.2023;

з 01.06.2023 до 15.06.2023;

з 17.07.2023 по 26.07.2023;

з 11.09.2023 по 15.09.2023.

26.07.2023 підготовче провадження закрито і справа призначена в судовий розгляд на 11.09.2023.

На виконання ухвали суду Одеська залізниця та Служба капітальних вкладень (НКВпроект-2) надали суду належно посвідчені копії документів, що слугували підставою виготовлення проектантом для замовника ТОВ "Сигнум" в 2010 році Технічного паспорту на 916м під`їзної залізничної колії №21 по ст.Змагайлівка в м. Черкаси.

В судовому засіданні 15.09.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до приписів ст.ст.233, 240 ГПК України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Позивач ТОВ Магазин "Будівельник і К" є правонаступником активів та пасивів Колективного торгово-виробничого підприємства "СТРОИТЕЛЬ" - рішення власника про реорганізацію шляхом злиття юридичних осіб оформлене протоколом зборів №11 від 20.06.2005 (т.1 а.с. 38, витяг зі Статуту нова редакція, том 1 а.с. 11).

За договором купівлі-продажу 3-2891 від 26.04.1994 Черкаське колективне торгово-виробниче підприємство "Будівельник" стало власником виробничого комплексу по вул.Першотравневій,74 в м.Черкаси (пізніше вулиця перейменована в Героїв Холодного Яру) (т.1 а.с. 21).

15.12.1993 згідно з актом прийняття об`єкта в експлуатацію комісійно прийнято в експлуатацію продовження під`їзної колії №21 ТПП "Магазин "Строитель" ст. Змагайлівка (т. 1 а.с. 12). При цьому довжина залізничної колії та її ідентифікуючі ознаки - не вказана.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №2957318 від 01.03.2004 магазин КТВП "Строитель" є власником об`єкта, в тому числі колії ІІ. Довжина колії, її ідентифікаційні ознаки - не вказані (том 1 а.с. 25).

До 2005 року позивач був власником цілісного майнового комплексу, розташованого по вул. Першотравневій (Героїв Холодного Яру), 74 у м. Черкаси;

Згідно з передавальним актом КТВП "Строитель" станом на 20.10.2005 при реорганізації в ТОВ магазин "Будівельник і К" на баланс останнього передана під`їзна колія вартістю 183,7 тис грн. (без ідентифікаційних ознак).

За рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.09.2007 у справі №11/2773 (том 1 а.с. 13-14) за позивачем визнано право власності на гараж, столярний цех літ. А-І, частину огороді №1-3, огорожу №4, відмостку І та залізничну колію ІІ, що розташовані за адресою м. Черкаси, вул. Першотравнева, 74.

Інвентаризаційна справа об`єкта позивача (т. 1 а.с. 15-20) в описі майна не містить ідентифікуючих ознак колії ІІ та її розміщення.

Для отримання кредиту позивачем його майновий комплекс за відповідним договором було передано в іпотеку АТ Промінвестбанку (т. 1 а.с. 26-30 з описом майна). Для оформлення застави позивачем Черкаське КП ЧООБТІ 11.09.2001 за вих.№3668К видало довідку-характеристику позивачеві про будівлі та споруди позивача, в тому числі на залізничну колію ІІ. Ідентифікуючих ознак колії, її вартості, інших характеристик - в довідці немає (т. 1 а.с. 21-22).

25.09.2003 між позивачем та третьою особою (МППЗТ) був укладений договір №77 на подання та прибирання вагонів силами локомотиву МППЗТ на під`їзній колії №21, що є продовженням колії №3 ст. Змагайлівка (т. 1 а.с. 23 - 24). Даний Договір не визначає право власності на під`їзну колію №21 чи режим її використання сторонами. Договір укладено до 25.09.2007.

На забезпечення вимог кредитора за кредитним договором №02-92/03 від 15.09.2003 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) "Промінвестбанк" (іпотекодержатель) та позичальником колективним торгівельно-виробничим підприємством магазин "Строитель" (іпотекодавець) 07.04.2024 був укладений іпотечний договір №02-53/04 (нотаріально посвідчений) (т.1 а.с.26-30 - з додатком до договору), за умовами якого в іпотеку передано комплекс будівель та споруд, розташованих по вул.Першотравневій, 74 в м.Черкаси, в т.ч. залізнична колія ІІ (позиція 6 майна в списку - без ідентифікуючих ознак колії, її вартості, інших характеристик колії.

В 2005 позивачем прийнято рішення про відчуження частини комплексу товариству "Сигнум" та укладено тристоронній нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу частини майнового комплексу (за згодою іпотеко держателя Промінвестбанк) (том 1 а.с. )

При цьому іпотекодержатель ЗАТ "Промінвестбанк" надав письмову згоду на відчуження частини нерухомого майна магазину "Строитель", в т.ч. частину колії ІІ - лист вих.№1207-02/05 від 19.04.2005 (т.1 а.с. 31).

19.04.2005 між продавцем магазин "Строитель" , покупцем "Сигнум" та за участю третьої сторони (іпотекодержателя) АК (ЗАТ) "Промінвестбанк" укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу частини комплексу будівель за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 74, а саме:

Склад, літ. Б-І, площею 536,6 кв.м;

Склади ПММ літ. В,Г,Д,Ж,З,Е,И,К,Л,М,Н,О,С,Т;

Частина огорожі №1-3.

П.3 договору визначено, що сторони домовились про те, що будь-які інженерні комунікації, зокрема лінії електропостачання, а також асфальтобетонне покриття, залізнична під`їзна колія передається у власність покупця.

П.4 Продавець надає Покупцю право вільного (без будь-яких обмежень), постійного та безоплатного користування залізничною під`їзною колією, що проходить по території Продавця (том 1 а.с. 32-33). Договір підписано всіма учасниками без будь-яких застережень чи протоколів розбіжностей. При цьому межі під`їзної колії в договорі не визначались, сама колія не розділялась.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7151498 від 03.05.2005 ТОВ "Сигнум" зареєстрував право власності на комплекс будівель по вул. Першотравневій, 74 в м. Черкаси. Наявність залізниці чи під`їзної колії не вказані (том 1 а.с. 36).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16419739 від 25.10.2007 ТОВ "Магазин "Будівельник і К" зареєстрував право власності на нежитлову будівлю з господарськими спорудами по вул. Першотравневій, 74 в м. Черкаси - гараж, столярний цех літ.А-І, частина огорожі №1-3, огорожа №4, відмостка І, залізнична колія ІІ (том 1 а.с. 37). При цьому ідентифікуючі ознаки залізничної колії, її довжина чи вартість не вказані.

ТОВ "Сигнум" оформив право власності на набуте майно, оформив земельні ділянки під залізничною колією, оформив технічний паспорт на під`їзну колію №21 в м. Черкаси.

03.04.2007 між позивачем та відповідачем підписано акт розмежування прав власності залізничної колії ТОВ магазин "Будівельник" та ТОВ "Сигнум". Загальна довжина колії позивача складає 444м, загальна довжина колії відповідача складає 151,5м. Загальна довжина колії складає 595,5м (а.с. 35). Суд зазначає, що даний Акт не встановлює та не визначає підстав виникнення прав власності сторін на під`їзну колію 21. Акт не змінює умови договору купівлі-продажу нерухомого майна 19.04.2005 (том 1 а.с. 32-33).

Позивач 27.07.2018 листом (вих.№20) звернувся до директора Черкаської філії Київ-Дніпровського МППЗТ з вимогою проводити всі роботи по експлуатації колії №21 тільки за узгодженням з власником - ТОВ Магазин "Будівельник і К" (том 1 а.с. 49). В додатках вказує про технічний паспорт на майно та акт вводу в експлуатацію, акт розподілу меж залізничної колії №21.

21.05.2019 позивач направив письмову вимогу відповідачеві ТОВ "Сигнум" про усунення порушення права власності, складання Акту розмежування балансової належності колії для виготовлення технічного паспорту під`їзної залізничної колії (том 1 а.с. 50). Позивач стверджує, що згідно Акту від 03.04.2007 власністю ТОВ "Будівельник і К" є колія довжиною 444 м, а ТОВ "Сигнум" володіє 151,5 м залізничної колії №21.

У 2022 році позивач звернувся з вимогами до відповідача про визнання права власності на майно - колію №21 довжиною 444 метри, мотивуючи тим, що не продавав відповідачеві спірне майно та не давав згоди на його оформлення та використання. Як вважає позивач, порушення його права та невизнання права власності відповідачем ТОВ "Сигнум" стало причиною звернення до суду для захисту та поновлення свого права.

Позиція позивача в судовому засіданні:

Представник позивача підтримав вимоги позову. Вказує, що ними добудовано 595м залізничної колії як продовження під`їзної колії №21 до основної залізничної магістралі ст.Змагайлівка в м.Черкаси. Загальна довжина під`їзної колії №21 становить 916м та перебуває у володінні відповідача, що є перешкодою позивачеві у користуванні під`їзною колією, оскільки залізниця вимагає документи (паспорт та техдокументацію) на колію №21 для підписання договору на поставку вагонів для розвантаження на майданчиках позивача.

Позивач вказує, що вони продали відповідачеві частину комплексу нерухомості по вул. Чигиринській в м. Черкаси, що дотична до під`їзної колії №21, але не відчужували 916м під`їзної колії відповідачеві. Відповідач самостійно оформив в користування три окремі земельні ділянки під спірною під`їзною колією №21, з різними кадастровими номерами. Ці ділянки є комунальною власністю, в межах міста, та віднесені до земель промисловості, транспорту та зв`язку. Про виділення земельних ділянок в користування відповідачеві позивач дізнався в 2022 році з відповіді на адвокатський запит. Позивач вказує, що при відчуженні майна та виділенні його в натурі відповідачеві банк (як іпотекодержатель) давав згоду на таке відчуження, але № під`їзної колії при цьому не визначався, в договорі від 22.04.2005 номер колії також відсутній (не вказаний), як і ідентифікуючі ознаки самої колії.

Просить позов задовольнити. Мету позову не пояснив.

Позиція відповідача в засіданні суду:

Представник відповідача вимоги заперечує та вказує на законне набуття у власність за письмовим договором залізничної під`їзної колії №21 ст.Змагайлівка. Для користування коліями ним оформлені документи на земельні ділянки, оформлено технічний паспорт колії з усіма технічними вимогами. Відповідач з квітня 2005 року несе тягар утримання та обслуговування всієї під`їзної колії №21. Просить в позові відмовити.

Позиція третьої особи:

Представник третьої особи (МППЗТ) заперечив доводи позивача та вказав, що у позивача відсутні будь-які перешкоди в користуванні під`їзною колією №21, оскільки жоден з клієнтів не є прямим контрагентом залізниці, а позивач (Будівельник) не звертався до них для укладання договору на поставку вагонів під розвантаження. Представник надав у справу копію акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності залізничних колій Черкаської філії МППЗТ та ТОВ "Сигнум" - від 22.01.2016, а також Технічний паспорт під`їзної залізничної колії ТОВ "Сигнум" по ст.Змагайлівка, виготовлений Проектно-кошторисною групою Служби капітальних вкладень Одеської залізниці (НКВпроект-2) в 2010 році. В Технічному паспорті колії вказано, що під`їзна колія №21 належить ТОВ "Сигнум". Відгалуження колії №22 і 23 теж відносяться до під`їзної колії №21. Представник МППЗТ не може пояснити, на яких підставах в паспорті вказано власність колії №21 за ТОВ "Сигнум".

Представник третьої особи (МППЗТ) вказав, що при забудові чи розширенні під`їзної колії обов`язково мають отримуватись дозвіл залізниці та технічні умови. Під`їзна колія №21 сформована ще в шестидесятих роках ХХ століття як загальнодержавне будівництво і спірна колія тривалий час перебувала в користуванні машинобудівного заводу (ВАТ) "Темп" м. Черкаси. Представник третьої особи заперечив отримання у них дозволів позивачем на забудову та технічних умов під`їзної колії №21.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом до відповідача про визнання права власності на 444м під`їзної колії №21 ст. Змагайлівка Одеської залізниці з володіння відповідача, а також про відшкодування судових витрат з підстав неналежного та протиправного вибуття колії з власності позивача - без згоди власника на відчуження майна.

Стосовно тривалості вирішення спору:

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим ЗУ від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб у зв`язку з неспровокованою військовою агресією російської федерації проти України.

На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, Указом від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, та Указом від 7 листопада 2022 року №757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з подальшим продовженням.

З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у господарському суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).

Статус сторін в процесі: позивач та відповідач є самостійними юридичними особами з присвоєнням ідентифікаційного коду та внесенням реєстраційних даних в ЄДРПОУ, є суб`єктами підприємницької діяльності на ринку торгівлі та послуг України. Місце здійснення господарської статутної діяльності відповідає місцю їх реєстрації - ст. 93 ЦК України.

Обґрунтування заявником порушення його права:

Позивач декларує порушення свого права на вільне володіння та користування майном - добудованої під`їзної колії №21 довжиною 444 метри, розташованої на ст. Змагайлівка (вул. Героїв Холодного Яру, 74 в м. Черкаси), яке протиправно вибуло з його володіння.

Позивач зазначає, що майно товариства "Будівельник і К" складається з основних фондів, обігових коштів, майнових прав, в тому числі права господарського відання майном, переданого товариству в результаті реорганізації колективного підприємства "Строитель". Спірне майно під`їзна колія №21 належить позивачеві на праві власності.

Застосування судом законодавства України до спірних відносин:

Відносини між сторонами як суб`єктами господарювання врегульовані приписами Конституції України, ЦК та ГК України, ЗУ "Про залізничний транспорт", Правил обслуговування залізничних під`їзних колій - наказ Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000.

Суд враховує, що між сторонами укладено строковий оплатний письмовий нотаріально посвідчений договір на відчуження спірного нерухомого майна від 19.04.2005 (том 1 а.с. 32-33), в тому числі залізничної під`їзної колії №21, розташованого в м. Черкаси по вул. Першотравневій (Героїв Холодного Яру), 74.

Суд враховує вільне волевиявлення сторін та чинність договору купівлі-продажу, а також презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Ст. 316 ЦК України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правочином, відповідно до статті 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою правочин здебільшого є тотожним поняттю "договір", який відповідно до статті 11 ЦК України є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Моментом укладення договору вважається досягнення сторонами в належній формі всіх істотних умов договору (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до норм Цивільного кодексу України:

ст.11. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків. 1. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. 2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;4) інші юридичні факти. 3. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. 4. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. 5. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. 6. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події;

ст.13. Межі здійснення цивільних прав. 1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. 2. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. 4. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. 5. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. 6. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом;

ст.203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей;

ст.215. Недійсність правочину. 1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);

ст.656. Предмет договору купівлі-продажу. 1. Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому. Особливості купівлі-продажу об`єктів незавершеного будівництва та майбутніх об`єктів нерухомості визначаються законом. 2. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. 3. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. 4. До договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. 5. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Суд враховує положення розділу Цивільного кодексу України стосовно укладання договору (Глава 53):

ст.638. Укладення договору. 1. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною;

ст.650-1. Запевнення щодо договору. 1. Сторони договору можуть погодити перелік запевнень, що надаються стороною або сторонами щодо обставин, які мають значення для укладення, виконання або припинення такого договору. 2. Сторона, яка умисно або з необережності надала іншій стороні неправдиві запевнення про обставини, що мають значення для укладення, виконання або припинення договору, зобов`язана відшкодувати стороні, яка покладалася на такі запевнення, збитки, завдані у зв`язку з неправдивістю таких запевнень, якщо інше не передбачено договором.

При вирішенні даного спору суд враховує вільне волевиявлення продавця на набуття покупцем майнового комплексу у власність, а також цілісність під`їзної колії №21 по ст. Змагайлівка.

Натомість позивач намагається підмінити поняття "перехід права власності на майно" поняттям "передачі майна на баланс залізниці".

При прийнятті рішення у даній справі суд враховує концепцію Доктрини заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) в практиці Європейського суду з прав людини та її застосування Верховним Судом (як джерело права).

Доктрина venire contra factum proprium в цивільному праві передбачає добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) та заборону суперечливої поведінки як певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17). Вперше про застосування доктрини заборони суперечливої поведінки зазначала колегія КГС ВС у постанові від 17.11.2018 у справі №911/205/18, а саме у пунктах 60 та 61: "/…/ суд касаційної інстанції вважає, що встановлені судами попередніх інстанцій обставини приводять до переконливого висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці)".

Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Суд враховує, що відповідач з 2005 року тривалий час несе тягар утримання та обслуговування майна - спірної під`їзної колії №21 по ст.Змагайлівка в м. Черкаси.

Відповідно до ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Згідно з вимогами ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що позивач обґрунтовує свої вимоги неможливістю використання колії №21 для доставки і розвантаження вагонів, але не доводить порушення свого права власності на під`їзну колію №21, яке він передав за відплатним договором за згоди іпотекодержателя ще в 2005 році.

Суд також зазначає, що позивачем використано неналежний спосіб захисту свого порушеного чи оспорюваного права чи інтересу відповідно до приписів ст.ст.15-16 ЦК України, оскільки про передачу майна відповідачеві позивач був обізнаний ще з 2005 року.

Враховуючи те, що позивач не довів порушення своїх прав, в задоволенні позову належить відмовити з мотивів необґрунтованості, недоведеності, безпідставності та суперечливої поведінки.

Суд вважає, що позивач намагається порушити принцип сталості суспільних відносин та меж господарського інтересу, та ревізувати власне волевиявлення на оплатне відчуження у власність цілісного майнового комплексу, складовою якого було і є під`їзна колія №21 ст.Змагайлівка в м. Черкаси на земельній ділянці комунальної власності в м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру, 74, набуте відповідачем у законний спосіб, - що є неприпустимим.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до приписів ст.ст.129-130 ГПК України судові витрати при відмові в позові покладаються на позивача та не стягуються.

Суд не розглядає питання стягнення понесених судових витрат з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Будівельник і К", м.Черкаси, вул.Чигиринська,569/1, код ЄДРПОУ 30476867

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сигнум", м.Київ, вул.Глазунова,3, код ЄДРПОУ 32493114 (поштова адреса: м.Київ, вул.Андрея Шептицького,4/7 поверх/)

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Черкаської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (18000, м.Черкаси, Залізничний провулок,16)

про визнання права власності на 444 метри під`їзної залізничної колії №21 по ст. Змагайлівка - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.10.2023.

Суддя Г.М.Скиба