Ухвала

від 03.10.2023 по справі 922/1612/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/1612/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі

за позовом заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:

1) Східного офісу Державної аудиторської служби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області,

2) Кропивницького психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Групп ЛТД"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Касаційного господарського суду від 29.08.2023 вперше подану касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі № 922/1612/22 повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки скаржником не усунуто зазначені в ухвалі Касаційного господарського суду від 18.07.2023 недоліки касаційної скарги у визначений частиною другою статті 174 ГПК України десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали.

13.09.2023 до Касаційного господарського суду вдруге надійшла касаційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі № 922/1612/22.

За приписами частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 складено 01.06.2023, отже з цієї дати почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на вищевказану постанову було 21.06.2023, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Вперше касаційну скаргу на вказане судове рішення апеляційного суду скаржником подано в межах встановленого на його оскарження строку 21.06.2023, однак з порушенням передбачених статтею 290 ГПК України вимог подання скарги, про які було зазначено в ухвалі Касаційного господарського суду від 18.07.2023 та надано строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржникові, для усунення зазначених в ній недоліків шляхом подання суду доказів сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги у розмірі 2 684,00 грн.

Вищевказану ухвалу про залишення касаційної скарги без руху для усунення її недоліків вручено скаржнику шляхом її доставлення в електронний кабінет заступника керівника Харківської обласної прокуратури 19.07.2023 о 15:13, що підтверджується довідкою Касаційного господарського суду про доставку документа.

З урахуванням дати вручення скаржнику ухвали Касаційного господарського суду від 20.07.2023 про залишення касаційної скарги без руху, останнім днем строку для усунення її недоліків є 31.07.2023.

04.08.2023 скаржником до Касаційного господарського суду було направлено клопотання про долучення до матеріалів касаційної скарги доказу сплати судового збору у розмірі 19 848,00 грн.

З наведеного слідує, що вимоги ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про усунення недоліків від 18.07.2023 скаржником виконані з порушенням встановленого строку, тому на підставі частини другої статті 292 ГПК України скаргу було повернуто.

У вдруге поданій 11.09.2023 касаційній скарзі заявник просить поновити строк касаційного оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі № 922/1612/22, обґрунтовуючи тим, що в паперовій формі ухвалу суду від 18.07.2023 про залишення його касаційної скарги без руху у паперовій формі отримано 28.07.2023, яка потрапила до виконавця - 31.07.2023, тому 04.08.2023 з метою усунення недоліків касаційної скарги було направлено клопотання про долучення до матеріалів скарги доказу сплати судового збору, оформленого ще 22.06.2023.

З огляду на викладене, скаржник посилаючись на судову практику, щодо якої датою належного вручення копії судового рішення може бути відмітка або розписка про вручення його копії, а також щодо обмеження права на судовий захист шляхом відмови у прийнятті заяв, скарг та застосування надмірного формалізму у процесуальному законодавстві, акцентує свою увагу на тому, що суд самостійно має виявляти та перевіряти зарахування судового збору, а повернення скарги можливо у випадку, якщо заявник ухилився від виконання вимог ухвали щодо усунення недоліків.

Крім цього, скаржник зазначає, що Харківська міська територіальна громада, на території якої розташована Харківська обласна прокуратура, віднесена до громад, де ведуться бойові дії або які перебувають у тимчасовій окупації, тому штат органів прокуратури Харківської області у зв`язку з введенням воєнного стану залучені до фіксації реєстрації, документування, та інших процесуальних дій. Отже з огляду на викладене, скаржник вважає, що позиція визнання поважною причиною пропуску процесуальних строків через введення воєнного стану покликана забезпечити доступ до правосуддя, а викладені ним обставини дають підстави для поновлення строку касаційного оскарження з урахуванням усунення недоліків вперше поданої касаційної скарги.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 6 ГПК України).

Згідно з частинами п`ятою, шостою та сьомою статті 242 ГПК України:

- учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня;

- днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом п`ятим пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Тобто чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 906/184/21.

Отже, доводи скаржника щодо поважності причин пропуску строку касаційного оскарження у зв`язку з поверненням вперше поданої скарги через невчасне усунення її недоліків, не спростовують вищевикладені висновки.

11.09.2023 заступник керівника Харківської обласної прокуратури вдруге звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі № 922/1612/22, що підтверджується поштовим конвертом, тобто з порушенням встановленого строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Крім цього, частиною третьою статті 288 ГПК України передбачена можливість поновлення строку на касаційне оскарження у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з урахуванням доводів щодо поважності причин пропуску строку касаційного оскарження через військову агресію, з огляду на таке.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок з доведення яких покладено на скаржника.

Касаційну скаргу подано до суду з порушенням встановленого Кодексом строку на касаційне оскарження, при цьому в обґрунтування причини пропуску цього строку заявник посилається на обставини, пов`язані з військовою агресією Російської Федерації проти України, водночас, доказів у підтвердження викладених обставин та причинного зв`язку із його пропуском не додано, тому саме лише зазначення таких обставин не є безумовною підставою для поновлення строку оскарження, оскільки суд має оцінити поважність цієї причини індивідуально в межах справи, яка розглядається, відповідно до положень ГПК України.

Слід зауважити, що можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Оскільки скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження через воєнні дії не додано відповідних доказів, вказані підстави визнаються судом неповажним.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

У відповідності до абзацу 3 частини третьої статті 292 ГПК України колегія суддів суду касаційної інстанції розглянула клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі № 922/1612/22 та вважає викладені в його обґрунтування підстави такими, що не підтверджуються доказами, а тому не можуть бути визнані поважними.

Відповідно до положень частини третьої вищезазначеної статті касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Оскільки касаційну скаргу на постанову апеляційного суду у цій справі подано після закінчення строку встановленого для її подання та скаржником не подано доказів в підтвердження поважності причин його пропуску, вказані підстави поновлення цього строку визнані судом неповажними, то така касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України.

За змістом частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі № 922/1612/22 підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для його поновлення і наданням відповідних доказів на підтвердження цих підстав.

Керуючись статтями 119, 234, 287-292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі № 922/1612/22 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржникові.

2. Роз`яснити заступнику керівника Харківської обласної прокуратури, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі положень пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

3. Копію цієї ухвали надіслати скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ