Ухвала

від 03.10.2023 по справі 280/1533/18

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1533/18

Провадження № 1-кп/935/99/23

У Х В А Л А

03 жовтня 2023 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника цивільного позивача ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060190000545 від 13.09.2018 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

встановив:

До суду від прокурора Коростишівської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060190000545 від 13.09.2018, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Захисником у судовому засіданні подано клопотання про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, прокурору для приведення його у відповідність з вимогами ст. 291 КПК України, яке обґрунтовано тим, що всупереч вимогам п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт не містить прізвищ, імен та по-батькові та займаних посад усіх прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, крім того обвинувальний акт підписаний та затверджений прокурором ОСОБА_3 , яка не мала повноважень на вчинення таких дій, оскільки старший групи прокурорів ОСОБА_7 не надавав останній доручення.

Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала подане захисником клопотання, просила повернути обвинувальний акт з вказаних підстав.

Прокурор у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акта, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018060190000545 від 13.09.2018, складений відповідно до всіх вимог ст. 291 КПК України, в обвинувальному акті вказані всі слідчі, які здійснювали досудове розслідування кримінального правопорушення, та всі прокурори, які здійснювали нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, згідно даних Єдиного реєстру досудових розслідувань на момент звернення до суду з обвинувальним актом. Прокурор зазначила, що, положення п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК України не містить вимоги щодо зазначення прізвище, ім`я, по батькові та займані посади слідчих, прокурорів за весь період здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, оскільки зазначаються дані на момент направлення обвинувального акта до суду. Згідно постанови керівника Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 від 16.09.2022 про зміну та визначення групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні №12018060190000545, зазначено, що до складу групи входять: керівник Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 , виконувач обов`язків керівника Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , прокурори Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , тому обвинувальний акт підписаний та затверджений 28.10.2022 прокурором Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , яка, згідно постанови від 16.09.2022, входить до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні №12018060190000545.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, ознайомившись з обвинувальним актом і реєстром матеріалів досудового розслідування в додаток до нього, приходить до таких висновків.

Відповідно до частини 4 статті 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем. Обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. До обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Виходячи з положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Додатки до обвинувального акту, визначені ч. 4 ст. 291 КПК України, а також цивільний позов, не є і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування та у цивільному позові, поданому разом з обвинувальним актом, як підставу для повернення обвинувального акту прокурору.

Судом встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 містить прізвище, ім`я, по батькові та займані посади слідчих, прокурорів, також у обвинувальному акті вказані всі слідчі, які здійснювали досудове розслідування кримінального правопорушення, та всі прокурори, які здійснювали нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, згідно даних Єдиного реєстру досудових розслідувань на момент звернення до суду з обвинувальним актом. Крім того, суд звертає увагу на те, що положення п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК України не містить вимоги щодо зазначення прізвище, ім`я, по батькові та займані посади слідчих, прокурорів за весь період здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, оскільки зазначаються дані на момент направлення обвинувального акта до суду.

Суд приходить до висновку, що наведені в обвинувальному акті фактичні дані, в своїй сукупності, дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Положеннями ч. 4 ст. 291 КПК України надання суду інших документів, не передбачених цією статтею, до початку судового розгляду забороняється.

За змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України можна дійти висновку, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Закон уповноважує прокурора на викладення в обвинувальному акті обставин справи на власний розсуд. При цьому, прокурор керується внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повній та всебічній оцінці доказів, що були отримані під час досудового слідства, у їх сукупності. Разом з тим суд, при розгляді справи по суті, має право самостійно та безпосередньо дослідити докази, надати їм відповідну правову оцінку, виклавши висновки у прийнятому рішенні.

Обґрунтування викладені стороною захисту, як підстава повернення обвинувального акту, виходять за межі вимог ст. 314 КПК України, пов`язаних з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду, які суд має право вирішити, доводи захисту стосуються оцінки доказів, які суд має право досліджувати лише в ході судового розгляду. Крім того, відповідно до вимог ст. 338 КПК України в ході судового розгляду прокурор має право змінити обвинувачення в суді.

Тому, у задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору слід відмовити.

Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про відсторонення від посади ОСОБА_5 , оскільки обіймаючи посаду сільського голови Харитонівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області, ОСОБА_5 здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а тому відповідно до ст. 18 КК України та положень пункту 1 Примітки до ст. 364 КК України є службовою особою, а злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , згідно з розділом 17 КК України, є злочином у сфері службової діяльності, у зв`язку з чим законом передбачено обов`язкове відсторонення від посади, а тому, з метою попередження можливих спроб обвинуваченої ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді, знищити, підробити речі і документи, які мають суттєве значення для суду, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, сторона обвинувачення вважає за необхідне у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади, строком на два місяці.

У судовому засіданні представник цивільного позивача ОСОБА_4 у вирішенні клопотання на поклався на розсуд суду.

У судовому засіданні ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 заперечували щодо заявленого клопотання, захисник вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді, може знищить чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для кримінального провадження, незаконними способами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження, оскільки свідки у кримінальному провадженні усі допитані, всі необхідні документи вилучені, експертизи проведені, крім того, ухвалою слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 23.09.22 у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, кримінального провадження, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 рішенням першої сесії сьомого скликання Харитонівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області від 24.11.2015 «Про підсумки виборів сільського голови та визнання його повноважень», згідно зі ст. 42 Закону України «Про місце самоврядування в Україні» обрана сільським головою та визнано її повноваження. Того ж дня, ОСОБА_5 склала присягу посадової особи органів місцевого самоврядування про те, що буде вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов`язки. Крім того, рішенням тридцять першої сесії шостого скликання Харитонівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області від 28.05.2015 «Про присвоєння чергового рангу посадовій особі місцевого самоврядування» за сумлінну працю при виході на пенсію присвоєно сільському голові ОСОБА_5 черговий 6 ранг посадової особи місцевого самоврядування поза межами відповідно категорії посад. Також, рішенням першої сесії восьмого скликання Харитонівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області від 25.11.2020 «Про початок повноважень сільського голови Харитонівської сільської ради» ОСОБА_5 обрано на посаду сільського голови та визнано її повноваження. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Згідно зі ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

Таким чином, обіймаючи посаду сільського голови Харитонівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області, ОСОБА_5 здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а тому відповідно до ст. 18 КК України та положень пункту 1 Примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.

Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 131 КПК України відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження, яке застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Положеннями ст. 154 КПК України визначено, що відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 157 КПК України при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Судом встановлено, що згідно реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060190000545 від 13.09.2018, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, 20.09.2022 ОСОБА_5 , яка перебуває на посаді голови Харитонівської сільської об`єднаної територіальної громади, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 367 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 р. у, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).

Згідно з ч. 5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Відповідно до примітки до ст. 45 КПК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.

Разом з тим, судом при розгляді даного клопотання враховано і наявність ризиків, які вказують на те, що такий захід забезпечення кримінального провадження є необхідним та виправданим, з огляду на те, що в разі невідсторонення ОСОБА_5 від займаної посади, остання матиме можливість впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

Також, при розгляді клопотання про відсторонення від посади судом враховано і те, що негативні наслідки відсторонення від посади ОСОБА_5 , яка підозрюється у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні за ч. 2 ст. 367 КК України, не перевищують необхідність та можливість досягнення завдань у даному кримінальному провадженні, а її перебування на посаді буде суперечити завданням кримінального судочинства та інтересам громадянського суспільства.

При цьому, суд зазначає, що відсторонення від посади це тимчасове, вимушене недопущення особи, яка перебуває у певних службових відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, до виконання своїх функціональних обов`язків з підстав і в порядку, передбачених КПК України. Відтак, відсторонення особи від посади має тимчасовий характер і не є тотожним із поняттям звільнення з роботи.

Зважаючи на те, що судовий розгляд не розпочато, на стадії підготовчого судового засідання суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відсторонення від посади є самостійним заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження, а його застосування є можливим у разі, якщо існують ризики, пов`язані безпосередньо з виконанням підозрюваним своїх посадових обов`язків.

За таких обставин, суд, проаналізувавши матеріали клопотання, приходить до висновку, що органом досудового розслідування у кримінальному провадженні доведено існування ризиків, які мають місце у разі перебування ОСОБА_5 на займаній посаді та виконання нею своїх посадових обов`язків, а тому вважає за необхідне клопотання прокурора про відсторонення від посади ОСОБА_5 задовольнити.

У судовому засіданні захисником ОСОБА_6 заявлено клопотання про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, яке обґрунтовано тим, що підставою для надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів зазначив, що під час ознайомлення, в порядку статті 290 КПК України, з матеріалами досудового розслідування по кримінальному провадженню №12018060190000545, встановлено, що під час досудового розслідування по справі старшим слідчим СВ ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_12 прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, про що 01.03.2022 нею винесено відповідну постанову. За результатами вивчення матеріалів кримінального провадження №12018060190000545 прокурор Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 19.04.2022 винесла постанову про скасування вказаної постанови про закриття кримінального провадження від 01.03.2022. Тоді ж, 19.04.2022, старший слідчий СВ ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_12 звернулась до Коростишівського районного суду Житомирської області з клопотанням, погодженим прокурором ОСОБА_3 , про продовження строку досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню до 12-ти місяців. При цьому, в клопотанні про продовження строку досудового розслідування слідчий вказала, що постанову від 01.03.2022 про закриття кримінального провадження №12018060190000545 виніс начальник СВ ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_13 і саме ця постанова про закриття кримінального провадження була скасована постановою прокурора від 19.04.2022. Крім цього, згідно інформації, отриманої від ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, про винесення постанови про закриття кримінального провадження від 01.03.2022 процесуальному прокурору ОСОБА_3 стало відомо лише 05.04.2022. У зв`язку з цим виникла необхідність в отриманні відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань по даному кримінальному провадженню для перевірки обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, що можуть свідчити про недопустимість доказів, на яких ґрунтується обвинувачення ОСОБА_5 .

У судовому засіданні представник цивільного позивача ОСОБА_4 у вирішенні клопотання на поклався на розсуд суду.

У судовому засіданні ОСОБА_5 підтримала клопотання захисника ОСОБА_6 .

У судовому засіданні прокурор заперечувала щодо задоволення вказаного клопотання, оскільки безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки захисником ОСОБА_6 заявлено клопотання про витребування не документів, у розумінні ч. 1 ст. 99 КПК України, а відомостей із ЄРДР, що містяться у його вкладках, які, з огляду на вищевикладене, не є документами, та те, що захисником ОСОБА_6 належним чином не обґрунтовано клопотання про необхідність отримання таких відомостей та їх значення для кримінального провадження.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, кримінального провадження, дійшов таких висновків.

За змістом ч. 1 ст. 99 КПК України, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Зважаючи на закріплене в ч. 1 ст. 99 КПК України визначення, постанови прокурора чи слідчого щодо руху кримінального провадження підпадають під ознаки документа як джерела доказів.

Доказом у кримінальному провадженні під час судового розгляду може бути виключно оригінал або дублікат відповідних постанов прокурора про передачу кримінального провадження чи матеріалів за підслідністю, об`єднання матеріалів досудових розслідувань, виділення досудового розслідування в окреме провадження, закінчення досудового розслідування, зупинення досудового розслідування, відновлення досудового розслідування, продовження строку досудового розслідування та інших, які сторона обвинувачення зобов`язана надати суду на стадії судового розгляду для встановлення законності вчинення процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень на стадії досудового розслідування. Установити достовірність постанов слідчого, прокурора можливо шляхом безпосереднього дослідження цих постанов.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 26.03.2019, справа №807/1456/17, зазначила, що діяльність уповноважених службових осіб правоохоронних органів щодо інформаційного наповнення ЄРДР полягає в офіційному фіксуванні здійснених у кримінальному провадженні процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень і є похідною від них.

Крім того, витребування документів можливо здійснити при достатньому обґрунтуванні того, що цей документ відповідно до ст. 91 КПК України має значення для обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, оскільки захисником ОСОБА_6 заявлено клопотання про витребування не документів, у розумінні ч. 1 ст. 99 КПК України, а відомостей із ЄРДР, що містяться у його вкладках, які, з огляду на зазначене, не є документами, окрім того, захисником ОСОБА_6 належним чином не обґрунтовано необхідність отримання таких відомостей, у клопотанні захисника ОСОБА_6 про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, слід відмовити.

Підстав для розгляду кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено.

Клопотань про обрання запобіжного заходу стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 не надходило.

Цивільний позов прокурора Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Харитонівської сільської ради, Головного управління державної казначейської служби України у Житомирській області, Управління державної казначейської служби у Коростишівському районі Житомирської області відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України, підстав для відмови у прийнятті цивільного позову суд не вбачає.

У відповідності до вимог ст. 314-316 КПК України наявні підстави для призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю учасників судового провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 291, 314 -316, 372 КПК України, суд,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору для приведення його у відповідність з вимогами ст. 291 КПК України у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України .

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060190000545 від 13.09.2018 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України на 09 жовтня 2023 о 14:30 год. у приміщенні Коростишівського районного суду Житомирської області.

Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України здійснювати у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово.

У судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Прийняти до спільного розгляду цивільний позов прокурора Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Харитонівської сільської ради, Головного управління державної казначейської служби України у Житомирській області, Управління державної казначейської служби у Коростишівському районі Житомирської області, яких відповідно до вимог ст. 61 КПК України визнати цивільними позивачами, обвинувачену ОСОБА_5 визнати цивільним відповідачем.

Запропонувати цивільному відповідачу в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії позовної заяви подати відзив на позовну заяву. Роз`яснити, що копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) його до суду.

Надати цивільному позивачу строк протягом п`яти днів із дня вручення копії відзиву на цивільний позов для подання відповіді на відзив. Роз`яснити, що копія відповіді та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) її до суду.

Роз`яснити цивільному позивачу, що згідно з ч. 3 ст. 61 КПК України він має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення.

Роз`яснити цивільному відповідачу, що згідно з ч. 3 ст. 62 КПК України він має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього.

Задовольнити клопотання прокурора про відсторонення від посади ОСОБА_5 .

Відсторонити від посади сільського голову Харитонівської сільської ради Коростишівського (Житомирського) району Житомирської області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Глибочок Коростишівського району Житомирської області, проживає: АДРЕСА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, строком на два місяці.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1