Рішення

від 02.10.2023 по справі 340/7358/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/7358/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький, 25006

до відповідача: Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м. Одеса/, вул. Театральна,6/7, м. Кропивницький,25006

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову, прийняту головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, від 21.08.2023року ВП№72573307 про стягнення виконавчого збору в сумі 26 800 грн.

На думку позивача, оскаржувана постанова відповідача є протиправною, оскільки позивачем добровільно вжито дії з виконання рішення суду, а тому відсутні підстави вважати про невиконання без поважних причин рішення суду.

Ухвалою суду від 18.09.2023 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження (а.с.29).

Зазначеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з відповідними доказами в їх обґрунтування.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що оскаржувана постанова відповідає вимогам чинного законодавства, а тому в задоволені позову слід відмовити.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

За таких обставин суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у відповідача на виконанні перебувало виконавче провадження №72573307 з примусового виконання виконавчого листа №340/474/23, виданого 09.08.2023 року Кіровоградським ОАС про зобов`язання ГУ ДПС у Кіровоградській області виключити ПП "Смарт Технолоджі 2021" з переліку платників податків, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків.

21.08.2023 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.7,43) та постанову про стягнення виконавчого збору (а.с.9,46), які направлено на адресу позивача.

Позивач не погоджується з постановою про стягнення виконавчого збору, що стало підставою для звернення до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи суд виходить із такого.

Порядок і умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулюються Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VІІІ).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом положень статті 3 Закону № 1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII).

Частиною першою статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Статтею 27 Закону № 1404-VІІІ, надано визначення поняття "виконавчий збір" та унормовано питання щодо його розміру, порядку та підстав стягнення.

Так, згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 1404-VІІІ, виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.27 Закону № 1404-VІІІ, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно з частиною 4 статті 27 Закону № 1404-VІІІ, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною п`ятою статті 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Окрім того у частині дев`ятій статті 27 Закону №1404-VIII передбачено додаткові підстави (умови), за наявності яких виконавчий збір також не стягується із боржника. Зокрема, згідно даної норми виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як зазначено у п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Отже, з аналізу частини дев`ятої статті 27 Закону №1404-VIII слідує, що виконавчий збір не стягується із боржника у разі добровільного виконання ним рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Тобто, норми Закону № 1404-VIII не встановлюють залежності між прийняттям постанови про стягнення виконавчого збору та обставинами вчинення державним виконавцем дій по здійсненню примусового стягнення з боржника в межах виконавчого провадження, оскільки законодавчо прямо визначається обов`язок державного виконавця прийняти постанову про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Так, як було встановлено судом, за рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 у справі №340/474/23, серед іншого, зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області виключити приватне підприємство "Смарт Технолоджі 2021" (Україна, 25031, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Героїв України, будинок 22, корпус 2. квартира 2; код ЄДРПОУ 44004533) з переліку платників податку, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків.

Також матеріалами справи підтверджується, що на виконання вказаного рішення суду, 22.08.2023 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН виконала рішення Кіровоградського ОАС від 13.03.2023 та виключила ПП "Смарт Технолоджі 2021" з переліку платників податків, про що повідомлено підприємство листом від 23.08.2023 №7928/6/11-28-05-03-06 (а.с.5). Виконання рішення зафіксовано в протоколі від 22.08.2023 №153 (а.с.11).

Таким чином, суд констатує, що протокол №153 від 22.08.2023 підтверджує факт добровільного виконання боржником (позивачем) рішення суду від 13.03.2023 у справі №340/474/23.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження з примусового виконання судового рішення у справі № 340/474/23 було відкрито згідно постанови державного виконавця 21.08.2023.

Поряд із тим судом встановлено, що виконавче провадження №72573307 було закінчене 04.09.2023 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду. При цьому фактичним підтвердженням виконання судового рішення державний виконавець якраз і вказав на витяг з протоколу засідання Комісії від 22.08.2023.

У відповідності до повідомлення Головного управління Державного казначейської служби у Кіровоградській області щодо безспірного списання коштів №07-1-17-065126 від 07.09.2023 року, яке надійшло до ГУ ДПС у Кіровоградській області 08.09.2023 року, повідомлено, що до ГУ ДКСУ у Кіровоградській області надійшла заява Відділу примусового виконання рішень УЗПВР в Кіровоградській області та Постанова державного виконавця про стягнення з ГУ ДПС у Кіровоградській області, зокрема виконавчого збору у розмірі 26800,00 грн. (а.с.55).

Згідно правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 15.01.2020 у справі №750/4975/17, в якій оцінюючи обставини фактичного виконання рішення до відкриття виконавчого провадження, колегія суддів дійшла висновку, що у разі виконання рішення суду добровільно, боржник не повинен нести тягар додаткових витрат, таких наприклад, як виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, тощо.

Отже, оскільки державний виконавець прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII, у зв`язку із виконанням рішення суду, що у сукупності з положенням ч.9 ст.27 цього ж Закону №1404-VIII виключає можливість стягнення з боржника виконавчого збору, тому підстави для стягнення виконавчого збору з позивача відсутні.

Відтак, враховуючи, що судом не встановлено ознак протиправності оскаржуваного рішення у відповідності до ч.4 ст.27 Закону №1404-VІІІ, але, враховуючи підстави закінчення виконавчого провадження та лист відповідача щодо безспірного списання коштів стосовно виконавчого збору, суд дійшов висновку про скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 21.08.2023 у ВП №72573307.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд вважає заявлений адміністративний позов частково обґрунтованим та таким, що належить частково задовольнити.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 268, 287, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати постанову, прийняту головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), від 21.08.2023року ВП№72573307 про стягнення виконавчого збору в сумі 26 800 грн.

У задоволенні решти позовних вимог-відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО