ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 440/2082/20
адміністративне провадження № К/9901/5138/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління Держпраці у Полтавській області
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року (суддя Кукоба О.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року (колегія у складі суддів Чалого І.С., Григорова А.М., Бартош Н.С.)
у справі № 440/2082/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Білдінг"
до Управління Держпраці у Полтавській області
про визнання протиправною та скасування постанови.
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Білдінг" звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці у Полтавській області, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 19.03.2020 №ПЛ6192/783/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 519530 грн.
2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2020, позов задоволено.
3. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати попередні судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що листом від 26.12.2019 №11329/115/24/05-2019 слідче управління ГУНП в Полтавській області звернулося до Управління Держпраці у Полтавській області щодо забезпечення участі уповноваженої посадової особи у проведенні натурного обстеження об`єкта: "Будівництво фізкультурно-оздоровчого басейну по АДРЕСА_1 " з метою здійснення перевірки дотримання законодавства про працю ТОВ "СВ-Білдінг".
5. На підставі наказу Управління Держпраці у Полтавській області від 10.01.2020 №5П та направлення від 10.01.2020 №52 відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю головний державний інспектор праці Козубенко Б.В. 16.01.2020 провів інспекційне відвідування ТОВ "СВ-Білдінг" за місцем ведення будівельних робіт по вул. Шкільна, 18, у с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області.
6. 29.01.2020 складено акт інспекційного відвідування №ПЛ6192/783/АВ від 29.01.2020.
7. В акті №ПЛ6192/783/АВ від 29.01.2020 йдеться про порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), що полягали у допуску громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до роботи без укладення трудового договору у письмовій формі, видання наказу про прийняття на роботу та повідомлення уповноважених органів про прийняття працівника на роботу.
8. Листом від 07.02.2020 №02-12/1314 директора ТОВ "СВ-Білдінг" повідомлено про те, що порушення законодавства про працю, зазначені у акті інспекційного відвідування від 29.01.2020 №ПЛ6192/783/АВ, дають підстави для розгляду справи про накладення штрафу згідно зі ст. 265 КЗпП України у термін, визначений п.3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509 (далі - Порядок №509).
9. 19.03.2020 Управлінням Держпраці у Полтавській області прийнято постанову №ПЛ6192/783/АВ/П/ТД-ФС про накладення на ТОВ "СВ-Білдінг" штрафу за порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України (допуск працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням) та на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі 519530 грн.
10. Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. Позовні вимоги мотивовані тим, що спірна постанова прийнята необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття, упереджено. Інспекційне відвідування інспектором праці проведено без залучення уповноваженої особи підприємства, а директору ТОВ "СВ-Білдінг" не надано акт інспекційного відвідування для ознайомлення та підпису, чим порушено право суб`єкта господарювання на надання пояснень та підтверджуючих документів. Також позивача не було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу, що порушило право останнього на участь у прийнятті спірного рішення, надання пояснень, доказів тощо.
Позивач наполягав на тому, що ТОВ "СВ-Білдінг" не порушило вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України щодо допуску до роботи найманих працівників без належного оформлення трудових відносин, адже між підприємством та зазначеними у акті фізичними особами укладено цивільно-правові договори щодо виконання певного об`єму робіт за винагороду.
12. Відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що уповноважені особи ТОВ "СВ-Білдінг" для проведення інспекційного відвідування не з`явилися, цивільно-правові договори не надали; примірник акта інспекційного відвідування надіслано позивачу за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; запрошення уповноваженої особи суб`єкта господарювання для розгляду справи про накладення штрафу чинним законодавством не передбачено.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог ч. 3 ст.24 КЗпП України в частині допуску одинадцяти громадян до роботи без укладення трудового договору здійснено при помилковому розумінні фактичних обставин та норм чинного законодавства. Відтак спірне рішення не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КЗпП України, є необґрунтованим та безпідставним.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. У касаційній скарзі відповідач не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, зазначає про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
15. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди вирішили спір без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №1540/3913/18, від 20.08.2020 у справі №813/2520/16, від 05.10.2020 у справі №560/407/19, від 02.02.2021 у справі №300/2156/19.
Під час проведення заходу державного контролю за додержанням ТОВ "СВ-Білдінг" законодавства про працю, який проводився на підставі листа слідчого управління ГУНП у Полтавській області від 26.12.2019 про виділення спеціаліста для участі у проведенні натурного обстеження об`єкта будівництва, інспектори праці відібрали усні та надалі письмові пояснення у осіб, які перебували на АДРЕСА_1 , щодо їх посад та режиму роботи.
Суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку, що інспектори праці встановили лише факт перебування громадян у певному місці та часі, що відеозапис інспекційного відвідування не є належним і допустимим доказом, оскільки з нього не можна встановити місце проведення відеозйомки осіб, які опитувалися інспектором праці. Закон України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі - Порядок №823), не передбачає право інспектора праці витребувати паспорт і встановити особу громадян.
Суд апеляційної інстанції не оцінив тих обставин, що у ході інспекційного відвідування інспекторам праці не було надано жодних цивільно-правових договорів; що такі договори були укладені вже після проведення інспекційного відвідування. Керівництво позивача повідомлялося про проведення інспекційного відвідування та строк його проведення, проігнорувало захід державного контролю, отримання поштового відправлення акту та припису про усунення порушень й інших матеріалів інспекційного відвідування, не було позбавлене права надати заперечення, зауваження на акт, скаргу на припис. ТОВ "СВ-Білдінг" повідомлялося про отримання органом Держпраці документів, зазначених у абз. 3-7 п. 2 Порядку № 823.
16. Відзив від позивача не надходив, при цьому відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали про відкриття провадження отримано 01.03.2021.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
18. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V, дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V).
19. Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
20. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом №877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
21. Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону № 877-V органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), забезпечують дотримання принципів державного нагляду (контролю); вимог щодо місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмежень у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактувань норм на користь суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборони на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерій ризику; права суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); прав суб`єктів господарювання; права на консультативну підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) та умов віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі незатвердження відповідних критеріїв розподілу.
22. Спеціальним законом, який відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону №877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю".
23. Частиною 1 ст. 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
24. Відповідно до ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
25. Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
26. Відповідно до ч. 5 ст. 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у
27. Згідно з абз. 1 п. 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
28. Відповідно до п. 8 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).
29. Пунктом 10 Порядку №823 передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
30. За змістом п.13 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право: подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта інспекційного відвідування (пп. 5); перед підписанням акта інспекційного відвідування бути поінформованим про свої права та обов`язки (пп. 7).
31. Відповідно до п. 14 Порядку №823 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.
32. Пунктами 16, 17, 23 Порядку №823 визначено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.
Другий примірник акта залишається в інспектора праці.
У разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.
У разі відмови об`єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.
Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.
Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.
У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об`єкту відвідування підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
33. За змістом п. 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту).
Штрафи накладаються на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.
34. Пунктами 3, 4 Порядку №509 визначено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.
35. Судами попередніх інстанцій встановлено, що, під час проведення інспекційного відвідування ТОВ "СВ-Білдінг" відповідач дійшов висновку про те, що станом на 16.01.2020 у ТОВ "СВ-Білдінг" працювали одинадцять найманих працівників без належного оформлення трудових відносин, що свідчить про порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП в частині допущення працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
36. Водночас, позивач на підтвердження того, що вказані відповідачем особи перебували на об`єкті будівництва на момент проведення інспекційного відвідування, оскільки виконували роботу на підставі цивільно-правових угод, до матеріалів справи було надано копії цивільно-правових договорів.
37. Судами попередніх інстанцій було надано оцінку вищезазначеним договорам та зроблено такі висновки:
- за змістом цивільно-правового договору від 2.01.2020 №1 (т.1 а.с.65-66), що укладений ТОВ "СВ-Білдінг" (замовник) із ОСОБА_5 (виконавець), замовник доручає, а виконавець зобов`язується на власний ризик виконати комплекс робіт (надати послуги) у обсязі і на умовах, передбачених даним договором та відповідними додатками до нього, а замовник зобов`язується прийняти та оплачувати дані послуги (роботи) (пункт 1.1.); акт прийому наданих послуг (виконаної роботи) підписується сторонами після надання послуги (виконання робіт) та є невід`ємною частиною даного договору (пункт 1.2.); виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт) (пункт 1.4.); вартість послуг (робіт) по цивільно-правовому договору визначається у відповідних додатках до даного договору, що є невід`ємною його частиною (пункт 4.1.); даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 6.1);
- аналогічні за змістом цивільно-правові договори укладені позивачем з ОСОБА_7 (від 02.01.2020 №2, т. 1 а.с.81-82), ОСОБА_1 (від 02.01.2020 №3, т. 1 а.с.69-70), ОСОБА_3 (від 08.01.2020 №4, т. 1 а.с.77-78), ОСОБА_12 (від 08.01.2020 №5, т. 1 а.с.73-74), ОСОБА_6 (від 08.01.2020 №6, т. 1 а.с.85-86), ОСОБА_4 (від 08.01.2020 №7, т. 1 а.с.61-62), ОСОБА_11 (від 16.01.2020 №8, т. 1 а.с.57-58), ОСОБА_9 (від 20.01.2020 №9, т. 1 а.с.53-54);
- у додатках до зазначених договорів визначено дату видачі технічного завдання, термін його виконання, назву та вид робіт, техніку їх виконання, а також загальну вартість виконаної роботи; цими додатками передбачено, що оплата здійснюється з каси підприємства або шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок виконавця упродовж 2-3 робочих днів після прийому наданих послуг на банківську карту (т. 1, а.с.55, 59, 63, 67, 71, 75, 79, 83, 87);
- факт приймання-передачі виконаних робіт підтверджено залученими до матеріалів справи копіями актів прийому виконаних робіт (наданих послуг), у яких зазначено вид та об`єм виконаних робіт, а також їх вартість (т. 1 а.с.56, 60, 64, 68, 72, 76, 80, 84, 88);
- виплату позивачем винагороди зазначеним вище фізичним особам підтверджено залученим до матеріалів справи Звітом про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за січень 2020 року, у Таблиці 6 якого "Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам" відображено виплату (т. 1а.с. 51-52).
38. Враховуючи вищезазначене, Суд відхиляє аргументи скаржника із посиланнями на практику Верховного Суду щодо недослідження судами першої та апеляційної інстанцій договорів, поданих позивачем, а тому погоджується з їхніми висновками про те, що наданими позивачем письмовими доказами у їх сукупності підтверджено факт виконання громадянами ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 у січні 2020 року будівельно-монтажних робіт на підставі укладених з позивачем цивільно-правових договорів.
39. У постанові від 14.05.2020 у справі № 640/1099/19 Верховний Суд зазначив таке:
"19. З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.
Характерними ознаками трудових відносин є:
- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);
- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327;
- обов`язок роботодавця надати робоче місце;
- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.
...
22. Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
…
За приписами ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
24. Отже, відносини, що виникають з цивільно-правового договору про надання послуг, не є тотожними з трудовими правовідносинами, а укладання цивільно-правового договору про надання послуг не свідчить про наявність трудових відносин між замовником та наданими виконавцем фізичними особами і може обумовлюватися свободою договору, визначеною Цивільним кодексом України. При цьому у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню".
40. Матеріали справи не містять доказів зарахування згаданих осіб на штатні посади ТОВ "СВ-Білдінг", ознайомлення їх з правилами внутрішнього трудового розпорядку, організацію охорони праці, забезпечення робочим одягом, інвентарем тощо. Натомість, умовами перелічених вище цивільно-правових договорів передбачено, що виконавці не підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку замовника, а самі організовують процес надання послуг (виконання робіт).
41. Водночас, дослідивши залучені до матеріалів справи копії письмових пояснень громадян ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що у них зазначені особи підтвердили факт перебування на момент написання таких пояснень на об`єкті будівництва по АДРЕСА_1 та виконання будівельно-монтажних робіт (т. 1, а.с.134-138). Проте у зазначених поясненнях не вказано про фактичне працевлаштування цих осіб на ТОВ "СВ-Білдінг" та їх допуск до роботи без укладення трудового договору.
42. Твердження окремих осіб про те, що вони не пам`ятають назву організації, на якій виконували роботи, працевлаштування за домовленістю з іншими особами, виконання робіт з графіком роботи та оплату праці за ставкою відповідачем безпідставно розцінені як факт допуску ТОВ "СВ-Білдінг" вищезазначених осіб до роботи без укладення трудового договору, адже жодних письмових доказів, якими були б підтверджені ці обставини інспектором праці у ході проведення інспекційного відвідування здобуто не було.
43. Зокрема, інспектор праці не скористався правом, передбаченим пунктом 10 Порядку №823, щодо ознайомлення з відповідними документами, їх витребування та дослідження.
44. Надана відповідачем разом з відзивом на позов копія листа ГУПФ України в Полтавській області від 30.01.2020 вих.№1600-0603-8/785, до якої додано відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ТОВ "СВ-Білдінг" (т. 1, а.с. 128-130) жодним чином не стосується предмета спору, адже відповідна інформація надана за період до грудня 2019 року включно, тоді як спірні відносини мали місце у січні 2020 року.
45. Жодних доказів, що свідчили б про працевлаштування ТОВ "СВ-Білдінг" громадян ОСОБА_10 та ОСОБА_8 відповідачем не здобуто та до матеріалів справи не надано.
46. За таких обставин, Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що зібраними у справі письмовими доказами у повній мірі спростовуються доводи відповідача про допуск ТОВ "СВ-Білдінг" громадян ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 до роботи без укладення трудового договору та як наслідок порушення позивачем вимог частини третьої статті 24 КЗпП України.
47. Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
48. Відповідно до чч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
49. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
50. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
51. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
52. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рішень судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Управління Держпраці у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у справі №440/2082/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2023 |
Оприлюднено | 05.10.2023 |
Номер документу | 113935129 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо праці, зайнятості населення, у тому числі праці |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Кравчук В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні