Постанова

від 26.09.2023 по справі 761/634/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №761/634/22 Головуючий у І інстанції - Притула Н.Г.

апеляційне провадження №22-ц/824/11662/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Лащевської Д.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи Національний антарктичний науковий центр про стягнення заборгованості за гарантійним листом, -

установив:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Державної установи Національний антарктичний науковий центр про стягнення заборгованості за гарантійним листом, мотивуючи свої вимоги тим, що листом від 25 травня 2018 року за №184/1 відповідач звернувся до позивача з проханням надати професійні медичні послуги супроводу хворого учасника 23-ої Української антарктичної експедиції ОСОБА_2 з м. Пунта Аренас (Чилі) до міста Києва (Україна).

Як зазначає позивач, згідно досягнутих домовленостей в період з 26 травня 2018 року по 03 червня 2018 року позивач надав відповідачу послуги - консультації, дослідження, лікування, реабілітаційні заходи та супровід ОСОБА_2 з Пунта Аренас в Сант-Яго де Чілі (Чилі) транзитом через Мадрид (Іспанія) та Франкфурт-на-Майні (Німеччина) до міста Києва.

Задля повернення до родини, 28 серпня 2018 року позивач придбав за власний кошт в TURKISH AIRLINES квиток у зворотному напрямку з м. Києва до місця проживання Буенос-Айрес Аргентини за ціною 540 доларів США еквівалент 15028 грн.

Як зазначає позивач, він з власного боку виконав всі домовленості, однак відповідач послуги ОСОБА_1 по супроводу хворого та витрати супроводжуючого на повернення з м. Києва до місця проживання не сплатив.

Крім того позивач зазначає, що 03 грудня 2018 року між відповідачем та компанією Аgеnсіаs Unіvеrsаlеs S.А. був укладений договір №03/12/2018 про відшкодування (компенсацію) витрат на репатріацію працівника Державної установи Національний антарктичний науковий центр.

Пунктом 4 Додатку №1 до Договору конкретизовано, що оплата послуг лікаря та витрати на повернення лікаря в Республіку Чилі становить 6535 доларів США.

Позивач зазначає, що він в трудових відносинах з Аgеnсіаs Unіvеrsаlеs S.А. не перебуває, договори з вказаною юридичною особою не укладав, репатріацію хворого здійснював на підставі оферти з Державною установою Національний антарктичний науковий центр та не отримав оплату за надані послуги, а тому звернувся до суду з цим позовом про стягнення 6535 доларів США на послуги.

На підставі положень статті 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні.

Також позивач зазначає, що йому спричинена моральна шкода, яку він оцінив в розмірі 5000 грн.

Просив суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за гарантійним листом/офертою директора Державної установи Національний антарктичний науковий центр ОСОБА_7 за вихідним №184/1 від 25 травня 2018 року про оплату всіх витрат ОСОБА_1 , пов`язаних з професійними послугами та супроводом хворого учасника 23-ої Української антарктичної експедиції ОСОБА_2 з м. Пунта Аренас (Республіка Чилі) до м. Києва (Україна) у розмірі 414629,95 грн. з яких: професійні медичні послуги лікаря ОСОБА_1 по супроводу хворого учасника 23-ої Української антарктичної експедиції ОСОБА_2 з м. Пунта Аренас (Республіка Чилі) до м. Києва (Україна) та повернення ОСОБА_1 до місця проживання в Буенос-Айрес (Аргентина) у розмірі 6535 доларів США, у гривневому еквіваленті 238975,86 грн. (за курсом НБУ станом на 11 грудня 2022 року); 138205,87 грн. - інфляційне збільшення, 32448,22 грн. - 3% річних, відшкодування моральних збитків - 5000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2023 року, у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що в травні 2018 року, зважаючи на раптове погіршення стану здоров`я полярника ОСОБА_2 , уповноважений представник Державної установи Національний антарктичний науковий центр ОСОБА_6 звернувся до посольства України в Аргентині та громадянина Аргентини Nicolasa Touroweroffa з проханням терміново розшукати на території іноземної держави російсько-україномовного лікаря для термінового супроводу хворого полярника до м. Києва.

За порадою та у присутності громадянина Аргентини Nicolasa Touroweroffa представник Державної установи Національний антарктичний науковий центр ОСОБА_6 провів телефонні перемовини з лікарем ОСОБА_1 та узгодив умови надання платних професійних медичних послуг супроводу хворого учасника 23-ої Української антарктичної експедиції ОСОБА_2 з м. Пунта Аренас (Чилі) до міста Києва (Україна).

Для підтвердження досягнутих між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 домовленостей, 25 травня 2018 року вихідним №184/1 директор Державної установи Національний антарктичний науковий центр ОСОБА_7 надіслав ОСОБА_1 гарантійний лист з проханням надати професійні медичні послуги супроводу хворого учасника 23-ої Української антарктичної експедиції ОСОБА_2 з м. Пунта Аренас (Чилі) до міста Києва (Україна).

Цим же листом директор Національного антарктичного наукового центру ОСОБА_7 гарантував ОСОБА_1 оплату всіх витрат, пов`язаних з професійними послугами та супроводом пацієнта ОСОБА_2 .

Згідно досягнутих домовленостей по обсягу завдань та гарантій оплати наданих послуг 26 травня 2018 рок - 03 червня 2018 року ОСОБА_1 надавав Державній установі Національний антарктичний науковий центр послуги - консультації, дослідження, лікування, реабілітаційні заходи та супровід ОСОБА_2 з м. Пунта Аренас в Сант-Яго де Чилі (Чилі) транзитом через Мадрид (Іспанія) та Франкфурт-на-Майні (Германія) до міста Києва.

В 01.30 год. 03 червня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прибули до кінцевого пункту - місто Київ (аеропорт Бориспіль).

В аеропорту Бориспіль ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зустрічали дружина хворого, директор Державної установи Національний антарктичний науковий центр ОСОБА_7 та його заступник ОСОБА_6

17 червня 2018 року директор Державної установи Національний антарктичний науковий центр ОСОБА_7 вручив ОСОБА_1 подяку за висококваліфіковану професійну допомогу в рятуванні життя і здоров`я хворого учасника 23-ї Української антарктичної експедиції, участь в організації його медичної евакуації та супровід хворого з Республіки Чилі до України в травні 2018 року.

28 серпня 2018 року ОСОБА_1 придбав за власний кошт в TURKISH AIRLINES квиток у зворотному напрямку з м. Києва до місця проживання Буенос-Айрес Аргентина за ціною 540 доларів США.

10 жовтня 2018 року о 21.20 ОСОБА_1 вилетів з аеропорту Бориспіль (Україна) транзитом через Стамбул (Турція) та Сан-Паулу (Бразилія) до помешкання родини в Буенос-Айрес (Аргентина) .

З відповіді Адміністрації Державної прикордонної служби України на адвокатський запит вбачається, що ОСОБА_1 у 2018 році двічі перетнув державний кордон України в міжнародному пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль (термінал D)» - на в`їзд в Україну 03 червня 2018 року авіарейсом №1492 сполученням «Франкфурт-Київ», на виїзд 10 жовтня 2018 року авіарейсом №400 сполученням «Київ-Стамбул».

Факт вильоту ОСОБА_1 10 жовтня 2018 року о 21.20 з аеропорту Бориспіль (Україна) транзитом через Стамбул (Турція) та Сан-Паулу (Бразилія) в Буенос- Айрес (Аргентина) також підтверджений представництвом TURKISH AIRLINES в Києві.

Таким чином, ОСОБА_1 умови оферти директора Державної установи Національний антарктичний науковий центр ОСОБА_7 викопав в повному обсязі - надав професійні медичні послуги супроводу хворого учасника 23-ої Української антарктичної експедиції ОСОБА_2 з м. Пунта Аренас (Чилі) до міста Києва (Україна).

Натомість, Державна установа Національний антарктичний науковий центр послуги ОСОБА_1 по супроводу хворого ОСОБА_2 з Республіки Чилі до України та витрати супроводжуючого на повернення з м. Києва до місця проживання Буенос-Айрес (Аргентина) не сплатила.

03 грудня 2018 року тво директор Державної установи Національний антарктичний науковий центр ОСОБА_6 та компанія Agencias Universales S.A. (Республіка Чилі), в особі уповноваженої особи В. Мілєнко, уклали Договір №03/12/2018 про відшкодування (компенсацію) витрат на репатріацію працівника Державної установи Національний антарктичний науковий центр ОСОБА_2.

Розділом І Договору сторони погодили, що 23 травня 2018 року на Українській антарктичній станції «Академік Вернадський», що розташована на о. Галіндез, Антарктида відбулося раптове захворювання біолога ХХІІІ Української антарктичної експедиції ОСОБА_2.

У зв`язку з цим було прийнято рішення про репатріацію працівника.

Згідно пункту 1.2 Договору під раптовим загостренням сторони розуміють гостре, різке погіршення здоров`я працівника у зв`язку з несподіваною хворобою або гострим станом особи, що становить загрозу її здоров`ю та/або життю та вимагає надання негайної медичної допомоги.

Під загрозою здоров`ю та/або життю особи розуміється стан працівника, при якому ненадання негайної медичної допомоги може призвести до значного та тривалого розладу функцій організму або його окремого органу, появи важких ускладнень внаслідок гострого захворювання, або смерті працівника.

Обов`язок Державної установи Національний антарктичний науковий центр здійснити репатріацію ОСОБА_2 у зв`язку з раптовим захворюванням та пов`язаних у зв`язку з цим дій ґрунтується на п. 2.3.7 Контракту та п. 1.3 Договору.

Відповідно до цього пункту Державна установа Національний антарктичний науковий центр сплачує вартість медичного обстеження, медичної допомоги, а також витрати на дорогу від Києва до аеропорту відправки та зворотній шлях.

Пунктом 2.3 Договору передбачені витрати, які здійснюються Державною установою Національний антарктичний науковий центр як відшкодування (компенсація) витрат логістичній компанії.

Відшкодування (компенсація) здійснюється юридичній особі - нерезиденту України як оплата лікування за кордоном фізичної особи та витрати, здійснені логістичною компанією на користь фізичної особи - резидента України, пов`язаних з виконанням нею професійних обов`язків та не потребує отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України на проведення операцій, пов`язаних з переказуванням іноземної валюти за межі України (пункт 2.4. Договору).

Державна установа Національний антарктичний науковий центр відшкодовує (компенсує) логістичній компанії витрати на репатріацію ОСОБА_2 у загальному розмірі 35408,49 доларів США (пункт 3.1 Договору).

Пунктом 4 Додатку №1 до Договору конкретизовано, що оплата послуг лікаря та витрати на повернення лікаря в Республіку Чилі становить 6535 доларів США.

Згідно пункту 4.1 Договору строк його дії - до 31 грудня 2018 року.

У випадку, якщо сторони не дійдуть згоди, то спір вирішується за місцем знаходження Державної установи Національний антарктичний науковий центр, у відповідності до законодавства України (пункт 5.2. Договору).

Оскільки, ОСОБА_1 у трудових відносинах з компанією Agencias Universales S.A. (Республіка Чилі) не перебував, договори з вказаною юридичною особою не укладав, репатріацію хворого ОСОБА_2 до України здійснював одноособово на підставі оферти особисто директора Державної установи Національний антарктичний науковий центр ОСОБА_7 - оплату за професійні медичні послуги супроводу хворого учасника 23-ої Української антарктичної експедиції ОСОБА_2 з м. Пунта Аренас (Чилі) до міста Києва (Україна) та повернення до місця проживання в Буенос-Айрес (Аргентина) не отримав.

З метою вирішення питання оплати боргу за надані професійні медичні послуги лікаря по супроводу хворого учасника 23-ої Української антарктичної експедиції ОСОБА_2 з м. Пунта Аренас (Республіка Чилі) до міста Києва (Україна) упродовж 2019 року ОСОБА_1 здійснив чисельні обміни електронною інформацією (з використанням ВАЙБЕРА) з уповноваженим Державної установи Національний антарктичний науковий центр ОСОБА_6.

В обміні інформацією ОСОБА_6 підтвердив факт заборгованості Державної установи Національний антарктичний науковий центр перед ОСОБА_1 за професійні медичні послуги лікаря ОСОБА_1 по супроводу хворого учасника 23-ої Української антарктичної експедиції ОСОБА_2 з м. Пунта Аренас (Республіка Чилі) до міста Києва (Україна) у сумі 6535 доларів США.

Зазначає, що оплаті підлягають:

- професійні медичні послуги лікаря ОСОБА_1 по супроводу хворого учасника 23-ої Української антарктичної експедиції ОСОБА_2 з м. Пунта Аренас (Республіка Чилі) до міста Києва (Україна) та повернення ОСОБА_1 до місця проживання в Буенос-Айрес (Аргентина) у сумі 6535 доларів США, що у гривневому еквіваленті 238975,86 грн.

- 138205,87 грн. (інфляційне збільшення);

- 32448,22 грн. (3% річних);

- відшкодування моральних збитків - 5000 грн.

Всього до оплати: 414629 грн. 95 коп.

Просив скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2023 року та ухвалити по справі нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

На вказану апеляційну скаргу Державна установа Національний антарктичний науковий центр подала відзив, обґрунтовуючи його тим, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, які визнаються як позивачем так і відповідачем в заявах по суті справи.

Посилаючись на укладення оплатного договору, представник позивача ані в заявах по суті справи в суді першої інстанції, ані в апеляційній скарзі не зазначив, якими доказами підтверджується укладення оплатного договору між сторонами, в якому розмірі та коли сторонами була визначена ціна послуг.

Відсутність домовленості щодо оплатності послуг та їх вартості підтверджується непослідовною поведінкою позивача щодо визначення вартості послуг.

При пред`явленні претензії ОСОБА_1 від 08 грудня 2021 року, вартість послуг, які позивач називає «професійними медичними послугами» становить 93000 грн, виходячи з 31 години наданих послуг помножену на 3000 грн. (вартість 1 години послуг медичного супроводу пацієнта бригадою інтенсивної терапії за межами України приватною клінікою «Добробут»).

При поданні позову ОСОБА_1 21 грудня 2021 року розмір вартості послуг вже оцінюється у розмірі 6535 доларів США.

Зазначає, що договір з ОСОБА_1 , зобов`язання в якому виражене в іноземній валюті не міг бути укладений, оскільки це є порушенням бюджетного та валютного законодавства.

Просила апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2023 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 травня 2018 року директор Державної установи Національний антарктичний науковий центр ОСОБА_7 листом за №184 звернувся до ОСОБА_1 з проханням надати послуги з супроводження хворого ОСОБА_2 , учасника 23-ої Української антарктичної експедиції, з м. Пунта Аренас (республіка Чилі) до м. Києва .

Як зазначено у листі, витрати пов`язані із супроводженням ОСОБА_2 буде відшкодовано ДУ НАНЦ. ОСОБА_1 прийняв пропозицію супроводити хворого полярника до м. Києва. В той же час, вказана пропозиція не містила умови про вартість послуги. ОСОБА_1 не звертався до відповідача про визначення вартості послуги. В червні 2018 року хворий ОСОБА_2 був доставлений до м. Києва. Таким чином ОСОБА_1 виконав власне зобов`язання.

03 грудня 2018 року між Державною установою Національний антарктичний науковий центр та компанією Аgеnсіаs Unіvеrsаlеs S.А. був укладений Договір про відшкодування (компенсацію) витрат на репатріацію працівника №03/12/2018.

Вказаним договором визначено порядок репатріації працівника, враховуючи що він фактично був укладений уже після повернення працівника на територію України.

Передумовою укладення договору зазначено, що 23 травня 2018 року на українській антарктичній станції «Академік Вернадський» відбулося раптове захворювання біолога 23-ої Української антарктичної експедиції ОСОБА_2. У зв`язку з цим було прийнято рішення про репатріацію працівника. 26 травня 2018 року ОСОБА_2 був доставлений до м. Пунта Аренас, Республіка Чилі.

Подальша репатріація полягала у наданні медичної допомоги на материку в умовах стаціонару, проведення лабораторних досліджень, забезпечення проживання до прийняття рішення про транспортування Працівника та супроводжуючої особи, екстрене транспортування в Україну в супроводі медичного працівника.

Як визначено в п.1.3 Договору, Роботодавець сплачує, зокрема, вартість медичного обстеження, медичної допомоги, а також витрати на дорогу від Києва до аеропорту відправки та зворотній шлях.

Як домовились сторони та зазначили в п.2.1 Договору, Роботодавець відшкодовує (компенсує) Логістичній компанії понесені нею витрати на репатріацію Працівника, яка пов`язана із здійсненням Працівником професійних обов`язків.

Перелік та сума підтверджених витрат по репатріації, які понесені Логістичною компанією, що відшкодовує (компенсує) Роботодавець зазначені в Додатку №1, який є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з Додатком №1 до Договору, оплата послуг лікаря та витрати на повернення лікаря в Республіку Чилі підлягають відшкодуванню Логістичній компанії в сумі 6535 доларів США.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів витрат, які він поніс у зв`язку з виконанням власних зобов`язань, як і не надав доказів що позивач надавав консультації, проводив дослідження, лікування чи реабілітаційні заходи.

Позивач, знаючи про існування договору, укладеного між Державною установою Національний антарктичний науковий центр та компанією Аgеnсіаs Unіvеrsаlеs S.А. про відшкодування (компенсацію) витрат на репатріацію працівника №03/12/2018 не надав доказів, що компанією Аgеnсіаs Unіvеrsаlеs S.А. не була сплачена йому вказана в договорі сума 6535 доларів США.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за гарантійним листом, а тому і не вбачав підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% та інфляційного збільшення боргу, а також відшкодування моральної шкоди так як позивачем не доведено заявлені вимоги.

З висновками викладеними у оскаржуваному рішенні погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства, з огляду на наступне.

Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Стаття 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначала, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

В той же час, у відповідності до положень ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одночасно положеннями ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім цього, стаття 901 ЦК України визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з положеннями ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В той же час ст. 904 ЦК України передбачає, що за договором про безоплатне надання послуг замовник зобов`язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п.2. ч.1 ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст.44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства.

Відповідно до п.2 та 4 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Законодавцем визначено, а саме ч.1 ст.79 ЦПК України, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб`єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.

Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається в межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов`язані й взаємообумовлені.

Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.

Зазначення доказів - це інформація, повідомлення про конкретні засоби доказування, на підставі яких підтверджується наявність чи відсутність викладених обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, що було виконано стороною позивача.

Якість доказування забезпечується визначеним ЦПК процесуальним порядком і способом їх дослідження.

Особливість по доказуванню полягає в тому, що воно виступає як право і обов`язок осіб, які беруть участь у справі.

Вони мають право подавати докази, брати участь в їх дослідженні, давати усні і письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування та заперечення, тобто мають право на доказування.

Сторони, подаючи докази, реалізують своє право по доказуванню і одночасно виконують обов`язок по доказуванню.

Обов`язок по доказуванню покладається на того, хто звернувся за допомогою до суду.

Право доказування виступає як можливість подання доказів, участь в їх дослідженні, попередній оцінці та гарантується сукупністю процесуальних засобів і реалізується по волі заінтересованих осіб особисто або за допомогою суду у відповідності з своїми інтересами та вибором способу поведінки.

Обов`язок по доказуванню полягає у необхідності виконання комплексу відповідних дій, який гарантується настанням несприятливих правових наслідків у випадку їх невиконання, зокрема, відмовою суду визнати наявність юридичного факту у разі невиконання стороною обов`язку по його доказуванню; якщо позивач не доведе підставу вимоги, то в позові належить відмовити.

Невиконання обов`язку по доказуванню для сторін й інших суб`єктів правового спору матиме матеріально-правові і процесуально-правові наслідки.

Позивачем не надано, а матеріали справи не містять доказів витрат, які останній поніс у зв`язку з виконанням власних зобов`язань.

Також, позивачем не надано доказів того, що він надавав консультації, проводив дослідження, лікування чи реабілітаційні заходи.

При цьому, знаючи про існування договору, укладеного між Державною установою Національний антарктичний науковий центр та компанією Аgеnсіаs Unіvеrsаlеs S.А. про відшкодування (компенсацію) витрат на репатріацію працівника №03/12/2018, позивач не надав доказів, що компанією Аgеnсіаs Unіvеrsаlеs S.А. не була сплачена йому вказана в договорі сума 6535 доларів США.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Справа судом розглянута повно та об`єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано вірно.

Обґрунтованих доводів, які б давали беззаперечні підстави для скасування рішення суду першої інстанції апеляційна скарга не містить.

Відтак, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений 04 жовтня 2023 року.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді С.О. Журба

Т.О. Писана