Рішення

від 29.09.2023 по справі 752/2602/21

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 752/2602/21

Провадження № 2/487/386/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2023 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:головуючого судді Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання Ляшенко А.Ю., представника позивача Кравченка А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Миколаєві цивільну справу №752/2602/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бугстрім-Маркет» про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2021 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшла позовна заява представника ОСОБА_1 адвоката Рогатюка А.І. до АТ «Альфа-Банк» (нова назва АТ «Сенс Банк») про стягнення грошових коштів, в якій представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3067572,08 грн., з яких: 2826306,10 грн. різниця на момент перереєстрації між вартістю об`єкта іпотеки та заборгованістю за кредитним договором; 138125,17 грн. інфляційні витрати та 103140,81 грн. три відсотки річних. Окрім того, просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 11350,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 30 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та АКБСР «УКРСОЦБАНК» (після зміни назви АТ «Сенс Банк») було укладено іпотечний договір №2673. За умовами даного договору позивач виступила майновим поручителем за зобов`язаннями юридичної особи ТОВ «Бугстрім Маркет» за договором відновлювальної кредитної лінії №640/3-153 від 30.08.2007 року.

29.10.2019 року в зв`язку з невиконанням ТОВ «Бугстрім-Маркет» зобов`язань за договором відновлювальної кредитної лінії, АТ «Сенс Банк» задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (належну ОСОБА_1 кв. АДРЕСА_1 ). Згідно отриманого позивачем Повідомлення від банку, розмір кредитної заборгованості станом на 20 серпня 2019 року склав 2059883,99 грн. Разом з тим, відповідно до Висновку про вартість майна станом 29.10.2019 року, вартість квартири склала 5429099 грн. без ПДВ. З врахуванням вищенаведеного вважає, що вартість предмета іпотеки перевищила кредитну заборгованість на 3369215,01 грн., що з врахуванням положень ч. 5 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» є підставою для відшкодування позивачу перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, що становить 2826306,10 грн. та стягнення на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційних витрат сумі 138125,17 грн. і трьох відсотків річних в сумі 103140,81 грн. Надіслана позивачем вимога, була залишена банком без задоволення, що послугувало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29.01.2021 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26.05.2021 року цивільну справу №752/2602/21 було направлено на розгляд за підсудністю до Заводського районного суду м. Миколаєва.

Вказана справа надійшла до Заводського районного суду м. Миколаєва 26.10.2021 року. Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 26.10.2021 року справа передана на розгляд судді Щербині С.В.

Ухвалою судді від 27.10.2021 року справу прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі.

08.12.2022 року представник відповідача надала до суду відзив на позовну заяву, в якому в повному обсязі заперечувала проти задоволення позову. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що вважає звернення позивача до суду в порядку ч.5 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» передчасним, з огляду на те, що позивачем не надано суду доказів безпідставного набуття банком спірних грошових коштів в порядку ст. 1212 ЦК України. Щодо відшкодування індексу інфляції та 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, наголосила на тому, що дані норми не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки розповсюджуються на правовідносини між кредитором та боржником.

Ухвалою суду від 22.03.2023 року закрито підготовче судове засідання у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з`явилася. Надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі.

Представник третьої особи в призначене судове засідання не з`явився. Про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 30 серпня 2007 року між АКБСР «УКРСОЦБАНК» (після зміни назва АТ «Сенс Банк») та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір № 1122 з метою забезпечення зобов`язань позичальника ТОВ «Бугстрім-Маркет» за договором відновлювальної кредитної лінії №640/3-153 від 30.08.2007 року.

Згідно Статті 1 даного договору, ОСОБА_1 передала в іпотеку в якості забезпечення виконання позичальником основного зобов`язання кв. АДРЕСА_1 , яка належить її на підставі Договору дарування №3029 від 16.11.2005 року. Вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 2031270 грн.

Зміст основного зобов`язання складає повернення кредиту в сумі 775000 грн. з порядком погашення відповідно до умов договору, яким обумовлене основне зобов`язання та кінцевим терміном погашення всієї заборгованості до 29 серпня 2012 року, а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором, яким обумовлене основне зобов`язання. Іпотекою за цим договором також забезпечуються вимоги Іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов`язаних із зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмета іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки, збитків, завданих порушенням умов даного договору.

Окрім того, п. 2.3.1 ст. 2 Договору сторони погодили, у разі якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, перевищує розмір забезпечених іпотекою вимог, іпотеко держатель зобов`язаний повернути різницю іпотекодавцю.

Статтею 4 іпотечного договору сторони погодили способи звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію.

В зв`язку з порушенням боржником ТОВ «Бугстрім-Маркет» зобов`язання за кредитним договором №640/3-153, 23 серпня 2019 року за вих.№1016 банком було надіслано ТОВ «Бугстрім-Маркет» та ОСОБА_1 повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання спору. Відповідно до повідомлення банк вимагав сплатити борг за кредитним договором, який станом на 20 серпня 2019 року складає 2059883,99 грн. Крім того, в порядку ст. 35, 36 Закону України «Про іпотеку», повідомив боржника та поручителя, про намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання вимоги протягом тридцятиденного строку. Також повідомлено боржника та поручителя про те, що у випадку задоволення вимог іпотекодеражателя в порядку передбаченому ст.. 37 Закону України «Про іпотеку», буде анульовано залишок непогашеної заборгованості за кредитом, в зв`язку з чим вони будуть зобов`язані сплатити 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору з доходу в вигляді основної суми боргу, анульованого кредитором.

З наданого представником позивача витягу від 16.01.2020 року за вих.№196464597 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна кв. АДРЕСА_1 , вбачається що даний об`єкт нерухомості було зареєстровано за АТ «Альфа-банк» (після зміни назва АТ «Сенс банк») 29.10.2019 року на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №49416670 від 30.10.2019 року. Підставою виникнення права власності послугували: рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №1400045568476 від 04.09.2019 року; повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки №1016 від 23.08.2019 року; договір відновлювальної кредитної лінії №640/3-153 від 30.08.2007 року; іпотечний договір №2673 від 30.08.2007 року (арк. справи 16-18).

В обґрунтування вартості предмета іпотеки на момент набуття відповідачем права власності, представником позивача надано суду копію аркушу з нумерацією №3 (арк. справи 15). При цьому, представник позивача зазначив, що даний документ є резолютивою частиною Висновку про вартість майна від 29.10.2019 року

В судовому засіданні представнику позивача було роз`яснено його право на подання клопотання про витребування судом доказів в порядку ст. 84 ЦПК України, яке було проігноровано представником відповідача з посиланням на те, що стороною відповідача не надано заперечень щодо даного доказу.

Відповідно до частини третьої статті 37 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин - 898-IV) іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зі змісту постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/10059/17 вбачається, що обов`язок відшкодування іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, обумовлений частиною 3 статті 37 Закону України «Про іпотеку», виникає з договірних правовідносин сторін договору іпотеки. Обов`язок іпотекодержателя відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, передбачених у статті 37 Закону України «Про іпотеку», виникає у випадку набуття права власності на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке передбачає передачу права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Тобто, такий обов`язок ґрунтується на договірному характері правовідносин сторін щодо передачі предмета іпотеки у власність іпотекодержателю.

Грошове зобов`язання відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя виникає в момент набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, вартість якого перевищує вартість забезпечених іпотекою вимог. Отже, предметом доказування в даній справі є момент набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки та розмір перевищеної вартості забезпечених іпотекою (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2019 року у справі № 200/14524/16-ц (провадження № 61-843св18)).

Виходячи зі змісту статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин 2658-III) передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.

Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17 (провадження № 12-18гс18) зроблено висновок, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Згідно частини першої статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності, що передбачено у пункті 5 частини третьої статті 2 та статті 13 ЦПК України, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що надана представником позивача копія фрагменту звіту про оцінку майна від 29.10.2019 року не є належним та достатнім доказом підтвердження вартості предмета іпотеки на момент набуття іпотекодержателем права власності на кв. АДРЕСА_1 .

При цьому суд вважає, що позивачем обрано вірний спосіб захисту (в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку»), а доводи представника відповідача про доцільність застосування положень ст. 1212 ЦК України є помилковими.

Однак, з огляду на недоведеність стороною позивача вартості предмета іпотеки на момент набуття банком права власності на спірну квартиру, а саме, 29.10.2019 року, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про повернення різниці між вартістю об`єкта іпотеки та заборгованості за кредитним договором.

Суд критично сприймає посилання представника відповідача не те, що стороною відповідача не надано суду заперечень щодо поданих стороною позивача доказів з огляду на те, що суть письмових заперечень сторони відповідача полягала у невірному способі захисту позивача, позиції щодо доказів представник відповідача не висловлювала, в судові засідання по справі не з`являлася.

Враховуючи вищенаведене, в задоволенні похідних вимог про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних також слід відмовити.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10,18,23,76,279,258,259,263-265,352,354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бугстрім-Маркет» про стягнення грошових коштів відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач:Акціонерне товариство «Сенс Банк», ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бугстрім-Маркет», ЄДРПОУ 19298545, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Громадянська, 16.

Суддя С.В. Щербина