Ухвала

від 05.10.2023 по справі 636/2114/21

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/2114/21 Провадження 2/636/651/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2023 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Золотоверхої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «СОВТА» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

14.05.2021 до суду надійшов цивільний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «СОВТА» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.

Ухвалою від 19.05.2021провадження у справі відкрито та призначено підготовче судове засідання. Ухвалою суду від 14.09.2021 підготовче судове засідання закінчено та призначено судовий розгляд по вказаній справі.

17.08.2023 позивачі в судове засідання не з`явилися. Від ОСОБА_2 15.08.2023 надійшло електронне звернення, в якому він просив відкласти судове засідання, призначене на 17.08.2023 у зв`язку з тим, що дії договорів про надання правової допомоги, укладені позивачами з адвокатом Чудовським Д.О. припинені, а тому інший представник готується представляти їх інтереси. Судом вказане клопотання позивача задовлено, судове засідання, призначене на 17.08.2023, відкладено на 05.10.2023.

05.10.2023 позивачі в судове засідання повторно не з`явилися. 03.10.2023 на електронну пошту суду надійшло клопотання позивачів, в якому вони просили відкласти судове засідання, призначене на 05.10.2023. у зв`язку з тим, що вони не можуть самостійно з`явитися до суду та забезпечити участь їх представника. Аналогічне прохання надійшло до суду 04.10.2023 у вигляді електронного звернення позивачів. Однак суд зазначає, що причина неможливості явки в судове засідання у вказаних документах не вказана.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає, що позивачі повторно не з`явилися до суду без поважних причин.

Відповідно до пункту 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначаєтьсяЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно з частиною першоюстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина першастатті 4 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертоїстатті 12 ЦПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина першастатті 44 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другоюстатті 211 ЦПК Українирозгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини третьоїстатті 131 ЦПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п`ятастатті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першоїстатті 257 ЦПК України).

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права,здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальнимзакономзаходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», заява № 11681/85, пункт 35,від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна, як учасниця зазначеної Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив«:….саме національні суди мають створювати умови длятого, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати,чи відкласти судове засідання заклопотанням сторін,атакож, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні».

Відповідно до пункту 2 частини другоїстатті 223 ЦПК Українисуд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з пунктом 2 частини третьоїстатті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

У частині п`ятійстатті 223 ЦПК Українизаконодавець встановив особливий порядок наслідок (санкцію) повторної неявки позивача. Ця норма фактично дублює норму, закріплену в пункті 3 частини першоїстатті 257 ЦПК України.

Аналіз положень частини п`ятої статті223, пункту 3 частини першої статті257 ЦПК Українидає підстави дійти висновку, що наслідком повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні

Процесуальнийзаконщодо наслідків неявки позивача у судові засідання є зрозумілим іпередбачуваним для нього, щодо його застосування існує усталена судова практика.

Залишення заяви без розгляду не перешкоджає особі після усунення умов, що були підставою залишення позову без розгляду, звернутися до суду повторно.

Неявка позивачів в судове засідання, призначене на 14:20 год. 05.10.2023, є повторною.

Докази належного сповіщення позивачів про дату та час судового засідання в матеріалах справи наявні, зокрема, їх обізнаність з цього приводу вбачається зі змісту їх клопотань від 03.10.2023 та від 04.10.2023, та довідки про доставку електронного листа (а.с. 200) на адресу, зазначену позивачами в своїх зверненнях до суду.

З приводу належного сповіщення позивачів про час та місце розгляду справи у такий спосіб, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Разом з тим, суд виходить з того, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у позовній заяві, то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі № 947/26777/19 (провадження № 61-9161св22), від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22 (провадження № 61-7107 св22).

Таким чином, суд наголошує, що безпідставні відкладення розгляду справи порушують права інших учасників процесу.

Отже, згідно із вимогами ЦПК України суд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання, так як це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст.ст.189,196 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Також суд, залишаючи позовну заяву без розгляду, вважає за необхідне вирішити питання щодо заходів забезпечення позову, пзастосованих відповідно до ухвали суду від 05.08.2023.

Згідно ч.9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Тому суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали суду від 05.08.2023.

На підставі викладеного, керуючисьч. 9 ст. 158, ч.5 ст. 223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «СОВТА» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди - залишити без розгляду.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 05.08.2021, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 338,7 кв.м, житловою площею 146,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який на підставі договору купівлі-продажу від 20.11.2020 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СОВТА», код ЄДРПОУ 35875315.

Скасувати заборону, накладену ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 05.08.2021, державним реєстраторам, нотаріусам, особам, які мають доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приймати будь-які рішення і здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно реєстрації\перереєстрації права власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 338,7 кв.м, житловою площею 146,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який на підставі договору купівлі-продажу від 20.11.2020 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СОВТА», код ЄДРПОУ 35875315.

Роз`яснити, що позивач вправі повторно звернутися до суду з цим же позовом у загальному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.О. Золотоверха