Рішення

від 25.07.2024 по справі 636/2114/21

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/2114/21 Провадження 2/636/484/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2024 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Золотоверхої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,

представника відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВТА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

14.05.2021 позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача, в якому просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 300000.00 грн., та на користь обох позивачів у рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 1407000.00грн.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 09.11.2009 за ОСОБА_2 визнано право власності на самочинно збудований будинок АДРЕСА_1 , у якому позивачі безперервно проживають понад 10 років. 20.11.2020 між ТОВ «Кредитні ініціативи» як іпотекодержателем будинку, та ТОВ «Совта» укладено договір купівлі-продажу на житловий будинок, за яким останнє набуло право власності на будинок. 24.11.2020 ТОВ «Совта» звернулося до Чугуївського РВ УПО із заявою про прийняття будинку під охорону. Вже 24.11.2020 ТОВ «Совта» намагалися чинити позивачам перешкоди у доступі до вказаного будинку. 04.12.2020 відповідачу відмовлено в укладенні договору про надання охоронних послуг, оскільки між ними та ОСОБА_2 існують цивільно-правові спори щодо володіння об`єктом. 04.12.2020 представник відповідача ОСОБА_4 разом з особами у форменому одязі виштовхали позивачів з будинку та в подальшому змінили замки, позбавивши позивачів можливості забрати власні речі. Таким чином, позивачам завдано моральної шкоди. Внаслідок вказаних подій ОСОБА_2 втратила спокій, відчуття захищеності та справедливості, втратила інтерес до життя, розпочалися головні болі та високий тиск, вона була вимушена звернутися до психотерапевта. 22.12.2020 за вказаним фактом внесено відомості до ЄРДР за №42020221440000156 за ст. 356 КК України. Оскільки рішення про виселення ОСОБА_2 відсутнє, то разом зі знайомим вона попросила представників охоронної фірми дозволити забрати свої речі. Після того, як їй дозволили увійти, вона виявила, що зникли грошові кошти у розмірі 100000.00 грн., 10000.00 доларів США, золоті прикраси і діаманти орієнтованою вартістю 170000.00 грн., ноутбук MACBOOK PRO 15 RETINA вартістю 40000.00 грн. (всього на загальну суму 590000.00 грн.).

28.12.2020, коли у будинку нікого не було, за вказаною адресою, шляхом пошкодження дверних замків у вхідних дверях, до будинку увірвалися представники відповідача, повідомили, що вони нові орендарі та нікого до домоволодіння не впустять. 12.01.2021 ОСОБА_2 викликала поліцію та повідомила про зникнення речей а саме: грошові кошти у сумі 20000.00 доларів США, 200000.00 грн., ноутбук MACBOOK AIR # MC966S/A вартістю 18000.00 грн., айпад MH182LL/A IPAD AIR#DMPNQ74KG5WO вартістю 210000.00 грн., одяг вартістю 18000.00 грн. (усього на суму 817000.00 грн.). За цими обставинами також були внесені відомості до ЄРДР за №12021220440000263 від 29.01.2021 за ч.4 ст. 185 КК України, та ОСОБА_2 визнано потерпілою по вказаному провадженню. Таким чином, позивачі просять стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 300000.00 грн., та на користь обох позивачів у рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 1407000.00грн.

У відзиві на позов від 11.08.2021 представник відповідача ОСОБА_4 просить відмовити позивачам у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки жодних незаконних дій стосовно позивачів відповідачем здійснено не було - сам по собі факт наявності шкоди не породжує абсолютного права на її відшкодування, оскільки необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності і при цьому правильно визначити суб`єкта такої відповідальності. Відповідач заперечує свою причетність до подій, зазначених у позові. 08.12.2020 представником відповідача подано заяву до Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про несанкціоноване вторгнення до житлового будинку групи осіб, у якому знаходилося майно, що було описано, арештовано та передано відповідачу на зберігання приватним виконавцем Ярмоленко О.В. в рамках зведеного ВП №59169323. 22.12.2020 до Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області було подано заяву, що повідомлення ОСОБА_2 про вчинення злочину є завідомо неправдивим. Таким чином жодних доказів щодо встановлення протиправної поведінки заподіювача шкоди позивачами не надано. Надані позивачами витяги з ЄРДР не підтверджують факт заподіяння матеріальної шкоди, не доводять наявність провини відповідача у заподіянні шкоди, не встановлюють правових підстав для відшкодування останнім матеріальної шкоди. Надані до позову копії консультативних висновків психотерапевта не доводять, що стрес викликано діями відповідача. Тобто позивачами не доведено факт заподіяння збитків.

Позивачі надали заяву, в якій просили розгляд справи провести без їх участі, позов підтримали, просили його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечував та надав пояснення за своїм змістом тотожні змісту відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечувала та, посилаючись на факти та обставини, виклдадені в письмовому відзиві на позов, просила суд у задовленні вимог позивачів відмовити. При цьому також повідомили, що станом на теперішній час ані відповідач, як бюридична особа, ані його посадові чи службові особи не мають жодного процесуального статусу у відкритих за заявами позивачів кримінальних провадженнях.

Суд, ознайомившись із заявами позивачів, вислухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно копії першого аркушу технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 від 22.06.2010 (т.1 а.с.8) власником будинку є ОСОБА_2 .

Згідно копії відомостей №1902 від 03.10.2013 з КП «Чугуївське МБТІ» (т.1 а.с.9) станом на 31.12.2012 право власності на вказане домоволодіння зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 09.11.2009, справа №2-2555.

До суду надано копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (суд зазначає, що дату та № вказаної інформації встановити неможливо, оскільки до суду надано копії а.5-6) (т.1 а.с.17), згідно якої право власності на вказаний будинок зареєстровано за ОСОБА_2 22.06.2010 на підставі рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 09.11.2009, справа №2-2555.

Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №233547648 від 20.11.2020 (т.1 а.с.55) право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу №3304 від 20.11.2020 зареєстроване за ТОВ «Совта».

Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень №233548998 від 20.11.2020 (т.1 а.с.56) обтяження на земельну ділянку з кадастровим №6312000000:06:001:0016, зареєстроване на підставі договору іпотеки №2108 від 29.11.2011 припинено 20.11.2020 за заявою ТОВ «Кредитні ініціативи» від 20.11.2020 №1129/02-32.

Згідно копії листа УПО в Харківській області від 27.11.2020 №2110/43/40/02-2020 (т.1 а.с.14) ОСОБА_5 повідомлено про дострокове розірвання договорів від 01.01.2020 №13-26207 та №13-26208 з метою недопущення участі працівників поліції охорони у вирішенні цивільно-правових конфліктів щодо прав володіння об`єктом домоволодінням АДРЕСА_1 (24.11.2020 до управління звернувся представник ТОВ «Совта» з вимогою про розірвання вказаних договорів, надавши інформацію з реєстру речових прав про перехід права власності на об`єкт).

24.11.2020 ТОВ «Совта» звернулося до Чугуївського РВ УПО в Харківській області із заявою (копія т.1 а.с.24) про прийняття під охорону об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії листа УПО в Харківській області від 04.12.2020 №2084/43/10/02-20П (т.1 а.с.13) ТОВ «Совта» відмовлено в укладанні договорів про надання охоронних послуг стосовно об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з існуванням між ТОВ «Совта» та ОСОБА_2 цивільно-правових спорів щодо прав на володіння об`єктом (станом на 04.12.2020 в Чугуївському міському суд Харківської області триває судовий розгляд справи №636/4320/20 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Совта» про визнання недійсним договору купівлі-продажу та справа №636/1700/20 за позовом ТОВ «Совта» до ОСОБА_2 про виділ частки та припинення права спільної часткової власності на об`єкт).

Згідно копії витягу з ЄРДР від 22.12.2020 (т.1 а.с.18) 22.12.2020 внесено відомості до ЄРДР за №42020221440000156 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, на підставі матеріалів ЖЄО від 04.12.2020 №12195, згідно яких 04.12.2020 невідомі особи обмежили ОСОБА_2 доступ до житлового будинку АДРЕСА_1 , в якому остання проживає. Про внесення відомостей позивача ОСОБА_2 повідомлено листом №41-1776-20 від 22.12.2020 (копія т.1 а.с.19).

До суду надано копію консультативного висновку психотерапевта від 09.12.2020 (т.1 а.с.12), згідно якого ОСОБА_2 встановлено діагноз: гостра реакція на стрес, рекомендовано лікування. Аналогічне вказано у консультативному висновку психотерапевта від 16.12.2020 (т.1 а.с.10).

08.02.2021 ОСОБА_2 звернулася до Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області із заявою про залучення до провадження як потерпілого (копія т.1 а.с.15) у кримінальному провадженні №12021220440000263 від 29.01.2021 та №12021220440000264 від 29.01.2021 (копія заяви т.1 а.с.16).

До суду надано копію договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №15-1723/2011 від 29.11.2011 (т.1 а.с.20-23), укладеного між ПАТ «Банк Кіпру» в особі директора РД ПАТ «Банк Кіпру» Латишева О.В. та ТОВ «Агрохолдинг Схід» в особі директора ОСОБА_3 щодо надання кредитної лінії в сумі, що не може перевищувати 250000.00 доларів США, згідно якого позичальник забезпечує виконання зобов`язань позичальник надає банку в іпотеку другої черги житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 , земельну ділянку за вказаною адресою, яка належить ОСОБА_2 , трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 .

До суду надано копії документів на ноутбуки і планшет, про викрадення яких йдеться у позовній заяві, а саме: копію документа без назви на MacBook Air 13 inch model №:A1369 серії № C02GM8CVDJWV (т.1 а.с.38), копія акту виконаних робіт №MUKH103247 від 25.10.2018 (згідно якого сервісним центром виконано замовлення ОСОБА_6 на установку операційної системи на MacBook Pro 15 C02JC5GGDKQ1) (т.1 а.с.39), копія документа без назви на MH182LL/A iPad Air Wi-Fi 64GВ Gold (т.1 а.с.40, т.1 а.с.42), копію гарантійного талону від 02.02.2012 на Apple iPad2 64Gb+36 IMEI 012926007118732 (т.1 а.с.41). Суд зазначає, що з жодного з вказаних документів не вбачається, кому саме належить вказана техніка, яка її вартість.

Згідно копії витягу з ЄРДР від 06.08.2021 (т.1 а.с.73) 06.12.2020 внесено відомості до ЄРДР за №12020225440000208 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, за заявою ОСОБА_7 про проникнення 05.12.2020 о 18:53 год. на територію будинку друзів бувшого власника будинка для вирішення питання купівлі-продажу домоволодіння. При цьому суд зазначає, що з вказаного витягу не вбачається про яке саме домоволодіння йде мова.

Згідно копії заяви ТОВ «Совта» від 08.12.2020 (т.1 а.с.74-75), прийнятої черговим Чугуївського ВП (дата прийняття не зазначена), представник просить внести відомості до ЄРДР за фактом проникнення 05.12.2020 до домоволодіння АДРЕСА_1 , де знаходилося арештоване майно боржника ОСОБА_3 по ЗВП №59169323, описане та арештоване приватним виконавцем Ярмоленком О.В. 04.12.2020, та передане відповідачу на зберігання.

Згідно копії заяви ТОВ «Совта» від 22.12.2020 (т.1 а.с.76-77), прийнятої черговим Чугуївського ВП 22.12.2020 (відбиток печатки Чугуївського РУП відсутній), представник просить внести відомості до ЄРДР за фактом вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ст. 383 КК України, а саме з приводу зазначення недостовірних свідчень у своїй заяві від 13.12.2020 про вчинення злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які нібито вдерлися до її будинку, викинули її чоловіка та викрали гроші/техніку/коштовності.

Згідно копій матеріалів КП №12021220440000263, №12021220440000264 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України (матеріали надано під супровідний лист т.1 а.с.187) 29.01.2021 внесено відомості до ЄРДР за №12021220440000263 на підставі ухвали слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 25.01.2021 про зобов`язання внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_2 щодо злочину, який мав місце 28.12.2020, щодо вчинення представниками ТОВ «Совта» крадіжки належного їй майна на загальну суму 680000.00грн. Залучено та допитано ОСОБА_2 в якості потерпілого. 29.01.2021 внесено відомості до ЄРДР за №12021220440000264 на підставі ухвали слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 25.01.2021 про зобов`язання внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_2 щодо злочину, який мав місце 04.12.2020, щодо вчинення представниками ТОВ «Совта» крадіжки належного їй майна на загальну суму 680000.00грн. Залучено та допитано ОСОБА_2 в якості потерпілого. З наданих матеріалів не вбачається, чи були встановлені особи, які причетні до злочинів та/або прийняття процесуального рішення (закриття/закінчення кримінального провадження).

Згідно копій матеріалів КП №42020221440000156 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 356 КК України (матеріали надано під супровідний лист т.1 а.с.174) 22.12.2020 внесено відомості до ЄРДР за №42020221440000156 в ході вивчення матеріалів ЖЄО №12195 від 04.12.2020, згідно яких невстановлені особи обмежили 04.12.2020 ОСОБА_2 доступ до житлового будинку, в якому остання проживає та який розташований за адресою: АДРЕСА_3 . В ході досудового розслідування оглянуто місце події, відібрано пояснення у ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 . З наданих матеріалів також не вбачається, чи встановлено осіб, які причетні до злочинів та/або прийняття процесуального рішення (закриття/закінчення кримінального провадження).

Крім того, у вказаних матеріалах наявна копія договору купівлі-продажу №3304 від 20.11.2020 (а.к.п.78-81 матеріалів КП №42020221440000156), згідно якого ТОВ «Кредитні ініціативи» (іпотекодержатель за договором іпотеки №2108 від 29.11.2011, укладеного з ОСОБА_2 ) передали у власність ТОВ «Совта» житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , за 706203.00 грн.

Також у вказаних матеріалах наявна копія договору №2355-ОП від 04.12.2020 (а.к.п.82, 109-112 матеріалів КП №42020221440000156, а.к.п 113 копія акту вводу в експлуатацію охоронної сигналізації та технічного стану об`єкта до договору №2355-ОП), укладеного між ТОВ «Совта» та ХФ ТОВ «Вендест» про охорону житлового будинку АДРЕСА_1 , а також копія договору про охорону об`єкта №18/12 від 04.12.2020 (а.к.п.116-120 матеріалів КП №42020221440000156, а.к.п.121 копія акту прийняття «Об`єкту» під охорону до договору №18/12) щодо охорони вказаного домоволодіння.

У копії матеріалів КП №42020221440000156 наявна копія постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленка О.В. від 04.12.2020 про опис та арешт майна боржника в рамках ВП №59103898 (а.к.п. 123-126 матеріалів КП №42020221440000156). Згідно якого описано та накладено арешт на майно: микрохвильова піч Samsung, вентилятор UFO AT9Fi-01MistFan, картина в рамці із зображенням кораблів на фоні моря, холодильник LG GR-3899QF, пральна машина Siemens S4-51, телевізор Samsung LE40F86BD, стереосистему Panasonic SA-P1428, тренажер AB-Rocket,тренажер (марка та модель не зазначені), тренажер Інтер Атлетика, крісло-каталку, вентилятор OFO ATSFi-02, тренажер Samsung UEB5E88007H-295 33LACP00055X, домашній кінотеатр YAMAHA LX-X863, ноутбук Apple MacBook Pro A1398 EMC2512, картину в рамці із зображенням вази з квітами, набір меблів (крісло та кутовий диван, швейну машину Jaguar 876, БФЛ Canon F149202, шредер Agentoo7x, сканер-факс Epson C351c, електро-синтезатор Yamaha PSR-E423, електро-піаніно Yamaha CVP-501, МФУ Samsung SCX-3405, iPad Apple НОМЕР_1 .

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6статті 3 ЦК України).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина першастатті 16 ЦК України).

Відповідно до частини другоїстатті 16 ЦК Україниспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно дост.263 ч.1 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно дост. 13 ч.1 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом і передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ізстаттею 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1 ст. 316 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша - другастатті 321 ЦК України).

Згідно ч.ч.1,2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.

Згідно ч.1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ст.1192ЦПК Україниякщо іншене встановленозаконом,з урахуваннямобставин справисуд завибором потерпілогоможе зобов`язатиособу,яка завдалашкоди майну,відшкодувати їїв натурі(передатиріч тогож родуі такоїж якості,полагодити пошкодженуріч тощо)або відшкодуватизавдані збиткиу повномуобсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 2 цієї статті збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Ч. 4, 5 та 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У п. 4 постанови Пленуму зазначено, що з огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавана за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

ВстановленеКонституцією Українита законами України право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, а також одним із засобів захисту порушених цивільних прав та інтересів, які передбаченіст. 16 Цивільного Кодексу України.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

У справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007 року Європейський суд зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом.

Відповідно дост.23 Цивільного кодексу України(даліЦК) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За приписами частини першоїст.1167 ЦКморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1)якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. (п.1 частина другаст.1167 ЦК).

Європейський Суд з прав людини зазначає, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом. ( STANKOV v. BULGARIA, N 68490/01, g 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Критеріями визначення розміру відшкодування моральної шкоди є характер правопорушення; глибина фізичних та душевних страждань; ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди; тривалість негативних наслідків (короткочасні, тривалі, довічні); істотність вимушених змін у способі життя потерпілого (неістотні, істотні). У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю сина слід також враховувати характер стосунків позивача та померлого за час його життя: сімейний стан позивача, ступінь близькості, спільно чи окремо проживали, способи та регулярність спілкування тощо.

Суд при визначенні розміру морального відшкодування, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №372/2085/16-ц (провадження № 61-18385св19) зазначено, що: «під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те, що моральна шкода підлягає відшкодуванню за наявності у діях особи, яка заподіяла таку шкоду складу цивільного правопорушення, елементами якого є заподіяна шкода, встановлення факту протиправної поведінки такої особи, наявності причинного зв`язку між ними та вини заподіювача шкоди».

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, шостої та сьомої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таки чином суд дійшов висновку про те, що позивачами до суду не надано жодних належних та допустимих доказів вчинення відповідачем, представниками\співробітниками відповідача протиправних дій стосовно позивачів; не надано доказів спричинення позивачам шкоди (зокрема, судом встановлено, що доказів наявності та викрадення зазначених у позові грошових коштів, коштовностей, одягу; наявності права власності у позивачів на зазначену у позові техніку та факт її викрадення матеріали справи не містять); не надано доказів щодо наявності причинного зв`язку між діями відповідача та спричиненою позивачам шкоди; не надано доказів, що гостра реакція на стрес позивача ОСОБА_2 , внаслідок якої вона звернулася до психотерпевта, спричинена саме діями відповідача; щодо заяв, поданих сторонами до органів поліції, органом досудового розслідування не прийнято процесуального рішення/ не повідомлено будь-кого про наявність підозри у вчиненому правопорушенні, відсутні відомості про набрання законної сили обвинувальним вироком суду, ухваленим стосовно осіб, винних у зазначених у позові правопорушеннях.

У зв`язку з викладеним, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

Відповідно доч.ч.1,2,8ст.141ЦПКУкраїни судовий збірпокладаєтьсянасторони пропорційнорозміру задоволенихпозовнихвимог. Інші судовівитрати,пов`язанізрозглядом справи,покладаються: у разізадоволення позову навідповідача; у разівідмовивпозові напозивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч.9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст.4,10-13,19, 76-81,141, 263-265,268,273 ЦПК України, суд-,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВТА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - залишити без задоволення.

Судові витрати, понесені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при зверненні до суду - залишити за позивачами.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 05.08.2021, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 338,7 кв.м, житловою площею 146,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який на підставі договору купівлі-продажу від 20.11.2020 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СОВТА», код ЄДРПОУ 35875315.

Скасувати заборону, накладену ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 05.08.2021, державним реєстраторам, нотаріусам, особам, які мають доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приймати будь-які рішення і здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно реєстрації\перереєстрації права власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 338,7 кв.м, житловою площею 146,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який на підставі договору купівлі-продажу від 20.11.2020 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СОВТА», код ЄДРПОУ 35875315.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручене удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщоапеляційна скаргаподана протягомтридцяти днівз днявручення йомуповного рішеннясуду.Строк наапеляційне оскарженняможе бутитакож поновленийв разіпропуску зінших поважнихпричин.

Повний текст рішення суду виготовлено 31.07.2024.

Суддя О. О. Золотоверха