Рішення

від 09.08.2024 по справі 636/2114/21

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/2114/21 Провадження 2-др/636/11/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2024 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Золотоверхої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,

розглянув заяви представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Совта» - Чоломбитько Юлії Олександрівни про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВТА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

14.05.2021 позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача, в якому просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 300000.00 грн., та на користь обох позивачів у рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 1407000.00грн.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 25.07.2024 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВТА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено в повному обсязі.

31.07.2024 від представника відповідача Чоломбитько Ю.О. до суду надійшла заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, в якій вона просить стягнути з позивача на користь відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Совта» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18000,00 грн.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Представник заявника (відповідача) надала заяву, в якій просила розгляд провести без їх участі.

Згідно ч.4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до наступного висновку.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення з них вартості 14.05.2021 позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача, в якому просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 300000.00 грн., та на користь обох позивачів у рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 1407000.00грн.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 25.07.2024 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВТА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено в повному обсязі.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, між інтереси відповідача представляло АО «Ліберті Вей» в особі Крайз О.І. та Чоломбитько Ю.О. , на підтвердження чого надано відповідні ордери на надання правничої (правової) допомоги, витяг з ЄДРЮОФОПтГФ щодо АО «Ліберті Вей» від 17.08.2023, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 30.07.2024 за договором про надання правової допомоги б/н від 20.05.2019, копію договору №б/н про надання правової допомоги від 20.05.2019, копії додаткових угод від 31.12.2020, 01.08.2021, 30.06.2022, 30.06.2023, 30.06.2024 до договору про надання правової допомоги б/н від 20.05.2019.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частина сьома статті 43 Конституції України передбачає, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Частинами першою, третьою статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Зазначеним положенням Конституції України кореспондує стаття 16 ГПК України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені представником відповідача витрати у сумі 18000,00 грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому суд дійшов висновку про необхідність стягнення з позивачів в рівних частках на користь відповідача 18000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки при ухваленні рішення та дослідженні матеріалів справи Чугуївським міським судом Харківської області не вирішено питання про судові витрати, саме стосовно витрат на професійну правничу допомогу, з метою усунення неповноти судового рішення, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВТА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 18000,00 грн. на користь відповідача ТОВ «Совта».

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Совта» - Чоломбитько Юлії Олександрівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВТА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВТА» (код ЄДРПОУ 37875315) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп., тобто по 9000 (дев`ять тисяч) грн. 00 коп. з кожного.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії додаткового рішення суду

Суддя О.О. Золотоверха