Ухвала

від 25.09.2023 по справі 173/1489/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/2175/23 Справа № 173/1489/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора (в режимі

відеоконференції) СкрипникаД.О.

третьої особи, щодо майна якої

вирішується питання про арешт (в режимі

відеоконференції) ОСОБА_6

представника третьої особи, щодо

майна якої вирішується питання про арешт

(в режимі відеоконференції) ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали за апеляційною скаргою представника третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт ОСОБА_6 та ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2022 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022041430000319 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2022 року клопотання слідчого СВ ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Жовтоводської окружної прокуратури, про арешт майна у кримінальному провадженні №12022041430000319 від 26.10.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, було задоволено.

Накладено арешт шляхом заборони розпоряджатися та користуватися на майно, вилучене в ході огляду від 25.10.2022 року на автодорозі Т-04-29 сполученням Новомиколаївка-Верхівцеве-Божедарівка, по вул. Степова в смт. Новомиколаївка Верхньодніпровської ТГ Кам`янського району Дніпропетровської області, поблизу вугільного складу: автомобіль марки ГАЗ 3302 ЗНГ світло-сірого кольору р.н. НОМЕР_1 , який має кузов типу ПЛАТФОРМА-С, який належить ОСОБА_6 , власником якого є ОСОБА_10 , та колоди деревини клена та ясеня загальним об`ємом 5,4м3.

Визначено місцем зберігання арештованого майна територію відділення поліції №3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, вул. Авраменко № 21.

Рішення суду обґрунтовано тим, що з доданих до клопотання документів вбачається, що існують обґрунтовані підстави вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Зазначене в клопотанні майно підпадає під наступні критерії: є доказом вчиненого кримінального правопорушення та містить на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, тобто підпадає під критерії, зазначені у ст. 98 КПК України.

Крім цього, слідчий суддя зазначив, що втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном в цьому випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.

Враховуючи вищевикладене та принцип розумності та спів розмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, з метою проведення слідчих процесуальних дій, для забезпечення, швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, слідчий суддя визнав обґрунтованим та доцільним накладення арешту на зазначене в клопотанні майно шляхом заборони користуватись та розпоряджатись ним.

В апеляційній скарзі представник третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт ОСОБА_6 та ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2022 року, скасувати її та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, а саме: автомобіля марки ГАЗ 3302 ЗНГ типу ПЛАТФОРМА-С світло-сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та вантажу у вигляді колод клена та ясеня загальним об`ємом 5,4 м. куб.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що про звернення слідчого до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого у гр. ОСОБА_6 майна, а також про день та час розгляду даного клопотання ОСОБА_6 повідомлено не було, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості надати слідчому судді пояснення та документи щодо законності придбання та перевезення ним вантажу у вигляді деревини. Останньому також не надавалась копія ухвали слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2022 року про арешт вилученого у нього майна, що позбавило його можливості здійснити свої процесуальні права на апеляційне оскарження зазначеної ухвали слідчого судді. 10 серпня 2023 року адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 звернулась із заявою до начальника СВ ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 та одночасно звернулась з письмовою заявою до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, в

якій прохала надати завірену копію ухвали слідчого судді, якщо така була постановлена. Тривалий час її заява не була розглянута судом, оскільки голова суду ОСОБА_1 тривалий час перебуває на лікарняному. Отримала апелянт в суді копію ухвали слідчого судді про арешт лише 06 вересня 2023 року, тож просить визнати зазначені обставини поважними причинами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що слідчий суддя, постановляючи оскаржувану ухвалу, на звернув увагу на нас порушення прав власника майна ОСОБА_6 , йому не були роз`яснені його процесуальні права; огляд транспортного засобу і вантажу, а фактично його обшук проводився без надання дозволу, з порушенням вимог ст..ст. 234, 236 КПК України без ухвали слідчого судді, без надання ОСОБА_6 копії протоколу огляду, фактично обшуку, разом з описом тимчасово вилученого майна; огляд транспортного засобу і вантажу, які були вилучені працівниками поліції, проводився у відсутність спеціаліста, який міг би визначити давність спилу деревини, належність деревини до відповідної породи (ясень, клен, акація і т. і.), а також точну кількість деревини та її вартість; тимчасово вилучене майно належним чином не опечатувався у присутності власника майна.

Відсутні у клопотанні слідчого й дані про вартість деревини, яка була вилучена, а в оскаржуваній ухвалі слідчого судді з посиланням на клопотання слідчого лише зазначено, що «матеріальний збиток встановлюється», не зважаючи на той факт, що кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 246 КК України, є матеріальним складом злочину.

Посилається адвокат і на те, що відповідно до протоколу огляду автомобіля у ньому не було знайдено знарядь злочину, таких як пили, сокири, тощо, які б підтверджували факт свіжого спилу деревини. У протоколі огляду від 25.10.2022 року зазначено про огляд деревини породи «акації», а в оскаржуваній ухвалі арешт накладено на Автомобіль під керуванням ОСОБА_6 та вилучена деревина не є знаряддям вчинення злочину, не набута в результаті вчинення кримінального правопорушення, до теперішнього часу у даному кримінальному провадженні нікому не повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення. Також арештований автомобіль не був виявлений в місця, де ростуть дерева або чагарники, або в місцях, де було виявлено незаконну порубку лісу або чагарнику. До матеріалів клопотання слідчим не долучено протоколів огляду місця події, де могло бути виявлено незаконну порубку лісу, не вказано, в якому районі та області, лісництві, кварталі та на якому саме виділі земельної ділянки здійснено самовільну рубку, хто з працівників лісової охорони виявив таку незаконну рубку колоди деревини «клена» та «ясеня».

Що стосується доводів в оскаржуваному рішенні про те, що в автомобілі перевозилась деревина без дозвільних документів, то зазначені обставини спростовується показами допитаного в якості свідка поліцейського ОСОБА_12 , де свідок зазначає, що ОСОБА_13 надав дозвільні документи на перевезення деревини, але не надав документів на її походження. Разом з тим, наступного дня після вилучення майна, 26.10.2022 року, ОСОБА_6 надав слідчому оригінали документів щодо законності походження деревини, яку перевозив.

Як зазначає апелянт, 17 жовтня 2022 року з метою придбання деревини для опалення у приватному будинку батьків своєї дружини ОСОБА_6 поїхав до ТОВ «Дніпронор», яке розташоване за адресою: м. Кам`янське, вул. Панаса Мирного, 13 та займається реалізацією деревини у вигляді дров, де взяв реквізити для оплати та здійснив оплату за 5 м. куб. деревини дров`яної грошові кошти у розмірі 7500 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Дніпронор». 25 жовтня 2022 року в його автомобіль марки ГАЗ 3302 ЗНГ типу ПЛАТФОРМА-С світло-сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у ТОВ «ДНІПРОНОР» йому відвантажили близько 5 м. куб. деревини (колод), які він мав намір відвести батькам своєї дружини для опалення будинку, але на виїзді з підприємства зустрів свого знайомого ОСОБА_14 , котрий мешкає у АДРЕСА_1 , який попрохав надати йому придбану ОСОБА_6 деревину у борг для опалення свого будинку, оскільки в його будинку дрова для опалення закінчились, а коштів на придбання інших у нього на той час не було. ОСОБА_6 погодився відвести дрова йому у м. Верхівцеве, у зв`язку з чим на підприємстві йому була видана відповідна товарно-транспортна накладна, після чого він

повіз дрова за вказаною ОСОБА_15 адресою, а сам ОСОБА_16 залишився у м.Кам`янське у власних справах. За вказаною адресою ОСОБА_6 ніхто не зустрів, а мобільний телефон ОСОБА_17 , на який той йому телефонував, був вимкнений. Після того ОСОБА_6 повіз вантаж у вигляді дров у м. Кам`янське за місцем мешкання батьків своєї дружини, але на автодорозі Т-04-29 сполученням Новомиколаївка-Верхівцеве- Божедарівка, на вул. Степовій в смт. Новомиколаївка Верхньодніпровської ТГ Кам`янського району Дніпропетровської області, поблизу підприємства Вугільного складу, був зупинений працівниками поліції ВП № 3 Кам`янського РУП, яким, на їх вимогу, надав для огляду своє посвідчення водія, а також документи, які підтверджували законність придбання ним вантажу деревини,яку перевозив, а саме: товарно-транспортну накладну від 25.10.2022 року, видаткову накладну № 4 від 25.10.2022 року та рахунок на оплату № 3 від 17.10.2022 року. Працівники поліції вимагали також надати документи на підтвердження законності походження деревини з ТОВ «Дніпронор», де ОСОБА_6 їх придбав. Зазначених документів у нього при собі не було, тому на вимогу працівників поліції він відігнав свій автомобіль разом з вантажем на штрафмайданчик ВП № 3 Кам`янського РУП, наступного дня він привіз і надав слідчій. оригінали документів щодо походження деревини, яку перевозив, а саме: товарно-транспортну накладну серії дна № 252633 від 23.10.2021 року з пластиковим штрихкодом «ua далру 171624458», а також надав усні пояснення з приводу зазначених обставин, але автомобіль з вантажем йому не повернули й до теперішнього часу.

З наданого ОСОБА_6 рахунку на оплату деревини дров`яної № 3 від 17 жовтня 2022 року та видаткової накладної № 4 від 25.10.2022 року вбачається, що

ОСОБА_6 сплатив ТОВ «ДНІПРОНОР» на розрахунковий рахунок даного підприємства грошові кошти у розмірі 7 500 грн. за придбання 25 жовтня 2022 року 5 м. куб. деревини дров`яної.

З товарно-транспортної накладної від 25.10.2022 року вбачається, що ОСОБА_6 перевозив вантаж у вигляді деревини дров`яної у розмірі 4.9 м 3, яку придбав у ТОВ «ДНІПРОНОР» у м. Верхівцеве.

З наданої товарно-транспортної накладної серії ДНА № 252633 від 23.10.2021 року з пластиковим штрих-кодом UA ДАЛРУ 171624458 вбачається, що Державне підприємство «Верхньодніпровське лісове господарство» у пункті навантаження: Бородаївське, Франко - Ліс здійснило відпуск 4.9600 метрів кубічних деревини дров`яної акації, яка мала маркування, ТОВ «ДНІПРОНОР», яке сплатило за деревину грошові кошти у розмірі 2 976 гривень.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питання про дотримання апелянтом строку апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з того, що оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без участі третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, чи їх представника, а отже за правилами ч. 3 ст. 395 КПК України строк її апеляційного скарження для останніх обчислюється з дня отримання ними копії даної ухвали. Інших правил визначення моменту початку строку апеляційного оскарження у цих правовідносинах процесуальний закон не містить. Тому колегія суддів вважає, що в даному випадку наявні підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення суду.

Апеляційним переглядом встановлено, що 25.10.2022 року о 15:11 годині на автодорозі Т-04-29 сполученням Новомиколаївка-Верхівцеве-Божедарівка, на вул. Степовій в смт. Новомиколаївка Верхньодніпровської ТГ Кам`янського району Дніпропетровської області, поблизу підприємства Вугільного складу, поліцейським офіцером громади СВГ Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області зупинено автомобіль ГАЗ 3302 ЗНГ типу ПЛАТФОРМА-С світло-сірого кольору р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , завантажений свіжо-спиляними колодами деревини, породи Ясеня та Клена, загальним об`ємом 5,4м.куб. В ході перевірки документів на перевезення вантажу, водій підтверджуючих документів не надав, чим здійснив незаконне перевезення лісу, що заподіяло істотну шкоду. Матеріальний збиток встановлюється. (ЖЄО № 9060 від 25.10.2022).

26.10.2022 року вказана подія внесена до ЄРДР за №12022041430000319, за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 246 КК України.

Згідно протоколу огляду від 25.10.2022 року, який було проведено без надання дозволу власника на його проведення, на автодорозі Т-04-29 сполученням Новомиколаївка-Верхівцеве-Божедарівка, по вул. Степова в смт. Новомиколаївка Верхньодніпровської ТГ Кам`янського району Дніпропетровської області. На вказаній автодорозі було виявлено автомобіль марки ГАЗ 3302 ЗНГ світло-сірого кольору р.н. НОМЕР_1 , який має кузов типу ПЛАТФОРМА-С. В ході огляду було встановлено, що кузов тентова ний, в середині кузова знаходяться колоди деревини схожої на деревину породи «Акації» вздовж кузову, заповненого на всю ширину та висоту кузова. Колоди різного діаметру та довжини. На колодах маються сліди свіжого спилу. Колоди деревини заповнені в кузові висотою 1,55 метри, шириною 1,95 метри, довжиною 3 метри.

26 жовтня 2022 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Жовтоводської окружної прокуратури про арешт майна за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041430000319 від 26.10.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2022 року вищезазначене клопотання задоволено та накладено арешт на вказане у ньому майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Як витікає з приписів ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, ст. 132 КПК України, ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та спів розмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак зазначених вимог закону слідчий, який вніс клопотання, та слідчий суддя під час його розгляду не дотрималися, що істотно вплинуло на правильність прийнятого судового рішення.

Так, клопотання слідчого на містить відомостей, зазначених в ч. ч. 5, 6 ст. 170 КПК України, а саме, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Наразі в суду апеляційної інстанції відсутні підстави для висновку про наявність у даному кримінальному провадженні підозри у вчиненні кримінального правопорушення, достатньо обґрунтованої для вжиття за клопотанням слідчого заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна. Крім того, згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов`язковому здійсненню зокрема у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. На думку колегії суддів, з урахуванням того, що на даний час у цьому кримінальному провадженні будь-якій особі не повідомлено про підозру, беззаперечно свідчить про відсутність у сторони обвинувачення обґрунтування такої підозри, достатньої для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження. А обставини, на які в клопотанні посилається слідчий, мають характер нічим не підтверджених припущень.

Також матеріали клопотання не містять належних та беззаперечних доказів того, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, повною мірою відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а слідчим не доведено причетність цього майна до вчиненого кримінального правопорушення, і суду не надано жодного доказу, який би підтверджував вказане, у зв`язку з чим слідчий суддя дійшов висновку, з яким цілком погоджується й колегія суддів, про те, що подане клопотання не містить чітких підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити саме арешт майна, вилученого під час огляду транспортного засобу, не наведено обставин, чи є обґрунтовані підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України і яким саме.

До того ж, з протоколу огляду від 25.10.2022 року вбачається, що огляд автомобіля марки ГАЗ 3302 ЗНГ світло-сірого кольору р.н. НОМЕР_1 , який має кузов типу ПЛАТФОРМА-С. було проведено на автодорозі АДРЕСА_2 без надання дозволу як особою, якій він належить - ОСОБА_6 , так і власником ОСОБА_8 на його проведення, що ставить під сумнів правомірність проведення слідчих дій відносно даних подій і наявність правової підстави для арешту зазначеного майна, оскільки за правилами ч.1 ст. 233 КПК України проникнути до іншого володіння особи з будь якою метою, можливе тільки за добровільною згодою особи, яка ним володіє.

Крім того, апеляційний суд вважає, що органом досудового розслідування не доведено й існування ризиків, визначених у абзаці другому ч.1 ст.170 КПК України, а саме приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, або достатність підстав вважати, що такі ризики можуть мати місце у даному кримінальному провадженні. Не містять надані матеріали і будь-яких відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на дане конкретне майно. Не містить дане клопотання й посилань на заявлений цивільний позов, а також залишено поза увагою, що відповідно до ст. 96-3 КК України, у кримінальному провадженні за ч.1 ст. 246 КК України не передбачено застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб, а також конфіскації майна чи спеціальної конфіскації.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти певний вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Під час апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що вказані обставини слідчим суддею залишились без належної правової оцінки, що свідчить про неналежне дотримання вимоги пунктів 1 та 3 ч. 2 ст. 173 КПК України, згідно яких при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

В даному ж випадку апеляційний суд не вбачає ані з витягу з ЄРДР, ані з протоколу огляду місця події ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, оскільки слідчій вказує, що водій автомобіля ГАЗ 3302 ЗНГ типу ПЛАТФОРМА-С світло-сірого кольору р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_6 здійснив незаконне перевезення лісу, що заподіяло істотну шкоду, втім інформація щодо незаконної порубки чи перевезення незаконно вирубаних дерев певною особою, що є необхідною ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, до ЄРДР не внесена. Крім того, у витягу з ЄРДР від 25.10.2022 року та у клопотанні зазначено, що матеріальний збиток встановлюється та на час апеляційного розгляду відомості щодо розміру збитків та наявності цивільного позову щодо цього відсутні, хоча шкоду, яку заподіяно кримінальним правопорушенням, повинна бути першочергово та обов`язково встановлена для визначення питання про притягнення особи до кримінальної відповідальності, а при її відсутності до адміністративної.

Виходячи з викладеного та враховуючи те, що при вирішенні питання про арешт зазначеного у клопотанні майна слідчим, як і слідчим суддею, були порушені зазначені вище норми кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскільки за результатами апеляційного розгляду була встановлена відсутність будь якого обгрунтування підстав для накладення арешту на зазначене в апеляції майно, клопотання слідчого взагалі є невмотивованим, а ухвала слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2022 року є необґрунтованою та незаконною, а тому вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом на підставі п.2 ч.1 ст. 407 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.405, 407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Поновити представнику третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт ОСОБА_6 та ОСОБА_8 адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2022 року.

Апеляційну скаргу представника третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт ОСОБА_6 та ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2022 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022041430000319 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Жовтоводської окружної прокуратури, про арешт майна у кримінальному провадженні №12022041430000319 від 26.10.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

Майно, вилучене в ході огляду від 25.10.2022 року на автодорозі Т-04-29 сполученням Новомиколаївка-Верхівцеве-Божедарівка, по вул. Степова в смт. Новомиколаївка Верхньодніпровської ТГ Кам`янського району Дніпропетровської області, поблизу вугільного складу: автомобіль марки ГАЗ 3302 ЗНГ світло-сірого кольору р.н. НОМЕР_1 , кузов типу ПЛАТФОРМА-С, який належить ОСОБА_6 , власником якого є ОСОБА_10 , та колоди деревини клена та ясеня загальним об`ємом 5,4м3 повернути власнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3