Постанова

від 27.09.2023 по справі 205/6301/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5731/23 Справа № 205/6301/22 Суддя у 1-й інстанції - Басова Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 5

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В,

при секретарі - Шавкун Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2

на ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 27 квітня 2023 року про закриття провадження

у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об`єднання Співвласників багатоквартирного будинку «Петровка 45», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» про усунення перешкод у користуванні приміщенням,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 27 квітня 2023 року закрито провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Роз`яснено позивачам, що розгляд такої справи підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвала суду мотивована тим, що за характером спірних правовідносин справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки вказаний спір виник між між суб`єктами господарювання щодо усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, яке використовується позивачами в підприємницькій діяльності, позов стосується захисту їхніх прав як співвласників нежитлового приміщення, порушених на їхню думку створенням відповідачем перешкод у доступі до комунікацій для здійснення технічних робіт по підключенню до системи водопостачання, тому повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Не погодившись із вищезазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися з апеляційними скаргами, в яких посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просили скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки зазначений спір виник у зв`язку із не допускомвідповідачем позивачівдо приміщеньзагального користування,які належатьпозивачам направі спільноїсумісної власності, внаслідок припинення водопостачання. Суд не врахував, що спір виник між фізичними особами, як співвласниками майна багатоквартирного будинку та ОСББ «Петровка 45», а також наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах, тому спірнівідносини підлягаютьрозгляду впорядку цивільногосудочинства.

26 червня 2023 року КП «Дніпроводоканал» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції, без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що предметом позову є усунення перешкод позивачам у користуванні підвальним приміщенням загального користування у будинку АДРЕСА_1 шляхом надання останнім доступу до комунікацій для здійснення технічних робіт по підключенню до системи водопостачання. Позивачі є фізичними особами-підприємцями, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за вказаною адресою надаються позивачам як фізичним особам-підприємцям.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, щоспірні правовідносини виникли між позивачами, як співвласниками майна багатоквартирного будинку та ОСББ Петровка 45 щодо нежитлових приміщень, які використовуються позивачами в підприємницькій діяльності, тому спір із зазначеними позовними вимогами вирішується виключно в порядку господарського судочинства.

Натомість, з такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з пунктами 1, 6, 15 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці;

- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці;

- інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17 (провадження № 14-352цс19) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.

Згідно з частиною першою статті 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Згідно ч. 2 ст. 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання.

У свою чергу наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи - підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 у справі №2-7615/10, від 05 червня 2018 року у справі №522/7909/16-ц).

Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 у справі № 916/1261/18, на яку, зокрема, посилається скаржник в касаційній скарзі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 червня 2018 у справі №548/981/15-ц також звернула увагу, що наявність такого статусу (ФОП) в особи, яка є стороною в справі, не підтверджує те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи підприємцем вона виступає в такій якості у всіх правовідносинах.

Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору за участю фізичної особи - підприємця залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими.

Позивачі звернулися до суду із цим позовом не як підприємці, а як фізични особи про усунення перешкод у доступі до нежитлового підвального приміщення у вказаному будинку, для поновлення припиненого водопостачання в нежитловому приміщенні, яке належить позивачам на праві спільної сумісної власності, тобто позивачі просять захистити свої особисті права, як співвласники майна, згідно положень ст. 386 ЦК України.

Сам факт використання спірного нежитлового приміщення позивачами у своїй підприємницькій діяльності, не свідчить про те, що між сторонами виникли саме господарські правовідносини.

Отже, суд першої інстанції наведене залишив поза увагою та дійшов помилкового висновку про те, що спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, у зв`язку з чим закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Таким чином, оскаржувану ухвалу не можна визнати законною, у зв`язку із чим вона підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 -задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 27 квітня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

О.В. Лаченкова