Ухвала

від 03.10.2023 по справі 910/5032/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"03" жовтня 2023 р. Справа№ 910/5032/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Корсака В.А.

Буравльова С.І.

За участю секретаря судового засідання Місюк О.П.

та представників сторін:

скаржника - Більчук О.О.;

позивача - не з`явилися;

відповідача- Проц А.В.

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2023

у справі №910/5032/23 (суддя - Привалов А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"

до Моторного (транспортного) страхового бюро України

про стягнення страхового відшкодування.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" звернулося з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення грошових коштів в сумі 9096,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору про надання фінансових послуг факторингу №3/31-01/2016 від 31.01.2016 та з огляду на положення пп. г п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у позивача виникло право на отримання від Моторного (транспортного) страхового бюро України страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АС/0642206 в сумі 9096,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 відкрито провадження у справі №910/5032/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

19.04.2023 до суду від позивача надійшла заява про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_1 та Фізичну особу-підприємця Шияна Дениса Сергійовича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2023 відмовлено у задоволенні вказаної заяви.

15.05.2023 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 у справі №910/5032/23 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" відмовлено.

Не погоджуючись з указаним рішенням, ОСОБА_1 - особа, яка не є учасником справи та вважає, що суд вирішив питання про його права, інтереси та обов`язки, звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

На обґрунтування підстави апеляційного оскарження ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права стверджуючи про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Так, скаржник зазначає, що 18.01.2016 він передав своє право вимоги, у зобов`язанні яке виникло на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, поліс №АС/0642206 виданий Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія» про виплату страхового відшкодування, до Моторного (транспортного) страхового бюро України та всі права кредитора Фізичній особі-підприємцю Шиян Д.С. на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування. А відтак, з 18.01.2016 ОСОБА_1 не є кредитором у зобов`язанні за договором страхування.

В подальшому, 31.01.2026 між Фізичною особою - підприємцем Шиян Д.С. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу №3/31-01/2016, відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування в тому числі і щодо вимог ОСОБА_1 .

На переконання скаржника, місцевий господарський суд відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України заборгованості за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за полісом №АС/0642206 у розмірі 9096,14 грн та вказуючи, що договір цесії укладений між ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем Шиян Д.С. є нікчемним, порушив його право розпоряджатися правом вимоги до Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №910/5032/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Буравльов С.І., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 відкладено вирішення питання про відкриття/відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення апеляційної скарги без руху до надходження її матеріалів до Північного апеляційного господарського суду.

02.08.2023 Господарський суд міста Києва скерував матеріали справи №910/5032/23 до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 у справі №910/5032/23, справу призначено до розгляду на 03.10.2023.

21.08.2023 до суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого відповідач відмічає, що оскаржуваним рішенням не порушуються права та обов`язки ОСОБА_1 , оскільки в разі визнання укладеного між позивачем та скаржником договору цесії удаваним, Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснює виплату страхового відшкодування потерпілій особі ( ОСОБА_1 ). Також відповідач відмітив, що потерпіла особа і досі не звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про виплату страхового відшкодування.

В судовому засіданні 03.10.2023 головуючий суддя поставив на обговорення питання щодо можливості залучення ОСОБА_1 до участі у розгляді даної справи.

Представник скаржника просив суд залучити ОСОБА_1 до участі в розгляді справи, з огляду на те, що оскаржуване рішення впливає на право останнього розпоряджатися своїм правом вимоги до відповідача. Відповідач заперечував проти залучення скаржника до участі у розгляді справи, зазначивши, що оскаржуваним судовим рішенням не порушуються права та інтереси ОСОБА_1 , а скарга подана з метою захисту інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал".

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 у справі №910/5032/23 підлягає закриттю, зважаючи на наступне.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зі сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може бути взято до уваги.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

Аналогічні висновки наведені об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.05.2020 у справі №904/897/19, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 26.06.2020 у справі №910/3438/17, від 01.12.2020 у справі №910/5511/19.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

Установивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі й тому відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про залучення такої особи як третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду. Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 12.05.2021 у справі №910/11213/20.

Отже, в даному випадку, першочергово необхідно з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника - ОСОБА_1 .

Як слідує з матеріалів справи, предметом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду від 22.06.2023, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" у стягненні з Моторного (транспортного) страхового бюро України грошових коштів за договором №АС/0642206 в сумі 9096,14 грн.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 стверджує, що оскаржуваним рішенням зачіпаються його права та інтереси, як потерпілої особи внаслідок ДТП, оскільки суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову та зазначаючи, що договір цесії укладений між ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем Шиян Д.С. є нікчемним, порушив його право власності, а саме щодо розпорядження правом вимоги до відповідача.

Північний апеляційний господарський суд не погоджується з наведеними доводами скаржника з огляду на таке.

Відповідно до матеріалів справи, рішенням суду першої інстанції від 22.06.2023 вирішено спір щодо стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АС/0642206.

Учасниками даного спору є Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал", яке стверджує про придбання права вимоги за договором №АС/0642206 в силу договору факторингу від 31.01.2016 укладеного з ОСОБА_2 , та Моторно (транспортне) страхове бюро України, до якого перейшли обов`язки за договором страхування ліквідованого страховика (Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія»).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог судом враховано преюдиційні факти встановлені під час розгляду справи №910/29337/15, зокрема, обставини того, що: - фізичні особи-підприємці Кругляк О.С. та ОСОБА_2 заключили 89 договорів цесії з фізичними особами, постраждалими у ДТП у вигляді удаваного правочину, оскільки в них передбачена саме сплата лише частки суми цесіонарієм на адресу цедента; - Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог не надано доказів щодо виникнення у боржника СТДВ "Гарантія" боргових зобов`язань перед первинними кредиторами, які зазначені у цій заяві.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" на підставі договору про надання фінансових послуг факторингу №3/31-01/2016 від 31.01.2016 не перейшло право грошової вимоги до Моторного (транспортного) страхового бюро України у порядку, передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Тобто, в оскаржуваному рішенні судом не вирішувалось питання щодо прав та обов`язків ОСОБА_1 , тоді як з`ясовувались обставини наявності у позивача прав вимоги до відповідача. Разом з цим, встановлення місцевим господарським судом обставин відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" прав грошової вимоги до Моторного (транспортного) страхового бюро України не порушують прав власності скаржника, оскільки останній, як потерпіла особа, має право звернутися до Моторно (транспортного) страхового бюро України для виплати страхового відшкодування. А відтак, твердження скаржника стосовно того, що оскаржуваним рішенням порушуються права ОСОБА_1 розпоряджатися своїм правом вимоги до Моторного (транспортного) страхового бюро України є безпідставними.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 наполягає на чинності правочинів укладених між ним та ОСОБА_2 , між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал", а в прохальній частині апеляційної скарги просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 у даній справі та задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал". Тобто, апеляційна скарга ОСОБА_1 була подана скаржником не для захисту свого порушеного права, а для захисту інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал", що не відповідає вимогам процесуального законодавства, оскільки звернення до суду повинно ґрунтуватися на захисті саме свого порушеного права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 не має правового зв`язку з учасниками даного спору (позивачем та відповідачем), що виник з приводу відмови Моторного (транспортного) страхового бюро України виплатити страхове відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал".

Також колегія суддів звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції від 22.06.2023 не містяться судження про права, інтереси та (або) та обов`язки ОСОБА_1 у правовідносинах, що виникли між учасниками цієї справи, а в мотивувальній та резолютивній частинах оскаржуваного рішення не наведено висновків про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що права скаржника оскаржуваним судовим рішенням порушено не було.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

При цьому, доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Так, Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами заява №52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення у справі "Устименко проти України").

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Згідно ч. 2 наведеної статті про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Зважаючи на викладені вище обставини та враховуючи, що скаржник не є учасником даної справи, судом першої інстанції не було вирішено питання про його права та обов`язки, а відповідно він не наділений процесуальним правом на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 у справі №910/5032/23, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України, покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 234, 235, п. 3 ч. 1 ст. 264, 270, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 у справі №910/5032/23.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали складено 05.10.2023.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.А. Корсак

С.І. Буравльов