Постанова

від 10.01.2024 по справі 910/5032/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/5032/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023

у справі №910/5032/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"

до Моторного (транспортного) страхового бюро України

про стягнення страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" звернулося з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення грошових коштів в сумі 9096,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору про надання фінансових послуг факторингу №3/31-01/2016 від 31.01.2016 та з огляду на положення пп. г п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у позивача виникло право на отримання від Моторного (транспортного) страхового бюро України страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АС/0642206 в сумі 9096,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 відкрито провадження у справі №910/5032/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

19.04.2023 до суду від позивача надійшла заява про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_1 та Фізичну особу-підприємця Шияна Дениса Сергійовича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2023 відмовлено у задоволенні вказаної заяви.

15.05.2023 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 у справі №910/5032/23 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 - особа, яка не є учасником справи та вважає, що суд вирішив питання про його права, інтереси та обов`язки, звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 у справі №910/5032/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 у справі №910/5032/23 закрито.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі №910/5032/23, а справу направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушив п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України. Вважає, що судом безпідставно закрито апеляційне провадження за його апеляційною скаргою, оскільки рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_1 , які пов`язані з нікчемністю договору цесії, укладений між ОСОБА_1 та ФОП Шиян Д.С.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Відзивів на касаційну скаргу не надходило.

Розгляд касаційної скарги Верховним Судом

Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, та про залишення ухвали суду апеляційної інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зі сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може бути взято до уваги.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

Аналогічні правові висновки викладені об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.05.2020 у справі №904/897/19, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 26.06.2020 у справі №910/3438/17.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

Установивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі й тому відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про залучення такої особи як третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 12.05.2021 у справі №910/11213/20.

Суд апеляційної інстанції встановив такі фактичні обставини справи:

Рішенням суду першої інстанції від 22.06.2023 вирішено спір щодо стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АС/0642206.

Учасниками цього спору є Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал", яке стверджує про придбання права вимоги за договором №АС/0642206 в силу договору факторингу від 31.01.2016 укладеного з ФОП Шияном Д.С., та Моторно (транспортне) страхове бюро України, до якого перейшли обов`язки за договором страхування ліквідованого страховика (Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія»).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог судом враховано преюдиційні факти встановлені під час розгляду справи №910/29337/15, зокрема, обставини того, що: - фізичні особи-підприємці Кругляк О.С. та ОСОБА_2 заключили 89 договорів цесії з фізичними особами, постраждалими у ДТП у вигляді удаваного правочину, оскільки в них передбачена саме сплата лише частки суми цесіонарієм на адресу цедента;

- Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог не надано доказів щодо виникнення у боржника СТДВ "Гарантія" боргових зобов`язань перед первинними кредиторами, які зазначені у цій заяві.

З огляду на викладене, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" на підставі договору про надання фінансових послуг факторингу №3/31-01/2016 від 31.01.2016 не перейшло право грошової вимоги до Моторного (транспортного) страхового бюро України у порядку, передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Тобто, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що в оскаржуваному рішенні судом не вирішувалось питання щодо прав та обов`язків ОСОБА_1 , тоді як з`ясовувались обставини наявності у позивача прав вимоги до відповідача. Разом з цим, встановлення місцевим господарським судом обставин відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" прав грошової вимоги до Моторного (транспортного) страхового бюро України не порушують прав власності скаржника, оскільки він, як потерпіла особа, має право звернутися до Моторно (транспортного) страхового бюро України для виплати страхового відшкодування. А відтак, твердження скаржника стосовно того, що оскаржуваним рішенням порушуються права ОСОБА_1 розпоряджатися своїм правом вимоги до Моторного (транспортного) страхового бюро України є безпідставними.

З урахуванням того, що суд апеляційної інстанції встановив, що в оскаржуваному рішенні Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 не містяться судження про права, інтереси та (або) та обов`язки ОСОБА_1 у правовідносинах, що виникли між учасниками цієї справи, а в мотивувальній та резолютивній частинах оскаржуваного рішення не наведено висновків про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 було правильно застосовано положення п.3 ч.1 ст.264 ГПК України, що спростовує доводи касаційної скарги.

Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин, на підставі ст. 309 ГПК України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 та про залишення без змін ухвали Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі №910/5032/23.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі № 910/5032/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік