Постанова

від 28.09.2023 по справі 6/30-40

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2023 року Справа № 6/30-40

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.07.2023 у справі №6/30-40 (суддя Кравчук А.М.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Лисого Віталія Володимировича

до Відкритого акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" про стягнення 117 384,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 03.07.2023 у справі №6/30-40 в задоволенні заяви ПрАТ "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" від 29.06.2023 №117 про заборону судом стягнення на підставі виконавчого документа - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ПрАТ "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким заяву про заборону судом стягнення на підставі виконавчого документа задоволити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 поновлено Приватному акціонерному товариству "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.07.2023 у справі №6/30-40. Призначено справу №6/30-40 до розгляду на 28 вересня 2023 року. Встановлено ФОП Лисому В.В. строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду в суді апеляційної інстанції.

В судове засідання представники сторін не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи положення ст.273 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Волинської області від 20.02.2008 у справі №6/30-40, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2008, позов Фізичної особи-підприємця Лисого Віталія Володимировича до Відкритого акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" про стягнення 117 384,00 грн задоволено. Присуджено до стягнення з ВАТ "Любомльське РТП" на користь Фізичної особи-підприємця Лисого Віталія Володимировича 117384 грн збитків (неотриманого доходу), 1173,84грн - витрат по державному миту, 118грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Заборонено ВАТ "Любомльське РТП" вчиняти будь-які дії стосовно відчуження нерухомого майна, яке належить відповідачу на суму 117384грн.

26.11.2008 Господарським судом Волинської області на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 20.02.2008 у справі №6/30-40 та постанови Вищого господарського суду України від 23.10.2008 видано відповідний наказ.

29.06.2023 до Господарського суду Волинської області від ПАТ "Любомльське РТП" надійшла заява про заборону судом стягнення на підставі виконавчого документа у відповідності до п.5 ч.1 ст.137 ГПК України, згідно якої заявник просить суд:

- заборонити реалізацію арештованого майна Любомльському ВДВС у Ковельському районі Волинської області ЗМУ МЮ, а саме: прохідної будки Д-1, площею 9,6 кв.м., за адресою м. Любомль, вул. Дружби, буд. 93, реєстраційний номер майна 18413344, переданого на електронні торги ДП «Сетам», які відбудуться 03.07.2023 та повідомити торгуючу організацію про заборону проводити торги по реалізації прохідної будки;

- дії Любомльського ВДВС у Ковельському районі Волинської області ЗМУ МЮ визнати протиправними та незаконними про передачу нерухомого майна, а саме: прохідної будки Д-1, площею 9,6 кв.м., за адресою м. Любомль, вул. Дружби, буд. 93, реєстраційний номер майна 18413344.

Обгрунтовуючи вказану заяву заявник, посилаючись на неправомірні дії державного виконавця, просить суд на підставі п.5 ч.1 ст.137 ГПК України, вжити заходів про заборону вчиняти та незаконно реалізовувати майно підприємства, оскільки, на його думку, у разі невжиття таких заходів у майбутньому буде утруднено відновити свої порушені права та інтереси та повернути спірне майно.

Місцевий господарський суд, розглянувши подану відповідачем заяву, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011р. №4-рп/2011).

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Верховним Судом у постанові №913/257/18 від 08.10.2018 було роз`яснено, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 зазначила, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

З аналізу норм ч.ч. 1, 2 статті 136, ч.ч. 1, 11 статті 137 ГПК України вбачається, що забезпечення позову це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Отже, статтями 136-140 ГПК України врегульовано вжиття заходів забезпечення позову на стадії розгляду справи для захисту інтересів саме позивача.

Пунктом 5 ч.1ст.137 ГПК Українивизначено, що суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Тобто, такий вид забезпечення може бути застосований для забезпечення позову (скарги) при оскарженні виконавчого документа.

Разом з тим, рішенням Господарського суду Волинської області від 20.02.2008 №6/30-40 стягнуто з ВАТ "Любомльське транспортне підприємство" на користь підприємця Лисого Віталія Володимировича 117 384 грн збитків (неотриманого доходу) та 1 173 грн 84 коп. витрат по державному миту, 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Отже, заявник є боржником у справі, справа розглянута судом, рішення набрало законної сили 23.10.2008.

Відповідно до ч.1 ст.327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У відповідності до п.6 ст.327 Розділу V "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах" ГПК України, за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходи, передбаченістаттею 137цього Кодексу.

Судом встановлено, що у Любомльському ВДВС у Ковельському районі Волинської області ЗМУ МЮ на виконанні перебуває наказ Господарського суду Волинської області від 26.11.2008 №6/30-1 про стягнення з ВАТ "Любомльське транспортне підприємство" на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 54 632 грн 87 коп.

Заява про заборону судом стягнення на підставі виконавчого документа, що за своєю суттю є заявою про забезпечення позову, подана боржником ПрАТ "Любомльське РТП", а не особою, на користь якої ухвалено рішення.

Водночас колегія суддів зазначає, що вищевикладені положення ГПК України, які регламентують забезпечення позову, не можуть застосовуватися при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, державного чи приватного виконавця, поданої в порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (стягнення за яким не зупинялось) і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України"Про виконавче провадження". Суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття таких заходів як забезпечення скарги шляхом заборони реалізації майна, оскільки відповідно до норм матеріального і процесуального права, вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій належить виключно до компетенції державного виконавця, а у процесуальному законодавстві відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом заборони реалізації майна.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача про заборону судом стягнення на підставі виконавчого документа на підставі п.5 ч.1 ст.137 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді заяви.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 03 липня 2023 року у справі №6/30-40 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складений "04" жовтня 2023 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.