Постанова

від 26.09.2023 по справі 335/5051/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 26.09.2023 Справа № 335/5051/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/5051/22 Головуючий у І інстанції: Рибалко Н.І.

Провадження № 22-з/807/149/23 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Кухаря С.В.,

Крилової О.В.,

секретар: Смокотіна В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 129966» - адвоката Валька Віталія Сергійовичапро ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 129966» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2022 року ТОВ «Автотранспортне підприємство 129966» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 лютого 2023 рокупозовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ «Автотранспортне підприємство 129966» в особі представника - адвоката Валька В.С. подало апеляційну скаргу.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року вказану апеляційну скаргу задоволено, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 лютого 2023 рокускасовано. Прийнято нову постанову про задоволення позову ТОВ «Автотранспортне підприємство 129966» до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно.

Звернуто стягнення на 1/3 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на підставі договору міни від 22 вересня 2000 року ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцями якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , які прийняти спадщину, але не оформили своїх спадкових справ, в рахунок погашення вимог ТОВ «Автотранспортне підприємство 129966» за рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2021 року, у спосіб реалізації шляхом проведення прилюдних торгів.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Автотранспортне підприємство 129966» витрати зі сплати судового збору в сумі 3101 (три тисячі сто одна) гривню 25 копійок з кожного.

04 серпня 2023 року до апеляційного суду надійшла заява представника позивача - адвоката Валька В.С. про ухвалення додаткового рішення у цій справі, у якій заявник просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Автотранспортне підприємство 129966» витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій у загальному розмірі 12000 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що в апеляційній скарзі та у судових дебатах представник позивача просив стягнути з відповідачів витрати на професійну правову допомогу, та, оскільки його скаргу задоволено, надає підтвердження таких витрат.

Крім зазначеного, заявник просив розглядати заяву за відсутності сторони позивача.

Апеляційний суд направляв копії процесуальних документів у справі (копії заяви, судові повістки) на адресу зареєстрованого місця проживання відповідачів, проте кожного разу конверти повертались до суду неврученими із відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 189-194).

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, як зазначалось вище, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності відповідачів, які не з`явились.

Перевіривши доводи заявника, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення заяви з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 133 ЦПК України до судових витрат віднесені і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у частинах п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Відповідний правовий висновок викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.

У постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі № 821/227/17 викладено правовий висновок про те, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Отже, до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

У постанові від 09 червня 2020 року у справі № 466/9758/16-ц при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу Верховний Суд дійшов висновку, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц.

Так, в обґрунтування розміру витрат на правову допомогу заявник надав до суду копію Договору про надання правової (правничої) допомоги № 25-22 від 27 червня 2022 року, укладеного між АО «Право Студія» в особі його голови - адвоката Валька В.С. та ТОВ «Автотранспортне підприємство 129966». (а.с.72-73), відповідно до умов якого замовник зобов`язаний оплатити фактичні витрати, пов`язані з виконанням цього Договору за фактом виконання певних дій виконавцем, з пред`явленням документів, що їх підтверджують; копію Додатка № 1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 27.06.2022 № 25-21, яким сторони Договору погодили такі розміри гонорару за надання правової допомоги: первісне ознайомлення з матеріалами справи - 1000 грн, наступне ознайомлення з матеріалами справи у випадку доручення до неї додаткових документів - 1000 грн, ознайомлення з матеріалами, що перебувають у віданні не судових органів - 1000 грн, складання позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив - 2000 грн за один документ, складання апеляційної скарги - 3000 грн, складання касаційної скарги - 3500 грн, складання доповненої (уточненої) позовної заяви, апеляційної скарги, касаційної скарги - 1000 грн, складання клопотань, заяв, заперечень, пояснень - 1500 грн, складання адвокатського запиту - 800 грн, участь у судовому засіданні незалежно від рівня судової інстанції - 2000 грн, участь у слідчих діях, виконавчих діях, у засіданнях контролюючих, представницьких та інших органів - 1500 грн, участь у слідчих діях, виконавчих діях, у засіданнях контролюючих, представницьких та інших органів у нічний час або у вихідні та святкові дні - 2000 грн, отримання документів - 200 грн, надання консультацій - 500 грн, відрядження за межі м. Запоріжжя незалежно від виду правової допомоги - 2500 грн, загальний аналіз обставин, узгодження тактики захисту та правової позиції - 1500 грн.

На підтвердження фактично понесених витрат заявник надав копію акта № 1 прийому-передавання правової (правничої) допомоги за договором від 27.06.2022 № 25-22, складеного головою АО «Право Студія» адвокатом Вальком В.С. та директором ТОВ «Автотранспортне підприємство 129966» про те, що виконавець надав, а замовник прийняв таку правову допомогу: ознайомлення з матеріалами справи № 335/5771/21 в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя - 1 - 1000 грн, участь у судовому засіданні у справі № 335/5051/22 в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя - 1 - 2000 грн, складання апеляційної скарги у справі № 335/5051/22 - 1 - 3000 грн, участь у судовому засіданні у справі № 335/5051/22 в Запорізькому апеляційному суді - 3 - 6000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2018 року у справі № 826/856/18.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зазначений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються й з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.

Оцінюючи розмір витрат на правничу допомогу, апеляційний суд відповідно до вимог цивільного процесуального закону виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Таким чином, враховуючи складність справи, виконані адвокатом роботи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, підтвердження їх фактичного виконання, значення справи для позивача, виходячи із принципу співмірності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, за відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, колегія суддів, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, вважає за можливе задовольнити заяву представника позивача у цій справі та ухвалити додаткове рішення про відшкодування судових витрат, а саме - витрат на правову допомогу у справі в сумі 12000 грн, які належить стягнути з відповідачів.

Керуючись ст. ст. 141, 270, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И ЛА :

Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 129966» - адвоката Валька Віталія Сергійовичапро ухвалення додаткового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 129966» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно - задовольнити.

Прийняти у цій справі додаткову постанову про стягнення судових витрат, понесених на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 129966» витрати, понесені на правову допомогу у цій справі по6000 (шість тисяч) гривень з кожного.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст додаткової постанови складено 05 жовтня 2023 року.

Головуючий:

Судді: