Постанова

від 26.09.2023 по справі 449/1019/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 449/1019/20 Головуючий у 1 інстанції: Борняк Р.О.

Провадження № 22-ц/811/110/23 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретарки: Назар Х.Б., Гай О.О.,

за участі в судовому засіданні (в режимі відео конференції) відповідача ОСОБА_1 , його представниці ОСОБА_2 , позивачки ОСОБА_3 , її представника ОСОБА_4 , представниць органів опіки та піклування Перемишлянської та Бібрської міських рад Куніцької Г.І., ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Перемишлянського районного суду Львівської області в складі судді Борняка Р.О. від 21 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участі органів опіки та піклування Перемишлянської міської ради та Бібрської міської ради, про визначення місця проживання та відібрання дитини та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участі органів опіки і піклування Перемишлянської міської ради та Бібрської міської ради про визначення місця проживання дитини, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 21 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третіх осіб: органів опіки та піклування Перемишлянської міської ради та Бібрської міської ради про визначення місця проживання та відібрання дитини - задоволено.

Визначено місце проживання малолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю - ОСОБА_3 , за адресою АДРЕСА_1 .

Відібрано малолітню дитину, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька ОСОБА_1 , та передано її матері - ОСОБА_3 .

Рішення в частині відібрання малолітньої дитини допущено до негайного виконання.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 - 51 400,00 грн. витрат з надання професійної правничої допомоги, 30 000 грн. гонорару успіху справи, 840,00 грн. сплаченого судового збору, 17 282,29 грн. витрат за проведення судово-психологічної експертизи.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третіх осіб: органів опіки і піклування Перемишлянської міської ради та Бібрської міської ради про визначення місця проживання дитини - відмовлено.

Вказане рішення оскаржила ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 21 грудня 2022 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: органи опіки та піклування Перемишлянської міської ради та Бібрської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю, відібрання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від батька та передати її матері - відмовити у повному обсязі. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: органи опіки та піклування Перемишлянської міської ради та Бібрської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - задовольнити повністю.

Вказує на те, що суд першої інстанції підійшов до вирішення даного спору формально, обмежився висновками органів опіки і піклування Перемишлянської міської ради та Бібрської міської ради, які носять рекомендаційний характер, щодо визначення місця проживання дитини (на засіданні яких не було проведено бесіди з малолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте, вирішувалися питання, які стосуються її життя ), не взяв до уваги письмові докази сторони відповідача за первісним позовом, чим допустив порушення норм матеріального права, не дотримався норм процесуального права, що у результаті стало підставою для проголошення формального та незаконного по суті рішення у справі. Зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовуючи своє рішення констатує той факт, що відповідачем ОСОБА_1 в порушення норм сімейного законодавства та за відсутності будь-якого рішення органів опіки та піклування чи суду, було створено умови за яких мати дитини, позивач ОСОБА_3 була усунута та відчужена від контакту з дитиною. В результаті цього в дитини ( враховуючи її вік, однобокість подання інформації, відсутність можливості донести іншу точку зору дитині, час протягом якого дитина була позбавлена можливості контакту з матір`ю ) склалося викривлене бачення, небажання матері брати участь у її житті і як наслідок висловлене в судовому засіданні бажання проживати з батьком. Таке відчуження матері, судом розцінюється, як форма психологічного насилля над дитиною зі сторони батька. Проте, такі висновки суду ґрунтуються на упередженому ставленні до особи відповідача. Твердження суду першої інстанції про ізоляцію дитини відповідачем у справі не відповідає дійсності, оскільки, дитина ОСОБА_6 протягом останніх трьох років відвідувала гуртки, дитячі студії, школу до листопада 2022 року, а сімейна форма навчання розширює можливості для розвитку дитини. Звертає увагу на те, що протягом останніх двох років та по сьогоднішній день, відповідач ОСОБА_1 постійно запрошував та запрошує позивача ОСОБА_7 відвідати дитину ОСОБА_8 , дані запрошення були сформовані у вигляді листів, які були надіслані ОСОБА_3 , копії яких долучені до матеріалів справи, крім цього, такі запрошення були зафіксовані на відеозаписах, які були надані суду першої інстанції, як електронні докази у справі, проте, суд першої інстанції не взяв їх до уваги в цілому, чим допустив порушення повного та всебічного дослідження усіх матеріалів справи, що по суті привело до ухвалення незаконного рішення по суті спору.

В останнє судове засідання ОСОБА_3 не з`явилася, однак суд вважав заможливе проводити розгляд справи у її відсутності, зважаючи на те, що така повідомлялася про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України та зважаючи на те, що ОСОБА_3 в попередніх судових засіданнях давала пояснення та в останньому судовому засіданні брав участь її представник.

Заслухавши доповідь судді-доповідача пояснення відповідача та його представниці на підтримання апеляційної скарги, позивачки та її представника, а також представниць органів опіки та піклування в заперечення апеляційних скарг, заслухавши думку дитини ОСОБА_6 в присутності психолога ОСОБА_9 , дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви ОСОБА_3 , відзиву на позовну заяву, позовної заяви ОСОБА_1 , апеляційної скарги, а також усних та письмових заяв та пояснень учасників справи в судах першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 16 ЦК України,141,150 -155, 160, 161 СК України, ст.12,13, 133, 137, 141,263-265,268, 353 ЦПК України, 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.9, 18, 27 Конвенції про права дитинизадовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову виходив з того, що судом в судовому засідання допитано ряд свідків заявлених учасниками процесу - Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , пояснила що вона є на даний час дружиною ОСОБА_1 , з яким уклала шлюб, вони разом проживають у домі його батьків в м. Перемишляни Львівської області. ЇЇ донька від першого шлюбу ОСОБА_11 проживає разом із ними, вона дуже здружилася із ОСОБА_12 , вважає її своєї сестрою, її своєю матір`ю, а ОСОБА_13 батьком. ОСОБА_3 влаштовує постійно скандали, не дає їм спокійно жити, ОСОБА_6 категорично не хоче спілкуватися з матір`ю ОСОБА_3 , оскільки та її залишила. Допитана в судовому засіданні в присутності психолога малолітня ОСОБА_6 , пояснила, що вона хоче проживати разом із батьком ОСОБА_14 , матір`ю ОСОБА_15 та сестричкою ОСОБА_16 , зі своєї біологічною матір`ю ОСОБА_17 проживати і бачитися не хоче, оскільки остання її залишила, обіцяла повернутися і не повернулася. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 , пояснив що він є батьком ОСОБА_13 , ОСОБА_19 є його колишньої невісткою, яка проживала разом із ними, під час спільного проживання він неодноразово був свідком, як ОСОБА_3 зловживала алкогольними напоями, часто зникала з дому, останній раз коли зникла, то вже не повернулася, вихованням малолітньої ОСОБА_6 займається його син ОСОБА_14 , а вони з дружиною йому в цьому допомагають, на даний час ОСОБА_14 розлучився з ОСОБА_20 і одружився із ОСОБА_21 , з якою разом виховують його дочку ОСОБА_8 і її дочку ОСОБА_22 , діти між собою подружилися і називають себе сестрами, ОСОБА_8 вважає своєю матір`ю ОСОБА_15 , а ОСОБА_23 бачити не хоче. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 , пояснила що вона є матір`ю ОСОБА_13 , ОСОБА_19 проживала разом із ними, під час спільного проживання вона неодноразово зловживала алкогольними напоями, часто зникала з дому, останній раз коли зникла, то вже не повернулася, вихованням малолітньої ОСОБА_6 займається її син ОСОБА_14 , вона йому допомагає у вихованні дитини, гуляє з ОСОБА_8 , на даний час ОСОБА_14 розлучився з ОСОБА_20 і одружився із ОСОБА_21 , з якою разом виховують його дочку ОСОБА_8 і її дочку ОСОБА_22 , діти між собою подружилися і називають себе сестрами, ОСОБА_8 вважає своєю матір`ю ОСОБА_15 , а ОСОБА_23 бачити не хоче. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_26 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , який є братом ОСОБА_3 , ОСОБА_26 часто перебуває в стані алкогольного сп`яніння, дебоширить. ОСОБА_3 на протязі року не приїжджає в квартиру в АДРЕСА_1 . Підтвердила факт що сестра ОСОБА_1 є її невісткою. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 , пояснила що вона разом із чоловіком дружила з ОСОБА_28 та ОСОБА_20 , ОСОБА_29 був хорошим сім`янином, який опікувався сім`єю, а ОСОБА_19 займалася домашнім господарством. Після того як ОСОБА_3 залишила ОСОБА_1 разом із дитиною, вихованням і доглядом за дитиною здійснював ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 вона не бачила жодного разу після того. рім цього, судом досліджено документальні докази, відеозаписи та фотознімки, зокрема - Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , стверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 21.11.2015 року, який в подальшому було розірвано відповідно до рішення Перемишлянського районного суду від 15.10.2020 року Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , встановлено, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Характеристикою шкільного навчального закладу "Сонечко", встановлено, що ОСОБА_6 відвідує ДНЗ "Сонечко" м. Перемишляни з 19.08.2019 року, мама - ОСОБА_3 проявляє любов та турботу до ОСОБА_8 , завжди опікується дитиною, постійно приводить і забирає її з дошкільного закладу. Батько - ОСОБА_30 , за час перебування дочки ОСОБА_8 в ДНЗ "Сонечко" відвідував дитину дуже рідко. Відповіддю КП Перемишлянська Центральна районна лікарня від 17.07.2020 року, стверджено, що декларацію з лікарем-педіатром від імені дитини ОСОБА_6 підписана мамою ОСОБА_3 , яка завжди приводила дитину, мама належним чином піклується і виховує дитину та виконує вказівки та рекомендації лікаря-педіатра, стосунки між мамою та дитиною добрі, батько не приводив дитину на прийом до лікаря-педіатра. Суд враховує позитивну характеристику ОСОБА_3 по місцю проживання а також те, що ОСОБА_3 згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців є фізичною-особою підприємцем. Договором оренди квартири АДРЕСА_2 від 20.08.2020 року, стверджено, що здає в оренду свою квартиру в АДРЕСА_3 в оренду, орендна плата за місяць становить 8000 грн. Довідкою Перемишлянського комунального підприємства "Комунальник", встановлено, що до складу сім`ї ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , входять дві дочки: ОСОБА_31 та ОСОБА_6 роаналізувавши наведене, суд прийшов висновку, що матір ОСОБА_6 - ОСОБА_19 , позитивно характеризується за місцем проживання, має стабільний дохід як фізична-особа підприємець, а також від здачі в оренду житла, має постійне місце проживання, повністю піклувалася дочкою до виникнення спірних правовідносин, що підтверджується довідкою з дошкільного закладу, а також довідкою з лікарні. Постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 10.09.2015 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за те, що ОСОБА_1 26.07.2015р. біля 19год. 30хв. на вул.Боршівській м.Перемишляни неподалік пункту прийому шкірсировини стріляв з пневматичної гвинтівки по птахах і під час стрільби поцілив у склоблок пункту прийому шкірсировини. Дана постанова не оскаржувалася і набрала законної сили. Ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області від 19.09.2016 року, кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, закрито у зв`язку з відмовою потерпілого ОСОБА_32 від обвинувачення. Згідно даної ухвали встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 27.05.2016 року близько 01 год. 30 хв., маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, знаходячись в приміщенні кафе-бару " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", що в АДРЕСА_4 , наніс декілька ударів кулаками в область обличчя та голови ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителю АДРЕСА_5 . Після цього, ОСОБА_34 , схопившись руками за обличчя, вийшов на вулицю, і в той час ОСОБА_1 , вийшов вслід за потерпілим на вулицю, продовжив наносити удари кулаками по обличчі, в результаті чого останній впав. Коли ОСОБА_34 лежав на землі, ОСОБА_1 наніс йому декілька ударів ногами по голові та руках, чим спричинив йому перелом кісток носа зі зміщенням, синці та садна на голові та на правій руці, що згідно висновку судово-медичної експертизи №1009 від 30.05.2016 року відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. Описані вище факти кримінального та адміністративного переслідування відповідача хоч і не несуть юридичних наслідків та обтяжень, однак в цей же час характеризують особу в цілому. Відповіддю Перемишлянського ВП Золочівського ВП ГУНП у Львівській області від 17.07.2020 року, встановлено, що ОСОБА_3 неодноразово зверталася до поліції, проведеною перевіркою не встановлено ознак будь-якого кримінального правопорушення, стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, із ОСОБА_1 двічі проведено профілактичні бесіди щодо недопущення вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_3 . Відповіддю Перемишлянського ВП Золочівського ВП ГУНП у Львівській області від 31.07.2020 року, встановлено що впродовж липня 2020 року зареєстровано 11 звернень ОСОБА_3 . Наданими фотографіями ОСОБА_1 , встановлено, що останній разом із ОСОБА_3 її дочкою ОСОБА_35 , своїми батьками та спільною дочкою Софієї проводять час, дата фотографій з 28.09.2008 року по 16.05.2019 року. Позивачем не заперечено факти спільного відпочинку в зазначений період. Згідно повідомлень наданих ОСОБА_1 , встановлено, що ОСОБА_3 просить у нього побачитися з дитиною, він дозволяє їй, але лише у нього вдома, підтверджує, що має зброю, але пояснив, що використовує її лише для захисту. Акцентування про володіння зброєю зі сторони ОСОБА_1 в контексті бесіди про узгодження можливості побачень матері та дитини підтверджує твердження позивача щодо погроз в її сторону. Довідками Храму Різдва Пресвятої Богородиці та ГО "Львівський обласний центр дозвілля для дітей та юнацтва ім. Короля Данила Галицького", встановлено, що ОСОБА_6 є ученицею Студії Діти Майбутнього при церкві Різдва Пресвятої Богородиці і відвідує заняття для дошкільнят у супроводі батька ОСОБА_1 . Договором №ЛВС 51632 від 23.12.2019 року, стверджено, що ОСОБА_1 уклав в інтересах ОСОБА_6 договір на надання послуг, а саме надання спортивно-оздоровчих послуг у дитячому басейні. Довідкою КНП "Львівська обласна дитяча клінічна лікарня Охмадит", встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово приходив на прийом до лікаря із хворою дочкою ОСОБА_6 . Дозволом МВС України №687750, стверджено, що ОСОБА_1 має право на носіння, зберігання Форт-201, К-7, 62. Постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 07.08.2020 року, провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постановою Львівського апеляційного суду від 03.11.2020 року, постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 07.08.2020 року - залишено без змін. Суд не приймає до уваги надані ОСОБА_1 фото та відео матеріали які на думку останнього характеризують поведінку ОСОБА_36 , оскільки такі жодним чином не можуть характеризувати позивача з негативної сторони, та вчинені іншою повнолітньою, дієздатною особою. Постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 31.03.2021 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КупАП, звільнено ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КупАП, оголосивши їй усне зауваження. Висновком фахівця за результатами психодіагностичного обстеження ОСОБА_6 на звернення батька ОСОБА_1 від 14.11.2020 року, встановлено, що ОСОБА_8 має тісну, надійну прив`язаність та позитивну прихильність до батька та бабусі по лінії батька, проживаючи з батьком, бабусею та дідусем знаходиться в соціальному та психологічному середовищі, яке є для неї безпечним та сталим. У разі розгляду питання про встановлення графіку контактів матері та дитини необхідно врахувати обов`язкову наявність перехідного періоду. Без перехідного періоду при встановленні графіку побачень матері та дитини існує вірогідність психологічної травматизації дитини. Не погодишившися з даними висновком, ОСОБА_3 заявила клопотання про призначення судово-психологічної експертизи щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_6 . Ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області від 23.02.2021 року призначено судово-психологічну експертизу призначити судово-психологічну експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня". Твердження відповідача про те що експертне дослідження проведено «заднім числом» спростовується відповіддю ДУ "Інституту психіатрії, судово-психіатричної екпертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України", встановлено, що у висновку №22-К помилково зазначено дату проведення експертизи "26 жовтня 2021 року", датою завершення експертизи є "26 листопада 2021 року", що і зазначено у журналі реєстру експертизи, даний факт підтверджується копією запису у журналі реєстрації експертизи. Надані відповідачем ОСОБА_1 психологічні висновки суд оцінює критично, оскільки такі проведені без дослідження усіх матеріалів цивільної справи, доказів наданих стороною позивача, об`єктивної оцінки відносин між матір`ю та дитиною Згідно акту обстеження місця проживання від 23.05.2022 року, встановлено, що комісією виконавчого комітету Бібрської міської ради, підтверджено факт проживання без реєстрації ОСОБА_1 разом із донькою ОСОБА_6 в АДРЕСА_6 . У зв`язку з чим судом було залучено до участі у справі, як третю особу орган опіки та піклування Бібрської міської ради. Заявою ОСОБА_1 від 03.05.2022 року, якою він просить зарахувати дочку ОСОБА_6 до першого класу Бібрського ліцею ОСОБА_37 . Судом перевірено майновий стан відповідача, з метою встановлення можливості повноцінного забезпечення належних соціально-побутових умов дитини. Так згідно договору позики від 01.12.2011 року, встановлено, що ОСОБА_1 позичив у ОСОБА_38 280000 грн. Договором оренди квартири від 15.08.2020 року, встановлено, що ОСОБА_1 в інтересах власника ОСОБА_39 здав в оренду квартиру в м.Львів ОСОБА_40 , з оплатою 6500 грн. за місяць. Договором позики від 10.02.2015 року, стверджено що ОСОБА_1 позичив у ОСОБА_18 650000 грн. Довіреністю від 31.10.2019 року, встановлено, що ОСОБА_1 видав ОСОБА_3 та ОСОБА_41 генеральну довіреність на автомобіль Мітсубіші Лансер 2008 року. Судом встановлено, що ОСОБА_1 після розлучення з ОСОБА_3 одружився з ОСОБА_21 , згідно наданої довідки про грошове забезпечення встановлено, що ОСОБА_42 працює старшим інспектором ГУ НП у Львівській області, її загальна сума доходу з 01.03.2022 року по 31.10.2022 року становить 123 266 грн. 80 коп. Висновком органу опіки і піклування Перемишлянської міської ради від 09.06.2022 року, встановлено, що орган опіки і піклування вважає за недоцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітньої дочки ОСОБА_6 , вважає за можливе визначення проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 разом із матір`ю ОСОБА_3 за адресою місця реєстрації дитини: АДРЕСА_1 . До прийняття рішення Перемишлянським районним судом Львівської областіу справах по суті визначити такий спосіб спілкування ОСОБА_3 з дитиною ОСОБА_6 в І та ІІІ тиждень кожного місяця з можливістю проведення спільного дозвілля та перебування в нічний час за місцем реєстрації матері та дитини, перші п`ять зустрічей провести у присутності працівників у справах дітей, психолога.Висновком органу опіки і піклування Бібрської міської ради від 29.06.2022 року, встановлено, що орган опіки і піклування вважає за недоцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітньої дочки ОСОБА_6 . Визначає місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 разом з матір`ю ОСОБА_3 .Актом обстеження житлових умов, встановлено, що ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_1 в трикімнатній квартирі, крім цього є кухня, коридор і санвузол. В квартирі зроблено ремонт, є все необхідне для належного розвитку та виховання малолітньої дитини ОСОБА_6 .Як позивачем так і відповідачем, на обґрунтування своїх позовних вимог, надано значну кількість відеозаписів що вчиненні сторонами, позивачем надані відеозаписи з яких вбачається, що остання неодноразово намагалась відвідати дитину за місцем її перебування по АДРЕСА_7 . В одночас, відповідачем надано відеозаписи де він разом з донькою ОСОБА_8 обговорює чи слід виходити в цей момент до матерії. В цей же час зі сторони відповідача не вживаються будь які дії щодо схиляння доньки до контакту та спілкування з матір`ю.Аналогічна позиція у поведінці була зайнята відповідачем та відображена на відеозаписі святкування дня народження неповнолітньої ОСОБА_6 , де остання була не рада коли її прийшла вітати її мати ОСОБА_3 , не хотіла брати від неї подарки і виганяла.Згідно відеозапису наданого ОСОБА_1 , здійсненого під під`їздом будинку (за твердженням відповідача за адресою АДРЕСА_8 ) яким імовірно засвідчується перебування в нетверезому стані рідного брата ОСОБА_3 - ОСОБА_26 , то на думку суду, такий не доводить перебування такої особи в вище зазначеній квартирі чи його стан.Крім цього, суд, критично оцінює свідчення свідка ОСОБА_25 , яка стверджує що ОСОБА_26 часто перебуває в стані алкогольного сп`яніння, дебоширить, а ОСОБА_3 не проживає в АДРЕСА_1 , оскільки такий свідок проживає в сусідньому під`їзді будинку, та в правоохоронні органи чи органи місцевого самоврядування з приводу поведінки ОСОБА_43 не зверталась.Інформаційною згодою на проведення щеплення або туберкулінодіагностики, встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проведення щеплення ОСОБА_6 .Наказом №02-04/47 від 29.08.2022 року, відраховано ОСОБА_6 ученицю 1-А класу Бібрського опорного ліцею ім. У.Кравченко у зв`язку із зміною проживання за заявою батька ОСОБА_1 . Суд прийшов до висновку, що аналізуючи забрані та перевірені в судовому засіданні в своїй сукупності докази суд може констатувати, що відповідачем ОСОБА_1 в порушення норм сімейного законодавства, та за відсутності будь якого рішення органів опіки та піклування чи суду, було створено умови за яких мати дитини, позивач ОСОБА_3 , була усунута та відчужена від контакту з дитиною. В результаті цього в дитини (враховуючи її вік, однобокість подання інформації, відсутність можливості донести іншу точку зору дитині, час протягом якого дитини була позбавлена можливості контакту з матір`ю) склалось викривлене бачення небажання матері брати участь у її житті і як наслідок висловлене в судовому засіданні бажання проживати з батьком. Таке відчуження матері, судом розцінюється як форма психологічного насилля над дитиною зі сторони батька. Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 перешкоджає матері у спілкуванні з малолітньою донькою, позбавляє її належної опіки і виховання з боку матері та порушує їх право на прямі контакти, передбачене ст.153 СК України, що призводить до руйнування зв`язків дитини з матір`ю, відповідно суперечить сімейним цінностям та найкращим інтересам дитини. Суд критично оцінює свідчення батька, матері та дружини ОСОБА_1 , оскільки такі зацікавлені в результатах розгляду справи і відповідно їх свідчення не можуть бути об`єктивними. Отже, враховуючи пріоритетність прав та інтересів дитини, її вік, суд приходить до висновку про доцільність визначення місця проживання дитини з матір`ю, зважаючи, що неприязнь дитини до матері штучно створена умовами в які поставлена дитина батьком ОСОБА_1 , який усіляко ізолює дитину не тільки від спілкування з матір`ю, але і від зовнішнього світу, дані факти підтверджуються висновками органів опіки і піклування, а також пояснення ми наданими сторонами у судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції обставинам, що мають значення та вимогам закону не відповідають, обставини які суд вважав встановленими не доведені, а тому рішення суду підлягає скасуванню.

23.09.2020 року ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 , за участі органів опіки та піклування Перемишлянської міської ради та Бібрської міської ради, у якому просила:

- визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_3

- відібрати малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від батька ОСОБА_1 та передати її матері ОСОБА_3 .

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 з 21 листопада 2015 року. У шлюбі в них народилася донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Під час спільного проживання ОСОБА_1 постійно ображав та принижував її, навіть не зважаючи на присутність дітей, контролював життя, обмежував спілкування з рідними та знайомими. У листопаді 2019 року вона була вагітна і у неї стався викидень, протягом кількох тижнів вона дуже погано себе почувала, отримувала медичну допомогу. ОСОБА_1 не зважав на її стан, продовжував знущатися з неї. На початку грудня 2019 року він грубо обізвав її твариною, яка навіть не може виносити йому дитину та вигнав з дому. При цьому погрожував фізичною розправою, якщо вона спробує забрати доньку. Просила ОСОБА_1 зберегти сім`ю та піти жити окремо від його батьків. У січні 2020 року повернулась проживати до ОСОБА_1 , сподіваючись що він зміниться і вони збережуть сім`ю. До травня 2020 року їхня сім`я проживала разом за адресою: АДРЕСА_7 . Наприкінці травня 2020 року ОСОБА_1 , вигнав її з дому. На даний час вона проживає за своїм місцем реєстрації у житловій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , малолітня донька ОСОБА_8 залишилася з батьком. Протягом останніх кількох місяців ОСОБА_1 забороняє їй бачитися та розмовляти з ОСОБА_8 , ховає її. ОСОБА_1 поставив на браму колодки, доступу до будинку у неї нема. На її спроби контактувати з донькою ОСОБА_1 реагує агресивно. Стверджує, що відповідач становить загрозу для неї і малолітньої доньки. Зазначає що відповідач неодноразово душив її, сильно бив по голові (стараючись не завдати видимих синців), жмуттям рвав волосся, давив і розтягував шкіру обличчя. Це відбувалося у присутності дітей. Перемишлянський районний суд Львівської області вже розглядав справи щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушень. 10.09.2015 р. його було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП (хуліганство), оскільки ОСОБА_1 стріляв з пневматичної гвинтівки по птахах у громадському місці. У 2016 році ОСОБА_1 жорстоко побив відвідувача кафе по обличчю і голові, та продовжував його бити ногами по голові навіть на дворі коли той упав, та спричинив останньому перелом кісток носа. 19.09.2016 р. кримінальне провадження щодо нього за ч. 2 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження) було закрито у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення. Кілька років тому, коли вона викликала поліцію через поведінку ОСОБА_1 , він її жорстоко побив. У зв`язку з цим вона тривалий час не зверталася у правоохоронні органи, оскільки боялася помсти з боку чоловіка. Проте після того, як ОСОБА_1 вигнав її з дому, ОСОБА_3 вирішила діяти, щоб захистити свою малолітню доньку. Хвилюючись за безпеку дитини, 22 червня 2020 року звернулася до служби у справах дітей Перемишлянської районної державної адміністрації з заявою про визначення місця проживання дитини з нею. Шлюб з відповідачем в судовому порядку розірвано. Бажає захистити свою малолітню доньку та визначити місце її проживання разом з нею у судовому порядку. З початку липня 2020 року вона безліч разів зверталася до Перемишлянського ВП Золочівського ВП ГУНП України у Львівській області з приводу поведінки ОСОБА_1 . Так, у Перемишлянському відділенні поліції зареєстровані її звернення від 02.07.2020 р., 08.07.2020 р. (два звернення), 10.07.2020 р., 11.07.2020 р. (два звернення). Всього упродовж липня 2020 року у відділенні поліції зареєстровано 11 її звернень. Зокрема, 11 липня 2020 року близько 18:00 год вона прийшла до будинку чоловіка разом зі своєю старшою донькою ОСОБА_35 , попросила ОСОБА_1 вивести ОСОБА_8 на прогулянку. ОСОБА_1 повідомив, що донька зараз у цирку з дідусем та бабусею. Попри його завіряння, дідусь ОСОБА_8 вийшов на подвір`я - а отже не міг бути з нею в цирку. ОСОБА_1 почав ображати її та старшу доньку нецензурними словами. Така нецензурна лайка тривала приблизно 5-10 хвилин. Після цього він сів за кермо автомобіля і поїхав з подвір`я, а вона викликала поліцію. Окрім цього, 18 липня 2020 року я звернулася у Перемишлянське відділення поліції із заявою про те, що ОСОБА_1 погрожує їй вбивством. У своїй заяві вказала, що у ОСОБА_1 є вогнепальна зброя (автомат), якою він нещодавно насмілився погрожувати працівникам поліції. Цей випадок стався у першій половині липня, і, наскільки їй відомо, зафіксований нагрудними відеореєстраторами поліцейських. Крім того, у ОСОБА_1 є травматичний револьвер, який він зберігає вдома, в межах доступу дитини, чим ставить під загрозу здоров`я та життя дитини. Зазначає, що відповідно до Форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (затв. Наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2019 року № 369/180), є законні підстави для оцінки високого рівня небезпеки з боку ОСОБА_1 . Попри те, що вона неодноразово зверталася із заявами до поліції з приводу насильства чоловіка, він не припинив вести себе агресивно та продовжує погрожувати їй фізичною розправою та вбивством через повідомлення на телефон. Сумісне проживання ОСОБА_8 з ОСОБА_1 має негативний вплив на розвиток малолітньої дитини, вселяє в неї почуття страху, шкодить її здоров`ю, самопочуттю та ставить доньку в небезпеку. Зважаючи на викладене вище, беручи до уваги насильницьку поведінку відповідача, зловживання ним своїми батьківськими правами та безвідповідальне ставлення до дитини, вона переконана, що проживання ОСОБА_8 з ОСОБА_1 суперечило б її найкращим інтересам. Донька не може проживати з батьком, який неодноразово вчиняв насильство щодо матері у її присутності, та продовжує поводити себе агресивно, не зважаючи на шкоду, яку його поведінка завдає нормальному розвитку дитини. В кінці жовтня 2019 року ОСОБА_1 категорично заявив, що дитина не буде ходити в дошкільний навчальний заклад, а буде ходити в у школу при храмі Різдва Пресвятої Богородиці. Він не зважав на те, що донці подобалось у садочку і вона просила водити її у садок.

Крім цього, ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , за участі органів опіки і піклування Перемишлянської міської ради та Бібрської міської ради, у якому просив:

- визначити місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком - ОСОБА_1 у АДРЕСА_7 .

Свої вимоги аргументував тим, що він перебував в цивільному шлюбі з громадянкою України ОСОБА_3 з 2008 року. Вони давно планували спільну дитину, тому вони 21.11.2015 року зареєстрували шлюб у Перемишлянському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану, про що був зроблений відповідний актовий запис № 86. Від подружнього життя мають доньку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Коли ОСОБА_8 було 4 місяці вони переїхали до нього за адресою АДРЕСА_7 , де проживали однією сім`єю разом із його батьками та неповнолітньою донькою ОСОБА_44 . Доньку ОСОБА_45 , він виховував як рідну дитину і забезпечував матеріально. Стосунки у сім`ї базувались на повній довірі, взаєморозумінні, піклуванні та повазі один до одного. Дитина називала його «татом» та не знала іншого батька. В час, коли вони з ОСОБА_17 зустрічалися він часто забирав її на ніч, ОСОБА_46 залишалась дома сама. Тоді він не звертав увагу на таку поведінку ОСОБА_47 . ОСОБА_46 в дитинстві мала проблеми із оточуючими та вчителями. Але в 14 років її поведінка стала вкрай негативною: вона втікала з дому та школи, крала гроші у нього та його тата, зловживала спиртним. Він сильно переймався цими подіями, неодноразово розмовляв з ОСОБА_35 , пробував пояснити ОСОБА_48 , що ситуація критична і ми можемо дійти до страшних наслідків. На усі його просьби відреагувати та допомогти йому вплинути на поведінку ОСОБА_49 , ОСОБА_50 відповідала істериками, ішла з дому на декілька днів, не розмовляла місяцями. Вважає, що Відповідач неналежним чином займалась вихованням ОСОБА_49 . Основними принципами були вседозволеність, безконтрольність поведінки та марнотратство. Незважаючи на те, що він був категорично проти. Леся дозволила ОСОБА_51 жити самій окремо від них у 15-річному віці. У 2019 році ОСОБА_3 почала заявляти, що усе спільнонажите майно належить лише їй та в грудні 2019 року без пояснень пішла з дому. Близько двох місяців він не знав де вона перебуває і що робить. Гроші на її існування він пересилав на її банківський картковий рахунок. В той час їхня донька ОСОБА_8 , яка залишилась із ним після відходу матері, сильно хворіла. Нажаль, ОСОБА_47 завжди вдягала дитину не по-сезону, годувала одноманітною їжею без належних вітамінів та мікроелементів. На думку кращих фахівців-педіатрів з Львівського обласного «Охматдиту», причиною захворювання стала легковажна поведінка ОСОБА_3 , яка зробила дитині із вродженою чутливістю та алергією щеплення у Перемишлянській ЦРЛ. Усім лікуванням алергічної реакції на протязі двох місяців займався лише він, про що є відповідні довідки та записи. За час відсутності ОСОБА_47 цікавилась життям та здоров`ям ОСОБА_8 дуже рідко і тільки в смс-повідомленнях. Просив ОСОБА_3 повернутися додому, до їхньої доньки ОСОБА_8 . Все-таки йому в черговий раз вдалось зберегти сім`ю та повернути матір дитині. Але від травня 2020 року і дотепер ОСОБА_3 додому не поверталась, життям та здоров`ям малолітньої доньки ОСОБА_8 не цікавилась, участі у її вихованні не брала. Стосовно неї складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.І ст.184 КУпАП. Відповідач поміняла замки та обмежила доступ до нашої спільнонажитої квартири у м.Винники, де дитина постійно відпочивала після занять та ночувала, про що ним були написані відповідні звернення у правоохоронні органи. Відомо про систематичне зловживання алкоголем Відповідачем. Також повідомляє, що основним джерелом доходів Шевців є виготовлення і розповсюдження товарів сексуального характеру та призначення через інтернет магазини, зокрема їх власних оголених фотографій та відео. Також Відповідач надаючи в Управління Соцзахисту Перемишлянської РДА завідомо неправдиві дані, отримувала від держави на протязі багатьох років різного виду матеральні допомоги, які передавала доньці ОСОБА_51 для марнотратства. Особливо цинічна та аморальна поведінка Відповідача та її доньки ОСОБА_49 може сильно зашкодити здоровому та світлому світосприйняттю нашої ОСОБА_8 , завдати їй непоправимих наслідків у дитячому розвитку. Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами ОСОБА_8 , станом її здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти - створились умови, які шкодять інтересам дитини. Відповідач, покладених законом на батьків обов`язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні доньки. Всі питання щодо виховання вирішуються ним самостійно без участі та підтримки з боку Відповідача. Дитина знаходиться на повному його утриманні.

Також, під час судового розгляду в суді першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо доньки ОСОБА_6 , за клопотанням позивача ОСОБА_1 було залишено без розгляду.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частин четвертої статті 29 ЦК України , місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року в справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) вказано, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) викладено висновок про те, що «Декларація прав дитини не є міжнародним договором у розумінні Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року та Закону № 1906-IV, а також не містить положень щодо набрання нею чинності. У зв`язку із цим Декларація прав дитини не потребує надання згоди на її обов`язковість Верховною Радою України і не є частиною національного законодавства України. Разом з тим, положення Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей».

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 21.11.2015 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (Т.1 а.с. 13). Рішення Перемишлянського районного суду Львівської обрості від 15.10.2020 року шлюб між сторонами розірвано (Т.1 а.с. 230-231).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (Т. 1 а.с. 14).

Окрім цього, з як вбачається з матеріалів справи та сторонами не заперечується, ОСОБА_3 з травня 2020 року проживає окремо від дочки ОСОБА_6 .

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та витягу з єдиного реєстру платників єдиного податку від 21.07.2020 року ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем з 13.07.2020 року (Т.1 а.с. 18-19).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.10.2015 року ОСОБА_3 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 88 кв.м., житловою площею 44,2 кв.м. (Т.1 а.с. 22).

Згідно договору оренди квартири АДРЕСА_2 від 20 серпня 2020 року ФОП ОСОБА_3 здала в оренду ОСОБА_52 згадану вище квартиру за адресою АДРЕСА_3 та розмір орендної плати складає 8000 грн. за один місяць (Т.1 а.с. 20-21).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та витягу з єдиного реєстру платників єдиного податку від 29.09.2020 року ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 17.09.2020 року (Т.1 а.с. 117-118).

Крім цього, відповідно до договору оренди квартири від 15.08.2020 року, ОСОБА_1 в інтересах власника ОСОБА_39 здав в оренду квартиру за адресою АДРЕСА_9 орендарю ОСОБА_40 , з оплатою 6500 грн. за місяць (Т1 а.с. 119-120).

Також, відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, ОСОБА_1 є власником Самоскиду-С та транспортного засобу КРАЗ (Т.1 а.с. 121).

За договором позики від 01.12.2011 року, встановлено, що ОСОБА_1 передав в позику ОСОБА_38 280000 грн., що еквівалентно 35000 доларів США (Т.1 а.с. 116).

Крім наведеного за договором позики від 10.02.2015 року, ОСОБА_1 позичив у ОСОБА_18 650000 грн. (Т.1 а.с. 132).

Згідно договору оренди квартири від 13.11.2019 року ОСОБА_1 передав в оренду ОСОБА_53 квартиру за адресою АДРЕСА_10 вартістю 6500 грн. за один місяць (Т. 1 а.с. 135-136).

Довіреністю від 31.10.2019 року, ОСОБА_1 доручив ОСОБА_3 та ОСОБА_41 від його імені та на свій розсуд укладати договори купівлі-продажу, міни, оренди, ренти, позики, позички, застави, будь-які інші за їх вибором правочини, необхідні для здійснення експлуатації та розпорядження належним йому автомобілем Мітсубіші Лансер 2008 року (Т.1 а.с. 137).

Довідки ЗАТ «Виробниче геофізичне об`єднання «Тюменьпромгеофізика», вказують, що ОСОБА_1 працював з в ЗАТ «Виробниче геофізичне об`єднання «Тюменьпромгеофізика» з 10.05.2008 року по 30.06.2014 року інженером-технологом та геофізиком (Т.1 а.с. 122-124).

Згідно довідки, виданої командиром 2-ої резервної сотні Добровольчого Українського корпусу «Правий Сектор» №11/03-1 від 11.03.2020 року, ОСОБА_1 проходив службу у складі Українського корпусу «Правий Сектор» на посаді стрільця та брав участь в бойових діях в районі сектора «М» (Донецька область), в період з 26.02.2015 по 03.04.2015 року (Т.1 а.с. 130).

Крім цього, 01 серпня 2020 року представники ряду громадських організацій, а саме ГО «Ветеранський рух», ГО «Львівська обласна спілка соціального захисту бійців АТО та сімей загиблих», ГО «Спільнота осіб з інвалідністю та незахищених верств населення «Шаслива нація», ГО «Спілка учасників бойових дій в АТО, ООС добровольців та волонтерів «Побратими об`єднані», Благодійного фонду «Кузик Уляни», ГО «Аркан», ПП «Національний корпус», ГО «Волонтери батальйону ОУН» та інші, зверталися до Перемишлянського районного суду Львівської області, Органу опіки і піклування Перемишлянської райдержадміністрації із клопотанням про залишення місця проживання ОСОБА_8 незмінним, а саме разом із батьком, дідусем та бабусею у АДРЕСА_7 (Т.1 а.с. 169).

В клопотанні представники громадських організацій вказували, що знайомі із громадською позицією ОСОБА_14 від початку подій Революції Гідності. Ще з 2001 року він є активним членом громадської організації «Українська народна самооборона» та плідно співпрацює із рядом інших громадських формувань та політичних партій із проукраїнською позицією. Також, він є засновником та керівником ГО «Українська Народна Самооборона Галичини» та Благодійного фонду «Для Людей», робота яких полягає у поширенню української національної ідеї, патріотичному вихованні молоді, матеріальній допомозі малозабезпеченим людям та дітям-сиротам. Після народження доньки ОСОБА_8 , ОСОБА_14 увесь свій вільний час присвячує їй, займається її всестороннім вихованням та зарекомендував себе, як добрий та дбайливий батько.

З матеріалів справи, також, встановлено, що ОСОБА_1 після розлучення з ОСОБА_3 одружився з ОСОБА_10 07.03.2022 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (Т.3 а.с. 5).

Згідно наданої довідки про грошове забезпечення встановлено, що дружина відповідача ОСОБА_42 працює старшим інспектором ГУ НП у Львівській області, її загальна сума доходу з 01.03.2022 року по 31.10.2022 року становила 123 266 грн. 80 коп. (Т.2 а.с. 248).

Однак, також, з часу винесення оскаржуваного рішення, обставини, що мають значення для справи змінилися та суд апеляційної інстанції не може їх не враховувати, оскільки вказане матиме істотне значення для вирішення даного спору та в першу чергу впливає на забезпечення якнайкращих інтересів дитини при його вирішенні, що є пріоритетним завданням суду у даному спорі.

Так, як вбачається із матеріалів справи зараз ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_6 , дружиною ОСОБА_42 та її донькою у складі сім`ї чотири особи перебувають за межами України в Німеччині.

Згідно посвідок на проживання та довідки про реєстрацію за місцем проживання ОСОБА_1 та малолітня ОСОБА_6 проживають з 24.11.2022 року за адресою: АДРЕСА_11 (Т5 а.с. 17-22, 27-32).

Крім цього у ОСОБА_1 та ОСОБА_6 наявні поліси медичного страхування (Т.5 а.с. 23-26).

З свідоцтва про перший рік відвідування ОСОБА_6 школи на етапі вступу до школиФеллінхаузен громади м. Кройцталь від 20.06.2023 року (Т.5 а.с. 33-38) вбачається таке: « ОСОБА_8 перебуває в Німеччині з грудня 2022 року і відтоді здобуває освіту в Німеччині. У класі вона з травня 2023 року. Вона завжди була готова докладати зусиль на уроках і охоче приймала нові завдання. Вона працювала самостійно, зосереджено та у відповідному темпі протягом тривалого періоду часу. Вона працювала за планом, але ще не ставила конкретних запитань, коли чогось не розуміла. Була здатна стежити за бесідами на уроці протягом тривалого періоду часу і розпізнавала взаємовідносини. Зазвичай правильно. Застосовувала засвоєний навчальний матеріал з деякою допомогою. Ще не пропонувала жодних рішень чи ідей. ОСОБА_8 дуже самостійно організовувала себе і своє робоче місце. Вона мала при собі необхідні матеріали і дбайливо з ними поводилася. Зошити вела дуже акуратно. Вона перевіряла і переробляла свою роботу з допомогою, а домашні завдання виконувала акуратно. Стримано переймала завдання для класу. Спочатку була дуже стриманою і тихою, але з часом у неї налагодився хороший невербальний контакт з дітьми в класі і почала ставилась до інших людей з повагою і ввічливістю. Вона готова прийти на допомогу і сама приймала допомогу. Відповідально дотримувалася узгоджених шкільних правил. ОСОБА_8 ще не бере активної участі в уроках, але уважно стежить за бесідами. Вона спостерігає, малює і правильно описує факти з допомогою.

Математика: ОСОБА_8 віднедавна навчається в 1а класі. Її математичні здібності можна побачити лише в письмових роботах, оскільки вона ще не має змогу спілкуватись вільно через мовні труднощі, а тому її активна усна участь у класі поки неможлива. Софія дуже зосереджено і сумлінно працює над своїми завданнями. Вона демонструє швидке розуміння завдань. У сфері геометрії швидко орієнтується у візерунках та структурах, розпізнає геометричні тіла та їхні властивості. Їй також вдається точно малювати за допомогою лінійки. У комбінаторних завданнях ОСОБА_8 вміло та структуровано знаходить правильні рішення при наявності їх ілюструвань. У діапазоні чисел до 10 вона без проблем обчислює задачі на рахування в голові і не розгублюється при зміні завдання. ОСОБА_54 справляється з розкладанням чисел до 10. Софія використовує свої перші арифметичні стратегії для переходу до десятка і знаходить правильні рішення і тут.

Уроки мистецтва: Софія із задоволенням відвідує уроки малювання та проявляє цікавість і любов до експериментів з різними матеріалами, інструментами та техніками. Знову і знову вона досягає індивідуальних і творчих результатів у своїх роботах з точки зору форми та кольору. Використовує матеріали обережно та економно.

Уроки музики: На уроках музики ОСОБА_8 легко вловлює мелодії та ритми. Їй подобається рухатися під ритми та пісні.

Фізкультура: ОСОБА_8 із задоволенням бере участь у спортивних заняттях і демонструє готовність докладати зусилля. Вона добре орієнтується в просторі та проявляє швидкість реакції. Добре координує свої рухи, усвідомлює власне тіло і використовує його відповідно до ситуації. Любить гратися з різним інвентарем для ігор. Сприймає правила запропонованих ігор та дотримується їх.

Релігієзнавство: ОСОБА_8 бере участь у ритуалах уроків релігієзнавства. Бере участь в активних фазах уроків, які можна зрозуміти без мови. Письмові та творчі завдання ОСОБА_8 виконує з особливою ретельністю.

ОСОБА_8 перебуває в Німеччині з грудня 2022 року і відтоді здобуває освіту в Німеччині. Вона вже багато розуміє, але ще не дуже активно опановує німецьку мову. Софія брала участь у програмі «Німецька як друга мова» (Deutsch als Zweitsprache* (DAZ).

Учениця ОСОБА_55 братиме участь у заняттях у 2 класі підготовчого етапу з 01.08.2023 року на другому році відвідування школи».

Згідно довідки про надання допомоги для забезпечення прожиткового мінімуму, виданої Центром зайнятості округу Зіген-Віттгенштайн, ОСОБА_1 отримує щомісячну допомогу у розмірі 666 Євро в місяць для забезпечення його прожиткового мінімуму та 313 Євро в місяць для забезпечення прожиткового мінімуму неповнолітньої ОСОБА_56 . Всього на сім`ю у складі чотирьох осіб місячна допомога яку вони отримують становить 1958 Євро (Т.5 а.с. 39-49).

Також, згідно повідомлення Федерального агентства зайнятості від 10.05.2023 року про виплату допомоги на утримання дитини відповідно до Закону про прибутковий податок, допомога на дитину ОСОБА_57 призначена у розмірі 219 євро на грудень 2022 року та 250 євро на місяць з січня 2023 року по вересень 2034 року. Крім цього, для цієї дитини встановлена одноразова допомога на дитину за 2022 рік у розмірі 100 євро. (Т5 а.с. 47-51).

Згідно свідоцтва про оренду житла від 13.03.2023 року, ОСОБА_1 орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_11 , загальною площею 80 кв.м., кількість кімнат 3 з 01.05.2023 року (Т5 а.с.52-56).

Також, ОСОБА_1 отримав сімейну карту в м. Кройцталь та такий має з дочкою міські перепустки мешканця ОСОБА_58 (Т5 а.с. 57-63).

Про здійснені витрати в розмірі 15214,11 Євро та внесені кошти в розмірі 15439,25 Євро на рахунок відповідача в Німеччині свідчать банківські виписки ощадкаси м. Зіген (Т.5 а.с. 64-90).

Згідно ряду квитанцій ОСОБА_1 у м. Кройцталь придбав кухонні шафи, 4 лампи, шафи для одягу, холодильник, стіл, диван, 4 столи, телевізор, дошку ряд побутової техніки та побутових товарів на загальну суму 4041,37 Євро (Т.5 а.с. 92-132).

Також, з вказаних вище документів вбачається, що ОСОБА_1 на даний час проживає разом із дочкою ОСОБА_6 , дружиною ОСОБА_59 та дочкою дружини ОСОБА_60 , що підтвердив як він сам, так і донька сторін у судовому засіданні.

Також, з довідки про психодіагностичне обстеження учениці 3-А класу Бібрського опорного ліцею ім. Уляни ОСОБА_61 , складеної практичним психологом ОСОБА_62 21.04.2022 року, вбачається, зокрема, що у ході бесіди дівчинка ( ОСОБА_63 ) розповіла, що дуже любить зведену сестру ОСОБА_8 , вони майже ніколи не сваряться. Вітчим ОСОБА_14 навчив її плавати, кататися на самокаті, роликах і велосипеді. Щовечора перед сном розповідає їй і ОСОБА_8 різноманітні повчальні життєві історії і казки. Всі разом часто відправляються у подорожі: були в Одесі, Карпатах, Чернівцях, Миколаєві, на морі, аквапарку. Дуже тепло відгукується про батьків ОСОБА_14 , яких часто беруть у свої поїздки ( Т.3 а.с. 107-108).

Що стосується доводів ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 чинив насильство в сім`ї під час їх спільного проживання, то вказані доводи слід вважати безпідставними, оскільки такі не були підтверджені жодними належними доказами.

Судових рішень про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності чи будь-яких рішень інших органів, що свідчили б про вчинення ним насильства в сім`ї немає, як і доказів звернень позивачки у компетентні органи до початку даного спору між ними стосовно місця проживання їх спільної доньки.

Так, наприклад, постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 07 серпня 2020 року, залишеної без змін постановою Львівського апеляційного суду від 03.11.2020 року у справі №449/767/20 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Перемишлянського районного суду Львівської області від 07 серпня 2020 року, провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (Т.1 а.с. 165-168).

Також, постановою Сихівського районного суду м. Львова від 19.04.2021 року у справі №464/2488/21 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (Т.2 а.с. 226-229).

Натомість ОСОБА_3 притягалась до адміністративної відповідальності. Так, постановою Перемишлянського районного суду Львівської області 31.03.2021 року у справі №449/438/21, ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КупАП. Звільнено ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КупАП, оголосивши їй усне зауваження.Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ч.1ст.173-2 КупАП закрито (Т.2 а.с. 189-191).

Звернення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в поліцію, які мали місце після початку роздільного проживання сторін, після початку спору між ними стосовно визначення місця проживання дитини та протягом розгляду справи в суді, - свідчать про конфліктність стосунків сторін з початку їх роздільного проживання та в більшій мірі про намагання матері одноосібно вирішити конфлікт на свою користь та сварки, конфлікти, побутові суперечки між сторонами мали місце переважно біля місця проживання відповідача ОСОБА_1 та стосувалися різних бачень сторін щодо участі матері у спілкуванні та вихованні дитини (Т.1 а.с. 33-34, 51, 58, 125-129, 232-233, Т.2 а.с. 157-161, 213, 218, 239).

Окрім цього, допитаний в судовому засіданні в суді першої інстанції свідок ОСОБА_18 , пояснив що він є батьком ОСОБА_13 , ОСОБА_19 є його колишньої невісткою, яка проживала разом із ними, під час спільного проживання він неодноразово був свідком, як ОСОБА_3 зловживала алкогольними напоями, часто зникала з дому, останній раз коли зникла, то вже не повернулася, вихованням малолітньої ОСОБА_6 займається його син ОСОБА_14 , а вони з дружиною йому в цьому допомагають, на даний час ОСОБА_14 розлучився з ОСОБА_20 і одружився із ОСОБА_21 , з якою разом виховують його дочку ОСОБА_8 і її дочку ОСОБА_22 , діти між собою подружилися і називають себе сестрами, ОСОБА_8 вважає своєю матір`ю ОСОБА_15 , а ОСОБА_23 бачити не хоче.

Допитана в судовому засіданні в суді першої інстанції свідок ОСОБА_24 , пояснила що вона є матір`ю ОСОБА_13 , ОСОБА_19 проживала разом із ними, під час спільного проживання вона неодноразово зловживала алкогольними напоями, часто зникала з дому, останній раз коли зникла, то вже не повернулася, вихованням малолітньої ОСОБА_6 займається її син ОСОБА_14 , вона йому допомагає у вихованні дитини, гуляє з ОСОБА_8 , на даний час ОСОБА_14 розлучився з ОСОБА_20 і одружився із ОСОБА_21 , з якою разом виховують його дочку ОСОБА_8 і її дочку ОСОБА_22 , діти між собою подружилися і називають себе сестрами, ОСОБА_8 вважає своєю матір`ю ОСОБА_15 , а ОСОБА_23 бачити не хоче.

Допитана в судовому засіданні в суді першої інстанції свідок ОСОБА_25 пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_26 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , який є братом ОСОБА_3 , ОСОБА_26 часто перебуває в стані алкогольного сп`яніння, дебоширить. ОСОБА_3 на протязі року не приїжджає в квартиру в АДРЕСА_1 . Підтвердила факт що сестра ОСОБА_1 є її невісткою.

Допитана в судовому засіданні в суді першої інстанції свідок ОСОБА_27 , пояснила що вона разом із чоловіком дружила з ОСОБА_28 та ОСОБА_20 , ОСОБА_29 був хорошим сім`янином, який опікувався сім`єю, а ОСОБА_19 займалася домашнім господарством. Після того як ОСОБА_3 залишила ОСОБА_1 разом із дитиною, вихованням і доглядом за дитиною здійснював ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 вона не бачила жодного разу після того.

Що стосується висновків експертів (спеціалістів) - психологів, що містяться в матеріалах справи, то переважна їх більшість свідчить про більшу прихильність дитини до батька ніж до матері. Крім цього, з часу конфлікту між сторонами та в ході його розгортання у дитини існують психологічні травми пов`язані з цим конфліктом та дитина потребує спокійного, стабільного середовища, роботи з психологом, уникнення факторів, що можуть травмувати та викликати раптову стресову реакцію. В деяких з них прямо вказано про можливість виникнення реакцій, що травмують дитину саме при стосунках з матір`ю або через поведінку матері.

Так, згідно психологічної характеристики психолога ОСОБА_64 від 16.07.2020 року, дитина проживає у сім`ї з батьком, бабусею, дідусем та прабабусею у власному будинку, де соціально-побутові умови для розвитку дитини задовільні. На момент відвідування сім`ї вихованням дитини займається батько, оскільки мати в даний момент не проживає разом зі сім`єю. Софія легко йде на контакт, проявляє в ньому зацікавленість, активна, комунікабельна, ласкава, доброзичлива. Мовленєвий розвиток дитини відповідає віковій нормі, добре розвинений словниковий запас слів. Софія добре орієнтується в порах року, вміє рахувати, логічне мислення розвинене в межах вікової норми. Дитина володіє культурними навиками, дисциплінована. Любить гратися, має добре розвинену увагу, уяву, має багато іграшок, книг та друзів, відвідує з батьком недільну школу (Т.2 а.с. 85).

Відповідно до висновку фахівця за результатами психодіагностичного обстеження ОСОБА_6 , складеного 14.11.2020 року (за пів року після початку роздільного проживання) практичним психологом, кандидатом психологічних наук ОСОБА_65 : « ОСОБА_8 має тісну, надійну прив?язаність та позитивну прихильність до батька та бабусі по лінії батька, які є її опорними об?єктом і яких вона чітко пов?язує з відчуттям захищеності та безпеки та дещо уникаючу прив`язаність до матері. Софія, проживаючи з батьком, бабусею та дідусем, знаходиться у соціальному та психологічному середовищі, яке є для неї безпечним та сталим. У разі розгляду питання про встановлення графіку контактів матері та дитини, необхідно врахувати обов`язкову наявність перехідного періоду зі здійсненням підготовчих дій щодо поступового налагодження контакту матері та дитини під контролем спеціаліста-психолога. Без наявності перехідного періоду при встановленні графіку побачень матері та дитини існує вірогідність психологічної травми дитини. На всіх етапах встановлення контакту важливо враховувати бажання/небажання ОСОБА_8 йти на контакт, спілкуватися з матір`ю. Врахувати бажання дитини при вирішенні питання про графік, можливість/неможливість контакту, спілкування з матір`ю, оскільки воно носить ознаки її особистих вражень та переконань і не є результатом навіювання чи маніпулювання свідомістю дівчинки. Не допустити травмування дитини через ігнорування її життєво важливих потреб, порушення відчуття безпеки дитини, примусовий контакт та спілкування, раптове відібрання її від батька, який є для неї опорною фігурою. У разі невиконання рекомендацій, існує загроза психологічного травмування дівчинки та розвитку у неї несприятливих наслідків впливу надмірних стресових чинників через порушення константності, безпечності, надійності, передбачуваності середовища: деформація прив`язаності щодо споріднених осіб, депресивні стани, невмотивована агресія, порушення соціальної адаптації, складнощі у стосунках з оточуючими, схильність до руйнівної, аутичної поведінки, невротичні, психосоматичні порушення, розлади сну, харчової поведінки, тощо» (Т.1 а.с.171-184).

Згідно довідки №105 та висновку №21-1102/01 психолога ЛМЦСССДМ ОСОБА_66 від 11.02.2021, - на даний момент дитина перебуває у стабільному емоційному стані, але потребує допомоги психолога у проживанні емоційно складного досвіду. Дитина ставиться позитивно до свого батька, хоч і потребує його підтримки і більше уваги. Матір членом своєї сім`ї малолітня ОСОБА_6 не вважає, згадки про матір викликають реакцію негативного характеру. В минулому дитини з високою ймовірністю присутній досвід, що став причиною психологічної травми. Такий досвід може бути пов`язаний з нападом на одного з близьких членів сім`ї. З високою ймовірністю можна говорити про наявність психологічної травми у малолітньої ОСОБА_6 та необхідність роботи з психологом. «У малолітньої ОСОБА_67 з високою ймовірністю наявна психологічна травма, що могла бути спричинена поведінкою матері, або стосунками з нею» (Т.1 а.с. 328-334).

Згідно комплексної психологічної характеристики психоемоційного стану дитини та сімейних відносин ОСОБА_6 , наданої Центром психологічної допомоги дітям «Серденько» від 04.03.2021 року, за результатами діагностики батьківсько-дитячих відносин, у ОСОБА_8 присутня емоційна стурбованість з приводу сімейної ситуації. Головним, значимим членом сім`ї та найбільш емоційно близьким членом є батько. Виняткового статусу дівчина надає собі. Дівчинка вважає, що саме вона володіє найбільшою владою в сім?ї. Менш емоційно привабливою та тою, з ким склалися конфліктні відносини, дівчинка вважає матір, яку до складу сім`ї не включає. ОСОБА_8 прийняла реально існуючу сімейну ситуацію і є більш-менш до неї адаптованою. Батько для ОСОБА_8 є символом спокійної і миролюбної людини. Себе досліджувана позиціонує як символ спритності, швидкості та пильності. В ході бесіди, дівчинка розповідає, що проживає з батьком, дідусем та бабусею. На запитання про матір відповідає неохоче, стверджує, що та кудись пішла. ОСОБА_68 близькими людьми для ОСОБА_8 є батько, дідусь та бабуся. Значення сім`ї в світі дитини є надмірно велике. Головне на даний час для досліджуваної - безпека. Діагностика емоційних відносин показала, по відношенню до матері ОСОБА_8 відчуває ворожі та негативні почуття. По відношенню до батька, дідуся та бабусі, з якими проживає, досліджувана відчуває сильні позитивні та ніжні почуття, як від них отримує. ОСОБА_8 проговорює момент того, що мама б`є діда, свариться з ним та батьком. Дівчинка стверджує, що не хоче жити з мамою і не хоче, щоб матір до неї приходила. Найбільша мрія дівчинки - щоб мама нічого злого не робила. Присутнє акцентування на подіях минулого. Для збереження соціальних зв`язків і теплих відносин проявляється поступливість. Присутня емоційна незадоволеність у зв`язку з ситуацією, що утискає самолюбство, прагнення позбутися від тривожного занепокоєння, приховуючи його підкресленою впевненістю і самостійністю. Домінує ерготропна тенденція (прагнення до активності). Можливі джерела проблем: дезорганізовані, дисгармонійні стосунки, емоційно загострені переживання, які ОСОБА_8 не може подолати через вікову незрілість психіки, які викликають глибокий внутрішній конфлікт, який може зумовити розвиток психогенного захворювання, що впливає на важливі сфери формування особистості, систему стосунків у сім`ї, з однолітками, з іншими дорослими. (Т.2 а.с. 78-84).

Крім цього, згідно висновку судово-психологічної експертизи КНП ЛОР ЛОКПЛ №22К від 26 жовтня 2021 року, який складений на підставі ухвали Перемишлянського районного суду Львівської області від 23 лютого 2021 року, малолітній дівчинці ОСОБА_6 необхідний спокій та багато опіки люблячих людей для того щоб запобігти різного роду розладам в даний час та в майбутньому. В процесі бісоціального розвитку, а це у підлітковому віці, ОСОБА_6 сама має визначитись, без навіювання та установочної поведінки доросли - з ким проживати, де навчатись і як проводити дозвілля. Однак участь батька та матері у вихованні дитини має бути обов`язковою. А батькам варто перегорнути сторінку непорозумінь, образ особистісних та віднайти порозуміння між собою, заради доньки та її психічного здоров`я (Т.2 а.с. 63-68).

Згідно психологічної характеристики психоемоційного стану дитини та сімейних відносин ОСОБА_6 , наданої Центром психологічної допомоги дітям «Серденько» від 01.11.2021 року, за результатами діагностики батьківсько-дитячих відносин визначено, що значення сім`ї в світі дитини надмірно велике. Головним, найбільш значимим та найбільш емоційно близьким членом сім`ї для дівчинки є батько. Дитина надає йому виняткового статусу. Тато, на думку дівчинки, володіє найбільшою владою в сім`ї. Також ОСОБА_8 сприймає себе "включеною" в сім`ю, проте усвідомлює, що, на даний час, не займає в ній домінуючої позиції. Дівчинка цурається і психологічно відмежовується від мами. Мама є найменш емоційно привабливою фігурою з усіх членів сім`ї дитини. Простежується уникаючий (тривожно-уникаючий) рівень прихильності між матір`ю і дитиною (такий тип прив`язаності може сформуватися у відповідь на дистантність, холодність або відкидання матері). Дівчинка відчуває недовіру в стосунках з матір`ю, розчарування. Загалом дитина описує свою маму ОСОБА_69 як: "зла"; тата дитина характеризує як "веселий"; себе описує як "нормальна". Також в процесі діагностики дівчинка, звертає увагу на позитивні оцінки її, як особистості, з боку тата. ОСОБА_8 стверджує, що тато оцінює її вище ніж мама ОСОБА_50 . Дівчинка цим дуже задоволена. Софія прагне до почуття безпеки та захисту. Дівчинка бачить опору в оточуючих її людях (Т.2 а.с. 240 - 247).

Згідно висновку експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 28.04.2022 року №СЕ-19/114-22/4475-ПС за результатами судово-психологічної експертизи, особливості прив`язаності дитини ОСОБА_6 до матері ОСОБА_3 характеризуються порушенням безпечної прив`язаності, наявне емоційне дистанціювання та уникаюча поведінка по відношенню до матері. Особливості прив`язаності дитини ОСОБА_6 до батька ОСОБА_1 характеризуються безпечним типом прив`язаності, емоційно-позитивним контактом з батьком та відчуттям правильного ставлення батька до неї. Раптова поява матері ОСОБА_3 негативно вплине на психоемоційний стан та розвиток ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема може спровокувати виникнення/повторення психотравмування дитини. Соціальне середовище в якому перебуває ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сприятливим для її психоемоційного благополуччя та розвитку. Раптова зміна місця проживання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її соціального середовища є недоцільною, оскільки дитина все життя проживає разом із батьком, виявляє бажання проживати разом із ним та перебуває в сприятливому соціальному середовищі. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 бажає проживати разом із батьком, це обумовлено власним бажанням ОСОБА_8 проживати разом із батьком, при відсутності досвіду окремого проживання із матір?ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відсутнє уявлення про знайомий та безпечно сформований простір, де проживає матір, тривала відсутність безпосереднього позитивного контакту/спілкування із матір?ю та іншими членами родини, які ймовірно проживають із нею, а також перебування в сприятливому соціальному середовищі. Зустрічі дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 мають відбуватись за згодою самої дитини, за сприяння та підтримки батька ОСОБА_1 , із попередньою психологічною підготовкою, як дитини, так і матері, на безпечній території для ОСОБА_6 , з урахуванням її режиму дня та у присутності «значимих» для неї осіб, або за участю психолога (Т.3 а.с.34-59).

Згідно висновку експертів Експертно-криміналістичного центру Державного науково-дослідного інституту МВС України від 20.10.2022 року №СЕ-19-22/13574-ПС, на момент проведення дослідження особливостей ставлення дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено, що до матері ОСОБА_3 , у дитини наявне дистанціювання та небажання спілкуватися із нею; ставлення дитини до батька ОСОБА_1 характеризується позитивним ставленням. Особливості прив`язаності дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до батька ОСОБА_1 характеризуються безпечною прив`язаністю, а до матері ОСОБА_3 - порушеною прив`язаністю. У зв`язку з тим, що дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безпосередньо залучена до конфлікту між батьками, має образу на матір через те, що вона її покинула, відсутністю зосередженості на дитині з боку матері під час зустрічей (а зосередженість матері фокусується на отримання інформації від дитини про осіб з якими вона проживає), раптова поява матері, без попередньої домовленості та підготовки, може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини. На момент дослідження було виявлено, що соціальне середовище в якому перебуває дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сприятливе для психоемоційного стану та її розвитку. Дитина бажає проживати разом з батьком, що обумовлено його позитивним впливом на дитину та включеністю у процес виховання дитини, тривалим проживанням із батьком, а також створенням нового сімейного оточення, в якому наявне заміщення фігури матері, яка приймає активну участь у вихованні дитини. У зв`язку з цим, зміна місця проживання дитини є недоцільною та може призвести до психотравмування. В найкращих інтересах дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зустрічі з матір`ю ОСОБА_3 мають відбуватися: за згодою дитини; із попередньою психологічною підготовкою як дитини так і матері; за сприянням та підтримки батька та значимих для дитини осіб (з якими вона проживає); на безпечній та комфортній для дитини території; у присутності релевантних осіб, або за участі психолога у разі необхідності. Під час проведення аналізу наданих на дослідження матеріалів було виявлено, що протягом двох років (2020-2022 роки) дитина систематично проходила різні психодіагностичні дослідження щодо особливостей сімейної ситуації, динаміка яких не змінювалась. Виходячи з найкращих інтересів дитини рекомендується обмежити проведення психодіагностичних досліджень та розпитувань дитини щодо особливостей сімейної ситуації, з метою виведення дитині із сімейного конфлікту.(Т.4 а.с. 70-76).

Також, в матеріалах справи наявні три (частково взаємно виключні) висновки органів опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків.

Враховуючи та оцінюючи всі наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності суд апеляційної інстанції вважає, що висновки органів опіки та піклування неможливо покласти в основу рішення, оскільки такі не слід вважати повними та об`єктивними, однак суд повинен їх оцінити наряду з іншими доказами.

Так, згідно розпорядження Перемишлянської районної державної адміністрації від 28 грудня 2020 року №314 «Про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по місцю проживання батька ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_7 (Т.1 а.с. 23-27, 192-220, 310-311).

Однак, вказаний висновок колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки такий належним чином не мотивований фактично містить лише описову частину та перелік документів і нормативних актів взятих до уваги при його винесенні.

Висновком органу опіки і піклування Перемишлянської міської ради від 09.06.2022 року, встановлено, що орган опіки і піклування вважає за недоцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітньої дочки ОСОБА_6 , вважає за можливе визначення проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 разом із матір`ю ОСОБА_3 за адресою місця реєстрації дитини: АДРЕСА_1 . До прийняття рішення Перемишлянським районним судом Львівської області у справах по суті визначити такий спосіб спілкування ОСОБА_3 з дитиною ОСОБА_6 в І та ІІІ тиждень кожного місяця з можливістю проведення спільного дозвілля та перебування в нічний час за місцем реєстрації матері та дитини, перші п`ять зустрічей провести у присутності працівників у справах дітей, психолога (Т.3 а.с. 175-180).

З вказаного висновку вбачається, що 29.04.2022 року комісія міської ради (розпорядження Перемишлянського міського голови від 28.04.2022 року N? 46 «Про утворення комісії для обстеження умов проживання») здійснила заходи з метою проведення обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_70 . 3. Житловий будинок за адресою проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_7 , був зачинений, тому провести обстеження матеріально-побутових умов проживання сім?ї ОСОБА_71 не вдалося. Комісією отримано усну інформацію від ОСОБА_42 (дружини ОСОБА_1 ) про те, що сім?я проживає у АДРЕСА_6 . Проте, жодного письмового повідомлення від ОСОБА_1 про зміну заявленого раніше місця проживання до Виконавчого комітету Перемишлянської міської ради не надходило. Виконавчим комітетом Перемишлянської міської ради скеровано лист від 29.04.2022 року N?03-16/01-СД/661 до Бібрської міської ради з проханням обстежити матеріально-побутові умови проживання сім?ї Нечипор в м. Бібрка. 29.04.2022 року отримано акт обстеження матеріально-побутових умов проживання, складений працівниками служби у справах дітей Бібрської міської ради, де вказано, що двері в квартирі сім?ї Нечипор у м. Бібрка на час обстеження були зачинені. 02.05.2022 року до Перемишлянської міської ради надійшла заява ОСОБА_1 , до якої додано довідку та акт, складений працівниками ЦНАП Бібрської міської ради, про підтвердження місця проживання сім?ї Нечипор в м. Бібрка, площа Національного Відродження, 2/1. 03.05.2022 року Виконавчий комітет Перемишлянської міської ради звернувся із листом до Бібрської міської ради про необхідність надання належним чином завіреного акта, оскільки наданий акт був без завірення підпису керівника гербовою печаткою установи та підпис на акті вчинений із застосуванням факсимільної копії, на що отримали 05.05.2022 року лист Бібрської міської ради з клопотанням не долучати акт від 13.04.2022 року та довідку N?776 від 13.04.2022 року, видану Виконавчим комітетом Бібрської міської ради, щодо підтвердження місця проживання сім`ї ОСОБА_71 . ОСОБА_3 сприяла комісії у проведенні обстеження матеріально-побутових умов проживання, подала всі необхідні документи для формування висновку органу опіки та піклування. Згідно акта обстеження умов проживання ОСОБА_3 , складеного комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 , встановлено, що житлова квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 65,7 м кв., належить їй в розмірі частки на праві власності. В помешканні створено належні умови для проживання дитини ОСОБА_6 ОСОБА_3 здорова, що підтверджується довідкою, виданою КП «Перемишлянська центральна районна лікарня» від 28.04.2022 року.

Колегія суддів не бере вказаний висновок до уваги, оскільки орган опіки і піклування Перемишлянської міської ради фактично не заслухав сторони батька ОСОБА_1 ; не оглядав місця проживання дитини, її матеріально-побутових умов, тощо. Висновок, фактично однобоко був винесений лише на основі даних, наданих матір`ю і орган не створив та не намагався створити належних умов для всебічного, повного з`ясування обставин, які підлягали з`ясуванню при винесенні такого висновку.

Крім цього, на думку колегії суддів, вказаний орган не міг надати висновок щодо доцільності визначення місця проживання дитини з одним із батьків оскільки малолітня ОСОБА_6 не проживала на території діяльності органу опіки і піклування (п. 72 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини»).

Натомість орган опіки і піклування Бібрської міської ради надав висновок стосовно визначення місця проживання дитини за її місцем проживання.

Висновком органу опіки і піклування Бібрської міської ради від 29.06.2022 року, встановлено, що орган опіки і піклування вважає за недоцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітньої дочки ОСОБА_6 . Визначає місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 разом з матір`ю ОСОБА_3 (Т.3 а.с. 185-186).

Такий висновок суд теж не може вважати таким, що може бути покладений в основу рішення, повним та всебічним, хоча такий можна назвати найбільш мотивованим та таким, при винесенні якого, були принаймні заслухані думки обох батьків та враховано ряд обставин, які мають значення, однак, по перше, такий був наданий без заслуховування думки дитини, як і два попередні висновки.

Зокрема, з вказаного висновку вбачається, що батько дитини просив дозволити малолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , висловити свою думку, сформулювати власні погляди щодо питань, пов`язаних із визначенням її місця проживання і позбавлення матері ОСОБА_72 батьківських прав. Мати дитини ОСОБА_72 не надала згоди щодо заслуховування малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки вона неодноразово робила спроби зустрітися з донькою ОСОБА_12 , проте батько ОСОБА_1 чинив перешкоди у спілкуванні матері та дитини упродовж двох років, про що ОСОБА_72 зверталася у правоохоронні органи. З 20 травня 2020 року малолітня дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває у повній ізоляції від матері. Комісія дійшла до висновку, що з урахуванням встановлених обставин справи, ситуації, яка склалась у сім`ї, та атмосфері, у якій перебуває малолітня дитина, вона не зможе об`єктивно, незалежно та вільно висловити свою думку.

Прийнявши таке рішення орган на жаль не поклав в основу висновку, хоч міг це зробити, наприклад, висновків педагогів або психологів, які б могли висловитися стосовно стану розвитку, психологічного стану, самої дитини, її думок стосовно свого майбутнього, стосовно своєї сім`ї, сім`ї про яку вона мріє, про ключових фігур (особистостей) у її житті, тощо.

Стосовно цього не було заслухано також свідків, осіб з якими, проживала дитина, контактувала, осіб які знають обох або одного з батьків, тощо.

Також, хоча органом і було зібрано певну кількість матеріалів та з`ясовано ряд обставин орган не зміг їх проаналізувати та вказати на ті характерні обставини, які послужили саме для такого висновку. Незрозумілим слід вважати ухвалення такого рішення, оскільки не вказано про ті позитивні чи негативні риси, характерні ознаки, обставини, що мають значення, тощо стосовно кожного з батьків, які вплинули на рішення органу.

Склалося враження, що орган взагалі жодним чином не враховував інтереси дитини (принаймні про це не вказано у висновку) та чому при ухваленні такого висновку будуть захищені саме інтереси дитини та як таке рішення органу їх захистить, тобто вплине на її подальший розвиток, виховання, належні, безпечні умови проживання, тощо.

Тому, слід вважати висновки органів опіки та піклування до певної міри поспішними; без з`ясування в повній мірі всіх обставин, що мали значення; без заслуховування або з`ясування думки самої дитини; без належної мотивації та акцентування уваги саме на інтересах дитини при вирішенні спірної ситуації стосовно місця проживання дитини та конфлікту між батьками, а також один із органів, як вказано, діяв за межами своєї компетенції даючи висновок не за місцем проживання дитини.

Окрім цього, органи опіки та піклування залучені до участі у розгляді справи не виявили бажання заслухати думку дитини, батьків в ході розгляду справи у зв`язку із зміною обставин, що мали місце в суді першої інстанції, зокрема, місця перебування дитини і надати повторні висновки стосовно визначення місця проживання дитини, натомість, органи опіки та піклування підтримали свої попередні висновки (Т5 а.с. 147-153,155-162, 169-173).

Окремо, доводи позивачки про те, що батько не займався вихованням та розвитком дитини спростовуються такими доказами.

Так, характеристикою шкільного навчального закладу "Сонечко", встановлено, що ОСОБА_6 відвідує ДНЗ "Сонечко" м. Перемишляни з 19.08.2019 року, мама - ОСОБА_3 проявляє любов та турботу до ОСОБА_8 , завжди опікується дитиною, постійно приводить і забирає її з дошкільного закладу. Батько - ОСОБА_30 , за час перебування дочки ОСОБА_8 в ДНЗ " ІНФОРМАЦІЯ_8 " відвідував дитину дуже рідко. Був присутній лише на святі осені (Т1. а.с. 15).

Згідно довідки КНП ЛОР «Охмадит» від 29.07.2020 року, ОСОБА_1 неодноразово приходив із хворою дитиною ОСОБА_6 на прийом до лікаря (Т.1 а.с. 156, 158).

Згідно довідки Храму Різдва Пресвятої Богородиці від 31.07.2020 року №029 ОСОБА_6 є ученицею Студії Діти Майбутнього при церкві Різдва Пресвятої Богородиці, регулярно відвідує заняття у супроводі батька ОСОБА_1 , який спілкується з педагогами, цікавиться розвитком дитини та зарекомендував себе як добрий, дбайливий тато, який приводить і забирає на заняття свою донечку, опікується нею і активно займається її вихованням (Т.1 а.с. 149).

Згідно довідки Храму Різдва Пресвятої Богородиці від 28.01.2021 року №002 ОСОБА_6 є ученицею Студії Діти Майбутнього при церкві Різдва Пресвятої Богородиці, регулярно відвідує заняття у супроводі батька ОСОБА_1 , котрий цікавиться успішністю доньки, піклується про її потреби, активно приймає участь у житті студії (Т.1 а.с. 317).

03.05.2022 року ОСОБА_1 звертався із заявою до Бібрського опорного ліцею ім. Уляни Кравченко про зарахування ОСОБА_67 до першого класу (Т.3 а.с.129).

Згідно наказу Бібрського опорного ліцею ім.. Уляни Кравченко №02-04/47 від 29.08.2022 року «Про відрахування ОСОБА_6 », відраховано учениць 1-А класу Бібрського опорного ліцею ім.. Уляни ОСОБА_73 у зв`язку із зміною місця проживання (Т.3 а.с. 258).

Відповідно до довідки Перемишлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 від 01.09.2022 року №6, ОСОБА_6 навчається у 1Б класі Перемишлянського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів №1. (Т.3 а.с.254).

Згідно довідки ГО «Львівський обласний центр дозвілля для дітей та юнацтва ім.. Короля Данила Галицького», ОСОБА_55 у супроводі тата Богдана постійно відвідує заняття для дошкільняток. Дитина швидко розвивається, є комунікабельною, та завжди із щирою радістю приймає участь у навчаннях, а батько активно допомагає дитині гармонійно розвиватися (Т. 1 а.с. 150).

Згідно договору про надання спортивно-оздоровчих послуг №ЛВС 51632 від 23.12.2019 року, ОСОБА_1 уклав такий в інтересах ОСОБА_6 для надання спортивно-оздоровчих послуг у дитячому басейні фітнес клубу Sport Life (Т.1 а.с. 152-153).

Крім цього, в судовому засіданні як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції було заслухано думку дитини ОСОБА_6 в присутності психологів.

В судовому засіданні в суді першої інстанції дитина сторін ОСОБА_6 пояснила, що з мамою спілкувалась останній раз на день народження ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ). Коли вона хотіла бачити маму, то та до неї не приходила. Пояснила, що не хоче жити з мамою, бо та била дідуся, брехала їй і на всіх писала заяви. Сказала, що не любить маму, оскільки вона хоче роз`єднати її з татом. З мамою говорити не хоче.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції в режимі відеоконференції дитина сторін ОСОБА_6 пояснила, що живе з татом, мамою ОСОБА_15 , сестрою ОСОБА_16 , бабусею і дідусем. Сім`я їй подобається, ствердила, її ніхто не ображає. ОСОБА_74 любить і тато любить її. Не хотіла сказати де зараз проживає, щоб її не забирали від тата. Вказала, що ходить до школи та любить математику, ходить на різні екскурсії. Має друзів. ОСОБА_75 пам`ятає, бачила маму останній раз на своє день народження в 6 років. З мамою не спілкується. За мамою не скучає, бо та писала на усіх заяви, била діда, обзивала бабусю. Стверджує, що бачила це все сама. Коли мама йшла то казала їй неправду. ОСОБА_76 добре ставиться до неї. Зараз живе у повній сім`ї і її ніхто не ображає.

Після заслуховування думки дитини в суді апеляційної інстанції, психолог пояснила, що вважає, що дитина соціально адаптована. Коли не було тата поруч дитина спокійніше відповідала на запитання. Дитина була замкнута, але думку висловлювала вільно.

З наведеного вище, чого не оспорено сторонами та визнано, вбачається, що донька сторін проживає без матері з 2020 року та не має належного контакту з матір`ю.

Не визначаючи винного у ситуації браку спілкування матері з донькою, колегія суддів вважає, що категорична позиція матері, стосовно побачень з дитиною на її умовах (яка, як вбачається із позицій органів опіки та піклування у судових засіданнях, була в подальшому підтримана і представницями органів опіки та піклування); створення численних конфліктів біля місця проживання дитини; створення конфліктних ситуацій за участі дитини з батьком дитини (відповідачем) та батьками відповідача, за що позивачка навіть була притягнута до адміністративної відповідальності, - створила до певної міри напружену атмосферу між сторонами та дитиною та до певної міри оборонну позицію у батька стосовно надання їй можливості спілкуватися та не сприяла відкритості у стосунках сторін, а також можливо і погіршила стосунки між матір`ю та дитиною, відповідно це не могло не вплинути на позицію дитини стосовно конфлікту, що склався.

Також, з наведеного вище колегією суддів встановлено, що протягом більше трьох років донька сторін проживає з батьком та його теперішньою дружиною та зведеною сестрою, у них склалися тісні сімейні зв`язки. Також, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції донька сторін добре відзивалася про теперішню сім`ю, батька та сказала, що у них добрі, близькі стосунки.

Крім цього, слід вказати і про те, що ОСОБА_1 були створені належні умови для проживання та розвитку дитини як за основним місцем проживання, так і теперішнім місцем перебування у Німеччині; батько постійно піклується про доньку, бере участь у духовному та фізичному вихованні та розвитку, матеріально забезпечує її, створив належні безпечні умови проживання.

Щодо матері дитини, то слід вказати, що така теж створила належні умови для проживання, матеріально забезпечена. За час спільного проживання належним чином здійснювала свої материнські обов`язки, піклувалася про здоров`я, виховання та освіту дитини.

Однак, колегія суддів оцінюючи психологічний портрет дитини сторін, що підтверджений рядом доказів, в тому числі і поясненнями самої дитини; більш емоційні та глибокі почуття, які у неї є до батька порівняно із матір`ю; зважаючи на те, що розрив між ними може призвести до вкрай негативних наслідків; те що батько створив спокійне, безпечне та стійке середовище у повній сім`ї (як за постійним місцем проживання, так і за теперішнім місцем перебування), - вважає, що є ряд обставин які об`єктивно свідчать про більш тісний зв`язок дочки саме з батьком; налагодження тісних сімейних зв`язків між ними, а також новою сім`єю відповідача та встановлення у доньки сторін сталого сімейного середовища протягом більш як трьох років її життя. Наведені вище докази, також, свідчать про менш тісний, менш стійкий зв`язок між матір`ю та дочкою на даний час та певні непорозуміння у їх стосунках.

Також, колегія суддів вважає, що зміна на даний час місця проживання дочки сторін, зміна сімейного середовища, визначення місця проживання з матір`ю було б для неї надзвичайно різкою та раптовою та буде для неї однозначно значним випробуванням. Так, зміна в першу чергу сімейного середовища, оточення, розрив звичних життєвих зв`язків, однозначна зміна особистого сприйняття оточення, перебування у колі практично нових та чужих для дитини людей, тощо, можна однозначно ствердити, не матиме позитивного впливу на дочку сторін, її психоемоційний стан, впливатиме на її подальший розвиток та належне виховання.

Також, мати дитини не вказала будь-яких доводів щодо можливості визначення місця проживання дитини саме з нею, заперечуючи визначення місця проживання дитини з батьком дитини; не пояснила детально здійснені нею кроки або сплановані майбутні кроки щодо їх спільного проживання, можливості співжиття, виховання, тощо, враховуючи також, тривалий час роздільного проживання із дочкою сторін, окрім заперечення місця проживання доньки сторін з батьком, а тим більше з посиланням на певні докази.

Окремо слід вказати, що на противагу значній кількості доказів батька про його взаємовідносини з дитиною, вчинені ним дії щодо виховання, належного піклування, догляду, забезпечення, в тому числі медичного дитини, тощо, як за час їх спільного проживання з позивачкою, так і роздільного, що має істотне значення, - мати дитини аналогічних не подала, зокрема, що стосується періоду її спільного проживання з дитиною, а також і подальших її стосунків з дитиною, намагання її брати участь у вихованні, участі у відвідуванні нею гуртків, навчальних, освітніх закладів; доказів щодо того, що вона цікавилася здоров`ям та безпекою дитини, тощо.

Тобто слід вказати, що мати дитини не надала належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, які б вказували про те, що нею може бути створене для дитини належне, стійке, спокійне, безпечне середовище, яке вона зараз має у батька, а можливо і краще та мати, як і представниці органів опіки та піклування, фактично ствердила про це як загальновизнаний факт, що не потребує доказування, що у даному спорі не слід вважати очевидним.

Звичайно матеріально-побутові умови, фінансовий стан, фізичні можливості і т.і., на думку, колегії суддів не є визначальними при вирішенні даної справи, однак при порівнянні непевної ситуації, що склалася у матері, яка не довела створення нею безпечного, сталого та спокійного середовища для життя доньки та стабільного, усталеного, безпечного життєвого середовища, яке створив та довів належними доказами батько, колегія суддів вважає такі умови не співмірними та вважає, що стале сімейне середовище матиме більш сприятливий ефект для особистого життя дитини сторін та однозначно відповідатиме її найкращим інтересам, зважаючи, також, і на відсутність сталих життєвих зв`язків у дитини сторін із сім`єю матері та неналежних стосунків між ними особисто.

Колегією суддів не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку, що визначення місця проживання дитини з мамою, що фактично призведе до зміни місця проживання дитини, буде мати більш позитивний вплив на дитину. При розгляді спору, суд апеляційної інстанції в першу чергу враховує інтереси дитини, яка проживає в стабільній атмосфері любові, турботи, захисту, і змінювати місце проживання вагомих підстав немає.

Мама дитини, яка безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку дитини, також, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, стан її розвитку, незалежно від того з ким дитина буде проживати.

Окрім цього, з рекомендацій спеціалістів вбачається, що матері слід поступово налагоджувати зв`язок з дитиною із попередньою психологічною підготовкою, як дитини так і матері та враховувати бажання/небажання дитини йти на контакт, спілкуватися з мамою. Визначення місця проживання з матір`ю на даний час негативно вплине на психоемоційний стан дитини сторін.

Виходячи із обставин цієї справи, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дитини, колегія суддів вважає, що залишивши проживати дитину з батьком, який теж відіграє одну з найважливіший ролей у її житті, - відповідатиме якнайкращим інтересам дитини, сприятиме повноцінному вихованню та розвитку.

Також, колегія суддів враховує і те, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц, провадження 61-327цс18 відступила від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16 та від 12 липня 2017 року у справі № 6-564цс17, щодо застосування норм права та принципу 6 Декларації прав дитини про обов`язковість брати до уваги принцип 6 Декларації прав дитини стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини.

У постанові справі Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 539/1406/17 (провадження № 61-15082св18), зроблений висновок про те, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Зважаючи на вказане, враховуючи ставлення обох батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, та з огляду на те, що на даний час визначення місця проживання дитини разом з батьком не суперечить, а навпаки відповідатиме інтересам дитини, у задоволенні позову ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини разом з нею слід відмовити, а позов ОСОБА_1 слід задовольнити та слід визначити місце проживання малолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - ОСОБА_1 .

Окрім цього, додатково, що стосується безпеки дитини у теперішній воєнний стан, то, колегія суддів звертає увагу на те, що на даний час дитина сторін перебуває за межами України разом з батьком, де їй створені комфортні та безпечні умови для перебування, виховання, здобуття освіти та розвитку. Часті оголошення повітряних тривог в денний та нічний час, що супроводжуються звуком сирен, часте перебування в укриттях, не кажучи про періодичні обстріли території України та значну кількість інших негативних наслідків війни, - можуть негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, що може призвести до стресів, порушення спокою, порушення сну, побоювання за своє та своїх близьких життя та здоров`я.

Хоча дитина сторін мала певні проблеми з того приводу, що вона наразі проживає не на батьківщині, однак у теперішній час, у зв`язку з воєнним вторгненням росії, країни-агресора на територію України, де ведуться бойові дії, неможливо створити для дитини повністю безпечні умови проживання, належні умови для здобуття освіти, виховання, тощо, натомість тимчасове перебування за межами України, де зараз проживає дитина, створені більш безпечні та комфортні для неї умови та на неї покладені менші ризики ніж вдома, за основним місцем проживання.

Мати дитини стосовно цього питання повідомила, що на її думку проживання в Україні на даний час є достатньо безпечним та не заявляла про створення або намір створення умов для тимчасового перебування за межами України на час воєнних дій.

Щодо цього аспекту, також, слід вказати, що згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у справі № 753/572/20, суд зазначив, що з огляду на введення воєнного стану в Україні, при вирішенні спорів, що стосуються прав та інтересів дитини, першорядним завданням держави є забезпечення її безпеки і права на життя.

Крім цього, колегія суддів не може не врахувати спосіб виховання ОСОБА_3 старшої доньки ОСОБА_36 , враховуючи ряд доказів щодо цього в матеріалах справи та коментарі щодо цього обох сторін.

Так, донька позивачки будучи неповнолітньою з 16 річного віку викладала в соціальні мережі власні вульгарні, відверті фотографії, виконання непристойних пісень та відео, які слід вважати такими, що не сумісні із загально визначеними нормами моралі (Т.1 а.с. 185, 298-301, Т2 а.с. 162-167, 201-203), натомість в судовому засіданні ОСОБА_3 пояснила таку поведінку своєї доньки як «молодіжну», така що спрямована для того, щоб розізлити відповідача та не вказувала про необхідність припинити таку, або заходи які вона для цього вчиняла. Склалося враження про те, що мати не вважає, що така поведінка її доньки, особливо у неповнолітньому віці, виходила за межі етичних норм та норм моралі.

Враховуючи вказане колегія суддів вважає, що при задоволенні позову батька та відмові у позові матері стосовно визначення місця проживання дитини, будуть збережені якнайкращі інтереси дитини, а також враховано як відношення дитини до обох батьків, а також їх стосунки з дитиною, час та зусилля прикладені для її виховання та розвитку.

У зв`язку із задоволенням позову ОСОБА_1 та відмовою в задоволенні позову ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, підстав для задоволення вимоги ОСОБА_3 про відібрання дитини немає.

Крім цього, така вимога не підлягає до задоволення також з тих підстав, що позивачкою не вказано жодних конкретних підстав для відібрання дитини, відповідно до норм закону, не вмотивовано вказаної вимоги і протягом всього часу розгляду справи.

Враховуючи вказане, апеляційну скаргу слідзадовольнити. Рішення ж Перемишлянського районного суду Львівської області від 21 грудня 2022 року слід скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участі органів опіки та піклування Перемишлянської міської ради та Бібрської міської ради, про визначення місця проживання та відібрання дитини. Позов же ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участі органів опіки та піклування Перемишлянської міської ради та Бібрської міської ради, про визначення місця проживання дитини слід задовольнити. Визначити місце проживання малолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 ; тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_11 ).

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 21 грудня 2022 року - скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участі органів опіки та піклування Перемишлянської міської ради та Бібрської міської ради, про визначення місця проживання та відібрання дитини - відмовити.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участі органів опіки та піклування Перемишлянської міської ради та Бібрської міської ради, про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 ; тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_11 ).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 05 жовтня 2023 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра