Ухвала

від 05.10.2023 по справі 916/4308/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"05" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/4308/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх. № 4-64/23 від 03.10.2023) про забезпечення позову до його подання відносно осіб, які можуть отримати статус учасника справи (відповідача): Товариства з обмеженою відповідальністю «Рені-Лайн», Одноосібного товариства з обмеженою відповідальністю «Синга Шип», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Медіана» та ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

03.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд забезпечити позов шляхом:

- накладення арешту на частку (розмір внеску до статутного фонду - 833 250 грн.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Рені-Лайн» (код 22478794), що належить Одноосібному товариству з обмеженою відповідальністю «Синга Шип» за витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб;

- заборони скликання Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Рені-Лайн» (код 22478794 ) щодо затвердження статуту в новій редакції, в т.ч. модельного статуту, внесення змін щодо складу засновників; проведення реєстрації змін державним реєстратором;

- заборони директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Рені-Лайн» (код 22478794) ОСОБА_2 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Рені-Лайн» (код 22478794) укладання договорів щодо господарської діяльності, що породжують господарські зобов`язання, укладання договорів з розпорядження майном (передання в оренду та відчуження) товариства, на які потрібна згода загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Рені-Лайн»;

- заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вносити зміни щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Рені-Лайн», код 22478794 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- заборони до закінчення розгляду справи по суті будь-яким особам, що мають доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державним реєстраторам, в т.ч. державним реєстраторам Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), нотаріусам, проводити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також у Реєстрі громадських об`єднань реєстраційні дії стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Рені-Лайн» (код 22478794) щодо зміни або внесення відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у т.ч. підписувати договори, тощо, про зміни або внесення відомостей про органи управління юридичної особи, членів керівних органів, зміни щодо статусу юридичної особи, розміру статутного капіталу, відомості про ліквідацію, реорганізацію юридичної особи.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, ОСОБА_1 вказує на те, що йому стало відомо про те, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб 21.06.2023 внесено зміни щодо складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Рені-Лайн» і на цей час засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Рені-Лайн» є: ТОВ «Торговий дім «Медіана» та Одноосібне товариство з обмеженою відповідальністю «Синга Шип».

Таким чином, з невідомих підстав ОСОБА_1 вибув зі складу засновників, а належна ОСОБА_1 частка в статутному капіталі ТОВ «Рені-Лайн» у розмірі 33,33% статутного капіталу цього товариства з 21.06.2023 належить іншій особі, якою є Одноосібне товариство з обмеженою відповідальністю «Синга Шип».

Заявник звертає увагу суду, що він не підписував жодних договорів щодо відчуження належної йому частки, а також не надавав повноважень на підписання таких договорів третім особам.

Як стверджує заявник, 21.09.2023 ОСОБА_1 з отриманої рекомендованим листом вимоги від 03.09.23 стало відомо, що на 03.11.23 Одноосібним товариством з обмеженою відповідальністю «Синга Шип» ініціюється скликання Загальних зборів з запропонованим порядком денним: визначення основних напрямів діяльності товариства; внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; зміна розміру статутного капіталу товариства; перерозподіл часток між учасниками товариства; обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; розгляд звіту директора про діяльність товариства за період з 2021 р. по 2023 р.р., включно до моменту проведення загальних зборів; затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період: розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; прийняття інших рішень, віднесених чим Законом до компетенції загальних зборів учасників.

За твердженням заявника, є ймовірність проведення 03.11.23 Загальних зборів ТОВ «Рені-Лайн» з запропонованим Одноосібним товариством з обмеженою відповідальністю «Синга Шип» порядком денним та прийняття вирішальних рішень без участі ОСОБА_1 т.я. за Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб, засновниками ТОВ «Рені-Лайн» є: ТОВ «Торговий дім «Медіана» та Одноосібне товариство з обмеженою відповідальністю «Синга Шип», а ОСОБА_1 у вказаному витязі значиться кінцевим бенефіціаром.

Окрім того, заявник вважає, що цілком можливим є наступне переоформлення частки, яка належала ОСОБА_1 в ТОВ «Рені Лайн» іншим особам, її поділ, тощо, а усунення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства може бути підставою для закриття цього товариства, його поділу, приєднання, перетворення, тощо. При цьому у випадку наступної реорганізації ТОВ «Рені Лайн», як й у випадку поділу частки, яка належала ОСОБА_1 , на декілька часток, позивач буде позбавлений права на захист своїх прав в межах одного судового процесу, а поновлення таких прав буде дійсно ускладненим.

Також ОСОБА_1 зазначає, що на момент подання заяви про забезпечення позову у Приморському районному суді м. Одеси слухається справа за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про звернення стягнення на частку в ТОВ «Рені Лайн» та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсними Договору застави від 13.07.2021 та додаткової угоди до договору застави від 14.07.2021 (справа № 522/14718/22).

Крім того, Київським районним судом м. Одеси винесено рішення, яким задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель М.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. На цей час рішення не набрало законної сили, оскільки оскаржено до Одеського апеляційного суду (справа №947/20290/22).

Заявник зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви - достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ОСОБА_1 , за захистом яких він до суду звернувся з заявою про забезпечення позову до його пред`явлення і має намір звернутися з позовом.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства, суд дійшов до наступних висновків.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за своєю правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України.

Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з положеннями цієї статті господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема:

накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

У частині дев`ятій статті 137 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу.

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору (частина 10 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

При вирішенні питання про забезпечення позову за вимогами немайнового характеру у спорах, що виникають з корпоративних відносин, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та їх співмірності;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом обраного позивачем способу забезпечення позову;

- заборони забезпечення позову таким способом, який суперечить частині 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України та порушують прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства.

Водночас, заявник обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення майбутнього позову не зазначив з яким саме предметом позову він має намір звернутися до суду.

Тоді як, передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №910/10598/21.

Втім, в заяві про забезпечення позову заявником не визначено конкретного предмету позову, з яким він має намір звернутися до суду, а зі змісту поданої заяви встановити предмет майбутнього позову не можливо, що унеможливлює з`ясування обставин щодо необхідності забезпечення позову та обґрунтованості підстав його застосування.

Суд наголошує, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно обмежує право особи користуватися та розпоряджатися майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу.

Положення Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачають вчинення такої реєстраційної дії як накладення/зняття арешту корпоративних прав (абзац 5 пункту 2 частини 1 статті 25).

При цьому, як зазначила Велика Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/8876/16, вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств. До таких, зокрема належить: визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Тобто, такий спосіб забезпечення позову як накладення арешту на майно у корпоративному спорі може узгоджуватися, зокрема, з такою вимогою майнового характеру як стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову.

При цьому, з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що 30.06.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області в межах справи № 916/2756/23 вже було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку у розмірі 33,33 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рені-Лайн», що належить Одноосібному товариству з обмеженою відповідальністю «Синга Шип» та заборонено вказаному товариству здійснювати відчуження частки у розмірі 33,33 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рені-Лайн».

В подальшому, ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.07.2023 відкрито провадження у справі № 916/2945/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рені-лайн» та Одноосібного товариства з обмеженою відповідальністю «Синга Шип». При цьому, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами про витребування від Одноосібного товариства з обмеженою відповідальністю «Синга шип» на його користь частки у розмірі 33,33% у статутному капіталі ТОВ «Рені-лайн», вартість якої за статутними документами становить 833 250 (33.33%) грн, визнання протиправним рішення про державну реєстрацію змін власника частки у розмірі 33,33%, яка належала ОСОБА_1 та скасування в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідного рішення, поновлення у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань право власності ОСОБА_1 на частку у статутному капіталі ТОВ «Рені-лайн» у розмірі 33,33%.

Відтак, Господарським судом вже вирішувалось питання щодо застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну частку статутного капіталу з тотожних підстав, що зазначені в даній заяві, а в провадженні Господарського суду Одеської області наразі перебуває відповідний позов з вимогою майнового характеру як стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вжиття господарським судом заходу забезпечення позову щодо накладення арешту на частку у статутному капіталі товариства не має наразі правового зв`язку з предметом позовних вимог, під час розгляду яких судом буде досліджуватися саме питання щодо наявності правових підстав для визнання недійсними можливих рішень загальних зборів учасників товариства, які, на думку заявника, мають відбутись 03.11.2023.

Окрім того, суд наголошує на тому, що забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача та інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача та інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення у випадку задоволення позову.

На переконання суду, застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони директору ОСОБА_2 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Рені-Лайн» укладати договори щодо господарської діяльності товариства та з розпорядження майном (передання в оренду та відчуження) товариства, може призвести до безпідставного обмеження права відповідачів на розпорядження майном Товариства, яке може не мати жодного відношення до предмету спору, заявленого у майбутньому позові. Під час вирішення судом питання щодо застосування такого засобу щодо забезпечення позову господарським судом не може бути залишено поза увагою те, що такими заходами блокується господарська діяльність юридичної особи та застосовуються обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Окрім того, судом враховано законодавчо встановлену заборону на вчинення значних правочинів виконавчим органом товариства за відсутності рішення загальних зборів про надання згоди на вчинення такого правочину, у зв`язку з чим заборона директору ОСОБА_2 від імені Товариства укладати договори з розпорядження майном (передання в оренду та відчуження) товариства, на які потрібна згода загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Рені-Лайн», не забезпечить реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача.

Вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони до закінчення розгляду справи по суті будь-яким особам, що мають доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державним реєстраторам, в тому числі державним реєстраторам Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), нотаріусам, проводити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також у Реєстрі громадських об`єднань реєстраційні дії стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Рені-Лайн» щодо зміни або внесення відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у т.ч. підписувати договори, тощо, про зміни або внесення відомостей про органи управління юридичної особи, членів керівних органів, зміни щодо статусу юридичної особи, розміру статутного капіталу, відомості про ліквідацію, реорганізацію юридичної особи, суд враховує, що наразі заявник не визначився з остаточним предметом майбутнього спору, а тому такий захід забезпечення позову, як заборона проводити вищевказані реєстраційні дії, є надмірним та не є співмірним із можливими заявленими позовними вимогами, пов`язаними із можливим проведенням загальних зборів Товариства 03.11.2023.

Водночас, суд наголошує, що п. 1 ч. 5 ст. 137 ГПК чітко визначено, що не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

Відтак, подана заява про забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб та імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі їх невжиття.

Фактично міркування заявника про можливість ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог є лише припущеннями заявника, яке не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, здійснивши оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що ця заява з вищезазначених підстав задоволенню не підлягає, оскільки остання не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку про неможливість або утруднення виконання рішення суду у майбутньому у разі невжиття таких заходів.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 73, 74, 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх. № 4-64/23 від 03.10.2023) про забезпечення позову до його подання відмовити.

Ухвала Господарського суду Одеської області набирає законної сили 05.10.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Цісельський