Постанова

від 21.02.2024 по справі 916/4308/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року м. ОдесаСправа № 916/4308/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Поліщук Л.В., Богатиря К.В.,

при секретарі судового засідання Колцун В.В.,

за участю представників:

від ОСОБА_1 - Субботіна Л.В.,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн" - Садаков К.І.,

від Одноосібного товариства з обмеженою відповідальністю "Синга Шип" - Ущаповський Р.В.,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Медіана" - Садаков К.І.,

від ОСОБА_2 - участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Одеської області №916/4308/23 від 05.10.2023, прийняту суддею Цісельським О.В., м. Одеса, про відмову у забезпеченні позову за заявою ОСОБА_1

за участю осіб, які можуть отримати статус учасників справи:

-Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн";

-Одноосібного товариства з обмеженою відповідальністю "Синга Шип";

-Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Медіана";

- ОСОБА_2

про забезпечення позову до подання позовної заяви

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 р. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою б/н від 02.10.2023 (вх.№4-64/23 від 03.10.2023) про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просив:

-накласти арешт на частку (розмір внеску до статутного фонду - 833250 грн) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн", що належить Одноосібному товариству з обмеженою відповідальністю "Синга Шип" за витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб;

-заборонити скликання загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн" щодо затвердження статуту в новій редакції, в тому числі модельного статуту, внесення змін щодо складу засновників, проведення реєстрації змін державним реєстратором;

-заборонити директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн" - ОСОБА_2 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн" укладання договорів щодо господарської діяльності, що породжують господарські зобов`язання, укладання договорів з розпорядження майном (передання в оренду та відчуження) товариства, на які потрібна згода загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн";

-заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вносити зміни щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн" у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

-заборонити до закінчення розгляду справи по суті будь-яким особам, що мають доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державним реєстраторам, в тому числі державним реєстраторам Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), нотаріусам, проводити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також у Реєстрі громадських об`єднань реєстраційні дії стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн" щодо зміни або внесення відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо, про зміни або внесення відомостей про органи управління юридичної особи, членів керівних органів, зміни щодо статусу юридичної особи, розміру статутного капіталу, відомості про ліквідацію, реорганізацію юридичної особи.

В обґрунтування даної заяви ОСОБА_1 послався на протиправність позбавлення його належної останньому на праві власності частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн" та скликання Одноосібним товариством з обмеженою відповідальністю "Синга Шип", яке виступає незаконним набувачем зазначеної частки, загальних зборів учасників вказаного товариства, у зв`язку з чим невжиття запропонованих заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду шляхом подання позову.

Ухвалою Господарського суду Одеської області №916/4308/23 від 05.10.2023 (суддя Цісельський О.В.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви б/н від 02.10.2023 (вх.№4-64/23 від 03.10.2023) відмовлено.

Зазначена ухвала суду мотивована тим, що подана заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності і необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб та імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі їх невжиття, тим більше, що у вказаній заяві ОСОБА_1 не визначено конкретного предмету позову, з яким він має намір звернутися до суду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області №916/4308/23 від 05.10.2023 скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви б/н від 02.10.2023 (вх.№4-64/23 від 03.10.2023).

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що обрані ним заходи забезпечення позову відповідають вимогам розумності, адекватності, збалансованості інтересів та наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, з яким має намір звернутися ОСОБА_1 , тобто є такими, що спроможні забезпечити ефективний захист та поновлення порушення прав позивача у разі задоволення відповідного позову, у той час як невжиття таких заходів може призвести до проведення нових реєстраційних дій щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн", у тому числі і стосовно подальшого переоформлення права власності на спірну частку у статутному капіталі.

У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 22.11.2023 (вх.№3284/23/Д4 від 23.11.2023) Одноосібне товариство з обмеженою відповідальністю "Синга Шип", посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість, просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області №916/4308/23 від 05.10.2023 - без змін. Зокрема, вказане товариство зауважує на тому, що заявник, стверджуючи про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, не зазначив конкретний предмет позову, з яким останній має намір звернутися, при цьому зі змісту доводів заяви про забезпечення позову предмет майбутньої позовної заяви встановити неможливо. Крім того, Одноосібне товариство з обмеженою відповідальністю "Синга Шип" звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що застосування обраних ОСОБА_1 заходів забезпечення позову, з огляду на не подання останнім належних та допустимих доказів на підтвердження існування правових підстав для вжиття останніх, призведе до безпідставного обмеження прав учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн" та протиправного втручання у господарську діяльність даної юридичної особи.

27.11.2023 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн" надійшов відзив на апеляційну скаргу б/н від 23.11.2023 (вх.№3284/23/Д5 від 27.11.2023), в якому вказане товариство просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області №916/4308/23 від 05.10.2023 - без змін. У даному відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн" зауважує на тому, що запропоновані ОСОБА_1 заходи забезпечення позову заявлені без належного обґрунтування необхідності їх вжиття (у тому числі, за відсутності доказів, які б свідчили про здійснення або намір вчинення будь-яких дій, які б істотно ускладнили чи унеможливили виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав/інтересів заявника, за захистом яких він планує звернутися до суду), а також без обґрунтування співмірності вказаних заходів з предметом позову, який взагалі не конкретизований.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Поліщук Л.В., Богатиря К.В. від 09.11.2023 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження; встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 24.11.2023.

В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 вирішено розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області №916/4308/23 від 05.10.2023 поза межами строку, встановленого частиною другою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, а також призначено дану справу до розгляду на 20.12.2023 о 10:30.

Між тим, з огляду на технічну неможливість проведення вищенаведеного судового засідання внаслідок відсутності зв`язку з підсистемою відеоконференцзв`язку ЄСІТС через мережу "Інтернет" в результаті технічного збою (недоступність сайту), судове засідання у справі №916/4308/23, призначене на 20.12.2023 о 10:30, не відбулося, про що складено відповідні довідку та акт про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв`язку від 20.12.2023.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2023 призначено справу №916/4308/23 до розгляду на 17.01.2024 об 11:30.

Однак, з огляду на оголошення повітряної тривоги, судове засідання у справі №916/4308/23, призначене на 17.01.2024 об 11:30, не відбулося, про що складено відповідну довідку, а відтак ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 призначено дану справу до розгляду на 21.02.2024 о 10:00.

У судовому засіданні 21.02.2024, проведеному в режимі відеоконференції, представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав; представник ОСОБА_3 висловив заперечення проти її задоволення; представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн", Одноосібного товариства з обмеженою відповідальністю "Синга Шип" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Медіана" висловили заперечення проти її задоволення; ОСОБА_2 участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Медіана" та ОСОБА_2 своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не надали, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн", Одноосібного товариства з обмеженою відповідальністю "Синга Шип" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Медіана", обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах другій, п`ятій, шостій та сьомій статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено у низці постанові останнього, зокрема, від 24.10.2022 у справі №916/950/22 та від 15.05.2019 у справі №910/688/13.

В силу пункту 1 частини першої, частини третьої статті 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається, зокрема, до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно з частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Адекватність (співмірність) заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (пункт 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011).

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Якщо заявник має намір звернутися до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якою не вимагатиме примусового виконання, то у даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 28.08.2019 у справі №910/4491/19.

Отже, звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру, заявник повинен довести за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів той факт, що предмет спору, наявний станом на момент пред`явлення позову, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення в результаті об`єктивних (незадовільний фінансовий стан, відкриті виконавчі провадження щодо відповідача тощо) або суб`єктивних (вчинення відповідачем умисних дій, направлених на приховування майна; вчинення інших дій з метою уникнення майнової відповідальності або перешкоджанню поверненню майна законному власнику) причин.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

-наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (пункти 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, та доказами, які наведені на їх підтвердження, а також положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, подаючи позов.

Дослідивши зміст заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви б/н від 02.10.2023 (вх.№4-64/23 від 03.10.2023), колегія суддів вбачає, що заявник послався на наявність у нього наміру захистити свої корпоративні права як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн", порушені внаслідок рейдерських дій, та на можливість скликання загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн" за участю Одноосібного товариства з обмеженою відповідальністю "Синга Шип", між тим предмет позову, з яким ОСОБА_1 планує звернутися до суду, останнім у вищенаведеній заяві не визначений. Не вказано ОСОБА_1 предмет майбутнього позову і в його апеляційній скарзі, при цьому хаотичність викладення доводів останнього не дозволяє суду встановити предмет позову, який має намір подати заявник, що фактично унеможливлює застосування запропонованих заявником заходів забезпечення позову внаслідок позбавлення суду можливості оцінити зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і змістом майбутніх позовних вимог.

Водночас, враховуючи положення частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.

Не зазначення заявником предмета майбутнього позову унеможливлює перевірку запропонованих ОСОБА_1 заходів забезпечення позову через призму встановлення їх тотожності позовним вимогам, з якими має намір звернутися заявник.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись саме відносно до оскаржуваних рішень органів управління юридичної особи, а не до будь-яких рішень останніх (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №916/3155/20).

В силу пункту 1 частини п`ятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

Таким чином, з огляду на невизначеність заявником предмета майбутнього позову (предмета спору), місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для заборони скликання загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн".

Крім того, апеляційний господарський суд зауважує на тому, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.06.2023 у справі №916/2756/23 за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви було накладено арешт на частку у розмірі 33,33% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн", що належить Одноосібному товариству з обмеженою відповідальністю "Синга Шип"; заборонено Одноосібному товариству з обмеженою відповідальністю "Синга Шип" здійснювати відчуження частки у розмірі 33,33% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн"; заборонено державним реєстраторам приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни розміру статутного капіталу; зміни перерозподілу часток; зміни складу учасників (засновників), що стосуються частки 33,33% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн", що належить Одноосібному товариству з обмеженою відповідальністю "Синга Шип".

В подальшому ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.07.2023 відкрито провадження у справі №916/2945/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-лайн" та Одноосібного товариства з обмеженою відповідальністю "Синга Шип" про витребування від Одноосібного товариства з обмеженою відповідальністю "Синга Шип" на його користь позивача частки у розмірі 33,33% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-лайн"; визнання протиправним рішення про державну реєстрацію змін власника частки у розмірі 33,33%, яка належала позивачу; скасування в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення про державну реєстрацію змін власника частки у розмірі 33,33%, яка належала позивачу; поновлення у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань право власності позивача на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-лайн" у розмірі 33,33%.

За таких обставин, оскільки метою вжиття заходів до забезпечення позову є запобігання утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи у якій було подано позов, в разі його задоволення, а не будь-якого рішення, ухваленого судом в іншій справі, суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність правових підстав для повторного накладення арешту на частку (розмір внеску до статутного фонду - 833250 грн) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн", що належить Одноосібному товариству з обмеженою відповідальністю "Синга Шип".

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06.09.2023 у справі №916/379/23.

За умовами частини десятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Заборона відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії також повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто така заборона має стосуватися виключно спірного майна.

Верховний Суд, зокрема, у постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20 та від 21.12.2020 у справі №910/9627/20, неодноразово наголошував на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Колегія суддів також зауважує на тому, що при вирішенні питання про забезпечення позову необхідно виходити з законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (стаття 6 Господарського кодексу України).

Така стала правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 19.10.2020 у справі №916/3844/19, від 30.06.2021 у справі №922/145/21, від 28.07.2021 у справі №910/3704/21 та від 15.08.2018 у справі №907/835/17.

При цьому під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинна блокуватися господарська діяльність юридичної особи (постанови Верховного Суду від 25.01.2021 у справі №902/775/20, від 19.01.2021 у справі №902/774/20 та від 16.11.2020 у справі №910/7596/20).

Вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 26.09.2019 у справі №521/10766/18.

Отже, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 09.09.2019 у справі №924/433/19.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд наголошує на тому, що вжиття запропонованих ОСОБА_1 заходів забезпечення позову у вигляді заборони директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн" - ОСОБА_2 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн" укладати договори щодо господарської діяльності, що породжують господарські зобов`язання, договори з розпорядження майном (передання в оренду та відчуження) товариства, на які потрібна згода загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн", а також у вигляді заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вносити будь-які зміни щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн" у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і у Реєстрі громадських об`єднань реєстраційні дії стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн" щодо зміни або внесення відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо, про зміни або внесення відомостей про органи управління юридичної особи, членів керівних органів, зміни щодо статусу юридичної особи, розміру статутного капіталу, відомості про ліквідацію, реорганізацію юридичної особи, в умовах воєнного стану фактично позбавило б підприємство можливості мобільно реагувати на різного роду обставини, а також призвело б до неможливості повноцінного функціонування даного господарюючого суб`єкта і до прямого втручання суду у господарську діяльність товариства, що є неприпустимим.

Отже, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, беручи до уваги не визначення останнім предмета майбутнього позову, а також нелегітимну спрямованість запропонованих заходів на надмірне втручання у господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн", яке фактично призведе до блокування такої діяльності за відсутності належних правових підстав для цього, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що місцевий господарський суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви б/н від 02.10.2023 (вх.№4-64/23 від 03.10.2023).

Таким чином, враховуючи те, що доводи апелянта стосовно порушення Господарським судом Одеської області норм права при прийнятті оскаржуваної ухвали від 05.10.2023 про відмову у забезпеченні позову не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування зазначеного судового акта суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись статтями 136, 137, 232, 233, 236, 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області №916/4308/23 від 05.10.2023 про відмову у забезпеченні позову - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до приписів статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 26.02.2024.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук