Ухвала

від 03.10.2023 по справі 922/1976/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/1976/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Харківської міської ради

про зупинення виконання судового рішення та зупинення касаційного провадження у справі

за позовом керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі:

1) Харківської обласної (військової) державної адміністрації,

2) Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації

до 1) Харківської міської ради,

2) фізичної особи-підприємця Кожанова Вячеслава Сергійовича

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення земельної ділянки.

У судовому засіданні взяли участь: прокурор - Семенчук М. А. та представник Харківської міської ради - Горобинська Н. М.

ВСТАНОВИВ:

06.07.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 (повний текст складено 08.06.2023) у справі № 922/1976/22.

Ухвалою Верховного Суду від 06.09.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі № 922/1976/22, призначено розгляд справи у судовому засіданні 03.10.2023.

Водночас, 28.09.2023 від Харківської міської ради надійшло клопотання про зупинення касаційного провадження у справі № 922/1975/22 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 927/1206/21, обґрунтоване подібністю правовідносин у наведених справах у зв`язку з чим, на думку заявника, результат розгляду справи № 927/1206/21 матиме значення для забезпечення єдності судової практики, зокрема і цієї справи. Крім того, Харківська міська рада у зазначеному клопотанні також просила зупинити виконання оскаржуваних рішення та постанови у цій справі, оскільки виконання оскаржуваної постанови призведе до неможливості повороту виконання судового рішення у випадку його скасування у зв`язку з неналежним способом захисту, обраним прокурором.

Розглянувши вищенаведене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для його задоволення в частині зупинення провадження у цій справі, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, предметом позову у цій справі є вимоги про: визнання незаконним та скасувати пункт 7 додатку 1 до рішення Харківської міської ради «Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам» від 16.10.2019 №1765/19; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.07.2020 № 51/20, укладеного між Харківською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Кожановим Вячеславом Сергійовичем, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О. О. і зареєстрований в реєстрі за № 600; зобов`язання фізичної особи-підприємця Кожанова Вячеслава Сергійовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) повернути у власність держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956) земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:01:011:0038, площею 0,0265 га, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Куликівська, 2.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірна земельна ділянка розташована в межах пам`ятки археології місцевого значення «Поселення Харків», яка занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Водночас, передачу даної земельної ділянки у приватну власність не було погоджено з органами охорони культурної спадщини, що є підставою для визнання недійсним відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

При цьому, задовольняючи наведені позовні вимоги, суди, зокрема, виходили з того, що, спірна земельна ділянка історико-культурного призначення обмежена в цивільному обороті (внаслідок розташування на ній пам`ятки археології), саме тому зайняття зазначеної ділянки треба розглядати як порушення права власності держави, не пов`язане з позбавленням володіння. Отже, приймаючи до уваги, що прокурором було заявлено негаторний позов, апеляційний суд дійшов висновку, що в даному випадку позовна давність до спірних правовідносин не застосовується.

Водночас, під час вивчення матеріалів касаційної скарги колегією суддів встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 16.08.2023 прийнято до розгляду справу № 927/1206/21 з метою забезпечення юридичної визначеності щодо того, який спосіб захисту є належним й ефективним у спорах про захист права державної власності на земельні ділянки, на яких розташовані пам`ятки археології.

Так, підставою для передачі зазначеної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду стала наявність, на думку колегії суддів Касаційного господарського суду, підстав для відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.10.2022 у справі № 557/303/21 і від 17.05.2023 у справі № 748/1335/20, про те, що землі історико-культурного призначення, на яких розташовані пам`ятки археології, віднесені до категорії особливо цінних земель; повернення земельної ділянки історико-культурного призначення державі слід розглядати не як віндикаційний, а як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки. Однак, на думку колегії суддів Касаційного господарського суду, задоволення вимоги про витребування земель історико-культурного призначення, на яких розташовані пам`ятки археології, з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі № 922/1976/22.

Що стосується клопотання Харківської міської ради про зупинення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у цій справі до закінчення їх перегляду у касаційному порядку, то колегія суддів зазначає наступне.

Абзацом 2 частини 4 статті 294 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

Частиною 1 статті 332 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Водночас, застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави - вагомими, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої постановлено рішення, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.

Заява (клопотання) про зупинення виконання (дії) судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, насамперед вона має бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але суд вирішив питання про їх права та обов`язки) і наявністю доказів на підтвердження таких обставин.

Однак, заявлені скаржником клопотання наведеним критеріям не відповідає, оскільки містить лише посилання на видачу судом апеляційної інстанції судових наказів на примусове виконання рішення, що саме по собі не може вважатися доказом наявності обставин, які можуть утруднити поворот виконання рішення, враховуючи, що видача наказів судом ще не свідчить про відкриття виконавчого провадження чи про початок проведення відповідних виконавчих дій.

Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судового рішення суду апеляційної інстанції тільки через те, що таке судове рішення оскаржено і скаржники вважають його незаконним.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 314, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Харківської міської ради про зупинення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі №922/1976/22 до закінчення їх перегляду у касаційному порядку відмовити.

2. Касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі № 922/1976/22 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 927/1206/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ