ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/637/22 (904/3477/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В .В. - головуючого, Васьковського О. В., Огородніка К. М.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників:
позивача - адвоката Дробота Д.М.,
відповідача (ТОВ "Агро-комплект ЛТД") - адвокатів Кошарної С.С., Гончарук А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку з використанням власних технічних засобів касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тисячолітній сокіл", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-комплект", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-комплект ЛТД"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 05.07.2023
та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
від 22.12.2022
у справі № 904/637/22 (904/3477/22)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-комплект"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агро-комплект"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-комплект ЛТД"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тисячолітній сокіл"
про визнання недійсним правочину,-
у межах справи № 904/637/22
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агро-комплект", -
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2022 відкрито провадження у справі № 904/637/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агро-комплект" (далі - ТОВ ПМТЗ "Агро-комплект"); введено процедуру розпорядження майном.
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-комплект" (далі - ТОВ "Агро-комплект", позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним правочину щодо внесення 05.09.2020 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітав" (назву змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-комплект Лтд") належного боржнику нерухомого майна та його витребування на користь останнього від Товариство з обмеженою відповідальністю "Тисячолітній сокіл" (далі - ТОВ "Тисячолітній сокіл"), яке володіє спірним майном на момент пред`явлення даного позову.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2022 у цій справі позов задоволено.
4. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Тисячолітній сокіл" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Тисячолітній сокіл" на рішення господарського суду від 22.12.2022 у цій справі задоволено частково, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2022 у цій справі скасовано частково. Відмовлено у задоволенні позову в частині визнання недійсним правочину, оформленого актом приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Вітав" від 05.09.2020. В іншій частині рішення господарського суду від 22.12.2022 у цій справі залишено без змін.
Рух касаційної скарги
6. 22.07.2023 ТОВ "Тисячолітній сокіл" звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2022 у справі № 904/637/22(904/3477/22).
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ТОВ "Тисячолітній сокіл" у справі № 904/637/22(904/3477/22) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Огородніка К. М., судді - Банаська О. О., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2023.
8. Ухвалою Верховного Суду від 31.07.2023, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 904/637/22(904/3477/22) за касаційною скаргою ТОВ "Тисячолітній сокіл" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2022 та призначено розгляд касаційної скарги на 26 вересня 2023 року о 10:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.
9. 26.07.2023 ТОВ "Агро-комплект" направило до Верховного Суду касаційну скаргу вих. №23/07-26 від 26.07.2023 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 у справі № 904/637/22(904/3477/22).
10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ТОВ "Агро-комплект" у справі № 904/637/22(904/3477/22) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Огородніка К.М., судді - Банаська О.О., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 01.08.2023.
11. Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2023 касаційну скаргу ТОВ "Агро-комплект" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 у справі № 904/637/22(904/3477/22) залишено без руху.
12. 28.07.2023 ТОВ "Агро-комплект ЛТД" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2022 у справі № 904/637/22(904/3477/22), підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ТОВ "Агро-комплект ЛТД" у справі № 904/637/22(904/3477/22) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Огородніка К.М., судді - Банаська О.О., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 01.08.2023.
14. Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2023, серед іншого, касаційну скаргу ТОВ "Агро-комплект ЛТД" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2022 у справі № 904/637/22(904/3477/22)" залишено без руху.
15. 25.08.2023 ТОВ "Агро-комплект ЛТД" направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2022 у справі № 904/637/22(904/3477/22).
16. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13.09.2023 № 29.2-02/2645, у зв`язку з рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2023 №12 про обрання до Великої Палати Верховного Суду судді Банаська О.О., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/637/22(904/3477/22).
17. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ТОВ "Агро-комплект ЛТД" у справі № 904/637/22(904/3477/22) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Огородніка К.М., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 13.09.2023.
18. 11.09.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ТОВ "Агро-комплект" надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якого долучено уточнену касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 у справі № 904/637/22(904/3477/22).
19. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ТОВ "Агро-комплект" у справі № 904/637/22(904/3477/22) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Огородніка К.М., судді -Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 13.09.2023.
20. Ухвалою Верховного Суду від 18.09.2023, серед іншого,
відкрито касаційне провадження у справі № 904/637/22(904/3477/22) за касаційною скаргою ТОВ "Агро-комплект ЛТД" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2022;
відкрито касаційне провадження у справі № 904/637/22(904/3477/22) за касаційною скаргою ТОВ "Агро-комплект" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023;
об`єднано в одне касаційне провадження касаційні провадження за касаційною скаргою ТОВ "Тисячолітній сокіл" та за касаційною скаргою ТОВ "Агро-комплект ЛТД" та касаційною скаргою ТОВ "Агро-комплект" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2022 у справі № 904/637/22(904/3477/22);
призначено розгляд касаційних скарг ТОВ "Агро-комплект ЛТД" та ТОВ "Агро-комплект" на 26 вересня 2023 року о 10:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
21. Не погоджуючись з ухваленою постановою, ТОВ "Тисячолітній сокіл", ТОВ "Агро-комплект" та ТОВ "Агро-комплект ЛТД" подано касаційні скарги, в яких:
- ТОВ "Тисячолітній сокіл" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 05.09.2020 та рішення суду першої інстанції від 22.12.2022 і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову;
- ТОВ "Агро-комплект" просить постанову суду апеляційної інстанції від 05.09.2020 скасувати, а рішення суду першої інстанції від 22.12.2022 - залишити в силі;
- ТОВ "Агро-комплект ЛТД" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 05.09.2020 та рішення суду першої інстанції від 22.12.2022, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
22. Аргументи касаційної скарги ТОВ "Тисячолітній сокіл" полягають у наступному.
22.1. При розгляді спорів про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути лише власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема на підставі цивільно-правових договорів (зберігання, майнового найму тощо), в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, встановлених законом (постанови Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 766/4410/17, від 21.12.2022 у справі № 522/8412/19; від 19.04.2023 у справі №910/15551/20).
22.2. Позивач не був власником майна, яке вибуло з власності ТОВ "ПМТЗ "Агро-комплект", а отже в розумінні ст.ст. 387, 388 ЦК України не має права на звернення з віндикаційним позовом. Відтак, Позивачем обрано невірний спосіб захисту, що не з`ясовано ні господарським судом ні апеляційною інстанцією, наслідком чого є прийняття незаконного рішення в цій частині.
22.3. Судами першої та апеляційної інстанції не надано належної оцінки обставинам звернення позивача із позовом на підставі ч. 2 ст. 42 Кодексу з питань банкрутства, якою передбачено право кредитора визнавати недійсними правочини вчинені боржником з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов`язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Таким чином, згідно з нормами КУзПБ, позивач не наділений правом звертатися з віндикаційним позовом до третіх осіб, а тільки до сторін правочину укладеного боржником, і в разі неможливості повернути майно має право на відшкодування його вартості за ринковими цінами, а також звертатися з позовами до посадових осіб боржника, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у межах суми завданих боржнику такими майновими діями збитків (частини 3, 5 ст.42 КУзПБ).
22.4. При прийнятті рішення апеляційною інстанцією судом не надано належної оцінки обставинам зазначеним в позові та не перевірено критерії які можуть вказувати на порушення частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
22.5. ТОВ "Тисячолітній сокіл" є добросовісним набувачем майна, а спірне майно не вибуло поза волею власника із його володіння. Суди першої та апеляційної інстанції в своїх рішеннях не надали належної оцінки факту вибуття майна за волею власника. (постанови Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 199/7675/16-ц, від 20.05.2020 у справі № 199/8047/16-ц; від 18.02.2021 у справі № 14/5026/1020/2011).
23. Аргументи касаційної скарги ТОВ "Агро-комплект" полягають у наступному.
23.1. Суд апеляційної інстанції правильно зазначивши у мотивувальній частині оскаржуваної постанови, що оскаржуваний правочин є фраудаторним та недійсним, змінив рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову скаржника в частині визнання оскаржуваного правочину недійсним. Проте, на переконання скаржника, з метою усунення правової невизначеності в контексті законності або незаконності першого правочину, за яким боржник незаконно відчужив нерухоме майно, необхідним є встановлення в судовому порядку відповідного факту незаконності та протиправності такого відчуження (таких підхід кореспондується із правовими позиціями Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.07.2019 у справі № 913/106/18, від 02.02.2021 у справі № 913/106/18), що не були враховані та застосовані судом апеляційної інстанції.
23.2. Оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні статті 202 ЦК України), є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків в розумінні статті 16 ЦК України (постанови Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №918/370/18, від 12.06.2019 у справі № 927/352/18).
24. У судовому засіданні 26.09.2023 представник ТОВ "Агро-комплект" підтримав свою касаційну скаргу; щодо касаційних скарг ТОВ "Тисячолітній сокіл" та ТОВ "Агро-комплект ЛТД" заперечив та просив відмовити у їх задоволенні.
25. Аргументи касаційної скарги ТОВ "Агро-комплект ЛТД" полягають у наступному.
25.1. При розгляді спорів про витребування (віндикації) власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути лише власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором. При цьому, суди попередніх інстанцій застосовуючи правовий механізм статті 388 ЦК України, саму по собі процесуальну можливість звернення ТОВ "Агро-комплект" (не власником майна) з позовом до ТОВ "Тисячолітній сокіл" про визнання недійсним акту прийому-передачі майна та витребування такого майна, обґрунтовують положенням ч. 2 ст.42 КУзПБ, водночас даною нормою закону не наділено кредитора правом витребовувати майно.
25.2. Судами попередніх інстанцій в даному випадку задоволено вимогу позивача, який є кредитором у справі, щодо витребування майна в інтересах боржника, за правовою конструкцією ст. 388 ЦК, при цьому наводячи позиції Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20), від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 17.01.2023 у справі №29/5005/6325/2011 (904/8849/21), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16, що сформовані у неподібних правовідносинах.
25.3. Судами попередніх інстанцій порушено ст.ст. 317, 319, 321 Цивільного кодексу України, ст.41 Конституції України, та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
25.4. Судами попередніх інстанцій не досліджено питання добросовісності кінцевого набувача нерухомого майна, а саме ТОВ "Тисячолітній сокіл". Судом не встановлено факту оплатності такого договору, факту необізнаності ТОВ "Тисячолітній сокіл" про те, що ТОВ "Агро-комплект ЛТД" ніби то не має права на продаж такого майна, та інше. Також, судами попередніх інстанцій не встановлено та не досліджено належним чином питання оплатності та економічної мети при укладенні акту прийому-передачі майна між боржником та ТОВ "Агро-комплект ЛТД" (стара назва ТОВ "Вітав") (позиція викладена у постанові Верховного суду України від 27.11.2019 у справі 645/4220/16-ц).
26. У судовому засіданні 26.09.2023 представники ТОВ "Агро-комплект ЛТД" підтримали свою касаційну скаргу; щодо касаційних скарг ТОВ "Тисячолітній сокіл" та ТОВ "Агро-комплект" просили відмовити у їх задоволенні.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
27. ТОВ "Агро-комплект" подано відзив на касаційну скаргу ТОВ "Тисячолітній сокіл", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
28. ТОВ "Агро-комплект" (ФОП "Коломоєць О.В.") подано відзив на касаційну скаргу ТОВ "Агро-комплект ЛТД", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Позиція Верховного Суду
29. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційні скарги ТОВ "Тисячолітній сокіл" та ТОВ "Агро-комплект" підлягають задоволенню частково, а касаційна скарга ТОВ "Агро-комплект ЛТД" підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
30. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
31. Предметом розгляду у цій справі є позов ТОВ "Агро-комплект" про визнання недійсним правочину щодо внесення до статутного капіталу ТОВ "Вітав" (назву змінено на ТОВ "Агро-комплект Лтд") належного боржнику нерухомого майна, оформленого актом приймання-передачі нерухомого майна від 05.09.2020 та його витребування від ТОВ "Тисячолітній сокіл", яке володіє спірним майном на момент пред`явлення даного позову на користь боржника.
32. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на такі підстави:
- в силу положень статті 234 Цивільного кодексу України оскаржуваний правочин є фіктивним, оскільки його вчинено без наміру створення правових наслідків для сторін, а також на шкоду кредиторам для створення штучної заборгованості боржника (фраудаторний правочин);
- позивач вважає, що спірний правочин укладений на шкоду кредиторам боржника, оскільки відчуження майна товариства здійснено безоплатно, у той час коли товариство мало заборгованість перед кредиторами, строк виконання якої настав;
- правочин укладений неуповноваженою особою, оскільки акт від 05.09.2020 щодо передачі спірної нерухомості до статутного капіталу відповідача-2, підписаний директором ТОВ "ПМТЗ "Агро-комплект" - ОСОБА_3, якого призначено на посаду директора боржника за рішенням загальних зборів товариства від 25.08.2020, яке в подальшому визнане господарським судом недійсним.
33. Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини справи.
33.1. ТОВ ПМТЗ "Агро-комплект" володіло нерухомим майном: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2160672112214; об`єкт нерухомого майна: будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості: Ні; адреса: Дніпропетровська обл., Дніпровський р., смт. Слобожанське, вулиця Байкальська, будинок 4.
33.2. На загальних зборах учасників ТОВ ПМТЗ "Агро-комплект" 05.09.2020 прийнято рішення, у тому числі, про збільшення статутного капіталу ТОВ "Вітав" (в подальшому змінило назву на ТОВ "Агро-комплект" ЛТД") шляхом внесення нерухомого майна з реєстраційним номером 2160672112214, яке знаходиться по вул. Байкальській, 4, в смт Слобожанське, у Дніпровському районі, Дніпропетровської області.
33.3. 05.09.2020 ТОВ ПМТЗ "Агро-комплект" підписало з Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "Вітав" акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу.
33.4. Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 05.09.2020 ТОВ ПМТЗ "Агро-комплект" передало, а ТОВ "Вітав" прийняло до статутного капіталу нерухоме майно з реєстраційним номером 2160672112214, яке знаходиться по вул. Байкальській, 4, в смт Слобожанське, у Дніпровському районі, Дніпропетровської області.
33.5. В подальшому, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказане нерухоме майно було відчужено - ТОВ "Агро-комплект ЛТД" на користь ТОВ "Тисячолітній сокіл" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 12.11.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Валентиною Григорівною за реєстровим №900.
33.6. ТОВ "Агро-комплект" є кредитором боржника у справі № 904/637/22 про банкрутство ТОВ ПМТЗ "Агро-комплект".
33.7. Звернення ТОВ "Агро-комплект" до суду із дійсним позовом направлено на усунення несприятливих наслідків для Позивача (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних із вчиненням та дійсністю такого правочину (неплатоспроможність ТОВ ПМТЗ "Агро-комплект", неможливість санації ТОВ ПМТЗ "Агро-комплект", зменшення розміру задоволення грошових вимог кредиторів ТОВ ПМТЗ "Агро-комплект", тощо).
34. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2022 у цій справі позов задоволено повністю.
35. Суд апеляційної інстанції частково скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову в частині визнання недійсним правочину, оформленого актом приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Вітав" від 05.09.2020, в іншій частині рішення суду першої інстанції (щодо витребування майна у ТОВ "Тисячолітній сокіл" на користь боржника) у цій справі залишив без змін.
36. Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом доказування у даній справі є наявність обставин, з яким закон пов`язує недійсність укладеного договору, а також повернення майна з чужого володіння.
37. Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
38. Відповідно до частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
39. Колегія суддів звертається до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.08.2022 у справі № 914/2252/20 (914/2523/21), згідно з яким формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.
40. Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.
41. Договір, який укладений з метою уникнути виконання наявного зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.
42. Поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).
43. Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами є очевидним використанням приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню ("вживанням права на зло").
44. Як встановлено судами попередніх інстанцій,
- ТОВ ПМТЗ "Агро-комплект" менш ніж за два роки до відкриття провадження у справі про банкрутство відносно нього (04.05.2022), передало 05.09.2020 до статутного капіталу ТОВ "Вітав" (в подальшому змінило назву на ТОВ "Агро-комплект ЛТД") нерухоме майно вартістю 21 300 000,00 грн, яке в подальшому відчужене ТОВ "Тисячолітній сокіл" за договором купівлі-продажу від 12.11.2021;
- згідно акту приймання-передачі спірного майна від 05.09.2020, ТОВ ПМТЗ "Агро-комплект" є учасником ТОВ "Вітав" та є власником 50 % частки статутного капіталу.
45. Відтак, суди попередніх інстанцій, враховуючи приписи статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства щодо визначення заінтересованої особою стосовно боржника, дійшла обґрунтованого висновку, що спірний правочин про передачу належного боржнику майна до статутного капіталу ТОВ "Агро-комплект ЛТД" укладений між заінтересованими особами.
46. Крім того судами встановлено, що матеріали справи не містять доказів отримання боржником після виходу зі складу учасників ТОВ "Агро-комплект ЛТД" спірного майна, чи його грошового еквіваленту.
47. Внаслідок укладення оскаржуваного правочину ТОВ ПМТЗ "Агро-комплект" позбавило кредиторів як можливості звернути стягнення на спірне майно, так і отримати погашення своїх вимог за рахунок коштів, отриманих від його продажу.
48. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2021 у справі № 904/4904/20 визнано недійсним рішення загальних зборів ПМТЗ "Агро-комплект" від 25.08.2020, яким призначено ОСОБА_1 директором боржника, в той час як саме ОСОБА_1 підписав від боржника спірний правочин.
49. Отже, суди попередніх інстанцій за сукупністю встановлених обставин щодо пов`язаності боржника з відповідачем-2, до статутного фонду якого внесене спірне майно; відсутності доказів отримання боржником дивідендів від набутих корпоративних прав; наявності заборгованості перед кредиторами на момент передачі спірного майна (строк виконання яких настав); визнання недійсним рішення загальних зборів боржника щодо призначення директора, який приймав рішення про передачу спірного майна до статутного фонду відповідача-2; вихід боржника зі складу учасників відповідача-2 за відсутності доказів отримання майна, що належить учаснику при виході зі складу товариства; подальше відчуження спірного майна відповідачем-2 відповідачу-3; відкриття провадження у справі про банкрутство менш ніж за два роки після вчинення спірного правочину; дійшли висновку, що спірний правочин є фраудаторний, направлений на уникнення боржником відповідальності перед кредиторами, як єдину мету укладення цього правочину та про невідповідність такої поведінки боржника критеріям розумності та економічної обґрунтованості і вказують на використання приватно-правового інструментарію на шкоду майновим інтересам кредиторів, всупереч його призначенню.
50. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що оскаржуваний правочин суперечить пункту 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, а також частинам третій, шостій статті 13 Цивільного кодексу України як такий, що вчинений внаслідок зловживання правом власності на шкоду кредиторам.
51. Разом з тим, суд апеляційної інстанції, в частині визнання недійсним спірного правочину, не погодився з рішенням суду першої інстанції і дійшов висновку, що не зважаючи на фраудаторність спірного правочину, який суперечить положенням статей 3, 13 Цивільного кодексу України, підстави для задоволення вимог позивача про визнання цього правочину недійсним відсутні з огляду на те, що право власності на спірне майно зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Тисячолітній сокіл", яке не є стороною оспорюваного правочину, тому ефективним способом захисту права власності ТОВ ПМТЗ "Агро-комплект", порушеного внаслідок вчинення фраудаторного правочину, є пред`явлення вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння.
52. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що вказані висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на фактичних обставинах та актуальних правових позиціях, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема,
правової позиції, сформованої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, в контексті застосування статті 388 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна;
правової позиції, викладеної Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.01.2023 у справі № 29/5005/6325/2011 (904/8849/21) про те, що власник має право звертатись із віндикаційним позовом до особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа майном власника. Витребування майна шляхом віндикації застосовується, зокрема, якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору (подібний висновок Верховного Суду щодо застосування норм права, сформульованих у постановах від 17.02.2016 у справі № 6-2407цс15, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц). Рішення суду про витребування майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16).
53. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ТОВ ПМТЗ "Агро-комплект" не втратило права власності на спірне майно, оскільки, його відчуження відбулося протиправно, на підставі фраудаторного правочину, з порушенням положень статей 3, 13 Цивільного кодексу України. Титул власника у ТОВ ПМТЗ "Агро-комплект" наділяє останнього правом звернення до суду із віндикаційною вимогою для відновлення порушеного права власності і пред`явлення вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння є ефективним способу захисту права власності боржника, порушеного внаслідок вчинення фраудаторного правочину.
54. Отже наведеним вище спростовуються протилежні аргументи скаржника, викладені у п. 23.2. постанови.
55. Частиною першою статті 53 Господарського процесуального кодексу передбачено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.
56. Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі № 504/2864/13-ц, постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.02.2020 у справі № 922/719/16, під час розгляду віндикаційного позову позивач має підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його з володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майно. На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права на витребуване майно позивач повинен надати суду відповідні докази.
57. Відступу від наведених вище правових позицій Верховного Суду не було.
58. Водночас, колегія суддів відхиляє аргументи касаційних скарг наведені у п.п.22.1.-22.2., 25.1 постанови з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16.
59. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16, дійшла висновку, що кредитор боржника може мати похідний інтерес у стягненні коштів, іншого майна з третіх осіб на користь боржника, зокрема і у процедурі банкрутства. Інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника є похідним від такого інтересу боржника. Тому позови, спрямовані на поповнення (недопущення зменшення) ліквідаційної маси, є позовами на користь саме боржника, якому належить ліквідаційна маса, а не кредитора (останній має до цієї маси інтерес так званого другого порядку).
60. Таким чином, суди попередніх інстанцій враховуючи наведу правову позицію Великої Палати Верховного Суду дійшли правильного висновку, що у даному випадку позов кредитора у справі про банкрутство, насправді є позовом боржника, тобто похідним позовом.
61. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові відхилив посилання апелянта - ТОВ "Тисячолітній сокіл" на те, що він є добросовісним набувачем, обґрунтовуючи тим, що майно вибуло з володіння власника за фраудаторним (недійсним) правочином, тобто поза волею власника.
62. Водночас, колегія суддів касаційного суду вважає, що встановлення фраудаторності оспорюваного правочину без дослідження добросовісності/недобросовісності набувача майна (ТОВ "Тисячолітній сокіл") є недостатнім для обґрунтування наявності правових підстав для витребування майна у набувача майна, за яким зареєстровано право власності на спірне майно.
63. Колегія судді звертається до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, зокрема:
«5.55. … відповідно до статті 107 Закону про банкрутство арбітражні керуючі несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом.
5.62. Отже, вирішуючи питання про витребування спірного майна, суди повинні передусім перевіряти добросовісність набувача майна. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема добросовісно (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (пункт 37), від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20(пункт 40)). На необхідності оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц, пункт 46.1 постанови від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, пункт 6.43 постанови від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19).
5.63. Саме при вирішенні питання про витребування майна, здійснюється перевірка добросовісності набувача цього майна (у цих спірних правовідносинах - ОСОБА_2 ), у тому числі з`ясуванню підлягає й те, чи знав або міг знати такий набувач про недобросовісну поведінку продавця (у цих спірних правовідносинах - ПП «Мілітарі»), зокрема за наявності зв`язків із ліквідатором продавця (їхню спільну участь в діяльності інших юридичних осіб). Вказане має значення для застосування як критерію законності втручання держави у право набувача на мирне володіння майном, так і критерію пропорційності такого втручання легітимній меті останнього (постанова Великої Палати Верховного Суду від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16, пункт 52).
5.64. Судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності / недобросовісності набувача, що суттєво як для застосування положень статей 387, 388 Ц України, так і положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, не можуть вважатися такими, що відповідають вимозі законності втручання у право мирного володіння майном.
5.66. Не може вважатися добросовісною особа, яка набула майно на прилюдних торгах, якщо вона знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону, зокрема пов`язана особа (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 61), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 55))….»
64. Відтак, аргументи касаційних скарг (п. 22.5., 25.4.) про те, що судами попередніх інстанцій не досліджено добросовісність / недобросовісність боржника знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.
65. Отже, оскаржувані судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності / недобросовісності набувача, що суттєво як для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, не можуть вважатися такими, що відповідають вимозі законності втручання у право мирного володіння майном.
66. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
67. Оскаржувані постанова Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2022 у справі № 904/637/22(904/3477/22) таким вимогам не відповідають.
68. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
69. З огляду на наведене у цій постанові Верховний Суд дійшов висновку про те, що при вирішенні даного спору судами попередніх інстанцій не дотримано вимог статті 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, враховуючи межі розгляду справи в суді касаційної інстанції, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2022 у справі № 904/637/22(904/3477/22) підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
70. Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене вище, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, зокрема, перевірити добросовісність / недобросовісність набувача майна (ТОВ "Тисячолітній сокіл"), з`ясувати чи знав або міг знати такий набувач про недобросовісну поведінку продавця, дати належну юридичну оцінку доводам, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин у сукупності із вже встановленими судом обставинами вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.
71. Оскільки рішення та постанова судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд, розподіл судових витрат у справі, в тому числі, й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який ухвалює рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тисячолітній сокіл" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2022 у справі № 904/637/22(904/3477/22) задовольнити частково.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-комплект" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 від у справі № 904/637/22(904/3477/22) задовольнити частково.
3. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-комплект ЛТД" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2022 у справі № 904/637/22(904/3477/22) задовольнити повністю.
4. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2022 у справі № 904/637/22(904/3477/22) скасувати. Справу № 904/637/22(904/3477/22) направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді О. В. Васьковський
К. М. Огороднік
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2023 |
Оприлюднено | 06.10.2023 |
Номер документу | 113958212 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Білоус В.В.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні