Рішення

від 21.09.2023 по справі 541/3303/21

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/3303/21

Номер провадження 2/541/34/2023

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 вересня 2023 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі

головуючого судді Вірченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Циганової О.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представників відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Миргородської районної державної адміністрації про усунення перешкод у володінні, користуванні земельною ділянкою,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який він до початку судового розгляду уточнив, до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про усунення перешкод у володінні, користуванні земельною ділянкою, мотивуючи свої вимоги наступним. Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 139165 від 02 березня 2006 року позивач є власником земельної ділянки площею 3,71 га, що розташована на території Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Периметр вказаної земельної ділянки згідно з державним актом становить 776,5 м: лінії від т. А лінія 140,6 м, лінія 205,5 м, лінія 210 м, лінія 72,5 м, лінія 147,9 м. Технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 на території Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області підтверджується, що земельна ділянка площею 3,71 га виділена позивачу в натурі, встановлені і погоджені її межі, опис яких повністю відповідає вище зазначеному державному акту. Дана земельна ділянка передана позивачу у приватну власність на підставі рішення Комишнянської селищної ради від 30 листопада 2004 року, розпорядження голови районної державної адміністрації від 20 грудня 2004 року № 287 щодо виділення земельної частки (паю) із земель селянського (фермерського) господарства «Світанок» ОСОБА_1 площею 4,12 умовних кадастрових гектари та розпорядження голови районної державної адміністрації від 29 грудня 2005 року № 321 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку за рахунок земельної частки (паю) із земель селянського (фермерського) господарства «Світанок» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Комишнянської селищної ради ОСОБА_1 . Відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 почали створювати позивачу перешкоди у володінні та користуванні його земельною ділянкою, заволодівши її частиною розміром 14,48 м на 205,5 м, на його неодноразові вимоги припинити порушувати його право власності не реагували, пояснюючи це тим, що його державний акт на землю недійсний. Через порушення відповідачами земельних меж ОСОБА_1 був змушений неодноразово звертатися до Миргородського відділу поліції, однак розгляд його звернень було припинено. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17 вересня 2021 року № НВ- 0007625812021 позивач є власником земельної ділянки площею 3,7100 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5323255400:00:010:0076. Периметр земельної ділянки згідно із вказаним витягом становить 780,22 м: лінія від т. 2 (в державному акті т. А) до т. 3 126,12 м, лінія від т. 3 до т. Б 131,34 м, лінія від т. Б до т. В. 88,04 м, лінія від т. В до т. Г 209,95 м, лінія від т. Г до т. 1 - 77,92 м, лінія від т. 1 до т. 2 146,85 м. Таким чином, в порівнянні з державним актом та технічною документацією із землеустрою відбулася зміна конфігурації належної позивачу земельної ділянки. З вказаного витягу ОСОБА_1 дізнався про відхилення меж його земельної ділянки від меж, встановлених державним актом та затвердженою в установленому законодавством порядку технічною документацією із землеустрою, що є порушенням його прав власника землі. У відповідності з державним актом із земельною ділянкою позивача межували землі Комишнянської селищної ради, згідно з витягом з його земельною ділянкою межують землі, власниками яких є ОСОБА_6 (від т. А до т. Б), ОСОБА_7 (від т. Б до т. В), Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (від т. В до т. Г, від т. Г до т. А). ОСОБА_6 11 листопада 2011 року на підставі розпорядження Миргородської районної державної адміністрації від 19 травня 2004 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 279130. Земельна ділянка кадастровий номер 5323255400:01:005:0153 площею 2,000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства накладається шириною 14,48 м довжиною 131,34 м на належну ОСОБА_1 земельну ділянку. ОСОБА_7 20 грудня 2012 року на підставі розпорядження Миргородської районної державної адміністрації від 19 травня 2004 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 912932. Земельна ділянка кадастровий номер 5323255400:00:010:0159 площею 1,9600 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства накладається на належну позивачу земельну ділянку шириною 14,48 м довжиною 88,04 м. Таким чином, відповідачі стали власниками землі більше, ніж через 5 років після набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, частково за рахунок землі, переданої йому у приватну власність. Оскільки розпорядженням Миргородської районної державної адміністрації від 19 травня 2004 року фактичні межі земельних ділянок відповідачам не встановлювалися, встановлення їх меж в натурі (на місцевості) відбулося після проведення реєстрації державних актів та одержання відповідачами документів, що посвідчують право власності або право користування землею. Вважає, що передача у приватну власність відповідачів частини належної позивачу земельної ділянки призвела до втручання у його право мирно володіти своїм майном, оскільки за існуючим фактично користуванням площа, конфігурація та лінійні розміри зовнішніх меж його земельної ділянки не відповідають правовстановлюючим документам. Просив усунути перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні належною йому земельною ділянкою шляхом визнання недійсними та скасування розпорядження Миргородської районної державної адміністрації від 19 травня 2004 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_6 , ОСОБА_7 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства; визнати недійсним і скасувати вказане розпорядження та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 279130, виданий на ім`я ОСОБА_6 , державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № № 912932, виданий на ім`я ОСОБА_7 ; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області відновити в Державному земельному кадастрі межі земельної ділянки, право власності на яку посвідчене державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 139165 від 02 березня 2006 року, від т. А лінія 140,6 м, лінія 205,5 м, лінія 210 м, лінія 72,5 м, лінія 147,9 м; стягнути з відповідачів на його користь понесені судові витрати (т. 1 а.с. 127-133).

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надали суду відзив, у відповідності з яким заявлений до них позов вони не визнають в повному обсязі в зв`язку з його недоведеністю. Вважають, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту. Вони ніколи не заявляли про недійсність державного акту на землю, виданого свого часу на ім`я позивача, а відтак не оспорювали жодних прав позивача на час його звернення до суду з даним позовом. В позовній заяві не наведено, в який саме спосіб вони порушили, не визнали чи оспорили права ОСОБА_1 , і які саме конкретно права. Своїми земельними ділянками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 володіють та користуються на підставі розпорядження голови Миргородської районної державної адміністрації від 19 травня 2004 року № 122, виданого задовго до розпорядження від 29 грудня 2005 року № 321, яке стосується позивача. Право власності позивачів на земельні ділянки підтверджується державними актами на право власності на земельні ділянку серії ЯК № 279130, виданим на ім`я ОСОБА_6 , та серії ЯМ № 912932, виданим на ім`я ОСОБА_7 . Цільове призначення вказаних земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не є розробниками технічної документації із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на їх земельні ділянки; не є особами, що мають доступ до Державного земельного кадастру, або наділені правами внесення будь-яких відомостей до цього кадастру, тобто не є відповідними реєстраторами, і фактично ніяких відомостей до цього реєстру в аспекті спірних правовідносин не вносили, тому вони не порушували жодних прав позивача, в тому числі щодо володіння та користування його земельною ділянкою. Починаючи з 2011 року про передачу у їх приватну власність частини земельної ділянки позивача ніякими компетентними органами у спосіб, встановлений законом, вони не сповіщались. Порушення даними відповідачами фактичного користування площею, конфігурацією та лінійними розмірами зовнішніх меж земельної ОСОБА_1 , їх відповідність чи невідповідність його правовстановлюючим документам не доведено. В присутності відповідачів спірна земельна ділянка із залученням відповідних фахівців у галузі землеустрою не оглядалась, жодні акти про вчинення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою позивача не складались, висновки експертів з цього питання їм не надавались, до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень в галузі землеустрою чи землекористування вони не притягувались. За наслідками проведення відповідних перевірок правоохоронними органами факту наявності кримінальних правопорушень у будь-яких діях відповідачів не встановлено. До позовної заяви не додано жодних належних та допустимих доказів того, що фактична площа земельної ділянки позивача чи належних їм земельних ділянок не відповідає площі, зазначеній у Державному акті серії ПЛ № 139105 чи у витягу з Державного земельного кадастру НВ-0007625812021 від 17 вересня 2021 року. З урахуванням зазначеного просили у задоволенні позову відмовити в повному обсязі за недоведеністю та безпідставністю позовних вимог (т. 1 а.с. 56-58).

Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області на адресу суду були направлені відзив на позовну заяву та відзив на уточнену позовну заяву, в яких відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та визнати головне управління Держгеокадастру у Полтавській області неналежним відповідачем. Земельна ділянка, передана ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ПЛ № 139165 від 02 березня 2006 року, кадастровий номер 5323255400:00:010:0076, внесена до ДЗК; речове право в Державному реєстрі речових прав не зареєстровано. Реєстрація земельної ділянки згідно даних НКС відбувалось на підставі заяви ОСОБА_1 , обмінного файлу та Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ФОП ОСОБА_8 . Наразі відповідно даних НКС відсутні накладки чи перетини земельної ділянки з кадастровим номером 5323255400:00:010:0076 із суміжними земельними ділянками. Проміри земельної ділянки на кадастровому плані відповідно до даних Державного земельного кадастру не відповідають промірам земельної ділянки, зображеної в державному акті. Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідачем в справі зазначено Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, однак не вказано та не обґрунтовано, яку норму та якого Закону було вказаним відповідачем порушено. Позивачем не зазначено, в чому саме полягає порушення, невизнання або оспорювання його прав Головним управлінням, якими доказами це підтверджується, з яких дій це вбачається. Відповідач вважає, що підстав для скасування правовстановлюючих документів немає. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відновлення меж земельної ділянки в Державному земельному кадастрі відбувається на підставі технічної документації, а не на підставі рішення суду. Головне управління протиправних дій щодо позивача не вичиняло, його права не порушувало, а тому позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі; визнати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області неналежним відповідачем; судові витрати покласти на позивача (т. 1 а.с. 61-65, 147-148).

У відповіді на відзив відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 позивач ОСОБА_1 зазначив, що у відзиві вказані відповідачі не заперечують того факту, що передані їм у приватну власність земельні ділянки накладаються на належну йому на праві власності земельну ділянку та підтверджують цю обставину, надавши копії державних актів, які підтверджують їх право власності на земельні ділянки. Земельною ділянкою з кадастровим номером 5323255400:00:010:0076 позивач користується з часу надання йому землі в користування СФГ «Світанок», оскільки саме з цієї землі він приватизував земельну ділянку. Про використання відповідачами суміжними земельними ділянками ОСОБА_1 дізнався в 2020 році. Зазначив, що з 19 травня 2004 року приховувалося та не реалізовувалося розпорядження районної державної адміністрації до 11 листопада 2011 року та 20 грудня 2012 року відповідно. До моменту надання відзиву у позивача не було даних щодо правовстановлюючих документів відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Відповідачі не визнають правомірне землекористування ОСОБА_1 , що свідчить про існування спору з приводу користування земельною ділянкою. (т. 1 а.с. 138-141).

Ухвалою від 31 січня 2022 року в якості співвідповідача по даній справі судом було залучено Миргородську районну державну адміністрацію Полтавської області (т. 1 а.с. 95).

У відповідності з ухвалою від 18 січня 2023 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 адвоката Борсука В.В. призначено судову земельно-технічну експертизу, провадження якої доручено експертам Полтавського відділення Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (т. 1 а.с. 263-264).

Позивач та його представники в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судове засідання не з`явились, надали заяву про розгляд справи без їх участі. Їх представник просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, підтримав позицію, зазначену у відзиві, а також звернувся до суду із заявою про застосування строку позовної давності.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в задоволенні позову просила відмовити, надала пояснення аналогічні, викладеним у відзиві на позов.

Представник Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу без його участі, при прийнятті рішення поклався на розсуд суду (т. 1 а.с. 146).

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 78 ЗК України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

За змістом ст. 91 ЗК України,власники земельних ділянок зобов`язані: забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; своєчасно сплачувати земельний податок; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем; за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.

Згідно зі ст. 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Відповідно до ст. 116 ЗК України (у редакції, чинній на момент отримання сторонами державних актів на право власності на земельні ділянки) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

У відповідності з приписами ст.ст. 125, 126 ЗК України (у редакції, чинній на час видачі сторонам у цій справі державних актів на право власності на земельні ділянки) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 139165, виданого 02 березня 2006 року на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 29 грудня 2005 року № 321, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,71 га, розташованої на території Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (том 1 а.с. 8).

Периметр вказаної земельної ділянки згідно з державним актом становить 776,5 м: лінії від А до А 140,6 м, 205,5 м, 210 м, 72,5 м, 147,9 м.

Рішення про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки із земель селянського (фермерського) господарства «Світанок» в розмірі середньої по Комишнянській селищній раді земельної частки (паю) та надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою, складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку, було прийняте розпорядженням голови Миргородської районної державної адміністрації від 20 грудня 2004 року № 287 «Про погодження і надання дозволу на розробку технічних документацій, прийом та надання земель» (т. 1 а.с. 16-17).

21 березня 2005 року начальником відділу Миргородського районного відділу земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах Полтавського обласного головного управління земельних ресурсів Левченком М.І., начальником Миргородського районного відділу містобудування та архітектури Завгороднім В.С. надано висновки про виділення земельних ділянок в натурі та наявні обмеження на їх використання на території Комишнянської селищної ради Миргородського району, в яких заначено, що ділянка, яка виділяється ОСОБА_1 , не обтяжена обмеженнями прав власності щодо її використання за визначеним цільовим призначенням (т. 1 а.с. 22, 23).

Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 на території Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області було розроблено ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в 2005 році (т. 1 а.с. 9-13).

Технічну документацію із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку за рахунок земельної частки (паю) із земель селянського (фермерського) господарства «Світанок» для ведення сільськогосподарського виробництва затверджено розпорядженням голови Миргородської районної державної адміністрації від 29 грудня 2005 року № 321 (т. 1 а.с. 25-26).

Актом про встановлення і погодження в натурі меж земельної ділянки від 31 жовтня 2005 року ОСОБА_1 землевпорядником ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Супруном О.М. за участю селищного голови ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , землевпорядника ОСОБА_10 встановлено в натурі та погоджено межі земельної ділянки, переданої у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розміщена на території Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області. Площа земельної ділянки у визначених межах становить 3,71 га, з них ріллі 3,71 га. Межі земельної ділянки погоджено з суміжними землевласниками, землекористувачами (т. 1 а.с. 19).

У своїй відповіді від 15 квітня 2021 року № 357/112-21 відділ у Миргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області зазначив, що згідно книги реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі на території Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області зареєстровано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 139165 від 02 березня 2006 року на ім`я ОСОБА_1 площею 3,71 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1 а.с. 33).

У відповідності з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0007625812021, сформованим 17 вересня 2021 року, земельна ділянка з кадастровим номером 5323255400:00:010:0076 площею 3,7100 га зареєстрована 06 березня 2017 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); 22 лютого 2017 року; ФОП ОСОБА_8 , ОСОБА_8 (власник ОСОБА_1 , державний акт серії ПЛ № 139165 від 02 березня 2006 року). У відповідності з кадастровим планом вказаної земельної ділянки вона має іншу, ніж зазначену в державному акті, конфігурацію та має лінії від т. 2 (у державному акті т. А) 126,12 м, 131,34 м, 88,04 м, 209,95 м, 77,92 м, 146,85 м (т. 1 а.с. 34-36).

Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області було розглянуто звернення ОСОБА_1 від 13 жовтня 2021 року стосовно виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру та надано відповідь від 26 жовтня 2021 року № 1501/6-21, в якій зазначено, що виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру здійснюється згідно ст. 37 Закону України «Про державний земельний кадастр» та п.п. 138-161 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012 року № 1051; ч. 2 ст. 158 ЗК України передбачено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей (т. 1 а.с. 37).

У листі від 21 січня 2022 року № 102/432-22 відділом № 2 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області було зазначено, що реєстрація земельної ділянки ОСОБА_1 згідно даних НКС відбувалась на підставі заяви ОСОБА_1 , обмінного файлу та Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розроблених ФОП ОСОБА_8 ; станом на сьогодні відповідно даних НКС відсутні накладки чи перетини земельної ділянки з кадастровим номером 5323255400:00:010:0076 із суміжними земельними ділянками; проміри земельної ділянки на кадастровому плані відповідно до даних Державного земельного кадастру не відповідають промірам земельної ділянки, зображеної в державному акті (т. 1 а.с. 74-75).

У відповідності з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 279130, виданим 11 листопада 2011 року на підставі розпорядження Миргородської районної державної адміністрації від 19 травня 2004 року № 122, ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 2,0000 га, розташованої на території Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області (за межами населеного пункту) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. В описі меж земельної ділянки вказано, що від А до Б вказана земельна ділянка межує із землями Комишнянської сільської ради, від Б до А із земельною ділянкою ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 59).

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 912932, виданим 20 грудня 2012 року на підставі розпорядження голови Миргородської районної державної адміністрації від 19 травня 2004 року № 122, власником земельної ділянки площею 1,9600 га, розташованої на території Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області (за межами населеного пункту) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства є ОСОБА_7 . В описі меж земельної ділянки зазначено: від А до Б землі Комишнянської сільської ради, від Б до В земельна ділянка ОСОБА_6 , від В до Г землі Комишнянської сільської ради, від Г до Д земельна ділянка ОСОБА_11 , від Д до А земельна ділянка СФГ «Світанок» (т.1 а.с. 60).

Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_6 , розташовану на території Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5323255400:01:005:0153, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та на земельну ділянку ОСОБА_7 , розташовану на території Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5323255400:01:005:0154, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства було розроблено ТОВ «Консультаційний центр «Землемір» в 2011 році (т. 1 а.с. 103-113, 115-117).

Земельні ділянки ОСОБА_7 площею 1,96 га, ОСОБА_12 , площею 2,0 га передано безоплатно у власність із земель державної власності в межах Комишнянської селищної ради на підставі розпорядженням Миргородської районної державної адміністрації від 19 травня 2004 року № 122 «Про прийняття земельних ділянок до земель державної власності, надання їх в оренду та приватну власність в межах сільських та селищних рад району» (т. 1 а.с. 200-203).

Згідно з відповіддю ФОП ОСОБА_8 , наданою ОСОБА_1 щодо надання копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 22 лютого 2017 року з кадастровим номером 532355400:00:010:0076, державна реєстрація земельної ділянки була проведена відділом у Миргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області кадастровим реєстратором ОСОБА_13 на підставі виготовленого XML файлу (т. 2 а.с. 72).

На запит суду ФОП ОСОБА_8 було повідомлено, що на земельну ділянку з кадастровим номером 532355400:00:010:0076, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, технічна документація не виготовлялась (т. 2 а.с. 73).

На виконання ухвали від 15 червня 2023 року про витребування доказів Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області листом від 28 червня 2023 року № 9-16-0.63-1946/2-23 було повідомлено, що відповідно до переліку документації із землеустрою місцевого фонду документації із землеустрою у Миргородському районі, що передається до Державного фонду документації із землеустрою, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розроблена ФОП ОСОБА_8 , на ім`я ОСОБА_1 до місцевого фонду документації із землеустрою не передавалась (т. 2 а.с.173).

У відповідності з матеріалами за зверненням ОСОБА_1 щодо перешкоди у володінні земельною ділянкою останній 01 червня 2019 року, 02 червня 2020 року, 08 вересня 2020 року звертався із заявами про порушення його права власності на земельну ділянку суміжними землекористувачами до Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, ГУНП в Полтавській області, однак розгляд вказаних звернень було припинено в зв`язку із відсутністю доказів, які би вказували на наявність ознак кримінального правопорушення (т. 1 а.с. 27-31, т. 2 а.с. 190-214).

Висновком експерта № 1013 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, складеним 28 квітня 2023 року судовим експертом Полтавського відділення ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Рудавкою М.С., встановлено наступне.

1.Розміри меж (довжини ліній межі) земельної ділянки з кадастровим номером 532355400:00:010:0076, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , вказані у копії державного акту на право власності на земельну ділянку, копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки натурі (на місцевості) відрізняються від даних витягу з Державного земельного кадастру. Розміри меж фактичного володіння земельною ділянкою не відповідають даним, вказаним у копії державного акту на право власності на земельну ділянку, копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та даним витягу з Державного земельного і кадастру. Площа земельної ділянки з кадастровим номером 532355400:00:010:0076, яка належить ОСОБА_1 , є ідентичною даним, вказаним у копії державного акту на право власності на земельну ділянку, копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та даних витягу з Державного земельного кадастру і складає 3,71 га. Фактична площа земельної ділянки відповідно даних топографо-геодезичної зйомки становить 3,6466 га, що на 0,0634 га (3,7100-3,6466) менша площі земельної ділянки, яка передана у приватну власність ОСОБА_1 розпорядженням голови райдержадміністрації № 321 від 29 грудня 2005 року. Отже, фактична площа та конфігурація земельної ділянки (розміри меж) з кадастровим номером 532355400:00:010:0076, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , не відповідає розробленій землевпорядній документації розробника ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 2005 року.

2.У складі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 на території Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області відсутній каталог координат поворотних точок земельної ділянки та відомість про обчислення площі земельної ділянки, який має містити координати поворотних точок. 3а відсутності каталогу координат поворотних точок меж земельної ділянки варіантом відновлення меж площі та конфігурації відповідно до правовстановлюючого документу на земельну ділянку експертом пропонується варіант відновлення меж площею 3,7100 га та конфігурацією (розмірами меж) відповідно правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

3.Розміри меж (довжини ліній межі) земельної ділянки з кадастровим номером 532355400:01:005:0153, яка належить ОСОБА_6 , вказані у копії державного акту на право власності на земельну ділянку, копії технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, не відрізняються від даних Поземельної книги. Розміри меж фактичного володіння земельною ділянкою не відповідають даним, вказаним у копії державного акту на право власності на земельну ділянку, у копії технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та даним Поземельної книги. Площа вказаної земельної ділянки відповідно даним, вказаним у копії державного акту на право власності на земельну ділянку та копії технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, становить 2,0000 га, що на 0,0001 га менше площі земельної ділянки, що зареєстрована в Поземельній книзі. Фактична площа земельної ділянки відповідно даних топографо-геодезичної зйомки становить 1,8688 га, що на 0,1311 га менша площі земельної ділянки, яка зареєстрована в Поземельній книзі. Отже, фактична площа та конфігурація земельної ділянки (розміри меж) з кадастровим номером 532355400:01:005:0153, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , не відповідає розробленій землевпорядній документації.

4.Розміри меж (довжини ліній межі) земельної ділянки з кадастровим номером 532355400:00:010:0159, яка належить ОСОБА_7 , вказані у копії державного акту на право власності на земельну ділянку, не відрізняються від даних Поземельної книги. Розміри меж фактичного володіння земельною ділянкою не відповідають даним, вказаним у копії державного акту на право власності на земельну ділянку та даним Поземельної книги. Площа земельної ділянки з кадастровим номером 532355400:00:010:0159, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , відповідно даним, .вказаним у копії державного акту на право власності на земельну ділянку та даним Поземельної книги, складає 1,9600 га. Фактична площа земельної ділянки відповідно даних топографо-геодезичної зйомки становить 1,9068 га, що на 0,0532 га менша площі земельної ділянки, яка зареєстрована в Поземельній книзі. Отже, фактична площа та конфігурація земельної ділянки (розміри меж) з кадастровим номером 532355400:01:005:0153, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , не відповідає розробленій землевпорядній документації.

5.Відповідно даним Публічної кадастрової карти України земельні ділянки з кадастровими номерами: 532355400:00:010:0076, 532355400:01:005:0153, 532355400:00:010:0159 наявні в базі даних Державного земельного кадастру. Вказані земельні ділянки межують між собою; відповідно даним Публічної кадастрової карти не мають накладення одна на одну повністю або частково.

6.За відсутності каталогу координат поворотних точок меж земельної ділянки варіантом відновлення меж площі та конфігурації відповідно до правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а саме технічної документації із землеустрою розробника ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 2005 року, експертом запропоновано варіант відновлення меж площею 3,7100 га та конфігурацією (розмірами меж) відповідно до вище зазначених правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Межі земельної ділянки, що пропонується відновити ОСОБА_1 , проходять по точках: А-Б-В-Г-Д-А. Довжини меж земельної ділянки наступні: А-140,60-205,50-210,00-74,19-147,90-А. В зазначеному варіанті відновлення меж земельної ділянки ОСОБА_1 земельна ділянка ОСОБА_6 частково накладається на земельну ділянку ОСОБА_1 ; площа накладення становить 0,1373 га; земельна ділянка ОСОБА_7 частково накладається на земельну ділянку ОСОБА_1 , площа накладення становить 0,0298 га (т. 2 а.с. 98-120).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 року у справі № 466/1058/15-ц (провадження № 61-6732св22) зазначено, що передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства без оформлення права користування, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Ч. 3 ст. 152 ЗК Українипередбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЗК Українивласник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 21 ЦК Українисуд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ч. 1 ст. 155 ЗК України).

Виходячи з положень ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст. 26, 3, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України,ст. 15 ЦПК України, судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11 (провадження № 14-525цс18), від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17 (провадження № 12-89гс18), постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 297/1903/16-ц (провадження № 61-26296св18).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Ст. 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило,стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Судом встановлено, що факт правомірності володіння та користування земельною ділянкою позивачем підтверджено наданими доказами у справі.

Вимоги ОСОБА_1 про визнаннянедійсним та скасування рішення розпорядження Миргородської районної державної адміністрації від 19 травня 2004 року № 122 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та державних актівє правомірними, такими, що підтверджуються наданими суду доказами, та стосуються виключно законних прав та інтересів позивача як власника земельної ділянки, а тому доводи відповідачів щодо неефективного способу захисту є безпідставними.

Подібний висновок щодо захисту прав позивача, порушеного внаслідок накладення земельних ділянок, шляхом визнання недійсними рішення сільської ради, державного акта на право власності на земельну ділянку і скасування його державної реєстрації наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 540/861/16-ц (провадження № 14-660цс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18) зазначено, що «у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, що право особи порушене, оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивачки, де проходить її межа, чи порушена межа її земельної ділянки відповідачем. Такі докази зазвичай можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста».

Висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи по даній справі підтверджено порушення права ОСОБА_1 на володіння його земельною ділянкою. Експертом встановлено, що внаслідок фактичного накладення земельних ділянок, належних відповідачам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , відбулась зміна конфігурації, периметру та площі належної позивачу земельної ділянки.

Під час допиту експерт ОСОБА_14 , який проводив вищезазначену експертизу, підтвердив свій висновок, пояснив суду, що в порушення ст. 198 ЗК України при наданні земельних ділянок відповідачам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з ОСОБА_1 , як власником суміжної ділянки, не погоджувались межі земельних ділянок. На даний час фактична конфігурація належної позивачу земельної ділянку не відповідає її конфігурації, вказаної в акті. Земельні ділянки відповідачів частково накладаються на земельну ділянку позивача.

Відповідачами у справі належними доказами доводи позивача та висновки експерта не спростовані.

Допитаний судом свідок ОСОБА_10 пояснив, що він є інженером-землевпорядником, працював спеціалістом по земельним ресурсам у Комишнянській селищній раді, в його обов`язки входило ведення земельного обліку. Зазначив, що координати земельної ділянки без згоди власника змінювати не можна. Погодження меж передбачено Законом України «Про землеустрій». Приблизно в 2016 році з`явилась Публічна кадастрова карта, на якій відображаються всі земельні ділянки. Свідок повідомляв ОСОБА_1 , що його земельної ділянки на карті немає, тому її необхідно внести.

Свідок ОСОБА_15 , яка є начальником земельного відділу Комишнянської селищної ради, пояснила суду, що приблизно в 2017 році їй стало відомо про існування конфлікту щодо межі між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Вона пояснювала, що може приблизно по промірах виміряти межі земельних ділянок, більш детальну інформацію надасть землевпорядна організація. Позивач звертався за консультацією, з`ясовував, як можна вирішити конфлікт. Зазначила, що погодження меж із суміжним власником є обов`язковим.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що він товаришує з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Останній запрошував свідка для встановлення межових кілків. При цьому представника землевпорядної організації, ОСОБА_1 не було. ОСОБА_6 сказав ОСОБА_16 , що позивачем було зайнято частину його земельної ділянки.

Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_17 пояснив, що його як депутата запрошував на поле ОСОБА_6 . Вони приблизно в 2016-2017 році встановлювали межі, при цьому був землемір Лесів. Останній про порушення не повідомляв, установив кілки, ОСОБА_1 в цей час не було.

Крім зазначеного, суд звертає увагу на наступне. У відповідності з повідомленнями Головного управління Держгеокадастру реєстрація земельної ділянки ОСОБА_1 згідно даних НКС відбувалась на підставі заяви ОСОБА_1 , обмінного файлу та Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розроблених ФОП ОСОБА_8 . В той же час ФОП ОСОБА_8 повідомила суд про той факт, що технічна документація нею на земельну ділянку, належну ОСОБА_1 не виготовлялась.

Вказане вище свідчить про наявність порушення права позивача на володіння належною йому на праві власності земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 4 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр»,у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилкиза згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Ч.ч. 1-3 ст. 158 ЗК Українивстановлено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом (ч.ч. 4, 5 ст. 158 ЗК України).

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 намагався в позасудовому порядку відновити своє порушене право власності на земельну ділянку.

Оскільки помилки, допущені під час розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , до звернення позивача до суду не виправлені, право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 , яке виникло у останнього раніше, ніж у відповідачів, не поновлено, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом визнання недійсним та скасування розпорядження Миргородської районної державної адміністрації в частині передачі земельних ділянок ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та державних актів про право власності вказаних відповідачів на земельні ділянки, а також зобов`язання Головного управління Держгеокадасту у Полтавській області відновити в Державному земельному кадастрі межі належної позивачу земельної ділянки у відповідності з державним актом.

Під час судового розгляду представником відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 було заявлено про застосування до спірних правовідносин положення про позовну давність, оскільки за результатами розгляду справи встановлено, що про можливе порушення своїх прав суміжними користувачами ОСОБА_1 дізнався восени 2017 року.

За змістом ст.ст. 256, 258 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Аналіз ст. 261 ЦК Українидає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення відповідного права можна було отримати раніше.

Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК Українипозовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Суд вважає, що в даному випаду позивачем строк позовної давності не пропущено. Так, дійсно, звертаючись до правоохоронних органів та управління Держгеокадасту, ОСОБА_1 зазначав, що проблеми в користуванні належною йому земельною ділянкою у нього виникли в 2017 році з появою нових землекористувачів. Однак, про зміну конфігурації та периметру належної йому земельної ділянки він дізнався, отримавши витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку, сформований 17 вересня 2021 року, після чого звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою від 13 жовтня 2021 року про поновлення його порушених прав, на яку йому було надано відповідь від 26 жовтня 2021 року, що земельні справи з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, вирішуються виключно судом. Таким чином, саме після отримання вказаної вище інформації у позивача виникло право на звернення до суду з даним позовом.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 звернувся до суду 08 грудня 2021 року, тобто в межах строку позовної давності, встановленого ст. 258 ЦК України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідачів про застосування строку позовної давності.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України), пов`язані з проведенням експертизи (п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК Українивстановлено порядок розподілу судових витрат між сторонами, відповідно до якого судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позовуна відповідача; у разі відмови в позовіна позивача; у разі часткового задоволення позовуна обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач сплатив судовий збір у розмірі 3632 грн (т. 1 а.с. 1).

Крім зазначеного, ОСОБА_1 було сплачено 7000 грн за проведення топографо-геодезичної зйомки земельних ділянок, яка була виконана за клопотанням експерта для проведення призначеного по справі експертного дослідження (т. 3 а.с. 43), та 27482,70 грн за проведення експертизи № 1013 (т. 2 а.с. 7, 12, т. 3 а.с. 47).

В зв`язку з розглядом справи позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн., що підтверджується ордером на надання правничої (правової) допомоги (т. 2 а.с. 236), договором про надання адвокатських послуг від 22 серпня 2023 року б/н (т. 3 а.с. 52), додатковою угодою № 1 до договору про надання адвокатських послуг (т. 3 а.с. 53), актом приймання/виконання робіт від 21 вересня 2023 року (т. 3 а.с. 54).

Загальна сума понесених позивачем витрат становить 43114,70 грн. (3632 + 7000 + 27482,70 + 5000). Враховуючи повне задоволення позовних вимог, вказана сума підлягає стягненню з відповідачів на користь ОСОБА_1 по 10778,68 грн з кожного (43114,70 : 4).

Керуючись ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Миргородської районної державної адміністрації про усунення перешкод у володінні, користуванні земельною ділянкою задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у володінні, користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, право власності на яку посвідчене державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 139165 від 02 березня 2006 року.

Визнати недійсним та скасувати розпорядження Миргородської районної державної адміністрації від 19 травня 2004 року № 122 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 279130, зареєстрований 30 вересня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 532320001001298 Миргородською районною державною адміністрацією на ім`я ОСОБА_6 , кадастровий номер 5323255400:01:005:0153.

Визнати недійсним та скасувати розпорядження Миргородської районної державної адміністрації від 19 травня 2004 року № 122 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_7 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 912932, зареєстрований 12 грудня 2012 року у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 532320001002415 Миргородською районною державною адміністрацією на ім`я ОСОБА_7 , кадастровий номер 5323255400:00:010:0159.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області відновити в Державному земельному кадастрі межі земельної ділянки, право власності на яку посвідчене державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 139165 від 02 березня 2006 року по точках А-Б-В-Г-Д-А із довжиною меж земельної ділянки А - 140,6 м - 205,5 м - 210 м - 72,5 м - 147,9 м - А.

Стягнути з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Миргородської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в розмірі по 10 778 грн 68 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 02 жовтня 2023 року.

Учасники провадження:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,

Відповідачі:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ,

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, код ЄДРПОУ 39767930, адреса: вул. Уютна, буд. 23, м. Полтава, 36039,

Миргородська районна державна адміністрація, код ЄДРПОУ 04057451, адреса: вул. Гоголя, буд. 120, м. Миргород, Полтавська область, 37600.

Суддя: О. М. Вірченко