Постанова

від 05.10.2023 по справі 144/1284/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 144/1284/17

Провадження № 22-ц/801/1785/2023

Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Герман О. С.

Доповідач:Медвецький С. К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 рокуСправа № 144/1284/17м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Медвецького С. К.,

суддів: Денишенко Т. О., Копаничук С. Г.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним Приватне підприємство «АгроНіка»,

відповідач за первісним позовом та позивач за первісним ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу № 144/1284/17 за апеляційною скаргою адвоката Шкрабалюк Ю. В. в інтересах Приватного підприємства «АгроНіка» на додаткове рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 22 червня 2023 року, ухвалене у складі судді Германа О. С. у залі суду,

встановив:

Короткий зміст вимог заяви

У вересні 2017 року Приватне підприємство «АгроНіка» (далі ПП «АгроНіка») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до ПП «АгроНіка» про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди.

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 26 квітня 2023 року у задоволенні первіного позову ПП «АгроНіка» відмовлено,зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано ПП «АгроНіка» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 0523787400:02:000:0024, яка розташована на території Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, за межами населеного пункту, розміром 3.1328 га

Скасовано державну реєстрацію права оренди - номер запису про інше речове право 26143268 від 11.05.2018, внесений державним реєстратором Загребельним Дмитром Миколайовичем, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41092590 від 15 травня 2018 року.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

07червня 2023року адвокатКатрич П.С.подав досуду заявупро ухваленнядодаткового рішеннята стягненняпонесених ОСОБА_1 судових витратна професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн.

Короткий зміст додаткового рішення

Додатковим рішеннямТеплицького районногосуду Вінницькоїобласті від22червня 2023року заявуадвоката КатричаП.С. задоволено частково.

Стягнуто з ПП «АгроНіка» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті правничої допомоги у сумі 8000 грн.

Стягуючи з первісного позивача витрати на правничу допомогу, суд першої інстанції керувався положеннями ст. 133, 134,137 ЦПК України

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У серпні 2023 року адвокат Шкрабалюк Ю. В. в інтересах ПП «АгроНіка», подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить додаткове рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 03 серпня 2023 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий - суддя Медвецький С. К., судді: Голота Л. О., Денишенко Т. О.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 серпня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

21 серпня 2023 року на виконання ухвали суду заявником подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 11 вересня 2023 року для розгляду цієї справи замінено суддю Голоті Л. О. та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Медвецький С. К., судді Денишенко Т. О., Копаничук С. Г.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 вересня 2023 року поновлено строк на апеляційне оскарження додаткового рішення, відкрито апеляційне провадження у справі, надано учасникам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з місцевого суду.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25 вересня 2023 року справу призначено до розгляду на 22 червня 2023 року в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

заяву про стягнення витрат на правову допомогу подано зі спливом строків, передбачених частиною восьмою статті 141 ЦПК України;

розрахунок послуг адвоката є завищеним, не відповідає критеріям реальності, розумності, співмірності та становить надмірний тягар для позивача;

розмір витра на правничу допомогу адвоката є непропорційним до предмета спору.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Катрич П. С. указує, що:

додаткове рішення є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують;

заява про відшкодування витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення подана у визначений законом строк;

суд першої інстанції встановивши неспівмірність витрат на оплату послуг адвоката зменшив їх розмір, відтак доводи заявника у цій частині є безпідставними.

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на підставі статті 369 ЦПК України розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам додаткове рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За правилом частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як слідує з матеріалів справи, заява адвоката Катрича П. С. про відшкодування витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення подана через підсистему «Електронний суд» у визначений законом строк з дня ухвалення рішення судом першої інстанції 02 травня 2023 року.

Крім того, 06 грудня 2022 року адвокат Катрич П. С. подав письмову заяву про зміну предмету позову в якій зазначено, зокрема, що відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним ОСОБА_1 понесла судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн, з вказівкою, що відповідні докази будуть подані до суду у встановленому законом порядку після ухвалення судом рішення у цій справі.

Отже адвокат Катрич П. С. дотримався вимог щодо строків звернення з заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог статей 137, 141 ЦПК України на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що:

«не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність».

Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року по справі N 904/4507/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що:

«склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

У пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновок, що:

«при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis § 268 рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Такий підхід до вирішення питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу узгоджується із позицією Верховного Суду, сформованій у справах №826/1216/16 від 27.06.2018, №755/9215/15-ц від 19.02.2020, №910/12876/19 від 07.07.2021, №753/15687/15-ц від 14.11.2018, №753/15683/15 від 26.09.2018, №910/3929/18 від 18.06.2019.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 зробила висновок про те, що:

«витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). При прийнятті рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу слід керуватися такими критеріями: дійсність витрат, необхідність витрат, розумність розміру витрат, співмірність витрат».

Матеріалами справи встановлено, що 05 червня 2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Катричем П. С. укладено договір про надання правничої допомоги № 05/06.

Згідно з пунктом 4.2 договору розмір гонорару по договору становить 10000 грн.

На підтвердження виконання умов договору адвокатом Катричем П. С. надано суду копію акта № 2 здачі-приймання наданих послуг від 02 травня 2023, згідно з яким загальна вартість витрат на правничу допомогу складає 10000 грн, та квитанцію до прибуткового касового ордера №02-1/05 від 02.05.2023 на суму 10 000 гривень.

ПП «АгроНіка» у письмовому заперечені указало, що розрахунок послуг адвоката є завищеним та не відповідає критеріям реальності, розумності, співмірності та становить надмірний тягар для позивача, однак відповідно до частини першої статті 81, частини шостої статті 137 ЦПК України не надало жодних доказів неспівмірності понесених ОСОБА_1 судових витрат щодо складності цієї справи.

Ураховуючи викладене, конкретні обставини справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, зважаючи на умови договору про надання правничої допомоги, виконані адвокатом роботи та надані послуги, письмові заперечення іншої сторони, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи та підлягає зменшенню до 8000 грн, а тому ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу є безпідставними, оскільки суд першої інстанції під час ухвалення додаткового рішення урахував заперечення представника ПП «АгроНіка» щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, загальні засади цивільного законодавства та критерії такого відшкодування.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують реальності та співмірності судових витрат понесених ОСОБА_1 , зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи та тлумачення норм матеріального і процесуального права на свій розсуд, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими, тому не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року.

Відповідно до статті 375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив додаткове судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Щодо судових витрат в суді апеляційної інстанції

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

04 жовтня 2023 року адвокат Катрич П. С. подав до апеляційного суду клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

З доданих до указаної заяви додатків встановлено, що 05 червня 2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Катричем П. С. укладено договір про надання правничої допомоги № 05/06.

Додатковою угодою № 1 від 05 червня 2023 року до договору № 05/06 про надання правничої допомоги сторони продовжили термін його дії до 05 червня 2026 року.

На підтвердження виконання умов договору адвокатом Катричем П. С. надано суду копію акта № 3 здачі-прийому правничої допомоги від 20 вересня 2023 року, згідно з яким загальна вартість витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції складає 2000 грн.

З квитанції до прибуткового касового ордера № 20/09 від 20 вересня 2023 року слідує, що ОСОБА_1 сплатила адвокату 2000 грн за надану правничу допомогу.

Частиною дев`ятою статті 83 ЦПК України встановлено, що копії доказів, які подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Матеріалами справи встановлено, що 03 жовтня 2023 року (за два дня до призначеного розгляду цієї справи) заявником через відділення поштового зв`язку АТ «Укрпошта» направлено ПП «АгроНіка» копію клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та доданих до нього документів.

Доказів вручення або ознайомлення позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним ПП «АгроНіка» із доданими до клопотання від 04 жовтня 2023 року доказми матеріали справи не містять, що свідчить про позбавлення останнього можливості у короткий строк спростувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Ураховуючи викладене відсутні правові підстави для задоволення вимог адвоката Катрича П. С. щодо стягнення з ПП «АгроНіка» на користь ОСОБА_1 понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Шкрабалюк Ю. В. в інтересах Приватного підприємства «АгроНіка» залишити без задоволення.

Додаткове рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 22 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Сергій МЕДВЕЦЬКИЙ

судді: Тамара ДЕНИШЕНКО

Світлана КОПАНИЧУК