Постанова

від 26.09.2023 по справі 161/14183/22

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/14183/22 Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В. П. Провадження № 22-ц/802/690/23 Доповідач: Данилюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Данилюк В. А.,

суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,

секретаря Власюк О. С.,

з участю:

представника відповідача Ульчака Б. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного підприємства «Сетам», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженого представника Фонду гарантування вкладів про визнання недійсними електронних торгів, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кондратюка Володимира Веніаміновича на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 травня 2023 року та додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2023 року,

В С Т АН О В И В:

13.10.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, на обґрунтування якої зазначив, що 02.10.2019 року відбулись електронні торги з реалізації належної йому на праві власності земельної ділянки площею 0,1210 га., кадастровий номер 0722884800:03:001:2060, яка знаходиться у с. Струмівка Луцького р-ну Волинської обл. (далі земельна ділянка). Переможцем торгів визнано ОСОБА_2 , який придбав дану земельну ділянку за ціною 270100 грн. Вважає, що дані торги, а також оформлені в ході їх проведення протокол торгів та акт про реалізацію предмета іпотеки підлягають визнанню недійсними. Так, на спірних електронних торгах продано лише земельну ділянку попри ту обставину, що на той час на ній вже було зведено бетонний фундамент будинку та бетонну огорожу, які є невід`ємними від такого об`єкта нерухомого майна. Продаж з електронних торгів земельної ділянки без урахування незавершеного будівництва на ній є порушенням приписів чинного законодавства.

Просить суд визнати недійсними: електронні торги, проведені ДП «Сетам» 02.10.2019 року, реєстраційний номер лота 372472, з продажу земельної ділянки, за результатами яких це майно набуте ОСОБА_2 ; протокол проведення електронних торгів № 434845 від 02.10.2019 року з продажу земельної ділянки; акт про реалізацію предмета іпотеки від 15.10.2019 року, складений заступником начальника Другого ВДВС м. Луцька ГТУЮ у Волинській області Бондаруком П. В. про придбання ОСОБА_2 земельної ділянки; свідоцтво, видане 05.02.2020 року приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Москвичем B. C. зареєстроване в реєстрі за р. № 67; договір дарування, укладений 06.08.2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Москвичем B. C. за реєстроване в реєстрі за р. № 733; а також стягнути з відповідачів судові витрати по справі.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 травня 2023 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного підприємства «Сетам», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженого представника Фонду гарантування вкладів про визнання недійсними електронних торгів відмовлено.

Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2023 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Ухвалено додаткове рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного підприємства «Сетам», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженого представника Фонду гарантування вкладів про визнання недійсними електронних торгів.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

В іншій частині вимог відмовлено.

Не погоджуючисьз рішеннямисуду,представник позивача ОСОБА_1 адвокат КондратюкВ.В.подав апеляційнускаргу,в якій вказує, що постановляючи рішення про відмову в позові про визнання електронних торгів недійсними суд виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що державним виконавцем допущено порушення при передачі земельної ділянки для реалізації без об`єкта нерухомого майна, але при цьому позивач у встановлений ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» результати оцінки земельної ділянки в судовому порядку не оскаржував. Такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи та зроблено внаслідок неправильного застосування норми матеріального права. Також, стягнута додатковим рішенням сума витрати на правничу допомогу не відповідає фактичним обставинам, реальним затратам робочого часу адвоката. Просить рішення скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу представник третьої особи ПАТ «КБ «Надра» в особі уповноваженого представника Фонду гарантування вкладів Музичук Л. В. просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В даному судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 заперечив апеляційну скаргу.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином. Колегія суддів відхилила клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кондратюка В. В. про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому процесі з урахуванням того, що попереднє судове засідання, призначене на 25.07.2023 року, було відкладене за клопотанням цього ж представника у зв`язку з зайнятістю в судовому засіданні в господарському суді, а тому таку поведінку представника можна розцінювати як зловживання своїми правами, причому судове засідання було відкладено задовго до призначення іншої справи, у якій бере участь представник.

Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконанні Другого ВДВС у м. Луцьку ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало виконавче провадження № 51333939 з примусового виконання виконавчого листа Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/3750/13-ц від 14.02.2013 року, згідно якого в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Надра» в розмірі 261843,25 грн, яка виникла на підставі кредитного договору № 6МТ/2007/840-МК/72-Т від 27.03.2007 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку площею 0,1210 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Струмівка, що належить ОСОБА_1 з її подальшою реалізацією шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог ЗУ «Про іпотеку» за початковою ціною, що встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

23.11.2016 року державним виконавцем Луцького РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області на підставі постанови про проведення перевірки інформації щодо наявності майна боржника та здійснення його опису та арешту, винесеної заступником начальника Другого ВДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області, здійснено опис та арешт вищевказаної земельної ділянки.

11.04.2017 року для участі у виконавчому провадженні № 51333939 відповідною постановою державного виконавця було залучено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ТзОВ «АТЛАНТ» ЛТД для надання звіту про оцінку арештованої земельної ділянки.

Відповідно до виготовленого ТзОВ «АТЛАНТ» ЛТД Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 25.01.2019 року вартість земельної ділянки площею 0,1210 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Струмівка становила 275063 грн.

02.10.2019 року ДП «Сетам» на забезпечення здійснення виконавчого провадження № 51333939 було проведено електронні торги з реалізації вищезазначеної земельної ділянки. Переможцем даних торгів став ОСОБА_2 , майно реалізовано за 270100 грн.

У своєму позові ОСОБА_1 , як на підставу для визнання недійсними електронних торгів, проведених ДП «Сетам» 02.10.2019 року, реєстраційний номер лота 372472, з продажу земельної ділянки, посилається на ту обставину, що ТзОВ «АТЛАНТ» ЛТД при підготовці Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки не було враховано наявність на ній зведеного бетонного фундаменту будинку та бетонної огорожі, які є невід`ємними від такого об`єкта нерухомого майна.

Вищевказані обставини, на думку позивача, вплинули на визначення суб`єктом оціночної діяльності вартості іпотечного майна, яке в подальшому повинно було реалізованим ДП «Сетам».

Інші позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1 , є похідними від позовної вимоги про визнання прилюдних електронних торгів недійсними.

Відповідно до змісту статей 48, 56, 57, 61 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (ч. 1 ст. 61 Закону).

Порядком визначено, що електронні торги це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до правових висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21.11.2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18), від 23.01.2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14- 428цс18), правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (ст. 650 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу ч. 1 ст. 650, ч. 1 ст. 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч. ч. 1-3 та ч. 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18).

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 18.11.2015 року у справі № 6-1884цс15, від 13.04.2016 року справі № 6-2988цс15 та від 22.02.2017 року у справі № 6-2677цс16, головною умовою, яку повинні встановити суди при вирішенні питання про визнання прилюдних торгів недійсними, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких визнання прилюдних торгів недійсними.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушенням прав проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Правила реалізації арештованого майна визначені Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року за № 2831/5 (далі Порядок), відповідно до якого електронні торги це продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував нього найвищу ціну.

Нерухоме майно передається на реалізацію на електронні торгів за ціною та у порядку, передбаченому ЗУ «Про виконавче провадження», при цьому умови, процедура підготовки та порядок проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а також розрахунків за придбане майно й оформлення результатів торгів визначені Порядком.

Відповідно до п. 1 розділу І Порядку реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону. Якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна. Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна.

Відповідно до п. 2 розділу VII Порядку реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливо визначених цим пунктом та ЗУ «Про іпотеку».

Однак, позивач, як підставою визнання електронних торгів недійсними, визначає неправомірні дії державного виконавця, які полягають у передачі на реалізацію земельної ділянки без об`єкта нерухомого майна, а не порушення правил проведення електронних торгів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19) зазначено, що порушення, допущені державним (приватним) виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.

Згідно зі ст. 3 цього Закону, оцінка майна це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17 (провадження № 12-18гс18) зроблено висновок, що за змістом статей 12, 33 Закону України від 12.07.2001 року № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.

Згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 821/197/18/4440/16, (провадження № 11-1200апп18), від 12.06.2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19), визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Як встановлено судом, представником ОСОБА_1 01.07.2019 року було отримано копію Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виготовленого 25.01.2019 року ТзОВ «АТЛАНТ» ЛТД.

Однак, у встановлений ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» строк, ані позивач, ані його представник результати оцінки майна (визначення його вартості) в судовому порядку не оскаржували.

Доводи апеляційної скарги про те, що в даному випадку проводилася оцінка лише земельної ділянки, а не майна, яке на ній знаходиться, а тому не було підстав для оскарження дій виконавця щодо оцінки майна, не заслуговують на увагу, оскільки є власним тлумаченням чинного законодавства

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зробив висновок, що на момент розгляду даного спору, будь-яких судових рішень, якими б було встановлено порушення порядку та результатів оцінки земельної ділянки площею 0,1210 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Струмівка не існує, а тому заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 щодо існування будь-яких порушень при проведенні 02.10.2019 року ДП «Сетам» електронних торгів з реалізації лота за реєстраційним номером 372472 є необґрунтованими у повному обсязі та з урахуванням того, що вимоги про визнання недійсними протоколу проведення електронних торгів, акту про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтва про право власності та договору дарування є похідними від вимоги про визнання недійсними електронних торгів.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що в даному випадку проводилася оцінка лише земельної ділянки, а не майна, яке на ній знаходиться, а тому не було підстав для оскарження дій виконавця щодо оцінки майна, не заслуговують на увагу, оскільки є власним тлумаченням представником позивача чинного законодавства та не впливають на висновок суду першої інстанції про законність проведення електронних торгів.

Отже, приведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування рішень, ухвалених з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Що стосується ухвалення додаткового рішення про задоволення заяви відповідача ОСОБА_2 про компенсацію витрат за надання професійної правничої допомоги, то суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст.3 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Факт понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем ОСОБА_2 підтверджується доказами, а саме: договором про надання правової допомоги від 01 грудня 2022 року, актом виконаних робіт від 01.05.2023 року, квитанцією від 02.12.2022 року на суму 28000 гривень.

Сторона позивача подала свої заперечення на заяву щодо компенсації витрат на правову допомогу, зазначивши, що вважає обґрунтованим стягнення витрат на суму 2000 грн.

Суд першої інстанції, враховуючи заперечення позивача та його представника, вважав, що витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 10000 гривень відповідають обсягу виконаних робіт та є співмірними з предметом позову та складністю справи. Колегія суддів погоджується з такою думкою суду, оскільки вона відповідає встановленим обставинам та матеріалам справи, а тому не вбачає підстав для скасування додаткового рішення.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кондратюка Володимира Веніаміновича залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 травня 2023 року та додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2023 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05 жовтня 2023 року.

Головуючий

Судді :