Рішення

від 05.10.2023 по справі 620/10915/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2023 року Чернігів Справа № 620/10915/23

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді ЖитнякЛ.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу наступних сум при звільненні, а саме: одноразової грошової допомоги, що виплачується військовослужбовцям, які звільняються зі служби за станом здоров`я; щомісячної премії за особистий внесок в загальні результати служби в розмірі 289% від посадового окладу; грошової компенсації невикористаної основної і додаткової відпустки за 2022 та 2023 роки;

-зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу наступних сум при звільненні, а саме: одноразової грошової допомоги, що виплачується військовослужбовцям, які звільняються зі служби за станом здоров`я; щомісячної премії за особистий внесок в загальні результати служби в розмірі 289% від посадового окладу; грошової компенсації невикористаної основної і додаткової відпустки за 2022 та 2023 роки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що його право на отримання при звільненні зі служби виплат, що входять до складу грошового забезпечення, порушеним.

Суд ухвалою суду від08.08.2023 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановив відповідачам строк для подання відзиву на позов.

Відповідач протягом встановленого судом строку відзив на позов не подав.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

З 08.10.2022 солдат ОСОБА_1 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 . На підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від30.12.2022 №141/РС солдат ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у відставку за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку та відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від12.01.2023 №213 виключений зі списків особового складу частини.

Станом на сьогоднішній день Військова частина НОМЕР_1 розформована відповідно до директиви Міністерства оборони та Головнокомандувача Збройних Сил України від27.12.2022 №Д-321/29/дск. Правонаступником Військової частини НОМЕР_1 після її розформування є Київський міський Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Грошове забезпечення та інші виплати за період служби позивач отримував від Київського міського ТЦК та СП, оскільки військова частина перебувала на фінансовому забезпеченні в Київському міському ТЦК та СП.

Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) 141-РС від30.12.2022 ОСОБА_1 звільнений з військової служби з 12.01.2023 у відставку за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. Вищевказаним наказом командир Військової частини НОМЕР_1 розпорядився виплатити ОСОБА_1 , зокрема, щомісячну премію за особистий внесок в загальні результати служби в розмірі 289% від посадового окладу.

Також зазначено, що основну відпустку за 2023 рік позивач не використав.

Вислуга років станом на 12.01.2023 становить 0 років 10 місяців 18 днів.

Листом від21.05.2023 тимчасово виконуючий обов`язки начальника штабу - заступник командира Військової частини НОМЕР_2 повідомив про те, що Київським міським ТЦК та СП позивачу перераховано грошове забезпечення за січень 2023 року в т.ч. надбавка за особливості проходження служби та премія в сумі 5059,21 грн. Також заступник командира повідомив про те, що грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки та одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби ОСОБА_1 не нараховувалась у зв`язку з відсутністю наказу командира Військової частини НОМЕР_1 на їх виплату.

Позивач вважає, що його право на отримання при звільненні зі служби виплат, що входять до складу грошового забезпечення, порушеним, з огляду на що звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Указом Президента України від24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбаченіЗаконом України «Про правовий режим воєнного стану»заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України від14.03.2022 №133/2022, від18.04.2022 №259/2022, від17.05.2022 №341/2022, від12.08.2022 №573/2022, від07.11.2022 №757/2022, від06.02.2023 №58/2023, від01.05.2023 №254/2023 строк дії режиму воєнного стану продовжувався та триває на даний момент.

За приписами абзацу 3 пункту 242 розділу ХІІ Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Право на компенсацію невикористаної основної і додаткової відпустки військовослужбовця при звільненні передбачене абз.1-3 пункту 14 статті 10-1 Закону України від20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів, їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті.

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Відповідно до ст.4 Закону України від05.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі Закон №504/96) установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (ст.6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Згідно з ст.16-2 Закону №504/96 учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Статтею 5 Закону України від22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон №3551) передбачено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Учасникам бойових дій (ст.5 та ст.6) надаються такі пільги, зокрема, використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік (ст.12 Закону №3551).

Суд зазначає, що посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

З огляду на те, що позивач статусу учасника бойових дій не набув, що має бути підтверджено відповідним посвідченням, підстав для надання йому грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 2022 та 2023 роки відсутні.

Щодо основної відпустки, суд зазначає наступне.

Розділом ХХХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від07.06.2018 №260 унормовано питання виплати грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби.

У рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), накази про звільнення яких підписано минулого року, але які не виключені зі списків військової частини, відпустка за період служби в поточному році не надається і грошове забезпечення за час такої відпустки не виплачується.

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.

Враховуючи, що позивача було звільнено наказом від30.12.2022 №141-РС, права на отримання компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за 2023 рік позивач не набув.

В той же час, у суду наявні підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, оскільки відсутність наказів Військової частини НОМЕР_1 не є підставою для позбавлення позивача, визначеного наказом Міністерства оборони України від07.06.2018 №260 права на її отримання у зв`язку зі звільненням зі служби.

Щодо одноразової грошової допомоги, що виплачується військовослужбовцям, які звільняються зі служби за станом здоров`я, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до пункту 1 розділу XXXI Наказу Міноборони №260, - одноразова грошова допомога військовослужбовцям, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Як вбачається з матеріалів справи, вислуга років позивача станом на 12.01.2023 становить 0 років 10 місяців 18 днів. Тобто, зазгальна вислуга не складає повного року, що унеможливлює її обчислення та свідчить про відсутність підстав для її виплати позивачу.

Щодо виплати щомісячної премії за особистий внесок в загальні результати служби в розмірі 289% від посадового окладу, варто звернути увагу на таке.

Як зазначає позивач та підтверджується відповідним наказом розмір премії за особистий внесок в загальні результати служби встановлений у розмірі 289% від посадового окладу, відтак виплата позивачу в лютому 2023 року грошової суми у розмірі 5059,21 грн. не може включати в себе премію, бо це тільки грошове забезпечення за січень 2023 року та надбавка за особливості проходження служби.

Суд погоджується з твердженням позивача, що виплата позивачу в лютому 2023 року грошової суми у розмірі 5059,21 грн не може включати в себе премію у розмірі 289% від посадового окладу, проте звертає увагу, що як вбачається з виписки з банківського рахунку (а.с.17), позивачу Київським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки 12.01.2023 було виплачено 14518,44 грн, 14.01.2023 - 29550,00 грн, 19.01.2023 42259,68 грн, 07.02.2023 5059,21 грн та 08.02.2023 11438,71 грн.

Наведене дає підстави для висновку, що позивачем зазначене до уваги не взято та зроблено передчасний висновок про невиплату йому премії за особистий внесок в загальні результати служби встановлений у розмірі 289%. Наявні у матеріалах справи документи вказані твердження позивача спростовують.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні основної відпустки за 2022 рік.

Зобов`язати Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні основної відпустки за 2022 рік.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул.Паркова-Сирецька, 19, м.Київ, 04112, код ЄДРПОУ 05395828).

Повний текст рішення суду складено 05.10.2023.

Суддя Л.О. Житняк