Постанова

від 14.09.2023 по справі 372/3463/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2023 року м. Київ

Справа №372/3463/21

Апеляційне провадження №22-ц/824/8492/2023

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Нежури В.А., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Федорчук Я.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-СІТІ» та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності «РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП» на ухвалу Обухівського районного суду Київської області постановлену під головуванням судді Тиханського О.Б., 21 березня 2023 року в м. Обухів, у справі за позовом Громадської організації «ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА КИЇВЩИНИ» в інтересах ОСОБА_2 до Козинської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальності «РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-СІТІ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , треті особи: державний реєстратор Козинської селищної ради Обухівського району Київської області Ткач Тарас Ярославович, державний реєстратор Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області Білич Оксана Славівна, державний реєстратор Литвинівської сільської ради Київської області Дащенко Олег Юрійович про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсними договорів оренди та договорів купівлі-продажу, визнання припиненим права власності та повернення майна, знесення самочинних об`єктів будівництва,

В С Т А Н О В И В

У грудні 2022 року представник ГО «ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА КИЇВЩИНИ» подав до суду першої інстанції клопотання про забезпечення доказів у даній справі шляхом забезпечення доступу експерта до спірних земельних ділянок з метою їх огляду та проведення експертизи.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 21 березня 2023 року клопотання Громадської організації «ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА КИЇВЩИНИ» про забезпечення доказів - задоволено.

Зобов`язано відповідачів у справі, протягом одного місяця з моменту набрання законної сили даної ухвали, надати доступ та не чинити перешкоди для проведення натурного огляду та здійснення топографо-геодезичної зйомки судовим експертам Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України та спеціалістам геодезистам ТОВ «КИЇВГЕОСТАНЦІЯ», а також представникам Громадської організації «ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА КИЇВЩИНИ» до земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 та розташованих на них об`єктів нерухомого майна / об`єктів незавершеного будівництва, а саме:

1)ТОВ «РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП» до земельних ділянок з кадастровими номерами:

3223155400:03:028:0043, площею 1,8539 га;

3223155400:03:028:0045, площею 2,2618 га;

3223155400:03:028:0049, площею 3,8973 га;

3223155400:03:028:0050, площею 3,5135 га;

3223155400:03:028:0052, площею 0,7678 га;

3223155400:03:028:0053, площею 0,2159 га;

3223155400:03:028:0054, площею 0,0948 га;

3223155400:03:028:0056, площею 1,3319 га.

3223155400:03:028:0001, площею 0,1735 га;

3223155400:03:028:0051, площею 2.0128 га;

3223155400:03:028:0057, площею 4.8135 га;

3223155400:03:028:0072, площею 0.0446 га;

3223155400:03:028:0082, площею 0.0883 га;

3223155400:03:028:0121, площею 1.1852 га;

3223155400:03:028:0124, площею 0.0299 га;

3223155400:03:028:0125, площею 0.8873 га;

3223155400:03:028:0126, площею 0.2584 га;

3223155400:03:028:0135, площею 0,1735 га;

3223155400:03:028:0136, площею 0,2084 га;

3223155400:03:028:0137, площею 3,8451 га;

3223155400:03:028:0138, площею 0,0618 га;

3223155400:03:028:0139, площею 0,1362 га;

3223155400:03:028:0140, площею 0,1424 га;

3223155400:03:028:0141, площею 0,1294 га;

3223155400:03:028:0142, площею 0,1663 га;

3223155400:03:028:0143, площею 0,1853 га;

3223155400:03:028:0144, площею 0,1876 га;

3223155400:03:028:0145, площею 0,1767 га;

3223155400:03:028:0146, площею 0,152 га;

3223155400:03:028:0147, площею 0,2187 га;

3223155400:03:028:0148, площею 0,1712 га;

3223155400:03:028:0149, площею 0,2079 га;

3223155400:03:028:0150, площею 0,218 га;

3223155400:03:028:0151, площею 0,1633 га;

3223155400:03:028:0152, площею 0,1747 га;

3223155400:03:028:0153, площею 0,2252 га;

3223155400:03:028:0154, площею 0,2136 га;

3223155400:03:028:0155, площею 0,2379 га;

3223155400:03:028:0156, площею 0,1611 га;

3223155400:03:028:0157, площею 0,2747 га;

3223155400:03:028:0158, площею 0,1538 га;

3223155400:03:028:0159, площею 0,0219 га;

3223155400:03:028:0160, площею 0,1754 га.

2) ТОВ «КОМФОРТ-СІТІ» до земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:028:0058, площею 3,4859 га.

3) ОСОБА_3 до земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:028:0067, площею 0,2291 га.

4) ОСОБА_4 до земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:028:0077, площею 0,2501 га.

5) ОСОБА_5 до земельних ділянок з кадастровими номерами:

3223155400:03:028:0075, площею 0,2432 га;

3223155400:03:028:0059, площею 0,23 га;

3223155400:03:028:0078, площею 0,25 га,

6) ОСОБА_6 до земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:028:0074, площею 0,2198 га.

7) ОСОБА_7 до земельних ділянок з кадастровими номерами:

3223155400:03:028:0060, площею 0,2258 га;

3223155400:03:028:0123, площею 0,0393 га.

8) ОСОБА_8 до земельних ділянок з кадастровими номерами:

3223155400:03:028:0061, площею 0,2376 га;

3223155400:03:028:0062, площею 0,249 га,

9) ОСОБА_9 до земельних ділянок з кадастровими номерами:

3223155400:03:028:0063, площею 0,23 га;

3223155400:03:028:0066, площею 0,233 га,

10) ОСОБА_10 до земельних ділянок з кадастровими номерами:

3223155400:03:028:0064, площею 0,2927 га;

3223155400:03:028:0069, площею 0,2224 га.

11) ОСОБА_11 до земельних ділянок з кадастровими номерами:

3223155400:03:028:0065, площею 0,5211 га;

3223155400:03:028:0071, площею 0,2921 га;

3223155400:03:028:0076, площею 0,25 га,

12) ОСОБА_12 до земельних ділянок з кадастровими номерами:

3223155400:03:028:0068, площею 0,2238 га;

3223155400:03:028:0070, площею 0,2918 га.

13) ОСОБА_13 до земельних ділянок з кадастровими номерами:

3223155400:03:028:0073, площею 0,1987 га;

3223155400:03:028:0129, площею 0,1258 га.

14) ОСОБА_14 до земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:028:0122, площею 0,0981 га.

15) ОСОБА_18 до земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:028:0127, площею 0,1529 га.

16) ОСОБА_1 до земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:028:0128, площею 0,1317 га.

17) ОСОБА_16 до земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:028:0130, площею 0,1225 га.

18) ОСОБА_17 до земельних ділянок з кадастровими номерами:

3223155400:03:028:0131, площею 0,122 га;

3223155400:03:028:0132, площею 0,111 га.

Ухвала суду мотивована тим, що стороною позивача на обґрунтування даного клопотання надано докази щодо наміру проведення земельної експертизи щодо визначення розташування спірних земельних ділянок та будівництва на них.

За результатами виїзду було встановлено, що доступ до земельних ділянок обмежений, а тому здійснити огляд земельних ділянок та приступити до топографо-геодезичної зйомки не можливо, про що було складено відповідний Акт виїзду від 06 грудня 2022 року та зафіксовано вказані обставини на фото.

Тому, з метою забезпечення повноти та об`єктивності розгляду справи, реалізації сторонами їх прав, застосовуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд вважав за необхідне клопотання про забезпечення доказів задовольнити.

Не погодився із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 , його представником подано апеляційну скаргу, в якій він зазначає про порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи. Вказує на те, що забезпечення доказів у визначений в оскаржуваній ухвалі спосіб не передбачено чинним процесуальним законодавством.

З положень ЦПК України слідує, що такий спосіб забезпечення доказів, який був обраний судом у даній справі не відповідає ЦПК України та спрямований не на забезпечення існуючих доказів, а на забезпечення доказів, які не існують та можуть виникнути у майбутньому. А відтак, це порушує встановлений порядок передбачений чинним процесуальним законодавством.

Також представник звертає увагу апеляційного суду на те, що такі дії щодо забезпечення проведення процесуальної дії, можливі лише під час певних процедур, зокрема призначення саме судової експертизи. Процесуальне законодавство таких дій щодо проведення експертизи стороною у справі поза судом не передбачає. Це також чітко прослідковується у законодавчих та підзаконних актах, які регулюють порядок проведення та призначення судових експертиз.

Враховуючи це, вважає, що суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу вийшов за межі принципів диспозитивності та змагальності сторін та забезпечив докази не у спосіб передбачений ст. 116 ЦПК України.

Вказує на те, що неможливість проведення позасудової експертизи з вини позивача не може перекладатися на сторони процесу, а суд не мав достатніх підстав вживати заходи забезпечення доказу на його створення у майбутньому. Вважає, що такий доказ, у разі неможливості проведення експертизи у позасудовому порядку, міг бути забезпечений лише призначенням судової експертизи, але не шляхом зобов'язання сторін у наданні доступу до земельних ділянок.

Представник також зазначає про те, що наведені висновки суду у резолютивній частині не можуть бути виконані, оскільки така ухвала суду є знеособленою та чітко не визначено, яких саме експертів слід допустити до земельних ділянок, усіх експертів експертної установи чи когось конкретно, яким спеціалістам геодезистам ТОВ «КИІВГЕОСТАНЦІЯ» надати доступ до землі, яким представникам ГО «ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА КИЇВЩИНИ».

На підставі викладеного, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні клопотання про забезпечення доказів відмовити.

Також не погодилось із вказаним судовим рішенням ТОВ «КОМФОРТ-СІТІ», представником товариства подано апеляційну скаргу, вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з грубим порушенням норм процесуального права та не ґрунтується на положеннях ЦПК України.

Представник зазначає, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі взагалі не обґрунтовано, що є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. При цьому, за свою правовою природою, подана позивачем заява, по суті, не є заявою про забезпечення доказів, оскільки жодною нормою чинного законодавства України не передбачено такого виду забезпечення доказу, як надання доступу до земельних ділянок та об`єктів нерухомого майна/ об`єктів незавершеного будівництва.

Представник вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали було враховано виключно інтереси позивача, а інтереси інших осіб, зокрема ТОВ «КОМФОРТ-СІТІ», не враховано взагалі, хоча станом на сьогоднішній день саме ТОВ «КОМФОРТ-СІТІ», є добросовісним набувачем належного їй на праві приватної власності земельної ділянки та розташованих на їй об`єктів нерухомого майна, до яких суд надав доступ для проведення натурного огляду та здійснення топографо-геодезичної зйомки судовим експертам, що є прямим порушенням принципу пропорційності у цивільному судочинстві, відповідно до ст. 11 ЦПК України.

На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.

ТОВ «РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП» також не погодилось із вказаним судовим рішенням, представником товариства подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що оскаржувана ухвала не ґрунтується на засадах верховенства права, є незаконною і необгрунтованою, постановлена за умов неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, та на підставі висновків, що суперечать дійсним обставинам справи.

Представник вказує на те, що в порушення вимог закону, в заяві про забезпечення представником позивачем не наведено обставин, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, також не обґрунтована необхідність натурного огляду та здійснення топографо-геодезичної зйомки для проведення земельної експертизи щодо визначення розташування спірних земельних ділянок та будівництва на них, оскільки в матеріалах справи міститься достатньо доказів щодо розташування земельних ділянок, та наявних на них об`єктів в тому числі топографо-геодезична зйомка з висновками експертів подані суду представником ТОВ «Рейнір Бізнес Груп».

Позивач також зазначає, що представниками позивача було подано клопотання про призначення судової експертизи, яку позивач потім просив залишити без розгляду. В подальшому позивач звернувся з клопотання про забезпечення доказів шляхом надання доступу до земельних ділянок відповідачів. Дані дії представника позивача свідчать про зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи, та намагання фактично створити доказ, що не передбачено процесуальним законодавством.

Також вказує, що ухвала суду першої інстанції не містить мотивів, обґрунтування та підстав вважати, що відповідно до ст.116 ЦПК України засіб доказування може бути втрачений або збирання, подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, а також не відповідає ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та порушує ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до цієї Конвенції.

На підставі викладеного, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні клопотання про забезпечення доказів відмовити.

У відзиві на апеляційні скарги представник позивача - адвокат Шпарик Ю.М. вказує на те, що положення ст. 116 ЦПК України не містять вичерпного переліку способів забезпечення судом доказів, а надають можливість суду самостійно визначити спосіб забезпечення доказів, виходячи з матеріалів та конкретних обставин справи.

Також вказує на те, що обмеження відповідачів у доступі до земельних ділянок свідчить про наявність підстав, передбачених ст. 116 ЦПК України, для вжиття судом заходів забезпечення доказів шляхом зобов`язання відповідачів вчинити дії щодо таких доказів , а саме надати доступ до земельних ділянок з метою проведення їх огляду та проведення топографо-геодезичної зйомки.

Представник позивача вважає, що доводи наведені в апеляційних скаргах є безпідставними та не ґрунтуються на нормах процесуального права, у зв`язку з чим просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

В судовому засіданні представник ОСОБА_14 - адвокат Навроцький Д.М. підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_19 з підстав викладених у ній та просив її задовольнити.

Представник ГО «Екологічна безпека Київщини» - адвокат Шпарик Ю.М. заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає ухвалу суду законною і обґрунтованою, просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Від представника ТОВ «РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП» - Лукашенк Є.О. надійшла заява в якій він просив розглядати справу без його участі та задовольнити їх апеляційну скаргу.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду повідомлені належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили, а тому керуючись положеннями ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду вважала за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого.

Судом встановлено, що у вересня 2021 року ГО «ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА КИЇВЩИНИ» звернулась до суду з позовними вимогами щодо незаконності набуття відповідачами права власності на земельні ділянки з підстав їх розташування, зокрема, на землях водного фонду та здійснення на них самочинного будівництва.

У грудні 2022 року представником позивача було подано до суду першої інстанції клопотання про забезпечення доказів шляхом забезпечення доступу експерта до спірних земельних ділянок з метою їх огляду та проведення експертизи.

Клопотання мотивовано тим, що позивач має намір провести земельну експертизу щодо визначення розташування спірних земельних ділянок та будівництва на них. Однак, за результатами виїзду експертів було встановлено, що доступ до земельних ділянок обмежений (територія огороджена парканом) та можливий лише через два пропускні пункти, які були зачинені. За таких обставин, здійснити огляд земельних ділянок та приступити до топографо-геодезичної зйомки не можливо.

Задовольняючи вказане клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що доступ до земельних ділянок відповідачів обмежений, а тому здійснити огляд земельних ділянок та приступити до топографо-геодезичної зйомки не можливо. А тому, з метою забезпечення повноти та об`єктивності розгляду справи, реалізації сторонами їх прав, застосовуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд першої інстанції вважав за необхідне клопотання про забезпечення доказів задовольнити.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Закон зобов`язує позивача подати докази разом із позовом (ч. 2 ст. 83 ЦПК України).

Згідно із ч.ч. 4,5 ст.83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити доказ, який не може бути подано, причини його неподання та докази про вчинення усіх залежних від учасника дій для його отримання, а суд у випадку визнання поважними причин неподання цього доказу, може встановити додатковий строк для його подання.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Аналізуючи наведені положення ЦПК України насамперед необхідно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Тобто, забезпечення доказів це не тільки спосіб здобувати докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18, та у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19.

З наведених обставин справи вбачається, що позивач звертаючись до суду першої інстанції з клопотанням про забезпечення доказів мотивував його тим, що вони мають намір провести земельну експертизу щодо визначення розташування спірних земельних ділянок та будівництва на них, однак доступ до вказаних земельних ділянок обмежений, а тому здійснити їх огляд та приступити до топографо-геодезичної зйомки не можливо.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивач ГО «ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА КИЇВЩИНИ» при подачі позову не додала до позовної заяви такий доказ як висновок експерта, як і не повідомляла суд, що має намір його подати та не просила суд встановити додатковий строк для його подання. Тобто, висновок експерта, якого не існує, на даний час не має статусу доказу у справі.

Фактично, позивач просить суд через механізм забезпечення доказів сприяти їм у отриманні висновку експерта, який не заявлений як доказ у справі у встановлені строки, що є неприпустимим та порушує принцип рівності учасників судового процесу, встановлений ст.129 Конституції України і п.2 ч.1 ст.2 ЦПК України.

Крім того, об'єкти нерухомості (земельні ділянки) є предметом спору у даній справі, а не речовими доказами, як помилково вважає позивач.

Посилання позивача у заяві про забезпечення доказів на те, що у них є складнощі в отриманні такого доказу як експертний висновок, оскільки у них є труднощі в доступі до земель, а тому здійснити їх огляд та приступити до топографо-геодезичної зйомки не можливо, суд вважає необґрунтованими, виходячи з такого.

Як зазначено вище, фактично, дана вимога пов'язана із намаганням позивача самостійно отримати висновок експерта.

Відповідно до положень ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Згідно ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням (ч.1 ст. 107 ЦПК України).

Аналогічні положення містить п.3.9 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮ України №53/5 від 08 жовтня 1998 року (з послідуючими змінами), згідно якого якщо необхідно провести експертизу (дослідження) на місці події або огляд об'єкта за його місцезнаходженням, орган (особа), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив(ла) експерта) (замовив(ла) дослідження), повинен(на) забезпечити прибуття експерта, безперешкодний доступ до об'єкта, а також належні умови для його роботи, а в разі потреби викликати учасників процесу або інших осіб.

Отже, за змістом даних норм у випадку проведення експертизи на замовлення учасника справи саме на нього покладається обов'язок надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи, в чому числі забезпечення доступу до відповідних об'єктів, які є предметом дослідження. Відповідно саме учасник справи, який замовив проведення експертизи самостійно несе всі ризики її невиконання внаслідок ненадання необхідних матеріалів.

Однак, суд першої інстанції вищевказане до уваги не взяв, у зв`язку з чим дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та забезпечення доказів.

Отже, доводи апеляційних скарг знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

А тому з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що, наявні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення доказів.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-СІТІ» - задовольнити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності «РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП» - задовольнити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 21 березня 2023 року - скасувати та постановити нове судове рішення.

Клопотання Громадської організації «ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА КИЇВЩИНИ» про забезпечення доказів - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: В.А. Нежура

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 05 жовтня 2023 року.