Постанова

від 03.10.2023 по справі 398/3120/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

03 жовтня 2023 року м. Кропивницький

справа № 398/3120/22

провадження № 22-ц/4809/969/23

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Гімназія імені Д.І. Чижевського Олександрійської міської ради Кіровоградської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Гімназії імені Д.І. Чижевського Олександрійської міської ради Кіровоградської області на рішення Олександрійського міськрайонного судуКіровоградської областівід 08 травня 2023 року у складі судді Подоляк Я.М.,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Гімназії імені Д.І. Чижевського Олександрійської міської ради Кіровоградської області про дискримінацію та поновлення на роботі.

В обґрунтуваннязаявленого позову ОСОБА_1 посилався нате,що з 10 вересня 1990 року по 15 липня 2022 року працював вчителем фізичної культури у загальноосвітньому навчальному закладі I-III ступенів №2 імені Д.І.Чижевського Олександрійської міської ради Кіровоградської області на умовах безстрокового трудового договору. Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» безстроковий трудовий договір з ним належало припинити до 15 липня 2022 року і одночасно укласти трудовий договірстроком на один рік. Незважаючи на те, що він не висловлював своєї незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору 15.07.2022 року відповідач звільнив його з роботи згідно з пунктом 9 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, відповідно до якого підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами. Однак в наказі від 15.07.2022 року №143-к відсутні будь-які посилання на норму закону, що стала підставою для його звільнення. В оскаржуваному наказі міститься лише інформація про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з досягненням ним пенсійного віку. Із вказаною підставою звільнення він не погоджується. Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років станом на 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не менше 29 років. Отже, відповідно до даної норми він мав право на призначення пенсії після досягнення ним 60 років, тобто з 16 липня 2022 року. Згідно зі ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсіонер це особа, яка отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримають пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених законом. У наказі від 15 липня 2022 року №143-к відсутня дата звільнення, відсутні посилання на чинну норму законодавства, яка передбачає звільнення, відсутня відмітка про його отримання або докази його вручення в інший спосіб, а також на те, що досягнення пенсійного віку не є підставою для звільнення працівника за ініціативою роботодавця.

Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив суд визнати наказ протиправним та поновити його на роботі, стягнути звідповідача на його користь середній заробіток та грошову компенсацію за два дні невикористаної щорічної відпустки у розмірі 1287,10 грн, визнати запис під номером 17 у трудовій книжці НОМЕР_1 недійсним. Також просив поновити строк звернення до суду з указаним позовом, оскільки він з метою досудового врегулювання та відновлення порушеного права 19 липня 2022 та 12 вересня 2022 року звертався на гарячу лінію Державної служби України з питань праці з приводу порушеного його права на працю, однак, відповідей не отримав, після чого звернувся за правовою допомогою та у подальшому до суду.

Рішенням Олександрійського міськрайонного судуКіровоградської областівід 08 травня 2023 року позовну заяву задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до Гімназії імені Д.І. Чижевського Олександрійської міської ради Кіровоградської області про дискримінацію та поновленні на роботі. Визнано незаконним та скасовано наказ директора загальноосвітнього навчального закладу I-III ступенів №2 імені М. Горького Олександрійської міської ради Кіровоградської області «Про звільнення ОСОБА_1 » від 15 липня 2022 року № 143-к. Поновлено ОСОБА_1 на посаді вчителя фізичної культури Гімназії імені Д.І. Чижевського Олександрійської міської ради Кіровоградської області (попередня назва: загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів №2 імені М. Горького Олександрійської міської ради Кіровоградської області) з 16 липня 2022 року. Стягнуто з Гімназії імені Д.І. Чижевського Олександрійської міської ради Кіровоградської на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 16 липня 2022 до 08 травня 2023 року у розмірі 132702 грн 82 коп із утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді вчителя фізичної культури Гімназії імені Д.І. Чижевського Олександрійської міської ради Кіровоградської області звернуто до негайного виконання.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням Гімназія імені Д.І. Чижевського Олександрійської міської ради Кіровоградської області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

ОСОБА_1 направив до апеляційного суду відзив на апеляційнускаргу, в якому просив апеляційну скаргу Гімназії іменіД.І.Чижевського Олександрійськоїміської радиКіровоградської областізалишити без задоволення, а рішення Олександрійського міськрайонного судуКіровоградської областівід 08 травня 2023 року - без змін. Вважав, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив. Про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Колегія суддів постановила ухвалу про слухання справи у відсутності представника відповідача на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом встановленота підтвердженописьмовими доказамипо справі,що ОСОБА_1 працював на умовах безстрокового трудового договору на посаді вчителя фізичної культури у Гімназії імені Д.І. Чижевського Олександрійської міської ради Кіровоградської області з 10 вересня 1990 року до 15 липня 2022 рік (т.1 а.с.5-6).

Рішенням Олександрійської міської ради від 17 травня 2022 року №435 «Про приведення типів та найменувань закладів загальної середньої освіти у відповідність до вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту» змінено тип та повне найменування загальноосвітнього навчального закладу I-III ступенів №2 ім. М. Горького Олександрійської міської ради Кіровоградської області на Гімназія імені Д.І.Чижевського Олександрійської міської ради Кіровоградської області (т.1 а.с.107).

Листом від 10 травня 2022 року №178 директор загальноосвітнього навчального закладу I-III ступенів№2 імені м. Горького Олександрійської міської ради Кіровоградської області повідомив позивача про те, що на виконання вимог підпункту 2 пункту 3розділу Х«Прикінцеві таперехідні положення»Закону України«Про повнузагальну середнюосвіту» з ОСОБА_1 буде припинено безстроковий трудовий договір з 15 липня 2022 року з одночасним укладенням трудового договору терміном на один рік з тижневим навантаженням 9 годин фізичної культури. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору він буде звільнений на підставі п.9 ч.1 ст.36 КЗпП України (т.1 а.с.108).

Наказом від 15 липня 2022 року №143-к позивача було звільнено у зв`язку з досягненням вчителем фізичної культури ОСОБА_1 пенсійного віку на підставі п.9 ч.1 ст.36 КЗпП України (т.1 а.с.7).

Матеріали справи містять акт, складений комісією у складі в.о. директора ОСОБА_2 , спеціаліста з охорони праці закладу ОСОБА_3 , бухгалтера ОСОБА_4 , відповідно до якого 15 липня 2022 року директором школи у присутності зазначених осіб у кабінеті завідувача господарством вчителю фізичної культури ОСОБА_1 було роз`яснено, що він написав неналежну заяву про надання вільних від роботи днів і що така заява не дає права на продовження трудових відносин, тому потрібно написати іншу заяву. ОСОБА_1 відповів, що нічого він писати і підписувати не буде, почав погрожувати директору школи ОСОБА_5 , лякаючи його прокуратурою та тюрмою (т.1 а.с.118).

Як свідчить акт від 15 липня 2022 року, складений комісією у складі в.о. директора Фоміної Л.І., спеціаліста з охорони праці закладу ОСОБА_3 , бухгалтера ОСОБА_4 , секретаря Каверіної О.М., вчителю фізичної культури ОСОБА_1 у їх присутності було зачитано наказ від 15 липня 2022 року №143-к «Про звільнення ОСОБА_1 », який позивач відмовився підписати. Йому повторно було запропоновано підписати наказ і отримати на руки другий екземпляр, розписавшись в оригіналі наказу про отримання другого екземпляру наказу, на що він теж відповів відмовою (т.1 а.с.189). У зв`язку з відмовою позивача отримати копію наказу від 15 липня 2022 року №143-к «Про звільнення ОСОБА_1 » загальноосвітнім навчальним закладом I-III ступенів №2 імені М. Горького Олександрійської міської ради Кіровоградської області вказаний наказ було відправлено поштовою кореспонденцією на ім`я позивача, яке було отримано ОСОБА_1 20 липня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1 а.с.137).

15 липня 2022 року ОСОБА_1 отримав трудову книжку, що підтверджується записом №75 у книзі обліку, руху трудових книжок і вкладишів до них загальноосвітнього навчального закладу I-III ступенів №2 ім. М. Горького (т.1 а.с.123-124).

Судом першої інстанції також встановлено, що 15 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до виконувачки обов`язки директора школи Фоміної Л.І. із заявою про надання відпустки з 18 липня 2022 року по 11 серпня 2022 року, на якій міститься резолюція в.о. директора Фоміної Л.І. про відмову у наданні відпустки, оскільки заява була подана після звільнення з роботи (т.1 а.с.117).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що незгода позивача з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору з 16 липня 2022 року строком на один рік відповідачем не доведена, а вимога останнього поновити його на роботі на посаді вчителя фізичної культури є обґрунтованою, як і вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 132702,12 грн з вирахуванням загальнообов`язкових податків та зборів, що стягуються з нарахованої заробітної плати.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.23Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути: безстроковим, що його укладають на невизначений строк; на визначений строк, установлений за погодженням сторін; таким, що його укладають на час виконання певної роботи; строковий трудовий договір укладають у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, визначених законодавчими актами.

Згідно зіст.22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» на посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/ або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров`я яких дозволяють виконувати професійні обов`язки. Педагогічних працівників закладів освіти приймають на роботу за трудовими договорами відповідно до вимог Закону та законодавства про працю (абзац другийчастини другої статті 22 Закону).

Отже,педагогічних працівниківдержавних ікомунальних закладівзагальної середньоїосвіти,за загальнимправилом,приймають нароботу в спосіб укладення з ними безстрокових трудових договорів, тобто трудових договорів на невизначений строк.

Відповідно до абзацу третього ч.2 ст.22 Закону України «Про повну загальну середню освіту», яка була чинною на момент укладення спірних правовідносин, педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.

Згідно з п.2 ч.3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. До 01 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абзацу третього частини другої статті 22 цього Закону.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 липня 2022 року ОСОБА_1 дійсно виповнилось 60 років (т.1 а.с.4).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсіонер це особа, яка отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримають пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не менше 29 років.

Отже, ОСОБА_1 отримав право на призначення йому пенсії за віком після досягнення ним 60 років, тобто з 16 липня 2022 року. Крім того, на час звільнення з роботи позивачеві пенсія за віком призначена не була і він її не отримував.

Тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, не пересвідчившись в тому, що позивач дійсно є особою пенсійного віку та отримує пенсію за віком, не вчинивши жодної спроби з`ясувати наміри позивача з приводу продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору та не зафіксувавши у будь-який законний спосіб, зокрема складанням акту про відмову позивача працювати на нових умовах, якщо така відмова позивача була, тобто не виконавши вимоги Закону України «Про повну загальну середню освіту» про припинення безстрокового трудового договору з одночасним укладенням з позивачем строкового трудового договору, видав наказ про звільнення ОСОБА_1 , дійшовши висновку, що вчитель фізичної культури ОСОБА_1 досягнув пенсійного віку та не бажає продовжувати трудові відносини, що є грубим порушенням Конституції України та законодавства про працю, які гарантують кожній людині право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці, на захист від безробіття та від незаконного звільнення.

Враховуючи зазначене вище апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді вчителя фізичної культури та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Частиною 1 ст.235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи (ч.2 ст. 235 КЗпП України).

Відповідно до довідки Гімназії імені Д.І.Чижевського від 12 квітня 2023 року №8 ОСОБА_1 у травні 2022 року за 22 робочих дні було нараховано 13836,31 грн, у червні 2022 року за 5 робочих днів було нараховано 3144,62 грн (т.2 а.с.2).

Колегія суддів погоджується з розрахунком суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16 липня 2022 року по день ухвалення рішення, а саме по 08 травня 2023 року включно (211 робочих днів) у розмірі 132702,12 грн (628,92 грн х 211 робочих днів = 132 702,12 грн), оскільки розмір середньоденної заробітної плата позивача за період з травня 2022 року по червень 2022 рік, тобто за два місяці, що передують події звільнення становить 628,92 грн, оскільки вказаний розрахунок виконано судом відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України перегляду в апеляційному порядку не підлягає.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності застосування строків позовної давності у порядку, визначеному положенням статті 267 ЦК України, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дані правовідносини нормами ЦК України не регулюються, а регулюються спеціальним законом, а саме положеннями статті 233 КЗпП України, відповідно до якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

Крім того, зазначені позивачем обставини, на які останній посилався як на підставу поновлення строку позовної давності обґрунтовано визнані судом поважними, враховуючи нетривалий строк пропуску звернення до суду та вжиття в цей час позивачем заходів досудового врегулювання спору шляхом звернення до Управління Держпраці в Кіровоградській області (т.1 а.с.8,182), яке певний час перебувало на розгляді, проте не дало позивачу бажаного результату, після чого, з метою захисту свого порушеного права позивач звернувсядо суду. Доказів того, що у Гімназії імені Д.І. Чижевського Олександрійської міської ради Кіровоградської області створена та функціонує комісія по трудовим спорам, до якої, на думку відповідача, мав би звернутись позивач, матеріали справи не містять.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.1ст.375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставістатті 375 ЦПК Українизалишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст.367,374,375,382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Гімназії імені Д.І. Чижевського Олександрійської міської ради Кіровоградської області залишити без задоволення, а рішення Олександрійського міськрайонного судуКіровоградської областівід 08травня 2023року- без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05 жовтня 2023 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді О.Л. Карпенко

С.І. Мурашко