Постанова

від 05.10.2023 по справі 910/11214/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2023 р. Справа№ 910/11214/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Владимиренко С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу

Фізичної особи-підприємця Войцехівського Максима Едуардовича

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 (повний текст складено 20.02.2023)

у справі № 910/11214/22 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Приватного підприємства "Кристал ХХІ"

до Фізичної особи-підприємця Войцехівського Максима Едуардовича

про стягнення 144 477,73 грн,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У жовтні 2022 року Приватне підприємство «Кристал ХХІ» (далі - ПП «Кристал ХХІ») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заяаою, у якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Войцехівського Максима Едуардовича (далі - ФОП Войцехівський М.Е.) 144 477,73 грн заборгованості, а саме: 90 874,69 грн основного боргу, 18 333,09 грн пені, 4 500,00 грн штрафу за неповернення документів, 2 237,31 грн інфляційних втрат, 1 270,24 грн 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог ПП «Кристал ХХІ» посилається на неналежне виконання ФОП Войцехівським М.Е. зобов`язання за договором суборенди нежилих приміщень № КВ308 від 01.11.2021 в частині сплати суборендних платежів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ФОП Войцехівського М.Е. на користь ПП «Кристал ХХІ» 90 874,69 грн основного боргу, 18 333,09 грн пені, 4 500,00 грн штрафу за неповернення документів, 2 237,31 грн інфляційних втрат, 1 270,24 грн 3% річних, 2 481,00 грн судового збору.

Суд встановив наявність у відповідача заборгованості, яка останнім не оспорюється.

Оцінивши доводи відповідача про неможливість користуватися орендованим приміщенням у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, спричинених військовою агресією російської федерації, у зв`язку з чим, посилаючись на ст. 617 ЦК України відповідач вважає, що він звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, оскільки воно сталося внаслідок непереборної сили, суд дійшов висновку, що такі посилання є необґрунтованими.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 18 333,09 грн пені, 27 262,40 грн 30% штрафу, 4500 грн штрафу за неповернення документів, суд задовольнив вказані вимоги, оскільки їх розрахунки є вірними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2023, ФОП Войцехівський М.Е. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Скаржник вважає, що господарський суд першої інстанції не з`ясував усіх обставин, які мають значення для справи та не надав їм належної оцінки. Зокрема, скаржник вважає, що довів належними доказами факт настання для нього форс-мажорних обставин щодо користування нежитловими приміщеннями за договором суборенди №КВ308 від 01.11.2021.

Посилаючись на порушення судом норм процесуального права, апелянт зазначає, що суд долучив до матеріалів справи додатки, прийняв докази, які не можуть бути прийняті судом до уваги та заяви, що не відповідають нормам ГПК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11214/22 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Войцехівського М.Е. на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 до надходження матеріалів справи №910/11214/22.

10.04.2023 матеріали справи №910/11214/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Войцехівського М.Е. на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 у справі №910/11214/22. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Позиції учасників справи.

ПП «Кристал ХХІ» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу ФОП Войцехівського М.Е. залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2023 у цій справі - без змін як законне та обґрунтоване.

Позивач зазначає, що ФОП Войцехівський М.Е. не направляв на його адресу копію Сертифікату ТПП від 26.10.2022 №319 про настання форс-мажорних обставин. ПП «Кристал ХХІ» вважає, що відповідач порушив п. 10.6 договору та не дотримався строку повідомлення про настання обставин непереборної сили та не надав доказів у період договірних відносин.

Позивач зазначає, що наявність форс-мажорних обставин не може бути підставою для невиконання зобов`язання за договором суборенди. Доводи скаржника про наявність форс-мажорних обставин позивач вважає необґрунтованими.

ПП «Кристал ХХІ» вважає помилковими доводи апеляційної скарги про порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права та пропуск позивачем строків на подання відповіді на відзив.

У поданому відзиві ПП «Кристал ХХІ» наводить орієнтовний розрахунок витрат на оплату правничої (правової) допомоги у розмірі 10 400,00 грн та просить стягнути з ФОП Войцехівського М.Е. 10 400,00 грн витрат на правничу допомогу.

ПП «Кристал ХХІ» звернулось до апеляційного господарського суду із заявою про розподіл судових витрат на правничу допомогу, у якій просить вирішити питання про включення в судові витрати витрат на правничу допомогу у розмірі 16 900,00 грн.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

01.11.2021 ПП «Кристал ХХІ» (орендар) та ФОП Войцехівський М.Е. (суборендар) уклали договір №КВ308 суборенди нежилих приміщень, за умовами п. 1.1 якого орендар зобов`язується передати суборендареві, а суборендар зобов`язується прийняти в тимчасове платне користування нежиле приміщення розташоване за адресою: м. Київ, пр-т Григоренка, 5-А, загальною площею 109 кв. м. Строк дії договору - до 31.12.2022. Щомісячний суборенд ний платіж 27 250,00 грн без ПДВ. Вартість суборенди за 1 кв. м - 250,00 грн без ПДВ. Приміщення надається суборендарю для здійснення господарської діяльності.

Строк суборенди приміщення починається з дати підписання акта приймання-передачі відповідно до п. 2.1 договору та спливає в останній день строку суборенди, зазначеного у п. 1.1 договору.

Згідно з п. п. 6.3 договору суборендою платою є щомісячний платіж, який суборендар зобов`язаний сплачувати орендарю до 20 числа кожного поточного календарного місяця, що передує місяцю, за який здійснюється платіж та користування приміщенням. Плата за неповний (перший та / або останній) місяць суборенди нараховується і сплачується пропорційно до кількості днів, протягом яких суборендар фактично користувався приміщенням. Плата за користування об`єктом оренди нараховується починаючи з дня підписання сторонами акта приймання-передачі приміщення. Датою підписання акта приймання-передачі вважається дата зазначена в акті приймання-передачі приміщення, якщо інша дата не передбачена іншим договором.

Крім суборендної плати, зазначеної в п. 6.3 договору, суборендар оплачує орендарю інші послуги з суборенди - компенсує витрати на оплату комунальних послуг та енергоносіїв (теплова та електрична енергія, природний газ, послуги з водопостачання, водовідведення, вивезення сміття, охорони, інше, в разі наявності), земельного податку, податку на нерухоме майно та інші витрати, що несе орендар у зв`язку з діяльністю суборендаря пропорційно площі суборендованого приміщення.

Суборендар оплачує інші послуги (в разі наявності) пов`язані з суборендою на підставі рахунків, виставлених орендарем, протягом 3 банківських днів від дати одержання рахунку. У разі відсутності у суборендаря рахунку на оплату інших послуг з суборенди він зобов`язаний оплатити їх не пізніше 5 числа поточного місяця - здійснити авансовий платіж, за поточний місяць в період якого користується приміщенням (п. 6.4 договору).

Відповідно до п. 6.7 договору протягом всього строку дії цього договору суборендар сплачує орендарю щомісячну орендну плату у розмірі, зазначеному в п. 1.1 договору.

Суборендар не звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату ним суборендного та гарантійного платежу у зв`язку з відсутністю у суборендаря виставленого орендарем рахунку, оскільки сторонами даного договору приймається до уваги те, що суборендар самостійно в змозі здійснити поточний розрахунок гарантійного платежу та суборендної плати (п. 6.11 договору)

Суборендар зобов`язаний сплачувати суборендну плату в порядку, у розмірах та у терміни, що визначені цим договором (п. 6.13 договору).

Суборендна плата нараховується з дати підписання сторонами акта приймання-передачі приміщення та до дня (дати) включно підписання сторонами акта приймання-передачі (повернення) приміщення (п. 6.15 договору).

Згідно з п. п. 8.2, 8.3, 8.6 договору у випадку прострочення суборендарем орендної плати або інших платежів передбачених цим договором, суборендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у періоді за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення та за весь період прострочення. За умови прострочення суборендарем будь-якого платежу визначеного цим договором, в тому числі гарантійного платежу, суборендар окрім встановленої пені додатково сплачує штраф у розмірі 30% від суми несплаченого платежу. У випадку ненадання або несвоєчасного надання суборендарем орендареві акту звірки взаєморозрахунків чи будь-якого іншого акту чи документу визначеного цим договором, суборендар сплачує орендареві штраф у розмірі 500 грн за кожний документ.

Відповідно до п. 10.1 договору сторони звільняються від відповідальності за повне чи часткове невиконання умов цього договору та за порушення його виконання, якщо таке виконання сталось внаслідок дії обставин непереборної сили.

За умовами п. 10.5 договору сторони також погоджуються, що не є обставинами непереборної сили, обставини, які хоч і віднесені законом до таких, але заважають сторонам цього договору виконувати його умови.

При настанні обставин непереборної сили сторони зобов`язуються письмово проінформувати одна одну про їх настання. Таке повідомлення повинно бути надіслано потерпілою від обставин непереборної сили стороною іншій стороні цього договору не пізніше ніж у десятиденний строк з моменту настання таких обставин. На час дії обставин непереборної сили і ліквідації їх наслідків продовжується строк виконання зобов`язань за цим договором (п. 10.6 договору).

Настання факту обставин непереборної сили повинно бути підтверджено стороною, яка на них посилається, шляхом надання іншій стороні цього договору відповідної довідки ТПП України або довідки іншого державного органу, на який урядом України покладено обов`язок щодо ліквідації таких обставин (п. 10.7 договору).

01.11.2021 за актом приймання-передачі нежилих приміщень №1 ПП «Кристал ХХІ» передало, а ФОП Войцехівський М.Е. отримав в суборенду нежиле приміщення загальною площею 109 кв. м, що розташоване за адресою: м. Київ, пр. Григоренка, 5А.

ПП «Кристал ХХІ» направляв ФОП Войцехівському М.Е. через сервіс «Вчасно» для підписання акти наданих послуг: від 31.02.2022 на суму 2 212,61 грн; від 31.03.2022 на суму 27 250,00 грн; від 30.04.2022 на суму 27 250,00 грн; від 31.05.2022 на суму 27 250,00 грн; від 31.05.2022 на суму 789,25 грн; від 30.06.2022 на суму 27 250,00 грн; від 30.06.2022 на суму 15,48 грн; від 11.07.2022 на суму 9 669,35 грн; від 11.07.2022 на суму 11,61 грн, які підписаними ФОП Войцехівський М.Е. не повернув.

Позивач стверджує, що вказані акти направляв ФОП Войцехівському М.Е. іншими засобами (не зазначає, якими саме), однак доказів такого направлення не надав.

11.07.2022 ФОП Войцехівський М.Е. через сервіс «Вчасно» та на електронну пошту надіслав ПП «Кристал ХХІ» лист, у якому повідомив про розірвання договору з 11.07.2022 у зв`язку з неможливістю його виконання на підставі ст. 607 ЦК України, ст. 205 ГК України та листа ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, а саме небезпечне проведення діяльності в м. Києві (з 24.02.2022 про теперішній час), яке зумовлено постійною небезпекою ракетного обстрілу і неодноразовими випадками прильоту ракет по житловим і нежитловим будинкам в м. Києві. Посилаючись на відсутність можливості безпечно вести свою діяльність з 24.02.2022 по теперішній час, про що повідомляв на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1, ФОП Войцехівський М.Е. повідомив, що змушений закрити проєкт і звільнити приміщення. Тому сплатити борг 81 750,00 грн, який був нарахований за цей період, не має можливості. ФОП Войцехівський М.Е. просив анулювати заборгованість на підставі п. 10 договору «Обставини непереборної сили».

11.07.2022 сторони підписали акт приймання-передачі приміщення (повернення), в якому погодили, що датою припинення договору є 11.07.2022.

Звертаючись з позовом у цій справі, ПП «Кристал ХХІ» просить стягнути з ФОП Войцехівського М.Е. 90 058,35 грн заборгованості за суборендну плату за період з 01.04.2022 по 11.07.2022 та 816,34 грн заборгованості за комунальні витрати за період з 01.05.2022 по 11.07.2022, а також нараховані на цю заборгованість 18 333,09 грн пені, 2 237,31 грн інфляційних втрат, 1 270,24 грн 3% річних, а також 4 500,00 грн штрафу за неповернення документів.

30.11.2022 ФОП Войцехівський М.Е. у відзиві на позовну заяву проти задоволення вимог ПП «Кристал ХХІ» заперечував. Відповідач послався на повідомлення ним 24.02.2022 електронним листом позивача про настання форс-мажорних обставин та звернувся до ТПП з метою підтвердження настання таких обставин. ТПП засвідчила настання форс-мажорних обставин Сертифікатом №3100-22-1239, виданим 26.10.2022. ФОП Войцехівський М.Е. зазначає, що з огляду на дату видачі Сертифікату, він не міг надати його ПП «Кристал ХХІ» раніше.

У поданому відзиві ФОП Войцехівський М.Е. також заперечував проти покладення на нього понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

До відзиву на позовну заяву ФОП Войцехівський М.Е. долучив в т.ч. направлений ним 24.02.2022 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 лист з проханням зробити орендні канікули у зв`язку з загостренням воєнного положення і обстрілом Києва (неспроможністю вести діяльність) до поліпшення ситуації.

Також ФОП Войцехівський М.Е. надав Сертифікат №3100-22-1239 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 26.10.2022 №319/05-4 на №001 від 28.07.2022, яким ТПП засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України ФОП Войцехівському М.Е. щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: користування нежилим приміщенням для господарської діяльності у термін з 24.02.2022 за договором суборенди нежилих приміщень №КВ308 від 01.11.2021, укладеним з ПП «Кристал ХХІ», які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 24.02.2022; дата закінчення: 11.07.2022.

У відповіді на відзив ПП «Кристал ХХІ» проти доводів відзиву на позовну заяву заперечило, просило позовні вимоги задовольнити.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. ст. 525, 526 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ч. 3 ст. 774 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

За змістом ч. 5 ст. 762 ЦК України за за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За визначенням ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГК України).

Частини 1 та ч. 3 ст. 549 ЦК України визначають, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд встановив, що заборгованість ФОП Войцехівського М.Е. перед ПП «Кристал ХХІ» за договором становить 90 874,69 грн, відповідає умовам договору та підтверджена належними доказами.

Станом на дату прийняття судом оскаржуваного рішення ФОП Войцехівський М.Е. заборгованість за договором суборенди у розмірі 90 874,69 грн за період з 01.04.2022 по 11.07.2022 не спростував, доказів сплати заборгованості не надав. Також відповідач не надав доказів відшкодування ним комунальних витрат за період з 01.05.2022 по 11.07.2022.

Колегія суддів відзначає, що за умовам п. п. 10.1-10.7 (розділ 10 договору «Обставини непереборної сили»), сторони (в т.ч. ФОП Войцеховський М.Е.) звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання умов цього договору та за порушення його виконання, якщо таке невиконання сталось внаслідок дії обставин непереборної сили.

Тобто, вказаними умовами договору передбачено можливість звільнення особи від відповідальності (тобто застосування штрафних санкцій) за порушення договору, але не від виконання сторонами (в т.ч. Войцехівським М.Е.) зобов`язань за цим договором, серед яких є, зокрема, сплата суборендних платежів.

За таких обставин, вимоги ПП «Кристал ХХІ» до ФОП Войцехівського М.Е. про стягнення заборгованості по суборендній платі є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю у заявленому до стягнення розмірі.

Умовами п. п. 8.2, 8.3 договору у випадку прострочення суборендарем орендної плати або інших платежів передбачених цим договором, суборендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у періоді за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення та за весь період прострочення. За умови прострочення суборендарем будь-якого платежу визначеного цим договором, в т.ч. гарантійного платежу, суборендар окрім встановленої пені додатково сплачує штраф у розмірі 30% від суми несплаченого платежу.

Оскільки ФОП Войцехівський М.Е. порушив зобов`язання зі сплати суборендної плати та комунальних платежів, вимоги ПП «Кристал ХХІ» про стягнення з нього пені та штрафу на підставі п. п. 8.2, 8.3 договору є обґрунтованими.

Перевіривши наданий позивачем та здійснений місцевим господарським судом розрахунок пені та штрафу, апеляційний господарський суд вважає ці розрахунки арифметично вірними, до стягнення з ФОП Войцехівського М.Е. на користь ПП «Кристал ХХІ» підлягає 18 333,09 грн пені та 27 262,40 грн 30% штрафу.

Також, за умовами п. 8.6 договору у випадку ненадання або несвоєчасного надання суборендарем орендареві акту звірки взаєморозрахунків чи будь-якого іншого акту чи документу визначеного цим договором, суборендар сплачує орендареві штраф у розмірі 500 грн за кожний документ.

Оскільки ФОП Войцехівський М.Е. направлені йому ПП «Кристал ХХІ» через сервіс «Вчасно» для підписання акти наданих послуг: від 31.0.50.2022 на суму 2 212,61 грн; від 31.03.2022 на суму 27 250,00 грн; від 30.04.2022 на суму 27 250,00 грн; від 31.05.2022 на суму 27 250,00 грн; від 31.05.2022 на суму 789,25 грн; від 30.06.2022 на суму 27 250,00 грн; від 30.06.2022 на суму 15,48 грн; від 11.07.2022 на суму 9 669,35 грн; від 11.07.2022 на суму 11,61 грн, які підписаними ФОП Войцехівський М.Е. не підписав та повернув, вимоги про стягнення штрафу за неповернення документів є обґрунтованими.

Перевіривши наданий позивачем та здійснений судом розрахунок цих вимог, колегія суддів погоджується з висновком про те, що до стягнення з ФОП Войцехівського М.Е. на користь ПП «Кристал ХХІ» підлягає 4500 грн штрафу.

Щодо доводів ФОП Войцехівського М.Е. про настання для нього форс-мажорних обставин колегія суддів зазначає таке.

24.02.2022 ФОП Войцехівський М.Е. звернувся до ПП «Кристал ХХІ» з листом, у якому просив зробити орендні канікули (заморозити) у зв`язку з загостренням воєнного положення і обстрілом Києва (неспроможністю вести діяльність) до поліпшення ситуації.

Зміст направленого ФОП Войцехівським М.Е. листа свідчить про відсутність у ньому повідомлення про настання для ФОП Войцехівського М.Е. форс-мажорних обставин, а також про відсутність повідомлення про неможливість використання орендованого приміщення. Метою направлення цього листа було отримання від ПП «Кристал ХХІ» орендних канікул без уточнення того, як саме мають виглядати такі канікули (сплата суборендних платежів, зупинення відносин за договором на певний період тощо)

Тобто ФОП Войцехівський М.Е. не повідомляв ПП «Кристал ХХІ» про настання для нього форс-мажорних обставин, в т.ч. щодо можливості використання орендованого майна.

Наданий ФОП Войцехівським М.Е. сертифікат №3100-22-1239 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) свідчить, про настання для ФОП Войцехівського М.Е. обставин непереборної сили щодо обов`язку (зобов`язання) користування нежилим приміщенням для господарської діяльності; термін дії обставин: 24.02.2022 - 11.07.2022.

Однак договір суборенди не містить умов, які звільняли би суборендаря від сплати суборендних та інших платежів у тому разі, якщо останній не користується приміщенням для здійснення господарської діяльності. Те, що приміщення не використовується суборендарем з такою метою, не є беззаперечним свідченням того, що майно не могло бути використане відповідачем з іншою метою.

Крім того, у вказаному сертифікаті не вказано про настання форс-мажорних обставин щодо інших зобов`язань за договором, в т.ч. фінансових.

Посилання ФОП Войцехівського М.Е. на ст. 617 ЦК України колегія суддів оцінює критично.

Згідно з ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16 наведено висновок, відповідно до якого норма ч. 6 ст. 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у ч. 6 ст. 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Апеляційний господарський суд вважає, що ФОП Войцехівський М.Е. не довів у встановленому порядку наявність підстав для звільнення його від плати за договором в порядку ч. 6 ст. 762 ЦК України, оскільки не довів об`єктивної неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які він не відповідає. Колегія суддів вважає, що на сертифікат ТПП України, ні наказ №32 від 24.02.2022 «Про припинення діяльності», яким зупинено проведення курсів, майстер-класів та будь-якої діяльності, не є беззаперечним свідченням повної неможливості користування ФОП Войцехівським М.Е. орендованим майном, з урахуванням наявності у нього доступу до найманого майна.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення вимог ПП «Кристал ХХІ» до ФОП Войцехівського М.Е. повністю.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Войцехівського Максима Едуардовича на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 у справі № 910/11214/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 у справі № 910/11214/22 залишити без змін.

Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

Справу №910/11214/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.В. Владимиренко