Постанова

від 03.10.2023 по справі 906/1159/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року Справа № 906/1159/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Гудак А.В.

суддя Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Стафійчук К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України" на рішення Господарського суду Житомирської області від 27.07.23р. у справі №906/1159/22 (суддя Вельмакіна Т.М., повний текст рішення складено 07.08.2023)

за позовом ОСОБА_1

до Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України"

про визнання недійсним рішення

за участю представників:

позивача - Гончаренко Л.В., Лугіна С.А.,

відповідача - Патинського Б.С.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.07.2023 позов задоволено. Визнано недійсним рішення правління Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України", яке оформлене протоколом №12 від 02.10.2020.

Стягнуто з Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України на користь ОСОБА_1 200,00 грн судового збору. Стягнуто з Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України" в дохід державного бюджету України 2281,00 грн судового збору.

В обґрунтування рішення судом першої інстанції зазначено, зокрема, що порушення порядку скликання засідання правління 02.10.2020, на якому було вирішено виключити ОСОБА_1 із Кінологічної спідки України, а також відсутність доказів повідомлення її про таке засідання, підтверджує факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача як члена Житомирського обласного осередку «Полісся» Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України».

При цьому судом враховано, що участь позивача на засіданні правління не обмежується виключно голосуванням, так як голосуванню передує обговорення усіма присутніми учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій та виступи учасників, що, за певних обставин, може істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце внаслідок незаконного позбавлення позивача можливості взяти участь на засіданні правління.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, зокрема, що питання виключення ОСОБА_1 із членів громадської організації не може бути предметом розгляду в судовому порядку судами будь-якої юрисдикції, оскільки статутними документами Житомирського обласного осередку «Полісся» (п.5.8. та п. 5.9. Статуту) передбачений порядок оскарження внутрішніх спорів між громадською організацією і її членами. Питання членства у громадській організації є реалізацією громадською організацією своїх повноважень згідно законодавства у внутрішній статутній діяльності.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на судову практику Верховного Суду у справах №757/11542/17-ц та №127/21764/17.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Колегією суддів встановлено, що згідно з пунктом 1.1 статуту Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України", погодженого зі змінами Президією Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України" 28.10.2016, зареєстрованого рішенням державного реєстратора Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 25.11.2016 (далі Статут, т.1, а.с. 18-19), Житомирський обласний осередок "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України" є структурним відокремленим підрозділом зі статусом юридичної особи неприбуткової Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України", який веде облік членів КСУ, які об`єдналися на основі спільності інтересів громадян України - власників чистопородних собак для спільної реалізації мети та завдань, передбачених статутом Кінологічної спілки України та цим статутом.

Рішенням правління Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України", яке оформлене протоколом №12 від 02.10.2020, вирішено виключити ОСОБА_1 з членів Кінологічної спілки України (т.1, а.с. 7).

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги про те, що даний спір, предметом якого є визнання недійсним рішення правління Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України", яке оформлене протоколом №12 від 02.10.2020., згідно статуту громадської організації є внутрішнім спором між організацією та її членом, а тому такий спір не підлягає вирішенню судом, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Воно передбачене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), яка ратифікована Україною.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Тому судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань визначає Закону України «Про громадські об`єднання».

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи, а Громадська спілка - це громадське об`єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

За нормами статті 3 Закону України «Про громадські об`єднання» громадські об`єднання утворюються і діють на принципах, зокрема, добровільності, самоврядності, рівності перед законом.

Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об`єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об`єднання або припиненні членства (участі) в ньому, а самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, у діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом.

Самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом.

Відсутність майнового інтересу передбачає, що члени (учасники) громадського об`єднання не мають права на частку майна громадського об`єднання та не відповідають за його зобов`язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об`єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об`єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Втручання держави у діяльністю найвищого органу управління громадської спілки шляхом здійснення судового контролю за прийнятими рішеннями - суперечить принципу самоврядності громадських організацій, закріпленому у статті 3 Закону України «Про громадські об`єднання».

Аналогічні за змістом правові висновки висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 826/4734/16 та Верховним Судом у постановах від 20 листопада 2019 року у справі № 757/11542/17-ц, від 08 квітня 2021 року у справі № 757/11487/17-ц.

У статті 21 Закону України «Про громадські об`єднання» перелічені права громадського об`єднання. Також окремо зазначені права громадського об`єднання зі статусом юридичної особи, зокрема: право бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства; здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об`єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об`єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об`єднанням включаються до ЄДР.

Спори за участю громадського об`єднання зі статусом юридичної особи як учасника цивільних правовідносин підлягають розгляду у судах відповідно до вимог як ЦПК України, так і Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) залежно від змісту позовних вимог та сторін такого спору.

З урахуванням вимог цього Закону можна зробити висновок, що юрисдикція суду не поширюється на правовідносини, зокрема, щодо порядку та підстав набуття та припинення членства у громадській організації (громадському об`єднанні).

Внутрішньостатутною діяльністю громадського об`єднання (громадської організації) є питання її створення, визначення напряму діяльності, реалізація прав її членів на участь у такій діяльності у правовідносинах, що не є за своїм змістом цивільно-правовими та не впливають на повноваження громадської організації як учасника цивільних чи трудових правовідносин, які урегульовані нормами цивільного, господарського чи трудового права та стосуються цивільних прав та інтересів третіх осіб.

Тому набуття та втрата членства у громадській організації є реалізацією громадською організацією своїх повноважень у внутрішній статутній діяльності, тоді як звільнення з роботи керівника громадської організації чи найманих працівників є реалізацією повноважень громадської організації як учасника цивільних чи трудових правовідносин, на які поширюється юрисдикція суду.

Аналогічні за змістом правові висновки висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 року у справі №127/21764/17.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до п.1.6 статуту Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України" (надалі Статут) осередок створений і діє на основі принципів добросовісності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу членів КСУ, які перебувають на обліку в осередку, прозорості відкритості та публічності.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.4 Статуту органами управління осередку є: конференція делегатів КСУ, правління осередку, голова правління. Для осередку центральні органи КСУ є керівними органами вищого рівня.

Центральними керівними органами КСУ є З`їзд КСУ, Президентська рада КСУ, Президія КСУ, Президент КСУ (п. 4.1.1 статуту Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України»).

Також Статутом визначено, що член КСУ може бути виключений із членів КСУ у примусовому порядку за наявності підстав зазначених в пункті 5.7 Статуту.

За змістом пункту 5.9. Статуту рішення про примусове виключенні із членів КСУ може бути оскаржене до Президії КСУ після попереднього розгляду Конфліктно-правовою комісією.

При цьому, пунктом 5.15 статуту Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України» визначено, що член КСУ має право у письмовій формі оскаржити рішення, дії або бездіяльність будь-якого органу чи посадової особи КСУ, статутних органів місцевого осередку КСУ.

Тобто пунктом 5.9. статуту Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України" визначено право члена КСУ на оскарження рішення про примусове його виключення із членів КСУ до Президії КСУ після попереднього розгляду Конфліктно-правовою комісією та такі положення статуту місцевого осередку КСУ не суперечать положення п. 5.15 статуту Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України» щодо можливості оскарження рішень будь-якого статутного органу місцевого осередку КСУ.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що спір щодо примусового виключення члена КСУ стосується питань внутрішньостатутної діяльності громадської організації, статутом якої визначено можливість оскарження такого рішення до органів КСУ.

Враховуючи наведене, а також приписи ст. 3 Закону України «Про громадські об`єднання», колегія суддів дійшла висновку про те, що компетенція державних судів не поширюється на цей спір.

Однак, наведене не було враховано судом першої інстанції, що стало підставою для помилкового розгляду судом даного спору.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Наведена норма процесуального права підлягає застосуванню, якщо позов подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб`єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених, зокрема, ст. 231 цього Кодексу.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що компетенція державних судів не поширюється на даний спір та, як наслідок, помилково розглянуто позовну заяву ОСОБА_1 у цій справі, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що згідно статуту громадської організації даний спір є внутрішнім спором між організацією та її членом, а тому такий спір не підлягає вирішенню судом, однак апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з підстав викладення в її прохальній частині висновків про необхідність прийняття судом апеляційної інстанції рішення про відмову в позові. Натомість у даному випадку підлягає застосуванню ч.1 ст. 231 ГПК України, яка передбачає закриття провадження у даній справі.

Керуючись п.1 ч.1ст.231, п.4 ч.1 ст.275, ст. 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України" на рішення Господарського суду Житомирської області від 27.07.2023 у справі № 906/1159/22 - задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 27.07.23р. у справі №906/1159/22 - скасувати.

3. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України" про визнання недійсним рішення правління Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України", яке оформлене протоколом №12 від 02.10.2020 - закрити.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "06" жовтня 2023 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.