Ухвала

від 05.02.2024 по справі 906/1159/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 906/1159/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023

(головуючий - Мельник О.В., судді Гудак А.В., Олексюк Г.Є.)

у справі №906/1159/22

за позовом ОСОБА_1

до Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України"

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

23.12.2023 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі №906/1159/22 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2024 витребувано з Господарського суду Житомирської області та Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №906/1159/22 за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України" про визнання недійсним рішення, відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження, повернення без розгляду касаційної скарги або залишення касаційної скарги без руху за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі №906/1159/22 до надходження матеріалів справи до Верховного Суду.

31.01.2024 матеріали справи №906/1159/22 надійшли до Верховного Суду.

Враховуючи надходження матеріалів справи №906/1159/22, Суд вважає за можливе поновити розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження, повернення без розгляду касаційної скарги або залишення касаційної скарги без руху за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023.

Перевіривши матеріали справи №906/1159/22 та матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У 2022 році ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсним рішення правління Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України", яке оформлене протоколом №12 від 02.10.2020.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.07.2023 у справі №906/1159/22 позов задоволено. Визнано недійсним рішення правління Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України", яке оформлене протоколом №12 від 02.10.2020. Стягнуто з Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України" на користь ОСОБА_1 200,00 грн судового збору. Стягнуто з Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України" в дохід державного бюджету України 2281,00 грн судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі №906/1159/22 рішення Господарського суду Житомирської області від 27.07.2023 скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України" про визнання недійсним рішення правління Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України", яке оформлене протоколом №12 від 02.10.2020 закрито.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що скаржник просить постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі №906/1159/22 скасувати повністю, а рішення Господарського суду Житомирської області від 27.07.2023 залишити в силі.

Таким чином за подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення у справі №906/1159/22 скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 4962,00 грн (2481,00 грн * 200%).

Однак до касаційної скарги скаржника не додано доказів сплати судового збору, натомість заявлено клопотання, у якому скаржник просить звільнити її від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі №906/1159/22. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є непрацюючою пенсіонеркою, джерелом доходу якої є лише пенсія, на підтвердження чого надає довідки про доходи за 2020 рік, 2021 рік 2022 рік, видані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області. Вказує, що розмір судового збору за подання касаційної скарги перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік. Окрім того, зазначає, що вона зверталась до Житомирського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги, що знову ж таки доводить той факт, що скаржник перебуває у скрутному матеріальному становищі та не має власних коштів для оплати послуг адвоката.

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору з наступних підстав.

Відповідно до статті 129 Конституції України, забезпечення права на касаційний перегляд справи у визначених законом випадках є однією із засад судочинства, яка застосовується виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Аналізуючи право особи на розгляд її скарги в касаційному суді, слід застосовувати положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є держава Україна, з урахуванням практики ЄСПЛ, зокрема, у Рішенні 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", яким зазначено, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

При цьому, Суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (Рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

З огляду на приписи статті 287 ГПК України, реалізація особою права на касаційне оскарження рішення (ухвали, постанови) судів попередніх інстанцій здійснюється шляхом подання касаційної скарги, вимоги до форми та змісту якої встановлені статтею 290 цього Кодексу. Частиною 4 статті 290 ГПК України визначено перелік обов`язкових додатків до касаційної скарги, серед яких зазначено докази сплати судового збору.

Отже, встановлення державою обов`язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду з касаційною скаргою на рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду, у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір", є допустимим обмеженням скаржника у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "права на суд".

Колегія суддів зазначає, що положення статей ГПК України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржник належним чином не підтвердила, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік. Відомості з довідок про доходи за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік не підтверджують наведеного, оскільки не виключена можливість отримання скаржником у 2022 році інших видів доходів.

Зважаючи на викладене Суд, оцінюючи фінансове становище ОСОБА_1 на підставі наданих скаржником доказів, дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, у зв`язку з неподанням переконливих та достатніх доказів на підтвердження обставин щодо відсутності в неї грошових коштів для сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).

Отже, скаржнику необхідно надати Суду докази, що підтверджують сплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 4962,00 грн.

Окрім того, відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Повний текст оскаржуваної постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі №906/1159/22 складено 06.10.2023, отже останнім днем строку, встановленого для касаційного оскарження цієї постанови, є 26.10.2023.

Разом з тим, ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою 23.12.2023, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження, передбаченого ст. 288 ГПК України, разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судового рішення.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що повний текст постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі №906/1159/22 отримано нібито 13.10.2023, але фактично 15.12.2023. Вказує, що з 07.10.2023 по 15.12.2023 скаржник перебувала в с. Дібрівка, Житомирського р-ну, Житомирської області та була вимушена здійснювати догляд за своїм сином ОСОБА_2 , адже 21.09.2023 йому діагностували пневмоторакс, який в подальшому переріс в спонтанний тотальний напружений рецидивний пневмоторакс, внаслідок чого з 21.09.2023 по 26.09.2023, з 07.10.2023 по 17.10.2023, з 27.10.2023 по 30.10.2023, з 30.10.2023 по 09.11.2023 він перебував на стаціонарному лікуванні. На підтвердження чого надає копії виписок із медичної карти стаціонарного хворого. Враховуючи, що її син проживає один в с. Дібрівка, Житомирського р-ну, Житомирської обл., а внаслідок вищевказаної хвороби йому потрібен був постійний догляд та нагляд зі сторони, адже під час особливо тяжких приступів він майже втрачав свідомість, ОСОБА_1 вимушена була переїхати до нього та з 07.10.2023 по 15.12.2023 перебувала в с. Дібрівка, Житомирського р-ну, Житомирської обл. Зазначає, що 15.12.2023 вона повернулась до м. Житомир і, перевіривши поштову скриньку, знайшла конверт з Північно-західного апеляційного господарського суду із відправленою їй оскаржуваною постановою від 03.10.2023. Вважає, що доказом того факту, що 13.10.2023 поштове відправлення, яким направлялася оскаржувана постанова, вона не отримувала, є повідомлення про вручення поштового відправлення, яке має міститися в матеріалах справи №906/1159/22, адже там відсутній її підпис, так як відправлення їй не вручалося, а отже в повідомленні вона не розписувалася.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/22695/13).

Із правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №910/15481/17).

З протоколу судового засідання в режимі відеоконференції №1975037 вбачається, що ОСОБА_1 була присутня в судовому засіданні та була присутня під час проголошення вступної та резолютивної частини оскаржуваної постанови (а.с. 96 т.2).

Відповідно до ч. 3 ст. 242 ГПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з списку розсилки поштової кореспонденції по справі №906/1159/22 повний текст постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 було направлено судом ОСОБА_1 09.10.2023 за адресою - АДРЕСА_1 (а.с. 105 т. 2).

Згідно з положеннями п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу зі штрихкодовим номером №0600227720392 повний текст оскаржуваної постанови вручено особисто ОСОБА_1 13.10.2023 (а.с. 109 т. 2).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулювання відносин між ними визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (далі - Правила), згідно з пунктом 2 загальної частини яких повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - це повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

У пункті 99 Правил зазначено, що рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

З урахуванням наведеного, належним доказом, який підтверджує дату отримання копії ухвали суду є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що підлягає поверненню відправнику.

Виходячи з вищенаведених положень, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду вручена скаржнику саме 13.10.2023, що підтверджується відомостями з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Посилання скаржника на те, що вона здійснювала догляд за своїм сином, який перебував на стаціонарному лікуванні з 21.09.2023 по 26.09.2023, з 07.10.2023 по 17.10.2023, з 27.10.2023 по 30.10.2023, з 30.10.2023 по 09.11.2023, є суперечливими з діями скаржника, враховуючи: перебування сина саме на стаціонарному лікуванні (тобто перебування хворого у медичній установі, не дома); особисте отримання поштової кореспонденції за місцем проживання скаржника протягом вказаного періоду стаціонарного лікування сина до проголошення судового рішення у справі; особисту присутність скаржника в судовому засіданні 03.10.2023, з урахуванням того, що інтереси скаржника у Північно-західному апеляційному господарському суді представляв адвокат Лугін Сергій Анатолійович (далі - Лугін С.А.), який також був присутній у судовому засіданні 03.10.2023, а тому не можуть визнатись поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження.

Окрім того, Верховний Суд зазначає, що 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС): "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з п. 37 розділу ІІІ підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Як вбачається із матеріалів справи адвокат Лугін С.А. здійснював представництво інтересів ОСОБА_1 у Північно-західному апеляційному господарському суді, що підтверджується ордером серії АМ №1064901 від 22.09.2023 (а.с. 41 т. 2) під час розгляду апеляційної скарги Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України" на рішення Господарського суду Житомирської області від 27.07.2023.

В межах вказаного апеляційного провадження до Північно-західного апеляційного господарського суду за підписом адвоката Лугіна С.А. надходили: клопотання про поновлення строку для подачі відзиву на апеляційну скаргу (а.с. 25 т. 2; а.с. 49 т. 2), відзив на апеляційну скаргу (а.с. 30 т. 2; а.с. 55 т. 2), клопотання про звільнення від сплати судового збору (а.с. 46 т. 2; а.с. 53 т. 2).

Окрім того, вказаний представник ОСОБА_1 03.10.2023 був присутній у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, що підтверджується протоколом судового засідання в режимі відеоконференції №1975037 (а.с. 96 т. 2).

Як вбачається із довідки про доставку електронного листа повний текст оскаржуваної постанови надіслано адвокату Лугіну С.А. в його електронний кабінет та доставлено 06.10.2023 о 14:07 год (з.л. а.с. 106 т.2).

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до ч. 7 ст. 242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

З огляду на зазначене посилання скаржника у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, що з повним текстом оскаржуваної постанови ОСОБА_1 ознайомилась лише 15.12.2023, спростовуються матеріалами справи, так як датою вручення оскаржуваного судового рішення представнику скаржника є 06.10.2023, а отже двадцятиденний строк для подання касаційної скарги, дотримання якого є підставою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 288 ГПК України, спливає 26.10.2023, у той час як ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою 23.12.2023.

Також Верховний Суд звертає увагу, що повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі №906/1159/22 був надісланий судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 06.10.2023, зареєстрований 06.10.2023 та оприлюднений 09.10.2023. Інформацію з вищезазначеного реєстру слід вважати загальновідомою згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень", що дозволяло скаржнику ознайомитися з її текстом без одержання копії постанови від суду в максимально стислі строки.

Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Верховний Суд вважає за необхідне наголосити, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

ОСОБА_1 не була позбавлена об`єктивної можливості дізнатися про рух справи, користуючись засобами поштового зв`язку або відкритим, безоплатним та цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження вказаного судового рішення.

Нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Згідно з ч. 3 ст. 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі №906/1159/22 підлягає залишенню без руху на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме шляхом подання до Верховного Суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучити клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у якому навести інші підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та докази, що підтверджують сплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 4 962,00 грн.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в установлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Частиною 3 ст. 292 ГПК України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1.Поновити розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження, повернення без розгляду касаційної скарги або залишення касаційної скарги без руху за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі №906/1159/22.

2.Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі №906/1159/22.

3.Визнати неповажними підстави, наведені ОСОБА_1 , у клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

4.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі №906/1159/22 залишити без руху.

5.Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

6.Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді О.М. Баранець

Г.О. Вронська