Ухвала

від 05.10.2023 по справі 904/3353/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

05.10.2023 м.Дніпро Справа № 904/3353/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Верхогляд Т.А.,

суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.,

розглядаючи матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Конькова Кирила Валерійовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2023 у справі №904/3353/23 (суддя Татарчук В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Магістральний Дизель»

до Приватного акціонерного товариства «МЕТАЛУРГТРАНСРЕМОНТ»

про стягнення заборгованості та поставлений товар в загальному розмірі 113 993,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2023 у справі №904/3353/23 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору і додані до неї документи повернуті заявнику - фізичній особі-підприємцю Конькову Кирилу Валерійовичу.

15.08.2023 фізична особа-підприємець Коньков Кирил Валерійович звернувся до господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд ухвалити додаткове судове рішення, вирішивши питання розподілу судових витрат, а саме повернути судовий збір у розмірі 2684,00грн, сплачений при зверненні із позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у даній справі, у зв`язку з поверненням цієї заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2023 у справі №904/2154/22 фізичній особі-підприємцю Конькову Кирилу Валерійовичу з Державного бюджету України повернуто судовий збір у розмірі 2684,00грн, який сплачено згідно квитанції №32528798800007443460 від 01.08.2023, з посиланням на п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги

Не погодившись з ухвалою суду, фізична особа-підприємець Коньков Кирило Валерійович звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить цю ухвалу скасувати та ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання розподілу судових витрат, а саме повернення судового збору платнику.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді-доповідача Верхогляд Т.А., суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 04.09.2023 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

18.09.2023 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

У статті 1 Конституції України, зокрема, закріплено, що Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина п`ята статті 55 Конституції України).

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Одночасно, право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).

Обмеженням права на доступ до суду, у даному випадку, є визначений нормами ГПК України перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути предметом апеляційного оскарження окремо від рішення суду.

Так, відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.

В силу приписів ст. 255 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду міститься у ч.1 ст.255 Кодексу, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч.3 ст.255 ГПК України).

З аналізу даної норми Господарського процесуального кодексу України можливо зробити висновок, що в апеляційному порядку, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені тільки ті ухвали, можливість оскарження яких прямо передбачена Кодексом.

Такі процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення зі справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.09.2020 у справі № 910/404/20.

Предметом даного апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду ухвала від 16.08.2023 про повернення судового збору, яка не належить до переліку, наведеного у ст.255 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

У зв`язку із викладеним, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відповідно до вимог ст. 261 Господарського процесуального кодексу України у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст.234, 235, 255, 261 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити фізичній особі-підприємцю Конькову Кирилу Валерійовичу у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2023 у справі №904/3353/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Т.А.Верхогляд

Суддя В.Ф.Мороз

Суддя Ю.Б. Парусніков