Рішення

від 19.12.2023 по справі 904/3353/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2023м. ДніпроСправа № 904/3353/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Магістральний Дизель" (м. Київ)

до Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за поставлений товар

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Магістральний Дизель" звернулось з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" про стягнення заборгованості за поставлений товар в загальному розмірі 113993,12грн, з якої: 64080,00грн основного боргу, 6886,09грн пені, 43027,03грн трьох відсотків річних та інфляційного збільшення. Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.06.2023 позовну заяву ТОВ "Торговий Дім "Магістральний Дизель" залишено без руху на підставі п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

05.07.2023 представник позивача подав до канцелярії суду уточнену позовну заяву про стягнення заборгованості за поставлений товар від 05.07.2023, яка містить повні найменування сторін у справі, а також з уточненням прохальної частини позовної заяви, та усунуто недоліки.

Відповідно до змісту уточненої позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Магістральний Дизель" звернулось з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" про стягнення заборгованості за поставлений товар в загальному розмірі 113993,12грн, з якої: 64080,00грн основного боргу, 6886,09грн пені, 6386,71грн трьох відсотків річних, 36640,32грн інфляційного збільшення. Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №15 від 15.01.2019 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Зобов`язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

04.08.2023 до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. Заперечення проти позову про стягнення пені обґрунтовані тим, що нарахування пені позивачем припадає більшою мірою на 2020-2021 роки, а відтак не підлягає задоволенню з огляду на сплив строку позовної давності, а щодо іншого періоду нарахування пені, відповідач зазначає, що вона не підлягає задоволенню у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2023 вирішено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №904/3353/23 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 19.10.2023. Зобов`язано відповідача надати письмові пояснення щодо виконання чи невиконання умов п. 9.2 договору поставки №15 від 15.01.2019. Зобов`язано позивача надати письмові пояснення з відповідним обґрунтуванням щодо виникнення основної заборгованості та документи, які підтверджують їх виникнення, а також письмові пояснення щодо здійснених відповідачем оплат за видатковими накладними.

19.10.2023 до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від представника позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 07.09.2023, до яких додано копію банківської виписки ТОВ ТД "Магістральний Дизель" від 11.09.2023 щодо перерахуванню позивачу 10000,00грн.

Також, 19.10.2023 представник позивача звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю участі представника позивача у призначеному судовому засіданні через відрядження до м. Києва та участі у слідчих діях по кримінальному провадженню. Також зазначив, що не заперечує проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду про суті.

Крім того, 19.10.2023 до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що представник відповідача наразі не в змозі надати свою правову позицію по справі та бути присутнім у судовому засіданні. Також зазначив, що перехід до іншої стадії розгляду справи буде суттєвим порушенням прав відповідача.

Судове засідання з розгляду справи №904/3353/23 19.10.2023 об 11:00год. не відбулося, оскільки комп`ютерна програма "Діловодство спеціалізованого суду" не працювала у зв`язку з помилками в базі даних.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2023 призначено підготовче засідання на 31.10.2023. Зобов`язано позивача надати копію видаткової накладної №69 від 11.06.2020, а також письмові пояснення щодо здійснених відповідачем оплат за спірними видатковими накладними.

31.10.2023 до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від представника позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 19.10.2023, до яких додав копію видаткової накладної №69 від 11.06.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 21.11.2023. Зобов`язано відповідача виконати вимоги п. 3 ухвали суду від 07.09.2023 щодо надання письмових пояснень щодо виконання чи невиконання умов п. 9.2 договору поставки №15 від 15.01.2019.

21.11.2023 до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. В наведеному клопотанні зазначив, що у разі неможливості забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції, позивач не заперечує проти розгляду справи за відсутності свого представника, за наявними матеріалами у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 07.12.2023.

У судове засідання 07.12.2023 відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відповідач письмових пояснень щодо виконання чи невиконання умов п. 9.2 договору поставки №15 від 15.01.2019 до суду не надав.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2023 відкладено розгляд справи по суті на 19.12.2023.

У судове засідання 19.12.2023 сторони не забезпечили явку своїх повноважних представників, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У судовому засіданні 19.12.2023 проголошені вступна та резолютивна частина рішення суду.

Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

15.01.2019 між Приватним акціонерним товариством "Металургтрансремонт" (далі покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Магістральний Дизель" (далі постачальник, позивач) укладено договір поставки №15 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець придбати запасні частини до тепловозів, надалі за текстом Товар, перелічені у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору, на умовах викладених в цьому договорі.

Поставка товару узгоджується в специфікаціях до цього договору у відповідності з міжнародними правилами «Інкотермс-2010» (п. 2.3 договору).

Право власності на товар від постачальника до покупця переходить в момент передачі товару. Моментом передачі товару вважається дата отримання товару за видатковою накладною, якщо інше не передбачено в специфікації (п. 2.4 договору).

Пунктом 3.1 договору узгоджено, що ціна товару, що постачається за цим договором, встановлюється на момент підписання договору і не підлягає зміні в односторонньому порядку. Зміна ціни товару може бути здійснена шляхом письмового узгодження сторонами.

Ціна на товар зазначається в специфікаціях (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 3.3 договору загальна сума договору складає 960000,00 гривень, в тому числі ПДВ 20% - 160000,00 гривень.

Оплата за цим договором здійснюється шляхом перерахування покупцем безготівкових грошових коштів на рахунок постачальника в національній валюті України (п. 4.1 договору).

Умови оплати узгодженої партії товару зазначаються у специфікаціях (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 8.3 договору за порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2021. Якщо жодна із сторін не заявила про розірвання цього договору, він продовжується на наступний рік. Розірвання договору можливо за взаємною згодою сторін або при невиконанні умов договору (п. 8.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що зазначений договір визнавався недійсним в судовому порядку.

28.08.2019 між сторонами укладено специфікацію №7 до договору (а.с. 52 том 1). Умовами специфікації визначено:

Товар колодка гальмівна тип «М», кількість 40шт. Загальна ціна 23664,00грн з ПДВ.

Умови оплати: відстрочка платежу протягом п`яти календарних днів після поставки товару.

Умови поставки: FCA склад перевізника, ТОВ «Нова пошта», м. Дніпро, відділення №3, вул. Тверська, 1.

Специфікація №7 підписана сторонами та скріплена печатками без зауважень та заперечень до неї.

22.01.2021 між сторонами укладено специфікацію №9 до договору (а.с. 53 том 1). Умовами специфікації визначено:

Товар колодка гальмівна чавунна для локомотивів тип «М», кількість 16шт. Загальна ціна 11520,00грн з ПДВ.

Умови оплати: відстрочка платежу протягом 30 (тридцяти) календарних днів після поставки товару.

Умови поставки: FCA склад перевізника, ТОВ «Нова пошта», м. Дніпро, відділення №3, вул. Тверська, 1.

Специфікація №9 підписана сторонами та скріплена печатками без зауважень та заперечень до неї.

23.03.2021 між сторонами укладено специфікацію №10 до договору (а.с. 54 том 1). Умовами специфікації визначено:

Найменування товару насос паливопідкачуючий в зборі Д42.115-1сб у кількості 1шт, прокладка 4Д49.36.05 у кількості 8шт, втулка ВГШ 5Д49.17.6спч2 у кількості 6шт, втулка 1-5Д49.69.19-1 у кількості 1шт, вал 6Д49.128.60 у кількості 1шт, вал для приводу 36Д49.128.14 у кількості 1шт, кільце пружинне Д49.78.53 у кількості 16шт, сухар 30Д84.05 у кількості 32шт. Загальна ціна 50256,00грн з ПДВ.

Умови поставки: FCA склад перевізника, ТОВ «Нова пошта», м. Дніпро, відділення №3, вул. Тверська, 1.

Умови оплати: відстрочка платежу протягом 30 (тридцяти) календарних днів після поставки товару.

Гарантійні зобов`язання: Гарантійний строк продукції, що поставляється 12 місяців. У випадку якщо неякісний товар став причиною виходу із ладу суміжних вузлів об`єкту покупця, то постачальник зобов`язаний відшкодувати протягом 3-х робочих днів усі витрати понесені покупцем на ліквідацію поломок виниклих з вини постачальника.

Специфікація №10 підписана сторонами та скріплена печатками без зауважень та заперечень до неї.

19.04.2021 між сторонами укладено специфікацію №19 до договору (а.с. 55 том 1). Умовами специфікації визначено:

Товар колодка гальмівна гребнева «М», кількість 12шт. Загальна ціна 8640,00грн з ПДВ.

Умови поставки: FCA склад перевізника, ТОВ «Нова пошта», м. Дніпро, відділення №8, вул. Василя Сухомлинського, 61.

Умови оплати: відстрочка платежу протягом 14 (чотирнадцять) календарних днів після поставки товару.

Специфікація №19 підписана сторонами та скріплена печатками без зауважень та заперечень до неї.

На виконання умов договору та додатків до нього позивач здійснив поставку товару на загальну суму 94080,00грн, на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками видаткові накладні (а.с. 60-64, 220 том 1).

Позивач зазначає, що відповідач в період з 21.06.2019 по 21.06.2023 в рахунок погашення заборгованості за поставлений товар за зазначеними накладними сплатив 30000,00грн. На підтвердження чого надав копію банківської виписки (а.с. 73 том 1).

Як стверджує позивач, у зв`язку з частковою оплатою поставленого товару у відповідача виникла заборгованість у сумі 64080,00грн, яку позивач і просить стягнути, що і є причиною виникнення спору.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений товар, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору поставки, строк його дії, умови поставки, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості поставленого товару.

Протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу прийняття товару за зазначеними видатковими накладними відповідачем також не заявлено.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано положення договору в частині виконання його зобов`язань.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку постачальника за договором поставити товар відповідає обов`язок покупця оплатити вартість цього товару.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Враховуючи визначений контрагентами у пункті 4.2 договору та у специфікаціях до нього порядок розрахунків за поставлений товар, приймаючи до уваги його прийняття відповідачем за спірними видатковими накладними, суд зазначає, що строк оплати є таким, що настав:

16.06.2020 за видатковою накладною №69 від 11.06.2020 на суму 23664,00грн з ПДВ, прострочка з 17.06.2020;

26.02.2021 за видатковою накладною №16 від 27.01.2021 - 11520,00грн з ПДВ, прострочення з 27.02.2021;

23.04.2021 за видатковою накладною №57 від 24.03.2021 - 40116,00грн з ПДВ, прострочення з 24.04.2021;

26.04.2021 за видатковою накладною №60 від 25.03.2021 - 3984,00грн з ПДВ, прострочення з 27.04.2021;

26.04.2021 за видатковою накладною №58 від 26.03.2021 - 6156,00грн з ПДВ, прострочення з 27.02.2021;

10.05.2021 за видатковою накладною №83 від 25.04.2021 - 8640,00грн з ПДВ, прострочення з 11.05.2021.

Позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою 27.06.2023.

Як зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.06.2023 позовну заяву ТОВ "Торговий Дім "Магістральний Дизель" залишено без руху на підставі п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

05.07.2023 представник позивача подав до канцелярії суду уточнену позовну заяву про стягнення заборгованості за поставлений товар від 05.07.2023, яка містить повні найменування сторін у справі, а також з уточненням прохальної частини позовної заяви, та усунуто недоліки.

Відповідно до змісту уточненої позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Магістральний Дизель" звернулось з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" про стягнення заборгованості за поставлений товар в загальному розмірі 113993,12грн, з якої: 64080,00грн основного боргу, 6886,09грн пені, 6386,71грн трьох відсотків річних, 36640,32грн інфляційного збільшення. Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Зобов`язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Разом з тим, за наданою позивачем із позовною заявою випискою по рахунку з 21.06.2019 по 21.06.2023 в рахунок погашення заборгованості за поставлений товар за зазначеними накладними відповідачем сплачено 30000,00грн (а.с. 73 том 1) у зв`язку з чим, як зазначав позивач у позовній заяві, розмір основної заборгованості відповідача складав 64080,00грн.

При цьому, 19.10.2023 позивач надав до суду письмові пояснення по суті справи разом із копією виписки по рахунку за період з 01.01.2020 по 11.09.2023 (а.с. 171 том 1) з якої вбачається, що відповідачем 27.06.2023 була сплачена заборгованість у розмірі 10000,00грн, яка врахована позивачем як сплата за поставлений товар за видатковою накладною №69 від 11.06.2020.

Отже, на час відкриття провадження у справі (07.07.2023) предмет спору в частині вимог зі стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 10000,00грн був відсутній, що є підставою для відмови у позові в цій частині.

Так, закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення щодо якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплати суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Зазначена правова позиція викладена у висновках Великої Палати Верховного Суду (постанова від 26.06.2019 у справі № 13/51-04) та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанова від 19.02.2020 у справі № 910/7290/19).

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 10000,00грн із основної заборгованості за поставлений товар задоволенню не підлягають.

Будь-яких доказів своєчасної оплати залишку заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 54080,00грн (64080,00 10000,00 = 54080,00) відповідачем згідно зі статтями 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Таким чином, враховуючи межі позовних вимог, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у сумі 54080,00грн.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 6886,09грн, яка розрахована на підставі п. 8.3 договору, 3% річних у сумі 6386,71грн та інфляційні втрати у сумі 36640,32грн, які розраховані на підставі ст. 625 ЦК України, відповідно до розрахунку, зазначеного в уточненій позовній заяві (а.с. 112-119 том 1).

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.3 договору за порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Заявлена позивачем пеня розрахована у загальній сумі 6886,09грн за загальний період з 17.06.2020 по 10.11.2021.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені судом встановлено, що позивачем допущено арифметичні помилки, а також не враховано наступні положення законодавства.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

З огляду на викладене, з урахуванням дати виникнення у відповідача грошового зобов`язання перед позивачем та меж позовних вимог, правомірними є позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 6884,69грн за загальний період з 17.06.2020 по 10.11.2021, з яких:

- 1415,96грн за період з 17.06.2020 по 16.12.2020 розрахованих із заборгованості у сумі 23664,00грн за видатковою накладною №69 від 11.06.2020;

- 830,71грн за період з 27.02.2021 по 26.08.2021 із заборгованості у сумі 11520,00грн за видатковою накладною №16 від 27.01.2021;

- 3148,82грн за період з 24.04.2021 по 23.10.2021 із заборгованості у сумі 40116,00грн за видатковою накладною №57 від 24.03.2021;

- 311,52грн за період з 27.04.2021 по 24.10.2021 із заборгованості у сумі 3984,00грн за видатковою накладною №60 від 25.03.2021;

- 483,88грн за період з 27.04.2021 по 24.10.2021 із заборгованості у сумі 6156,00грн за видатковою накладною №58 від 26.03.2021;

- 693,80грн за період з 11.05.2021 по 10.11.2021 із заборгованості у сумі 8640,00грн за видатковою накладною №83 від 25.04.2021.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних розраховані у загальній сумі 6386,71грн за загальний період з 17.06.2020 по 20.06.2023.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних судом встановлено, що позивачем допущено арифметичні помилки, а також не враховано положення статей 253, 254 Цивільного кодексу України, як і при розрахунку пені.

З огляду на викладене, з урахуванням дати виникнення у відповідача грошового зобов`язання перед позивачем та меж позовних вимог, правомірними є позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6004,16грн за загальний період з 17.06.2020 по 20.06.2023, з яких:

- 2136,49грн за період з 17.06.2020 по 20.06.2023 розрахованих із заборгованості у сумі 23664,00грн за видатковою накладною №69 від 11.06.2020;

- 799,14грн за період з 27.02.2021 по 20.06.2023 із заборгованості у сумі 11520,00грн за видатковою накладною №16 від 27.01.2021;

- 2129,99грн за період з 24.04.2021 по 29.01.2023 із заборгованості у сумі 40116,00грн за видатковою накладною №57 від 24.03.2021;

- 210,55грн за період з 27.04.2021 по 29.01.2023 із заборгованості у сумі 3984,00грн за видатковою накладною №60 від 25.03.2021;

- 325,34грн за період з 27.04.2021 по 29.01.2023 із заборгованості у сумі 6156,00грн за видатковою накладною №58 від 26.03.2021;

- 402,65грн за період з 11.05.2021 по 28.11.2022 із заборгованості у сумі 8640,00грн за видатковою накладною №83 від 25.04.2021.

Позивачем також заявлено до стягнення інфляційні втрати, які розраховані у загальній сумі 36640,32грн за загальний період з липня 2020 року по травень 2023 року.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом порушень не встановлено.

Щодо заявленої відповідачем у відзиві на позов заяви про застосування строку позовної давності щодо вимог позивача про стягнення пені суд зазначає наступне.

За змістом статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Більше того, Законом України № 540-IX від 30.03.2020 доповнено "Прикінцеві та Перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 12 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 з 12.03.2020 по всій території України було введено карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та відповідний карантин був продовженим до 30.06.2023 (згідно з постановою Кабінетом Міністрів України № 383 від 25.04.2023).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантин на всій території України відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

Разом з тим, Законом України від 15.03.2022 №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Отже, строк позовної давності було продовжено на період дії карантину (карантин закінчився 30.06.2023) та продовжено на період дії воєнного стану, який введено 24.02.2022 і є діючим на час розгляду справи.

За таких обставин, а також приймаючи до уваги дату звернення позивача із позовом (27.06.2023), останнім не було пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Враховуючи вказане вище, суд зазначає, що інфляційні втрати та 3% річних, заявлені до стягнення з відповідача у даній справі, не є штрафними санкціями, та до вказаних вимог застосовуються положення щодо загальної позовної давності у 3 роки, яку позивачем також не пропущено.

Отже, заперечення відповідача в цій частині судом відхиляються, як безпідставні.

За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача 103609,17грн, з яких: 54080,00грн - основний борг, 6884,69грн пеня, 6004,16грн - 3% річних, 36640,32грн - інфляційні втрати.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач клопотання про зменшення заявлених позивачем витрат на оплату правничої допомоги адвоката не заявляв.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України відсутність клопотання учасника справи про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не звільняє суд від необхідності при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховувати:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

На підтвердження витрат на послуги адвоката позивачем надані договір про надання правової допомоги №15/06-23 від 15.06.2023, платіжну інструкцію №5 від 21.06.2023 на суму 6000,00грн, ордер серії АЕ №1125510 від 26.06.2023 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ДП №4437 від 02.09.2019 (а.с. 17-22 том 1).

Докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду в межах передбаченого законом строку.

Здійснюючи аналіз заявленої відповідачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Оцінюючи розмір зазначених витрат у контексті критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, керуючись передбаченим статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завданням щодо справедливого вирішення судом спорів та встановленими статтею 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, серед яких справедливість, добросовісність та розумність, розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу в межах справи, що розглядається, суд вважає 6000,00грн.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову всі судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин судовий збір покладається на відповідача у сумі 2439,51грн, витрати га правничу допомогу у сумі 5453,44грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Магістральний Дизель" до Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" про стягнення заборгованості за поставлений товар в загальному розмірі 113993,12грн, з якої: 64080,00грн основного боргу, 6886,09грн пені, 6386,71грн 3% річних, 36640,32грн інфляційного збільшення задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Олександра Оцупа, буд. 4, ідентифікаційний код 05509858) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Магістральний Дизель" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 28а, ідентифікаційний код 39354310) 54080,00грн - основного боргу, 6884,69грн - пені, 6004,16грн - 3% річних, 26640,32грн - інфляційних нарахувань, 2439,51грн - витрат по сплаті судового збору та 5453,44грн - витрат на правничу допомогу.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Магістральний Дизель" 10000,00грн - основного боргу у сумі, 1,40грн - пені, 382,55грн - 3% річних.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 27.12.2023.

Суддя В.О. Татарчук