Постанова

від 21.09.2023 по справі 904/674/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2023 року м.Дніпро Справа № 904/674/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-Солюшн"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 (суддя Суховаров А.В.)

у справі № 904/674/23

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-Солюшн", Полтавська обл., Полтавський р-н, с.Терешки

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод", м.Дніпро

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 у даній справі відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "АФ-Солюшн" у відкритті провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод".

Товариство з обмеженою відповідальністю "АФ-Солюшн", не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та прийняте нове рішення, яким задовольнити заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-Солюшн" про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод" та відкрити провадження у справі про банкрутство; визнати грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-Солюшн" до товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод" в сумі 606 109,94 грн - вимоги четвертої черги, з яких: - 570 000,00 грн сума основного боргу: - 5 949,86 грн - 3% річних: - 30 160,08 грн - інфляційні втрати; визнати грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-Солюшн" до товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод", як витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, в загальній сумі 87 140,00 грн - вимоги першої черги, з яких: - 26 840,00 грн - сума сплаченого судового збору; - 60 300,00 грн - авансування винагороди арбітражному керуючому; призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Штельманчука Михайла Сергійовича.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права.

Скаржник стверджує, що судом не було враховано, що ТОВ «ПРМЗ» спочатку було визнано зобов`язання перед ТОВ "АФ-Солюшн" стосовно повернення поворотної фінансової допомоги, а потім, дізнавшись про звернення до суду ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство вдається до зловживання своїми правами, які полягають в поданні позову про оскарження Договору про відступлення права вимоги.

Наголошує, що поза увагою Господарського суду Дніпропетровської області залишились обставини, викладені в поданому 27.02.2023 боржником відзиві, який фактично погодився із заміною кредитора, існування простроченої заборгованості та нарахуванням на неї за період з 23.09.2022 по 2701.2023 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2023 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-Солюшн" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 у справі №904/674/23.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_1 для розгляду справи №904/674/23 визначено колегію у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Коваль Л.А., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2023 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-Солюшн" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 у справі №904/674/23. Розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання з викликом сторін на 27.07.2023 о 11 год. 00 хв.

04.07.2023 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому боржник вважає скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

В судове засідання 27.07.2023 з`явилися представники товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-Солюшн" та товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод". Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Порадившись на місці колегія суддів оголосила перерву у судовому засіданні до 21.09.2023 о 12:00 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.07.2023 повідомлено учасників справи про судове засідання у справі № 904/674/23, яке відбудеться 21.09.2023 о 12:00 год.

В судовому засіданні 21.09.2023 приймали участь представники ініціюючого кредитора (апелянта) та боржника.

Представник апелянта просив суд апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нове рішення про задоволення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання грошових вимог ТОВ "АФ-Солюшн".

Представник боржника у питанні вирішення апеляційної скарги поклався на розсуд суду.

Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації учасниками справи принципу змагальності та диспозитивності.

Апеляційний господарський суд, заслухавши присутніх представників учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково з наступних підстав.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (зі змінами, що набрав чинності 21.10.2019р.) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 9 КУзПБ).

За положеннями ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 06.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "АФ-Солюшн" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод" (49019, м.Дніпро, вул.Ударників, буд.27, ідентифікаційний номер юридичної особи 31966932), за змістом якої просить суд:

1) прийняти до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод";

2) відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод";

3) визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ-СОЛЮШН» (38762, Полтавська область, село Терешки, вул. Садова, буд. 34, ідентифікаційний код юридичної особи 44842023) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод" (49019, м. Дніпро, вул. Ударників, буд. 27, ідентифікаційний код юридичної особи 31966932) в сумі 606 109, 94 грн. - вимоги четвертої черги, з яких:

- 570 000,00 (п`ятсот сімдесят тисяч гривень, 00 копійок) грн. - сума основного боргу,

- 5 949,86 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять гривень, 86 копійок) грн. - 3% річних,

- 30 160, 08 (тридцять тисяч сто шістдесят гривень, 08 копійок) грн. - інфляційні втрати;

4) визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ-СОЛЮШН» (38762, Полтавська область, село Терешки, вул. Садова, буд. 34, ідентифікаційний код юридичної особи 44842023) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод" (49019, м. Дніпро, вул. Ударників, буд. 27, ідентифікаційний код юридичної особи 31966932), як витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, в загальній сумі 87 140,00 (вісімдесят сім тисяч сто сорок гривень, 00 копійок) - вимоги першої черги, з яких:

- 26 840, 00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок) - сума сплаченого судового збору,

- 60 300, 00 грн. (шістдесят тисяч триста гривень 00 копійок) - авансування винагороди арбітражному керуючому;

5) призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Штельманчука Михайла Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №194 від 28.02.2013.

25.01.2023 (08:26:36,1009571070016004269) державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області Калинченко В.В. було внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника та місцезнаходження ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод".

За результатом здійсненого 07.02.2023 Господарським судом Дніпропетровської області запиту до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отримано витяг №133386937222, згідно якого місцезнаходженням юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод" (код ЄДРПОУ юридичної особи 31966932) є 49019, м. Дніпро, вул. Ударників (Чеселовський, Новокодацький райони), будинок 27; керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод" є Кузьменко В.І.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №272930247045, вбачається проведення скасування реєстраційних дій, станом на 10.02.2023 місцезнаходженням юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод" (код ЄДРПОУ юридичної особи 31966932) є 36034, м.Полтава, вул.Буровиків, буд.6; керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод" є Федоряка В.І.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №35823195559, отриманого Господарським судом Дніпропетровської області 27.02.2023 місцезнаходженням юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод" (код ЄДРПОУ юридичної особи 31966932) є 49019, м.Дніпро, вул.Ударників (Чечеловський, Новокодацький райони), будинок 27; керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод" є Кузьменко В.І.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується, що станом на час звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-Солюшн" із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод", юридичну особу останнього зареєстровано у м.Дніпро, а тому справа підсудна господарського суду Дніпропетровської області та саме останньому належить розглядати подану заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод".

Водночас, господарський суд зазначив, що дослідження питання правомірності вимог ініціюючого кредитора у даному випадку передбачає визначення кола обставин, встановлення яких пов`язано з особливостями позовного провадження, а відтак наявність відкритого в Господарському суді Полтавської області позовного провадження з розгляду спору щодо дійсності договору №1 про відступлення права вимоги від 23.11.2022, встановлює обов`язок Господарського суду Дніпропетровської області відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод".

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що:

- кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;

- грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України;

- неплатоспроможність неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України (ч. 1 ст. 2 КУзПБ).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 КУзПБ справи про банкрутство розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, фізичної особи або фізичної особи - підприємця. Право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 34 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів. Заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. Заява кредитора може ґрунтуватися на об`єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов`язань перед цим кредитором.

За приписами ч. 1-3 ст. 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Згідно правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведеного в постанові від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20, кредитор, звертаючись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, має підтвердити наявність боргу (у т.ч. неустойки) належними доказами, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарській правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань. Все це подається кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20.

Грошові вимоги у справі про банкрутство можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (правові висновки, зроблені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 13.10.2021 у справі № 904/2104/19).

Аналіз приписів статей 34, 39 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не встановлюється обов`язку для кредитора заявника (ініціюючого кредитора) додавати до такої заяви докази вжиття заходів щодо стягнення з боржника суми боргу. У разі неналежного виконання грошового зобов`язання кредитор має можливість, крім звернення до суду з позовом до боржника, застосувати щодо такого боржника встановлені КУзПБ процедури для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження (правова позиція, наведена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19).

Колегія суддів також зауважує, що вимоги ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, які ставляться до змісту заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, не вимагають надання ініціюючим кредитором доказів неможливості виконання боржником своїх майнових зобов`язань, строк яких настав.

Водночас, у будь-якому випадку на момент подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржник повинен надати документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, аудиторський висновок, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози. Інакше таке банкрутство матиме ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов`язань (правовий висновок зазначений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 915/36/20).

Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє відповідність його вимог до боржника розміру, встановленому законом, обґрунтованість цих вимог, їх безспірність, реальну, а не формальну неспроможність їх виконати протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено Законом, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності, а заяви боржника - також і загрози його неплатоспроможності. Крім того, господарський суд перевіряє правовий статус боржника та відсутність перешкод для порушення провадження у справі про банкрутство.

Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що завданням підготовчого засідання господарського суду в розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є:

перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю грошового зобов`язання боржника перед ініціюючим кредитором;

встановлення наявності або відсутності спору про право;

встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (п. 68 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, п. 48 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19).

Предметом підготовчого засідання є з`ясування наявності підстав, які надають кредитору чи боржнику можливість ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, тобто ознак загрози неплатоспроможності та виникнення обставин неплатоспроможності боржника (правова позиція, викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 910/11946/18).

При цьому відповідно до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Відсутність спору про право в межах процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності у вирішенні питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, щодо перебування на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора із зазначених питань.

Установлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника (правові висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20).

Варто зазначити, що виходячи з положень Кодексу України з процедур банкрутства обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредитора до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений саме на господарський суд, при цьому заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги.

Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом та самостійно розглядає заявлені грошові вимоги, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду приймає процесуальне рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідно визнавши частково чи повністю грошові вимоги кредитора або відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, встановивши, до прикладу, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Слід наголосити, що судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 06.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "АФ-Солюшн" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод"..

В обґрунтування поданої заяви ТОВ "АФ-Солюшн" зазначає, що на підставі укладеного між ПАТ «Нафтоавтоматика» та ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" договору №86 про надання фінансової допомоги від 22.09.2021 та Додаткової угоди №1 від 23.03.2022, протягом вересня 2021 березня 2022 ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" отримало від ПАТ «Нафтоавтоматика» поворотну фінансову допомогу у розмірі 570 000, 00 грн.

23.02.2022 ПАТ «Нафтоавтоматика» звернулось до ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" з претензію №23/09 від 23.09.2022 щодо невиконання умов договору №86 про надання фінансової допомоги від 22.09.2021 та перерахування на користь ПАТ «Нафтоавтоматика» заборгованості у розмірі 570 000, 00 грн.

Листом від 24.09.2022 (вих.№50) директор ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" Кузьменко В.І. повідомив ПАТ «Нафтоавтоматика» про неможливість сплати вищевказаної заборгованості з огляду на важкий фінансовий стан підприємства боржника.

На підставі укладеного між ПАТ «Нафтоавтоматика» та ТОВ "АФ-Солюшн" договору про відступлення права вимоги №1 від 23.11.2022 ПАТ «Нафтоавтоматика» згідно актів приймання-передачі від 23.11.2022 відступило ТОВ "АФ-Солюшн" право вимоги за договором №86 про надання фінансової допомоги від 22.09.2021 на суму 570 000, 00 грн.

Листом від 03.01.2023 (вих. №03/01/23) ПАТ «Нафтоавтоматика» повідомило ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" про відступлення права вимоги ТОВ "АФ-Солюшн" за договором №86 про надання фінансової допомоги від 22.09.2021, укладеним між ПАТ «Нафтоавтоматика» та ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод".

26.01.2023 ТОВ "АФ-Солюшн" звернулось до ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" з вимогою про погашення заборгованості на суму 570 000,00 грн.

З огляду на те, що боржником не здійснено погашення вищевказаної заборгованості перед ТОВ "АФ-Солюшн", останній звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

17.02.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод" Федоряка В.І. на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-Солюшн" про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, за змістом якого директор ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" Федоряка В.І. заперечує факт наявності заборгованості ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" перед ТОВ "АФ-Солюшн" за вищевказаною угодою, посилаючись на те, що акт звірки взаємних розрахунків та лист щодо визнання боргу на суму 570 000,00 грн. підписано ОСОБА_2 , який перебував на посаді директора внаслідок неправомірно ухваленого протоколу №19-01.23 від 19.01.2023, за результатом прийняття якого ОСОБА_3 звільнено з посади директора ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод", в той час як ОСОБА_2 призначено на посаду директора ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод".

24.02.2023 від ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" надійшла заява за підписом директора Кузьменка В.І., згідно якої суд повідомлено про розірвання Договору від 10.02.2023 №б/н про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" та адвокатом Панченко О.В., на підтвердження чого, заявником долучено до матеріалів справи лист (вих..№23-02/1 від 23.02.2023) щодо припинення представництва інтересів ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" адвокатом Панченко О.В.

27.02.2023 від директора ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" Кузьменка В.І. надійшов відзив на заяву ТОВ «АФ-СОЛЮШН» про відкриття провадження у справі про банкрутство, згідно якого директор ТОВ «Полтавський ремонтно-механічний завод» Кузьменко В.І. не заперечує проти відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" за заявою ТОВ «АФ-СОЛЮШН».

Водночас, як встановив суд першої інстанції, 17.02.2023 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" за підписом директора ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" Федоряки В.І. до ТОВ «АФ-СОЛЮШН», ПАТ «НАФТОАВТОМАТИКА» про визнання недійсним договору №1 про відступлення права вимоги від 23.11.2022.

За результатом отримання Господарським судом Дніпропетровської області інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень щодо руху справи за вищевказаним позовом, встановлено, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.02.2023 по справі №917/261/23 позов ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" до ТОВ «АФ-СОЛЮШН», ПАТ «НАФТОАВТОМАТИКА» про визнання недійсним договору №1 про відступлення права вимоги від 23.11.2022 прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.03.2023.

Варто наголосити, що однією з підстав для відмови у відкритті провадження у справі положення частини 6 статті 39 КУзПБ визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права, який суттю суперечності, конфлікту, протиборства сторін.

Поняття «спір про право» має розглядатися з його наповненням сутнісним, а не виключно формальним змістом.

Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків і неможливістю їх здійснення/забезпечення належного виконання за зверненням до суду. Спір про право може проявлятися також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за участю суду.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.10.2022 по справі №911/299/21.

У постанові від 28.07.2022 по справі №902/560/20 Верховний Суд зауважує, що поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Здійснюючи розгляд спорів про право, суд встановлює наявність чи відсутність певних обставин (юридичних фактів). За відсутності цих елементів не може бути спору про право.

Юридичні факти - це певні життєві обставини, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Таким чином, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі №910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, 31.05.2022 року у справі № 917/1234/21.

Відповідно до висновків щодо застосування права, які викладено у постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 904/6023/21, якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманні саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Верховний Суд у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20 акцентує увагу, що заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право у розумінні положень ч. 6 ст. 39 КУзПБ.

Позиція про необхідність подання позову до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство для можливості відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство з цієї підстави підтверджена Верховним Судом у постановах від 03.08.2021 у справі № 914/620/20 та від 12.01.2023 у справі № 926/2770-б/22.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що сам по собі момент звернення із позовом (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), зокрема, після подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (за умови, що це звернення мало місце до дати проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство), не має остаточно-визначального характеру, оскільки на існування цього спору можуть вказувати також інші фактори та докази, зокрема:

- характер та зміст заперечень боржника проти вимог про відкриття провадження у справі про банкрутство (заперечення факту виникнення та існування боргу у конкретних правовідносинах або факту виникнення цих правовідносин, або особи кредитора тощо);

- хронологія обставин та фактів, що передували виникненню спору - правовідносини та обставини, якщо вони мали місце до ініціювання справи про банкрутство боржника (листування між сторонами із запереченням боржником боргу, заявленого кредитором у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство), обставини та підстави виникнення цього боргу, набуття кредитором відповідних прав тощо.

Дійсно, у даній справі позовна заява ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" за підписом директора ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" Федоряки В.І. до ТОВ «АФ-СОЛЮШН», ПАТ «НАФТОАВТОМАТИКА» про визнання недійсним договору №1 про відступлення права вимоги від 23.11.2022 надійшла до Господарського суду Полтавської області 17.02.2023, тобто після прийняття Господарським судом Дніпропетровської області заяви ТОВ «АФ-СОЛЮШН» про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

При цьому як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень під час апеляційного перегляду справи, у справі № 917/261/23 позивач (прим. Суду ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод") подав заяву від 23.02.2023 (вхід. № 2396 від 23.02.2023) та уточнену заяву від 09.03.2023 (вхід. № 3045 від 09.03.2023) про відмову від позову повністю та просив закрити провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.03.2023 було прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод" від позову та закрито провадження у справі.

В свою чергу, за змістом доводів боржника, які викладені у відзиві на заяву про відкриття провадження справі про банкрутство поданому до Господарського суду Дніпропетровської області 27.02.2023 за підписом діючого директора ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" Кузьменка В.І. та у відзиві на апеляційну скаргу, вбачається, що ТОВ «Полтавський ремонтно-механічний завод» не заперечує проти відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" за заявою ТОВ «АФ-СОЛЮШН».

Зокрема, було зазначено, що ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод":

- не заперечує щодо заміни ПрАТ «НАФТОАВТОМАТИКА» як Позикодавця за Договором про надання фінансової допомоги на його правонаступника ТОВ «АФ-СОЛЮШН» на суму 570 000,00 грн;

- погоджується з існуванням простроченої заборгованості перед ТОВ «АФ-СОЛЮШН» за Договором про надання фінансової допомоги у розмірі 570 000,00 грн;

- погоджується з нарахуванням за період з 23.09.2022 по 27.01.2023 інфляційних втрат у розмірі 30 160,08 грн та за цей же період 3% річних у розмірі 5 949,86 грн;

Відтак, боржник вважає правомірним та законним звернення ТОВ «АФ-СОЛЮШН» із заявою про відкриття провадження справі про банкрутство.

Повноваження та керівний статус директора ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" Кузьменка В.І. підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.02.2023 (т. 2 а.с. 10-16).

З встановлених обставин в їх сукупності слідує, що з позовом про визнання недійсним договору №1 про відступлення права вимоги від 23.11.2022 ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" звернувся до Господарського суду Полтавської області 17.02.2023, тобто після прийняття Господарським судом Дніпропетровської області заяви ТОВ «АФ-СОЛЮШН» про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, в подальшому за заявою самого ж боржника позовну заяву було залишено без розгляду, а позиція ТОВ "Полтавський ремонтно-механічний завод" у відзиві на заяву ТОВ «АФ-СОЛЮШН» достатньо переконливо та обґрунтовано вказують на відсутність підстав для висновку про існування спору про право в розумінні положень ч. 6 ст. 39 КУзПБ на момент відкриття провадження у справі про банкрутство № 904/674/23.

Судом першої інстанції наведене враховано не було та залишено поза увагою (без належної правової оцінки) відзив боржника, який додатково засвідчив відсутність спору про право та визнання заявлених до нього вимог в повному обсязі, чим допущено неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання (див. рішення Суду у справі Плахтєєв та Плахтєєва проти України, no. 20347/03, від 12.03.2009). Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06.12.2007, Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

У рішенні ЄСПЛ від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може підлягати обмеженням, що допускаються, оскільки право на доступ за своєю природою вимагає регулювання державою. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, що саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються, та ціллю, якої прагнуть досягти (див. рішення Суду у справі Наталія Михайленко проти України, no. 49069/11, від 30.05.2013).

Таким чином, прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури, проте обмеження не має бути таким, що зводить існування самого права нанівець, адже це буде тлумачитись як порушення права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).

Відтак, суди мають враховувати обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму із додержанням балансу між доступом до правосуддя та повагою до принципу res judicata.

Отже, приймаючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника, суд першої інстанції допустив надмірний формалізм, що не сприяє ефективному виконанню завдань господарського судочинства.

Необхідно також акцентувати увагу на п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003, в якому зазначено: за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах.

Принцип справедливості судового розгляду в рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

У рішенні від 04.12.1995 у справі «Белле проти Франції» (Bellet V. France, заява №23805/94) ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним, з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію стосовно того, що одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatismutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12.07.1988, серія A № 140, с. 29, п. 46).

Відповідно до п. 48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 03.07.2014, остаточне 17.11.2014: "Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18.07.2006, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21.04.2011).

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України: судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Провадження у справі № 904/674/23 та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 вищенаведеним вимогам в повній мірі не відповідає.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Як передбачено ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Слід зауважити, що апелянт у своїй апеляційній скарзі просив суд ухвалу господарського суду скасувати та прийняте нове рішення, яким задовольнити заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-Солюшн" про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод" та відкрити провадження у справі про банкрутство; визнати грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-Солюшн" до товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод" в сумі 606 109,94 грн - вимоги четвертої черги, з яких: - 570 000,00 грн сума основного боргу: - 5 949,86 грн - 3% річних: - 30 160,08 грн - інфляційні втрати; визнати грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-Солюшн" до товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод", як витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, в загальній сумі 87 140,00 грн - вимоги першої черги, з яких: - 26 840,00 грн - сума сплаченого судового збору; - 60 300,00 грн - авансування винагороди арбітражному керуючому; призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Штельманчука Михайла Сергійовича.

З огляду на межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, визначені положеннями ст. 269 ГПК України та повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, встановлені ст. 275 ГПК України, апеляційну скаргу належить задовольнити частково: ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 у справі № 904/674/23 скасувати з направленням справи до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 14 статті 129 ГПК України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 236, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-Солюшн" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 у справі № 904/674/23 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 у справі №904/674/23 скасувати.

Справу № 904/674/23 направити до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду на стадію відкриття провадження у справі про банкрутство.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 06.10.2023

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко