Рішення

від 03.10.2023 по справі 906/484/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/484/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Добровінська В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Косарєв М.Ю. - керівник;

від відповідача: Красовський В.М. - адвокат, ордер серії АМ №1051441 від 25.04.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Соловій-транс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екзіто"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фірма Wikpol Sp. z o.o.

про стягнення 59534,55 грн

Процесуальні дії по справі.

Приватне підприємство "Соловій-транс" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екзіто" 59534,55 грн. боргу за послуги перевезення.

Ухвалою суду від 10.04.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 09.05.2023 р.

08.05.2023р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.34-58).

22.05.2023р. від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.63-73).

01.06.2023р. від відповідача надійшли заперечення (а.с.76-78).

08.06.2023р. від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: оригіналу претензії №01-28 від 28.02.2023р., оригіналу опису вкладення, оригіналу рахунку на оплату №323-000189 від 18.01.2023р., оригіналу опису вкладення, оригіналу поштового конверту (а.с.87-95).

12.06.2023р. від позивача надійшли додаткові пояснення (а.с.96-98).

19.06.2023р. від позивача надійшли додаткові пояснення з доданими до нього доказами - скріншотами переписки (а.с.113-117).

В судових засіданнях судом оголошувалися перерви з 09.05.2023р. до 01.06.2023 р., з 01.06.2023р. до 05.06.2023р., з 05.06.2023р. до 12.06.2023р., з 12.06.2023р. до 20.06.2023р.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.06.2023р. суд ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.07.2023р.

Витребувано у "Wikpol" Sp. z o.o. письмові пояснення та докази щодо: наявності/відсутності договірних правовідносин між "Wikpol" Sp. z o.o. та ПП "Соловій Транс"; договірних відносин між "Wikpol" Sp. z o.o. та ПП "Соловій транс"; домовленостей про покладення обов`язку оплати послуг з перевезення товару, придбаного за контрактом №11/05/22 від 11.05.2022р.; обставин отримання вантажу від ПП "Соловій Транс" в місці вчинення дорожньо-транспортної пригоди; .

13.07.2023р. від Wikpol Sp. z o.o. надійшли письмові пояснення (а.с.128, 129).

Ухвалою від 20.07.2023р. суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фірма Wikpol Sp. z o.o., відклав підготовче засідання на 31.08.2023р.

27.07.2023р. від Wikpol Sp. z o.o. надійшли письмові пояснення (а.с.139-141).

31.07.2023р. до суду від відповідача надійшли докази надіслання копій відзиву, заперечень та заяви фірмі Wikpol Sp. z o.o.

02.08.2023 р. від позивача надійшли докази надіслання копій позовної заяв, відповіді на відзив, додаткових пояснень третій особі.

17.08.2023 р. до суду надійшов лист від фірми WIKPOL Sp. z o.o. з поясненнями щодо обставин справи (а.с.148).

Ухвалою суду від 31.08.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03 жовтня 2023р.

В судовому засіданні 03.10.2023р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.01.2023 року між позивачем та відповідачем укладено договір-заявку №323-000189 про надання транспортно-експедиційних послуг, на виконання якого позивачем було прийнято до перевезення вантаж за маршрутом: Житомирська обл., смт. Романів - 32020 Wieliczka, Byszyce 230; 06225 Brzoze Male. Вантажоодержувачем визначено Wikpol Sp.z.O.O., Podstolice, 34, 32-020 Wieliczka, Poland, вартість послуг перевезення - 1500 євро.

За твердженням позивача заявку на перевезення товару він отримав від представника відповідача через застосунок "Viber" з номеру телефону НОМЕР_1 , який був наданий контактною особою відповідача на ім`я ОСОБА_1 з номеру телефона НОМЕР_2 , який, в тому числі, вказаний в ЄДРПОУ як контактний телефон для зв`язку з юридичною особою - ТОВ "Екзіто".

Підписаний позивачем примірник договору-заявки було надіслано на електронну пошту "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка була вказана представником відповідача у переписці.

Відповідач послуги з перевезення вантажу не оплатив, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 59534,55 грн. по курсу на 18.01.2023р., виходячи з вартості перевезення 1500 Євро.

02.03.2023р. позивач направляв відповідачу оригінал рахунку та акти наданих послуг, однак останній їх не підписав та не оплатив.

Відносно невиконання умов перевезення в частині доставки товару до місця розвантаження, позивач вказує, що за умовами договору-заяви у нього було 48 год. для заміни транспортного засобу, однак вантажоодержувач - Wikpol Sp. z o.o. самостійно забрав вантаж до закінчення цього терміну.

Відповідач заперечив проти доводів та вимог позовної заяви, вказуючи, що позивач здійснював перевезення товару на замовлення фірми Wikpol Sp. z o.o. з України в Республіку Польщу.

Між відповідачем та Wikpol Sp. z o.o. укладено контракт на купівлю товару, за яким відповідач є продавцем, поставка товару здійснюється на умовах FCA, тобто всі зобов`язання з оплати доставки (перевезення) товару, мали бути виконані покупцем товарів - Wikpol Sp. z o.o (третя особа).

Однак прийнятий для перевезення вантаж до місця розвантаження не був доставлений, в зв`язку з ДТП, яка сталася 18.01.2023р.

Вказує, що договір-заявка №323-000189 від 11.01.2023р. укладався між ТОВ "Екзіто" та ТОВ "РС-Тайм", і жодних договірних правовідносин відповідач з позивачем не має.

Третя особа в письмових поясненнях, надісланих до суду 13.07.2023р., 27.07.2023р., 17.08.2023р., вказала, що у січні 2023р. позивач на замовлення Wikpol Sp. z o.o. мав доставити вантаж у Польщу. Інших документів, окрім інвойсу на суму 2200 євро, позивач третій особі не надавав.

За контрактом №11/05/22 ТОВ "Екзіто" виготовляє на замовлення третьої особи дерев`яні конструкції і оформляє митні декларації. В той же час Wikpol Sp. z o.o. самостійно шукає, замовляє і оплачує всі транспортні послуги для перевезення конструкцій, виготовлених ТОВ "Екзіто".

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог позивача, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в засідання суду не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений шляхом направлення ухвали суду від 31.08.2023р. на електронну адресу (а.с.155).

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Разом з тим, явка в судове засідання представників учасників судового процесу - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).

Враховуючи, що явка представників в судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд розглянув справу за відсутності представника третьої особи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно доводів ПП "Соловій-Транс", 11 січня 2023 року між ним, як перевізником, та ТОВ "Екзіто", як замовником, укладено договір-заявку №323-000189 від про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу за маршрутом Житомирська обл., смт.Романів- Wieliczka, Byczyce; Brzoze Male (а.с. 4).

На підтвердження факту підписання сторонами заявки, позивач надав суду скріншоти переписки в застосунку "Viber", вказуючи про те, що заявка на перевезення товару була надіслана ПП "Соловій-транс" представником ТОВ "Екзіто" (а.с.67-68).

Згідно з договором-заявкою вартість перевезення складає 1500 Євро.

Згідно з п.2 договору-заявки оплата по даній заявці здійснюється протягом 0 до вивантаження.

На вимогу суду позивач надав для огляду примірник договору-заявки, який був отриманий від відповідача, з проставленим на ньому відбитком "мокрої печатки" ПП "Соловій-Транс" (а.с.66).

Відповідно до міжнародної товаро-транспортної накладної (CMR) № 546004 від 13.01.2023р. відправником товару - будівельних дерев`яних конструкцій, вказано ТОВ "Екзіто", одержувачем товару Wikpol Sp. z o.o., перевізник ПП "Соловій-Транс" (а.с.5, 69).

Згідно відмітки на накладній CMR, Перевізник перетнув кордон 18.01.2023 року після митного оформлення.

Відповідно до листа Wikpol Sp. z o.o. від 25.01.2023р., адресованого ПП "Соловій-Транс", вантаж не доїхав до місця розвантаження у зв`язку з ДТП. Вантаж був забраний іншим перевізником, на замовлення Wikpol Sp. z o.o., у зв`язку з чим власник вантажу поніс додаткові витрати (а.с.46).

02.03.2023р. позивач направив відповідачу рахунок від 18.01.2023 р. на оплату 59534,55 грн. та акт надання послуг перевезення від 18.01.2023р. на загальну суму 59534,55 грн. (а.с.6-9).

Крім того, 02.03.2023р. позивач направив відповідачу претензію від 28.02.2023р. з вимогою оплатити надані послуги з перевезення вантажів в сумі 59534,55 грн. (а.с.10-13).

Товар, який підлягав перевезенню - будівельні дерев`яні конструкції, поставлялися на виконання умов контракту №11/05/22 від 11.05.2022р., укладеного між ТОВ "Екзіто" (продавець) та Wikpol Sp. z o.o. (покупець) (а.с.39-41).

Згідно п.3.3 контракту товари поставляються на умовах: FCA склад продавця, смт.Романів, Україна (Інкотермс-2010). Адреса складу Продавця: смт.Романов, вул.Путіліна, 9, Україна.

Відповідно до п.4.3 контракту покупець зобов`язується здійснити оформлення митних процедур і вивантаження товарів протягом 48 годин після надходження товарів на місце навантаження згідно п.4.1 цього контракту. Витрати по простою автомобіля понад зазначеного часу несе покупець.

До контракту №11/05/22 від 11.05.2022р. ТОВ "Екзіто" був виписаний комерційний інвойс - рахунок № 10 від 10.01.2023р. на поставку будівельних дерев`яних конструкцій покупцю на умовах поставки FCA (а.с.42).

Відповідач заперечив факт укладення договору на перевезення та замовлення послуг ПП "Соловій-Транс", оскільки, як він зазначив, за умовами контракту №11/05/22 від 11.05.2022р. пошук перевізника здійснює покупець - Wikpol Sp. z o.o.

Вказав, що договір-заявку від 11.01.2023р. відповідач не підписував, а отримав її лише з надісланою позивачем претензією від 28.02.2023 р.

Залучена до участі у справі третя особа - Wikpol Sp. z o.o. у письмових поясненнях, наданих на вимогу суду, пояснила, що у січні 2023р. позивач на замовлення Wikpol Sp. z o.o. мав доставити вантаж у Польщу.

За контрактом №11/05/22 ТОВ "Екзіто" виготовляє на замовлення третьої особи дерев`яні конструкції і оформляє митні декларації. В той же час Wikpol Sp. z o.o. самостійно шукає, замовляє і оплачує всі транспортні послуги для перевезення конструкцій, виготовлених ТОВ "Екзіто".

Вказує, що позивач виставив Wikpol Sp. z o.o. інвойс від 13.01.2023р. на оплату суми 2200,00 Євро (а.с.47).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Позивач вказує, що між сторонами виникли правовідносини перевезення вантажу на підставі договору-заявки №323-000189 від 11.01.2023р. та міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) (а.с.4, 5).

Відповідно до ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

За приписами ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. При перевезенні вантажів автомобільним транспортом складається міжнародна автомобільна накладна (CMR).

Статтею 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 (далі - Конвенція) встановлено, що ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Позивач стверджує, що 11.01.2023р. ним та відповідачем було підписано договір-заявка №323-000189 про надання транспортно-експедиційних послуг, на виконання умов якого позивач здійснив перевезення вантажу за маршрутом Україна-Польща.

Вказана заявка, за твердженням позивача, була отримана від представника відповідача, на підтвердження чого надано суду скріншоти переписки в застосунку "Viber" (а.с.67-68).

Суд оглядав в судовому засіданні електронну переписку, скріншоти якої позивач надав до відповіді на відзив.

З переписки, яка датована 13-14 листопада 2022р., вбачається, що абонент "Екзіто-ОСОБА_1" з тел.0674125090, який згідно даних ЄДРПОУ належить ТОВ "Екзіто", надіслав представнику позивача фото, на якому вказано: телефон НОМЕР_1, ОСОБА_2 "Грузоперевезення по Україні та за кордоном".

З переписки від 12.01.2023р. вбачається спілкування представника позивача на ім`я ОСОБА_1 з абонентом "Екзіто-ОСОБА_2" (тел. НОМЕР_1 ).

Абонент "Екзіто-ОСОБА_2" направила представнику позивача PDF-файл "323-000189 ДоговірЗаявкаЗам".

Відповідно до частин 1, 2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Згідно ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ч.1 ст.10 вказаного Закону, відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.

Статтею 1 Закону визначено, що автор електронного документа - фізична або юридична особа, яка створила електронний документ.

Суд зазначає, що електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

Даний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21.

Дослідивши електронну переписку представника позивача з абонентами "Екзіто-ОСОБА_1", "Екзіто-ОСОБА_2", суд дійшов висновку, що остання не є належним доказом відправлення саме відповідачем та отримання позивачем договору-заявки про надання послуг з перевезення, оскільки суду не вбачається можливим ідентифікувати автора надісланої позивачу заявки.

В матеріалах справи відсутні докази і з наданої позивачем переписки не вбачається, що абонент "Екзіто-ОСОБА_2" є представником саме відповідача, оскільки надіслані абонентом "Екзіто-ОСОБА_1" дані свідчать про те, що номер телефону НОМЕР_1 належить абоненту, який також займається перевезенням вантажів за кордон.

Також, суд звертає увагу, що роздруківка з електронної переписки не є належним доказом замовлення відповідачем послуг з перевезення, шляхом надіслання договору-заявки №323-000189, оскільки відсутні відомості підписання цього документа електронним цифровим підписом відповідача.

Відсутність електронного цифрового підпису на електронному доказі свідчить про те, що зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення інформації.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28 червня 2022 року у справі № 922/1280/21.

Слід зауважити, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування), як доказ у справі, лише в тому випадку, якщо воно дає можливість встановити авторів цього листування, його зміст та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо. У такому випадку суд може прийняти таке листування як доказ і надати йому оцінку сукупно з іншими доказами, наявними у справі.

Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням.

Як вказувалося вище, суд не може ідентифікувати автора PDF-файл "323-000189 ДоговірЗаявкаЗам" та дійти однозначного висновку, що абонент "Екзіто-ОСОБА_2", яка направила позивачу вказаний файл, є представником відповідача і діяла від його імені, за його завданням та в його інтересах.

Таким чином, суд не приймає таке листування, як доказ укладення сторонами договору на перевезення вантажів.

Судом також надано оцінку наявним в матеріалах справи примірникам договору-заявки №323-000189 від 11.01.2023р. (а.с. 4, 66, 92) та зроблено наступні висновки.

Так, позивачем з позовною заявою надано копію договору-заявки (а.с.4).

На вимогу суду позивач надав примірник цієї ж заявки з відтиском мокрої печатки ПП "Соловій-Транс" (а.с.66).

Візуальний огляд вказаних примірників свідчить, що печатка ПП "Соловій-Транс" на копії та її мокрий відбиток проставлені в різних місцях відносно реквізитів перевізника (позивача) та відносно підпису уповноваженої особи.

Наданий відповідачем примірник договору-заявки, який отриманий ним разом з претензією позивача від 28.02.2023р. (а.с. 92), візуально відрізняється від примірників позивача шрифтом тексту, розташуванням тексту та таблички на сторінці і також іншим розміщенням печатки ПП "Соловій-Транс" .

Окрім того, у вказаному примірнику вартість перевезення вказується в сумі 59534,55 грн., тоді як в примірниках позивача проставлено 1500 EURO.

Суд звертає увагу, що сума 59534,55 грн. за поясненням представника позивача розрахована ним з вартості перевезення 1500 Євро по курсу НБУ станом на 18.01.2023р. (рахунок на оплату від 18.01.2023р.).

Наведене свідчить, що направлений відповідачу з претензією примірник договору-заявку був виготовлений вже після 18.01.2023р. та не міг бути надісланий відповідачем позивачу в січні 2023р.

Щодо доводів позивача про надіслання ним підписаного примірнику договору-заявки на електронну пошту "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка була вказана представником відповідача у переписці, слід вказати, що дана електронна пошта згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАНВУД" (код ЄДРПОУ 39334624), а не ТОВ "Екзіто".

Відносно наданих позивачем послуг з перевезення, вартість яких він просить стягнути з відповідача, суд зазначає, що за приписами ст.5 Конвенції вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Частина 1 ст.9 Конвенції передбачає, що вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Відповідно до положень ст.11 Конвенції для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до доставки вантажу, відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати.

Перевізник не зобов`язаний перевіряти вірність і адекватність цих документів та інформації. Відправник несе відповідальність перед перевізником за будь-які збитки, заподіяні відсутністю, недостатністю чи невірністю таких документів та інформації, за винятком випадків незаконних дій або недбалості перевізника.

Перевізник несе відповідальність як представник за наслідки втрати чи невірного використання документів, зазначених у вантажній накладній і доданих до неї або наданих в його розпорядження; сума відшкодування, яка сплачується перевізником, не повинна, однак, перевищувати ту, яка підлягала б сплаті у випадку втрати вантажу.

Слід вказати, що CMR є документом, який доводить факт укладення договору на автомобільне перевезення вантажу. CMR заповнюється відправником вантажу, на підставі інструкцій і вказівок, які він отримує від транспортно-експедиторської компанії.

З наявної у справі вантажної накладної CMR від 13.01.2023р. вбачається, що відправником зазначено ТОВ "Екзіто", одержувачем Wikpol Sp. z o.o., в графі "Умови оплати" вказано FCA Романів (а.с.5).

Такі ж самі умови оплати перевезення FCA визначено ТОВ "Екзіто" (відповідач) та Wikpol Sp. z o.o. (третя особа) в укладеному ними контракті №11/05/22 від 11.05.2022р., а саме в пункті 3.3, згідно якого товари поставляються на умовах: FCA склад продавця, смт.Романів, Україна (Інкотермс-2010). Адреса складу Продавця: смт.Романов, вул.Путіліна, 9, Україна.

Відповідно до розділу "1" Мета та сфера застосування "Інкотермс-2010", - сфера дії Інкотермс обмежується питаннями, пов`язаними з правами та обов`язками сторін договору купівлі-продажу відносно поставки товарів.

Умови постачання FCA означають, що постачальник - експортер зобов`язаний провести всі митні процедури, включаючи оплату експортних мит та підготовку всіх дозвільних документів на вивіз продукції. Варто звернути увагу на місце поставки - воно вказується після трьох латинських літер FCA і означає, що продавець власним коштом і під свою відповідальність постачає товар в цю точку. Вона визначається сторонами договору і фактично може знаходитись будь-де.

Поставка до головного перевізника, перевізник продавцем не оплачується.

Фактично згідно з умовами FCA (Free Carrier - Франко перевізник) відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності і мита повинен здійснити і оплатити продавець, а витрати на доставку та митне оформлення для імпорту залишається на покупцеві.

Згідно письмових пояснень третьої особи - Wikpol Sp. z o.o. (а.с.128, 139-140, 148), перевізника фірма шукала самостійно, і ПП "Соловій-Транс" мало здійснити перевезення вантажу з України до Польщі на замовлення саме Wikpol Sp. z o.o.

Матеріалами справи підтверджено, що під час виконання позивачем перевезення вантажний автомобіль на території Республіки Польща потрапив у ДТП, внаслідок чого вантаж забрав інший перевізник за замовленням отримувача - Wikpol Sp. z o.o.

Вантажна накладна CMR № 546004 від 13.01.2023р. не містить відмітки про доставку товару до місць призначення, а також дати передачі товару покупцю - Wikpol Sp. z o.o в межах 48 годин після ДТП, що могли б підтвердити факт виконання позивачем послуг з перевезення в повному обсязі.

За таких обставин, суд зауважує, що умови перевезення вантажу перевізником не виконано у повному обсязі, що також підтверджує безпідставність заявлення до стягнення всієї вартості перевезення.

Відповідно до частин 1-5 статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина шоста статті 91 ГПК України).

Позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на суд.

Згідно із частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування - це діяльність, яка здійснюється в урегульованому господарському процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються засобами доказування, передбаченими у частині другої цієї статті, зокрема, письмовими, речовими та електронним доказами.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (частина перша статті 76 ГПК України).

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Принцип справедливості судового розгляду у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Дотримання процесуального закону є гарантією прав особи у господарському судочинстві та виконання судом його завдання. Саме суд має забезпечити право особи на справедливий суд (справедливу судову процедуру).

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Суд враховує аргументи всіх осіб, що беруть участь у справі, дослідження та подальшу оцінку доказів проводить не з позиції однієї зі сторін, а з позиції незалежного арбітра.

Повне дослідження судом доказів передбачає отримання в такому обсязі доказового матеріалу, який був би достатнім для здійснення правильного висновку щодо наявності чи відсутності тих чи інших обставин цивільної справи.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України визначено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити її, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування, це процесуальний обов`язок суду.

Даний правовий висновок викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 757/28231/13-ц, від 06.07.2022 у справі №910/6210/20.

Відповідно до частини 1 статті 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Тобто, судове рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження та оцінки судом.

Безпосереднє дослідження доказів тісно пов`язане зі змістом судового доказування, оскільки він є способом сприйняття судом доказів, а також з дотриманням правил про належність та допустимість доказів. Відповідно до принципу безпосередності дослідження судових доказів має проводитися таким чином, щоб суд мав реальну можливість особисто ознайомитися з доказами, які є у справі.

Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити й перевірити як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами, здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними в статті 86 ГПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 06.10.23

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - позивачу (рек. з повід., код ЄДРПОУ 39052784)

3 - відповідачу (рек. з повід., код ЄДРПОУ 40252828)

4- "Wikpol" Sp. z o.o. (Podstolice. 34, 32-020 Wieliczka, Poland - рек., ел.пошта: biuro.wikpol.krakow@gmail.com)