Рішення

від 27.09.2023 по справі 922/2883/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2023м. ХарківСправа № 922/2883/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРОПОУ: 04059243) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" (61045, м. Харків, вул. Клочківська, 190; код ЄДРПОУ: 22691619) про стягнення заборгованості за участю представників:

позивача Бенденжука Л.О., посвідчення №2662;

відповідача Рижкова І.П., ордер ВІ №1159827 від 07.08.2023.

ВСТАНОВИВ:

03.07.2023 Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Місто", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" заборгованість за договором оренди землі №6315/04 від 30.01.2004 у розмірі 205 201,76 грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 078,03 грн.

Позов обґрунтовано використанням відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:09:001:0006 по вул. Клочківській, 190 у м. Харкові без належної сплати орендної плати у період з 02.04.2017 по 28.02.2022.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.07.2023 позовну заяву (вх.№2883/23 від 03.07.2023) Харківської міської ради залишено без руху. Надано позивачу строк, який становить 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

17.07.2023 на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 06.07.2023 представник позивача надав заяву (вх.№18560 від 17.07.2023) про усунення недоліків позовної заяви разом з доказами сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.07.2023 прийнято позовну заяву Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/2883/23. Вирішено розгляд справи №922/2883/23 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

14.08.2023 через кабінет Електронного суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" (вх.№21468 від 14.08.2023), в якому просить суд продовжити строк на подання відзиву та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до 23.08.2023.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.08.2023 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" (вх.№21468 від 14.08.2023) про продовження строку на подання відзиву та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі №922/2883/23 задоволено. Продовжено процесуальний строк для надання відповідачем відзиву на позовну заяву та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, встановлений ухвалою господарського суду Харківської області від 118.07.2023 до 23.08.2023.

18.08.2023 через кабінет Електронного суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" (вх.№22038 від 18.08.2023) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.08.2023 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" (вх.№22038 від 18.08.2023) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволено. Вирішено перейти до розгляду справи №922/2883/23 за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 13.09.2023.

23.08.2023 через кабінет Електронного суду від представника відповідача надійшов відзив (вх.№22499 від 23.08.2023).

У відзиві представник відповідача зазначив, що в період з 30.10.2004 по 30.06.2023 у відповідності до положень пункту 2.2 договору оренди сторони додаткових угод не укладали. Так само Харківська міська рада в зазначений період часу не зверталася до ТОВ фірми МІСТО з заявою про укладення додаткової угоди до Договору оренди з проектом такої угоди. Проект договору оренди землі готувався позивачем. Зі змісту Договору оренди вбачається, що в ньому відсутній пункт про здійснення щорічної індексації розміру орендної плати відповідно до офіційних індексів інфляції. Тобто, незважаючи на зміст пункту 4.1 Тимчасового положення саме позивач запропонував і сторони погодили підписанням договору оренди в підготовленій позивачем редакції, не включати до договору оренди пункт зазначеного змісту. Отже, обчислення розміру орендної плати за землю за договором оренди здійснюється без урахування індексів інфляції саме у відповідності до припису ч.3 ст.21 Закону України Про оренду землі №161.

Як стверджує представник відповідача, сторонами договору оренди за ініціативи саме Харківської міської ради, уповноваженим виконавчим органом якої готувався проект договору оренди, у відповідності до ч.3 ст.21 Закону №161 до розділу 2 Плата за землю договору оренди не було включено положення про індексацію розміру орендної плати відповідно до офіційних індексів інфляції. З 01.03.2008 Харківська міська рада встановила, що орендна плата за землю має сплачуватися з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що виключає можливість урахування індексів інфляції. В період з січня 2004 року по лютий 2022 року Харківська міська рада не ініціювала внесення змін до Договору оренди, в т.ч. щодо урахування індексів інфляції або індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Тобто, у ТОВ фірми МІСТО були наявні правові підстави в період з 2004 року по лютий 2022 року сплачувати оренду плату в розмірі 888,64 грн. на місяць, як це закріплено в пункті 2.1 Договору. Натомість за власної ініціативи ТОВ фірмою МІСТО здійснювалася оплата за договором оренди, в т.ч. в спірний період, з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

На переконання представника відповідача, твердження позивача про застосування до спірних правовідносин ч.3 ст.21 Закону №161 спростовується змістом договору оренди, положеннями Закону №161, ПК України, а також Тимчасового положення та Положення, затверджених Харківською міською радою.

Також представник відповідача стверджує, що ТОВ фірми МІСТО існує не заборгованість зі сплати орендної плати за землю за договором оренди за період з 02.04.2017 по 28.02.2022, а переплата зі сплати орендної плати.

30.08.2023 через канцелярію суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№23223 від 30.08.2023).

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції, не є зміною розміру орендної плати визначеного п.2.1 договору оренди землі. Невнесення сторонами договору оренди землі змін до його умов у частині, що встановлюється у законодавчому порядку, не звільняє сторони від обов`язку їх виконання. Відсутність в умовах договору оренди землі положень про обчислення розміру орендної плати з врахуванням індексу інфляції не може бути підставою для звільнення від стягнення з орендаря несплаченого індексу інфляції за спірний період, оскільки відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна порядку обчислення розміру цієї плати є підставою для обрахування орендної плати з урахуванням індексів інфляції, оскільки договором не обумовлено іншого.

Також представник позивача вважає, що суть інфляції полягає в тому, що національна валюта знецінюється по відношенню до товарів, послуг та іноземної валюти, які зберігають стабільність своєї купівельної спроможності. При чому процес інфляції відбувається не впродовж лише одного місяця, а на протязі тривалого часу. В зв`язку з цим, індекс інфляції і застосовується щомісяця до суми орендної плати за минулий місяць, який також був обчислений з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць. Дане застосування індексу інфляції і є кумулятивним, та запобігає знеціненню грошових коштів відповідно до товарів та послуг.

13.09.2023 через канцелярію суду від представника відповідача надійшли заперечення (вх.№24800 від 13.09.2023), в яких зазначив, що якби виконавчим органом Харківської міської ради у відповідності до п.4.1 Тимчасового положення до проекту Договору № 6315/04 було включено пункт про обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції, то застосуванню підлягав би індекс інфляції до грудня попереднього року, тобто за рік.

На думку представника відповідача, розрахунок розміру начебто заборгованості відповідача зі сплати орендної плати здійснений позивачем із застосуванням того виду індексу інфляції, який взагалі не може підлягати застосуванню. Тобто, розрахунок позивача є не тільки безпідставним, але й помилковим.

В підготовчому засіданні 13.09.2023 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.09.2023.

Присутній в судовому засіданні 27.09.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні 27.09.2023 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу та інформацією з КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на зазначене, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 27.09.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Рішенням XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання Харківської міської ради від 24.09.2003 №187/03 Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам надано Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" земельну ділянку по вул. Клочківській, 190 у м. Харкові загальною площею 0,0906 га.

На підставі вказаного рішення, 09.01.2004 між Харківською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" (орендар) було укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель від 30.01.2004 за №6315/04 та посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. (надалі - Договір) (а.с.14-15 т.1).

Відповідно до п.1.1. Договору орендодавець на підставі рішення XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 24.09.2003 №187/03 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку за адресою: місто Харків, вулиця Клочківська, 190, загальною площею 0,0906 га, в тому числі: під забудовою 0,0474 га, інших угідь 0,0432 га, згідно з планом земельної ділянки, що додасться.

Згідно з планом земельної ділянки, в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:09:001:0006 площею 0,0906 га по вул. Клочківській, 190 у м. Харкові (а.с.16 т.1).

Земельна ділянка надається в оренду строком до 01.10.2028 для експлуатації та обслуговування кафе "МІСТО з літнім майданчиком (п.1.2Договору).

Згідно з п.2.1. Договору плата за землю вноситься орендарем щомісячно у вигляді орендної плати у грошовій формі у розмірі 888,64 гривень на рахунок відділу Державного казначейства у м. Харкові не пізніше п`ятнадцятого числа наступного місяця.

Орендна плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до Законів України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід`ємною частиною цього договору оренди (п.2.2.Договору).

Згідно з п.3.1.2. Договору орендодавець має право вносити зміни в розділ 2 цього договору щодо розміру і строків внесення плати за землю в разі зміни ставки земельного податку в законодавчому порядку.

Відповідно до п.3.2.2. Договору орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату за землю.

Договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" (п.7.6.Договору).

Згідно Акту приймання-передачі земельної ділянки б/н від 2003 року та договору оренди землі від 30.01.2004 за №6315/04 орендарю передано земельну ділянку загальною площею 0,0906 га строком до 01.10.2028 для експлуатації та обслуговування кафе "МІСТО з літнім майданчиком (а.с.18 т.1).

Відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 08.06.2023 №9512/5/20-40-04-02-12 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" за земельну ділянку площею 0,0906 га сплачено: у 2017 році - 26 260,44 грн., у 2018 році - 26 260,44 грн., у 2019 році - 26 260,44 грн., за 11 місяців 2020 року - 24 072,06 грн., у 2021 році 26 260,44 грн., та за січень-лютий 2022 року - 5 250,54 грн.

Як стверджує позивач, базовим місяцем для розрахунку розміру орендної плати за договором оренди землі від 30.01.2004 №6315/04 є січень 2004 року. Починаючи з лютого 2004 року орендна плата повинна сплачуватися вже з урахуванням індексу інфляції. Отже, розмір орендної плати, яку повинно було сплатити Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" за період з 02.04.2017 до 28.02.2022, складає:

- за період 02.04.2017-31.12.2017- 43 761,51 грн.;

- за період 01.01.2018-31.12.2018- 63 946,05 грн.;

- за період 01.01.2019-31.12.2019- 68 988,73 грн.;

- за період 01.01.2020-31.12.2020 (крім березня 2020 року) - 65 038,89 грн.;

- за період 01.01.2021-31.12.2021 - 77 513,37 грн.;

- за період 01.01.2022-28.02.2022- 13 680,02 грн.

Оскільки спірна земельна ділянка протягом тривалого строку використовується відповідачем без належної сплати орендної плати, Харківська міська рада була вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав шляхом стягнення заборгованості за договором оренди землі від 30.01.2004 №6315/04 за період з 02.04.2017 до 28.02.2022 у сумі 205 201,76 грн.

Доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Статтею 792 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Поряд з цим, згідно зі ст.2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Так, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як встановлено судом, позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 6310136300:09:001:0006 площею 0,0906 га за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 190, строком до 01.10.2028.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст.15 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктом 14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до вимог статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

В той же час, згідно з п.2.2. Договору орендна плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до Законів України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід`ємною частиною цього договору оренди.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (стаття 287.3 Податкового кодексу України).

Згідно зі вимогами ст.24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно пункту "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати оренду плату.

Згідно вимог пункту 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі" обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Тобто, у розумінні положення пункту 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата підлягає збільшенню на індекс інфляції, якщо інше не визначено умовами договору. Водночас сторони договору мають повне право вказати в договорі, що орендна плата не індексується.

Відтак, відсутність у Договорі умов щодо збільшення орендної плати на індекс інфляції не звільняє орендаря від сплати орендної плати з урахуванням такого індексу інфляції у відповідності до вимог пункту 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі", на відміну від збільшення орендної плати у зв`язку із індексації нормативної грошової оцінки землі, зміна саме якої є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками.

З огляду на зазначене, суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності обов`язку в останнього сплачувати орендну плату з урахуванням індексу інфляції, оскільки такі доводи є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Водночас суд приймає до уваги, що відповідач самостійно сплачував орендну плату у більшому розмірі, ніж розмір орендної плати визначений п.2.1. Договору, що фактично суперечить його позиції щодо відсутності у нього обов`язку сплачувати орендну плату з урахуванням індексу інфляції.

Натомість відповідач пояснює сплату орендної плати у більшому розмірі - сплатою орендної плати з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 286 Господарського кодексу України, орендар сплачує орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності і вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений законом або договором.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює обов`язок виконання зобов`язання у встановлений строк (термін) його виконання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позивачем визначено спірний період з 02.04.2017 по 28.02.2022.

Розмір базової орендної плати за договором оренди землі від 30.01.2004 №6315/04 складає 888,64 грн. в місяць. Базовим місяцем для розрахунку розміру орендної плати за договором оренди землі від 30.01.2004 № 6315/04 є січень 2004 року.

Відповідно до наказу Держкомстату Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін від 27.07.2007 №265 індекс споживчих цін - показник, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.

Інформація про індекси споживчих цін (індекси інфляції) за відповідні роки розміщена на сайті Державної служби статистики України http://www.ukrstat.gov.ua.

Згідно вказаної інформації коефіцієнти інфляції становлять:

- у 2017 році: січень -101,1, лютий - 101, березень - 101,8, квітень - 100,9, травень - 101,3, червень - 101,6, липень - 100,2, серпень - 99,9, вересень - 102, жовтень - 101,2, листопад - 100,9, грудень - 101, за рік - 113,7;

- у 2018 році: січень -101,5, лютий - 100,9, березень - 101,1, квітень - 100,8, травень - 100, червень - 100, липень - 99,3, серпень - 100, вересень - 101,9, жовтень - 101,7, листопад - 101,4, грудень - 100,8, за рік - 109,8;

- у 2019 році: січень -101, лютий - 100,5, березень - 100,9, квітень - 101, травень - 100,7, червень - 99,5, липень - 99,4, серпень - 99,7, вересень - 100,7, жовтень - 100,7, листопад - 100,1, грудень - 99,8, за рік - 104,1;

- у 2020 році: січень -100,2, лютий - 99,7, березень - 100,8, квітень - 100,8, травень - 100,3, червень - 100,2, липень - 99,4, серпень - 99,8, вересень - 100,5, жовтень - 101, листопад - 101,3, грудень - 100,9, за рік - 105,0;

- у 2021 році: січень -101,3, лютий - 101, березень - 101,7, квітень - 100,7, травень - 101,3, червень - 100,2, липень - 100,1, серпень - 99,8, вересень - 101,2, жовтень - 100,9, листопад - 100,8, грудень - 100,6, за рік - 110,0;

- у 2022 році: січень -101,3, лютий - 101,6, березень - 104,5, квітень - 103,1, травень - 102,7, червень - 103,1, липень - 100,7, серпень - 101,1, вересень - 101,9, жовтень - 102,5, листопад - 100,7, грудень - 100,7, за рік - 126,6.

Відтак, розмір щомісячної орендної плати з урахуванням індексу інфляції, яку повинно було сплачувати Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" відповідно до договору оренди землі від 30.01.2004 №6315/04 становить:

- за період з 02.04.2017 по 31.12.2017 у розмірі 43 761,51 грн.;

- за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 у розмірі 63 946,05 грн.;

- за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 у розмірі 68 988,73 грн.;

- за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (крім березня 2020 року) у розмірі 65 038,89 грн.;

- за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 у розмірі 77 513,37 грн.;

- за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 у розмірі 13 680,02 грн.

Як було встановлено судом, відповідачем за спірну земельну ділянку сплачено:

- за 2017 рік - 26 260,54 грн.;

- за 2018 рік - 26 260,54 грн.;

- за 2019 рік - 26 260,54 грн.;

- за 11 місяців 2020 року - 24 072,06 грн.;

- за 2021 рік - 26 260,54 грн.;

- за січень 2022 року - 5 250,54 грн.

Враховуючи вище викладене, заборгованість зі сплати орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою загальною площею 0,1498 га по вул. Клочківській, 190 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:09:001:0006), відповідно до договору оренди землі від 01.04.2004 №6315/04 за період з 02.04.2017 до 28.02.2022 складає 205 201,76 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на зазначене, беручи до уваги принцип змагальності сторін, враховуючи стандарт переваги більш вагомих доказів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" (61045, м. Харків, вул. Клочківська, 190; код ЄДРПОУ: 22691619) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243, платіжні реквізити: отримувач ГУК Харків обл/МТГ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, рахунок (IBAN) UA508999980334109812000020649, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 18010600) заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Клочківській, 190 у м.Харкові відповідно до договору оренди землі від 30.01.2004 №6315/04 за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 у розмірі 205201 (двісті п`ять тисяч двісті одна) грн. 76 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" (61045, м. Харків, вул. Клочківська, 190; код ЄДРПОУ: 22691619) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243, платіжні реквізити: р/р UA518201720344240012000032986, Банк: ДКСУ м.Київ, МФО 820172, отримувач Харківська міська рада, код отримувача (ЄДРПОУ) 04059243, рахунок (IBAN) UA518201720344240012000032986, банк Державна казначейська служба України м.Київ, МФО - 820172) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3078 (три тисячі сімдесят вісім) грн. 03 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "06" жовтня 2023 р.

СуддяТ.О. Пономаренко