Постанова

від 14.12.2023 по справі 922/2883/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року м. Харків Справа № 922/2883/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.

за участю секретаря Андерс О.К.

за участю представників:

позивача- Бенденжука Л.О. в порядку самопредставництва;

відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" (вх. № 2221Х/2-5) на рішення Господарського суду Харківської області від 27.09.2023 (ухвалене у приміщенні господарського суду Харківської області суддею Пономаренко Т.О., повний текст складено 06.10.2023) у справі № 922/2883/23

за позовом Харківської міської ради , м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" , м. Харків

про стягнення 205 201,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 30.01.2004 №6315/04 у розмірі 205 201,76 грн. за період з 02.04.2017 по 28.02.2022.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до умов договору оренди землі від 30.01.2004 №6315/04 та вимог чинного законодавства, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, яку повинен був сплатити відповідач за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 з урахуванням її індексації, становить 332928,57 грн. , в той час як останнім за цей період її сплачено лише в сумі 127726,81 грн., у зв`язку з чим розмір заборгованості відповідача за відповідний період складає 205201,76 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.09.2023 у справі №922/2883/23 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" на користь Харківської міської ради заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Клочківській, 190 у м.Харкові відповідно до договору оренди землі від 30.01.2004 №6315/04 за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 у розмірі 205201,76 грн. та 3 078,03 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення обґрунтовано з тих підстав, що відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, відповідач мав сплачувати орендну плату за звітний місяць з урахуванням індексу інфляції протягом наступного місяця, а тому за заявлений позивачем період з 02.04.2017 по 28.02.2022, відповідач мав сплатити орендну плату, обраховану виходячи з визначеного договором щомісячного базового розміру орендної плати та індексу інфляції щодо кожного окремого місяця, що в загальній сумі складає 332928,57 грн. Водночас, згідно з листом ГУ ДПС у Харківській області від 08.06.2023 №9512/5/20-40-04-02-12 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" за земельну ділянку площею 0,0906 га сплачено за спірний період орендну плату лише в сумі 127726,81 грн., у зв`язку з чим розмір заборгованості відповідача за відповідний період складає 205201,76 грн.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" подало на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач послався, зокрема, на те, що висновок суду першої інстанції щодо наявності у відповідача обов`язку сплачувати орендну плату з урахуванням індексів інфляції не відповідає чинному законодавству та суперечить умовам договору, оскільки ч. 3 статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди землі, в той час як спірним Договором не передбачено здійснення відповідної індексації, що свідчить про узгодження сторонами у відповідності до наведеної норми іншого правила сплати орендної плати, а саме без врахування індексів інфляції, а пунктом 2.2. Договору сторони передбачили, що орендна плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до Законів України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід`ємною частиною цього договору оренди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2023 для розгляду справи № 922/2883/23 сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" (вх. № 2221Х/2-5) на рішення господарського суду Харківської області від 27.09.2023 у справі № 922/2883/23 та її розгляд призначено в судове засідання з повідомленням сторін на 14.12.2023 об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104 .

22.11.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 14424), згідно з яким він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

Відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання представника для участі в ньому не направив, про причини неявки суд не повідомив, що відповідно до ч.1, п. 1 ч. 3 статті 202, ч. 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України є підставою для розгляду справи за його відсутності.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на таке.

Рішенням XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання Харківської міської ради від 24.09.2003 №187/03 Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам надано Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" земельну ділянку по вул. Клочківській, 190 у м. Харкові загальною площею 0,0906 га.

На підставі вказаного рішення, 09.01.2004 між Харківською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" (орендар) було укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель від 30.01.2004 за №6315/04 та посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. (надалі - Договір) (а.с.14-15 т.1).

Відповідно до п.1.1. Договору орендодавець на підставі рішення XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 24.09.2003 №187/03 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку за адресою: місто Харків, вулиця Клочківська, 190, загальною площею 0,0906 га, в тому числі: під забудовою 0,0474 га, інших угідь 0,0432 га, згідно з планом земельної ділянки, що додасться.

Згідно з планом земельної ділянки, в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:09:001:0006 площею 0,0906 га по вул. Клочківській, 190 у м. Харкові (а.с.16 т.1).

Земельна ділянка надається в оренду строком до 01.10.2028 для експлуатації та обслуговування кафе "МІСТО з літнім майданчиком (п.1.2Договору).

Згідно з п.2.1. Договору плата за землю вноситься орендарем щомісячно у вигляді орендної плати у грошовій формі у розмірі 888,64 гривень на рахунок відділу Державного казначейства у м. Харкові не пізніше п`ятнадцятого числа наступного місяця.

Орендна плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до Законів України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід`ємною частиною цього договору оренди (п.2.2.Договору).

Згідно з п.3.1.2. Договору орендодавець має право вносити зміни в розділ 2 цього договору щодо розміру і строків внесення плати за землю в разі зміни ставки земельного податку в законодавчому порядку.

Відповідно до п.3.2.2. Договору орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату за землю.

Договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" (п.7.6.Договору).

Згідно Акту приймання-передачі земельної ділянки б/н від 2003 року та договору оренди землі від 30.01.2004 за №6315/04 орендарю передано земельну ділянку загальною площею 0,0906 га строком до 01.10.2028 для експлуатації та обслуговування кафе "МІСТО з літнім майданчиком (а.с.18 т.1).

Відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 08.06.2023 №9512/5/20-40-04-02-12 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" за земельну ділянку площею 0,0906 га сплачено: у 2017 році - 26 260,44 грн., у 2018 році - 26 260,44 грн., у 2019 році - 26 260,44 грн., за 11 місяців 2020 року - 24 072,06 грн., у 2021 році 26 260,44 грн., та за січень-лютий 2022 року - 5 250,54 грн.

Як стверджує позивач, базовим місяцем для розрахунку розміру орендної плати за договором оренди землі від 30.01.2004 №6315/04 є січень 2004 року. Починаючи з лютого 2004 року орендна плата повинна сплачуватися вже з урахуванням індексу інфляції. Отже, розмір орендної плати, яку повинно було сплатити Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" за період з 02.04.2017 до 28.02.2022, складає:

- за період 02.04.2017-31.12.2017- 43 761,51 грн.;

- за період 01.01.2018-31.12.2018- 63 946,05 грн.;

- за період 01.01.2019-31.12.2019- 68 988,73 грн.;

- за період 01.01.2020-31.12.2020 (крім березня 2020 року) - 65 038,89 грн.;

- за період 01.01.2021-31.12.2021 - 77 513,37 грн.;

- за період 01.01.2022-28.02.2022- 13 680,02 грн.

З огляду на наведене, позивач в позовній заяві зазначив, що спірна земельна ділянка протягом тривалого строку використовується відповідачем без належної сплати орендної плати, у зв`язку з чим Харківська міська рада була вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав шляхом стягнення заборгованості за договором оренди землі від 30.01.2004 №6315/04 за період з 02.04.2017 до 28.02.2022 у сумі 205 201,76 грн.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 3 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов"язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статі 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування.

Частиною 3 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Пунктом 14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до вимог статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (стаття 287.3 Податкового кодексу України).

Згідно зі вимогами ст.24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно пункту "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати оренду плату.

Таким чином, законодавством прямо передбачено здійснення обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції як істотну умову договору договору оренди землі, в разі, якщо інше не встановлено договором та не обумовлює таке обчислення укладенням сторонами додаткових угод щодо зміни розміру орендної плати внаслідок індексації.

Спірний Договір не містить положень, які встановлюють виключення із зазначеного загального правила.

Тобто, як правомірно зазначив суд першої інстанції, у розумінні положення пункту 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата підлягає збільшенню на індекс інфляції, якщо інше не визначено умовами договору. Водночас сторони договору мають повне право вказати в договорі, що орендна плата не індексується.

Відтак, відсутність у Договорі умов щодо збільшення орендної плати на індекс інфляції, на яке посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень, не є встановленням сторонами іншого, ніж зазначене загальне правило обчислення орендної плати з урахуванням індексації, а тому не звільняє орендаря від сплати орендної плати з урахуванням такого індексу інфляції у відповідності до вимог пункту 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі".

В той же час, згідно з п.2.2. Договору орендна плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до Законів України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід`ємною частиною цього договору оренди.

Разом з цим, як правомірно зазначив позивач у відзиві на апеляційну скаргу, чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Так, відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Натомість підпунктом 14.1.72. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України передбачено. що земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, він не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, і при цьому єдиною можливою формою здійснення плати за землю у нього як орендаря за спірним Договором є орендна плата.

Індексація орендної плати не передбачена чинним законодавством як підстава збільшення земельного податку, а тому не є обставиною, яка відповідно до п. 2.2. Договору є підставою для збільшення орендної плати, що потребує укладення додаткової угоди, на відміну від збільшення орендної плати у зв`язку із індексацією нормативної грошової оцінки землі.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача щодо відсутності обов`язку в останнього сплачувати орендну плату з урахуванням індексу інфляції, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідно до умов Договору та чинного законодавства відповідач протягом спірного періоду мав сплачувати орендну плату за звітний місяць з урахуванням індексу інфляції протягом наступного місяця.

Аналогічна правова позиція щодо здійснення розрахунку орендної плати знайшла своє відображення у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.10.2019 у справі № 922/3321/18 та від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19.

Розмір базової орендної плати за договором оренди землі від 30.01.2004 №6315/04 складає 888,64 грн. в місяць. Базовим місяцем для розрахунку розміру орендної плати за договором оренди землі від 30.01.2004 № 6315/04 є січень 2004 року.

Відповідно до наказу Держкомстату Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін від 27.07.2007 №265 індекс споживчих цін - показник, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.

Інформація про індекси споживчих цін (індекси інфляції) за відповідні роки розміщена на сайті Державної служби статистики України http://www.ukrstat.gov.ua.

Згідно вказаної інформації коефіцієнти інфляції становлять:

- у 2017 році: січень -101,1, лютий - 101, березень - 101,8, квітень - 100,9, травень - 101,3, червень - 101,6, липень - 100,2, серпень - 99,9, вересень - 102, жовтень - 101,2, листопад - 100,9, грудень - 101, за рік - 113,7;

- у 2018 році: січень -101,5, лютий - 100,9, березень - 101,1, квітень - 100,8, травень - 100, червень - 100, липень - 99,3, серпень - 100, вересень - 101,9, жовтень - 101,7, листопад - 101,4, грудень - 100,8, за рік - 109,8;

- у 2019 році: січень -101, лютий - 100,5, березень - 100,9, квітень - 101, травень - 100,7, червень - 99,5, липень - 99,4, серпень - 99,7, вересень - 100,7, жовтень - 100,7, листопад - 100,1, грудень - 99,8, за рік - 104,1;

- у 2020 році: січень -100,2, лютий - 99,7, березень - 100,8, квітень - 100,8, травень - 100,3, червень - 100,2, липень - 99,4, серпень - 99,8, вересень - 100,5, жовтень - 101, листопад - 101,3, грудень - 100,9, за рік - 105,0;

- у 2021 році: січень -101,3, лютий - 101, березень - 101,7, квітень - 100,7, травень - 101,3, червень - 100,2, липень - 100,1, серпень - 99,8, вересень - 101,2, жовтень - 100,9, листопад - 100,8, грудень - 100,6, за рік - 110,0;

- у 2022 році: січень -101,3, лютий - 101,6, березень - 104,5, квітень - 103,1, травень - 102,7, червень - 103,1, липень - 100,7, серпень - 101,1, вересень - 101,9, жовтень - 102,5, листопад - 100,7, грудень - 100,7, за рік - 126,6.

Відтак, розмір щомісячної орендної плати з урахуванням індексу інфляції, яку повинно було сплачувати Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" відповідно до договору оренди землі від 30.01.2004 №6315/04 становить:

- за період з 02.04.2017 по 31.12.2017 у розмірі 43 761,51 грн.;

- за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 у розмірі 63 946,05 грн.;

- за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 у розмірі 68 988,73 грн.;

- за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (крім березня 2020 року) у розмірі 65 038,89 грн.;

- за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 у розмірі 77 513,37 грн.;

- за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 у розмірі 13 680,02 грн.

Як було встановлено судом, відповідачем за спірну земельну ділянку сплачено:

- за 2017 рік - 26 260,54 грн.;

- за 2018 рік - 26 260,54 грн.;

- за 2019 рік - 26 260,54 грн.;

- за 11 місяців 2020 року - 24 072,06 грн.;

- за 2021 рік - 26 260,54 грн.;

- за січень 2022 року - 5 250,54 грн.

З огляду на наведене, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, яку повинен був сплатити відповідач за період 02.04.2017 по 28.02.2022, з урахуванням її індексації, становить 332928,57 грн. грн., в той час як останнім за цей період її сплачено лише в сумі 127726,81 грн., у зв`язку з чим зрозмір заборгованості відповідача за відповідний період складає 205201,76 грн.

Отже, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін як прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, статтею 269, пунктом 1 статті 275, статтею 276, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Місто" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 27.09.2023 у справі № 922/2883/23

залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 25.12.2023

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль