Рішення

від 04.10.2023 по справі 924/654/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2023 р. Справа № 924/654/23

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Вибодовський О.Д., при секретарі судового засідання Бородата К.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Хмельницької районної державної адміністрації (Хмельницької районної військової адміністрації)

до Заслучненської сільської ради, с. Заслучне, Хмельницького району, Хмельницької області

до ТОВ "Зозулинці риба", с. Великі Зозулинці, Хмельницького району, Хмельницької області

про скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 6822780800:01:007:0005 площею 25.1704 га, цільове призначенням для рибогосподарських потреб (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2033178568227), припинивши право комунальної власності Заслучненської сільської ради (код ЄДРПОУ 04407170) на вказане нерухоме майно;

Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 6822780800:01:007:0007 площею 21.8916 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2033206368227), припинивши право комунальної власності Заслучненської сільської ради (код ЄДРПОУ 04407170) на вказане нерухоме майно;

Зобов`язати Заслучненську сільську раду (код ЄДРПОУ 04407170) та ТОВ «Зозулинці риба» (код ЄДРПОУ 42215458) повернути державі в особі Хмельницької районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 21318806) земельну ділянку водного фонду площею 25.1704 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб з кадастровим номером 6822780800:01:007:0005 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2033178568227);

Зобов`язати Заслучненську сільську раду (код ЄДРПОУ 04407170) та ТОВ «Зозулинці риба» (код ЄДРПОУ 42215458) повернути державі в особі Хмельницької районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 21318806) земельну ділянку водного фонду площею 21.8916 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб з кадастровим номером 6822780800:01:007:0007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2033206368227).

Представники сторін:

Від позивача: не з"явився;

Від відповідача 1: не з"явився;

Від відповідача 2: не з"явився;

Від Хмельницької обласної прокуратури: Ленчик В.М. - посвідчення №057668 від 22.10.2020р.

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть:

До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Хмельницької районної державної адміністрації (Хмельницької районної військової адміністрації) до Заслучненської сільської ради, с. Заслучне, Хмельницького району, Хмельницької області, ТОВ "Зозулинці риба", с. Великі Зозулинці, Хмельницького району, Хмельницької області про скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 6822780800:01:007:0005 площею 25.1704 га, цільове призначенням для рибогосподарських потреб (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2033178568227), припинивши право комунальної власності Заслучненської сільської ради (код ЄДРПОУ 04407170) на вказане нерухоме майно; скасувати державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 6822780800:01:007:0007 площею 21.8916 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2033206368227), припинивши право комунальної власності Заслучненської сільської ради (код ЄДРПОУ 04407170) на вказане нерухоме майно; зобов`язати Заслучненську сільську раду (код ЄДРПОУ 04407170) та ТОВ «Зозулинці риба» (код ЄДРПОУ 42215458) повернути державі в особі Хмельницької районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 21318806) земельну ділянку водного фонду площею 25.1704 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб з кадастровим номером 6822780800:01:007:0005 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2033178568227); зобов`язати Заслучненську сільську раду (код ЄДРПОУ 04407170) та ТОВ «Зозулинці риба» (код ЄДРПОУ 42215458) повернути державі в особі Хмельницької районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 21318806) земельну ділянку водного фонду площею 21.8916 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб з кадастровим номером 6822780800:01:007:0007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2033206368227).

Ухвалою суду від 19.06.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

На адресу суду 27.06.2023р. від відповідача ТОВ "Зозулинці риба" надійшов відзив на позов в якому відповідач зазначає, що 26 грудня 2018 року між Регіональним фондом Державного майна України та ДП "Укрриба" з ТОВ "Зозулинці Риба" були укладенні Договори оренди гідротехнічних споруд, що розташовані в с.В.Зозулинці, Заслучненської сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області.

Після укладання зазначених Договорів оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, в січні 2019 року ТОВ "Зозулинці Риба" звернулося з клопотанням до Хмельницької обласної державної адміністрації про укладання договорів оренди об`єктів водного фонду.

Хмельницькою ОДА в передачі в оренду земельних ділянок було відмовлено та рекомендовано звернутися для вирішення даного питання до колишньої Великозозулинецької сільської ради, мотивуючи тим, що зазначенні земельні ділянки, водного фонду розташовані в межах населеного пункту, в зв`язку з чим повноваження щодо розпорядження ними відноситься до повноважень місцевої сільської ради.

ТОВ "Зозулинці Риба" звернулося в березні 2019 року з письмовою заявою до Великозозулинецької сільської ради та після виготовлення землевпорядної документації, відповідно до рішення №6 сесії Великозозулинецькї сільської ради від 11 січня 2020 року були укладенні договори оренди вищезазначених земельних ділянок водного фонду.

Передача земельних ділянок комунальної власності у державну здійснюється в порядку статей 117, 120 Земельного кодексу України.

У разі набуття державою права власності па об`єкт нерухомого майна, розміщений на земельній ділянці комунальної власності право власності одночасно переходить до держави без зміни її цільового призначення.

Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішенням відповідного органу виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави на неї.

Після проведення реєстрації права державної власності на гідротехнічні споруди ні органом державної виконавчої влади в особі Хмельницької районної державної адміністрації, в інтересах якої заявлено позовні вимоги, ні органом місцевого самоврядування в особі Заслучненської сільської ради не вчинено жодних дій щодо виконання вимог статей 117, 120 ЗК України.

Враховуючи вищевикладене відповідач 2 вважає, що позовні вимоги до ТОВ «Зозулинці Риба» заявлені безпідставно.

На адресу суду 13.09.2023р. від представника Хмельницької обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення в яких представник Хмельницької обласної прокуратури зазначає, згідно із частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідження судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по себе державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Зазначена позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №910/10987/18, постановах Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №367/4613/18, від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, від 17.04.2019 у справі №916/675/15.

Таким чином, право державної власності в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України (на момент визначення органу управління вказаним нерухомим майном - Державний Департамент рибного господарства) на гідротехнічні споруди - літньо-маточний став та нагульного русла «Зозул В.» виникло ще задовго до його державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (до 03.12.2019р.), а саме: на підставі наказу Державного департаменту рибного господарства «Про затвердження акту приймання - передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ «Хмельницькрибгосп» на баланс державного підприємства «Укрриба» №248 від 21.08.2003р.; Акту приймання - передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ «Хмельницькрибгосп» та передається державному підприємству «Укрриба» від 11.07.2003р.; Переліку гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду господарського товариства - ВАТ «Хмельницькрибгосп» та передаються на баланс державного підприємства «Укрриба» (додаток №1 до Акту приймання - передачі від 11.07.2003р.

Відповідно до даного Акту до складу об`єкта передачі входять гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди, та пов`язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, що не увійшли до статутного фонду господарського товариства ВАТ «Хмельницькрибгосп» та передаються на баланс державного підприємства «Укрриба», перелік яких наведено у додатку 1, що є невід`ємною частиною Акту.

У додатку №1 до Акту приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду господарського товариства ВАТ «Хмельницькрибгсп» та передаються на баланс державного підприємства «Укрриба», зазначено, зокрема, у пунктах 59 та 61 відповідно «Нагульне русло став Зозул В.» та «Літньо-маточний став».

27.03.2018р. комісією складено акт обстеження державного нерухомого майна - гідротехнічних споруд, яке обліковується на балансі ДП «Укрриба» та значиться по договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №1720 від 29.09.2015р., укладений РВ ФДМУ по Хмельницькій області з ПАТ «Хмельницькрибгосп», в пунктах 9 та 10 якого зазначено «Літньо-маточний став» та «Нагульний русловий став Зозуленці Верхній».

Невідповідність у зазначених документах в частині інвентаризаційних номерів вказаних гідротехнічних споруд та площі земельних ділянок, на яких вони розміщені, пояснюється тим, що з 2003 року по даний час такі дані об`єктивно могли змінитися в силу змін в бухгалтерському обліку балансоутримувача такого майна, уточнення площі об`єкта такого нерухомого майна за результатами технічної інвентаризації та виготовлення відповідних документів. При цьому, інвентарний номер нерухомого майна не є його суттєвою характерною ознакою.

Щодо зміни сторони у справі ТОВ «Зозулинці риба» з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог прокурором зазначено, оскільки після оформлення права комунальної власності на земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 6822780800:01:007:0005 та 6822780800:01:007:0007, сільським головою с.Великі Зозулинці на підставі рішення Великозозулинецької сільської ради від 11.01.2020р. №6 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 25,1704 га кадастровий номер 6822780800:01:007:0005 з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб (землі водного фонду) та технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок площею 21,8916 га кадастровий номер 6822780800:01:007:0007 з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб (землі водного фонду) та передачі вищевказаних земельних ділянок в оренду» із ТОВ «Зозулинці риба» укладено договори оренди водного об`єкта №1 та водного об`єкта №2 від 29.01.2020р., спірні земельні ділянки на час розгляду справи в суді перебувають в оренді ТОВ «Зозулинці риба», то позовні вимоги про зобов`язання про їх повернення пред`явлено також як до сільської ради, так і до ТОВ «Зозулинці риба».

За частиною 1 статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Відповідно до статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Частиною 1 статті 50 ГПК України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Зважаючи на викладене, на думку прокурора ТОВ «Зозулинці риба» не може виступати третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою суду від 14.09.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Цією ж ухвалою поновлено пропущений строк на подачу доказів та долучити до матеріалів справи копії документів доданих до додаткових пояснень.

У клопотанні ТОВ «Зозулинці риба» про зміну сторони у справі з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог від 27.06.2023р. відмовлено.

Присутній в засіданні суду представник Хмельницької обласної прокуратури позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представники Хмельницької районної військової адміністрації та відповідачів в засідання суду не з"явилися.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

Хмельницькою окружною прокуратурою встановлено, що у лютому 2020 року за Великозозулинецькою сільською радою зареєстровано право, комунальної власності на земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 6822780800:01:007:0005 та 6822780800:01:007:0007 з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб.

На вказаних земельних ділянках розташоване державне майно - гідротехнічні споруди цих ставків, що перебувають в управлінні Державного агентства меліорації та рибного господарства України та на праві господарського відання на балансі ДП «Укрриба», що підтверджується інформацією Фонду державного майна, витягами з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, паспортом рибогосподарської технічної водойми: літньо-маточного ставка та зимувальних ставків № 1 та №2 на струмку без назви Красилівського району Хмельницької області та паспортом рибогосподарської технічної водойми: нагульного руслового ставка «Зозуленці Верхній» на струмку без назви Красилівського району Хмельницької області.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно гідротехнічні споруди літньо-маточного ставу, інвентарний № 03-018, реєстраційний №25592421.93.ПВПВВИ007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1982252368227) розташовані на земельні ділянці водного фонду (кадастровий номер: 6822780800:01:007:0005, реєстраційний номер: 2033178568227, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, площа: 25,1704 га) та нагульного русла «Зозул. В.» інвентарний № 03-019, реєстраційний № 25592421.93.ПВПВВИ006 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1982069968227) розташовані на земельні ділянці водного фонду (кадастровий номер: 6822780800:01:007:0007, реєстраційний номер: 203206368227, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, площа: 21,8916 га).

Після оформлення права комунальної власності на земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 6822780800:01:007:0005 та 6822780800:01:007:0007, сільським головою с. Великі Зозулинці на підставі рішення Великозозулинецької сільської ради від 11.01.2020р. №6 "Про затвердження технічної" документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 25,1704 га кадастровий номер 6822780800:01:007:0005 з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб (землі водного фонду) та технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок площею 21,8916 га кадастровий номер 6822780800:01:007:0007 з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб (землі водного фонду) та передачі вищевказаних земельних ділянок в оренду із ТОВ "Зозулинці риба" укладено договори оренди водного об`єкта №1 та водного об`єкта №2 від 29.01.2020р.

Договором оренди водного об`єкта №1 від 29.01.2020р., Великозозулинецькою сільською радою передано в оренду ТОВ «Зозулинці риба» земельну ділянку водного фонду площею 25,1704 га із кадастровим номером 6822780800:01:007:0005. Відповідно до п.3 договору, у межах об`єкта оренди, знаходяться гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми літньо-маточного ставу «Зозулинці нижні».

Відповідно до договору оренди водного об`єкта №2 від 29.01.2020р., Великозозулинецькою сільською радою передано в оренду ТОВ «Зозулинці риба» земельну ділянку водного фонду площею 21,8916 га із кадастровим номером 6822780800:01:007:0007. Відповідно до п.3 договору, у межах об`єкта оренди, знаходяться гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми літньо-маточного ставу «Зозуленці Верхній».

Зазначені вище земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 6822780800:01:007:0005 та 6822780800:01:007:0007 відповідно до підпункту «а» пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012р. № 5245-VІ, що набрав чинності 01.01.2013р., належать до державної власності, оскільки на них розташовані гідроспоруди державної форми власності.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, що викладена у листі від 18.01.2023р. № 157/281-23 земельні ділянки з кадастровими номерами 6822780800:01:007:0005 та 6822780800:01:007:0007 знаходяться в межах населеного пункту с. Великі Зозулинці Заслучненської сільської ради.

Держава, маючи у власності гідроспоруди літньо-маточного ставу та нагульного русла «Зозул. В.», які знаходяться на земельних водного фонду із кадастровими номерами 6822780800:01:007:0005 та 6822780800:01:007:0007, наділена повноваженнями щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду та водним об`єктом, що створений та функціонує за допомогою таких гідротехнічних споруд.

Держава позбавлена можливості належним чином здійснювати повноваження власника вказаних вище земельних ділянок водного фонду, оскільки право комунальної власності на такі зареєстровано за відповідачем.

Аналізуючи надані докази, пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В пунктах 1-10 ч.2 ст.16 ЦК України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

До того ж, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В силу частини 1 статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Відповідно до абзаців першого і другого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з абзацами першим, другим і третім частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

За п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації мають повноваження звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

На підставі п.2 Указу Президента України від 24.02.2022р. №68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» утворено на базі існуючих районних державних адміністрацій відповідні районні військові адміністрації. У зв`язку з утворенням районних військових адміністрацій відповідні районні державні адміністрації та голови таких адміністрацій набувають статусу відповідних районних військових адміністрацій та начальників таких військових адміністрацій.

Незважаючи на встановлені порушення, Хмельницька районна державна адміністрація (Хмельницька районна військова адміністрація) будь-яких заходів на їх усунення до цього часу не вжила, а тому наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, аби такі інтереси не залишились незахищеними.

На виконання абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Хмельницька обласна прокуратура спрямовувала запит до Хмельницької районної державної адміністрації від 09.02.2023р. № 50-1015 вих-23 з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.

За інформацією Хмельницької районної державної адміністрації, що викладена у листі від 21.02.2023р. № 329/23 заходи щодо захисту інтересів держави шляхом звернення до суду із позовом щодо повернення земельних ділянок з кадастровими номерами 6822780800:01:007:0005 та 6822780800:01:007:0007 у державну власність не вживались.

На виконання абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Хмельницька обласна прокуратура листом від 07.06.2023р. № 50-3822 вих-23 повідомила Хмельницьку районну державну адміністрацію про намір реалізувати представницькі повноваження прокуратури шляхом звернення до суду з вищевказаним позовом.

Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивач вчиняв будь-які заходи цивільно-правового характеру, спрямовані на усунення виявлених порушень, суд доходить висновку, що прокурор належним чином обґрунтував необхідність представництва інтересів Хмельницької районної військової адміністрації.

Щодо скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки водного фонду та зобов`язання повернення державі земельні ділянки водного фонду судом враховується наступне.

Суд враховує, що положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

У відповідності до статті 5 Водного кодексу України до водних об`єктів загальнодержавного значення належать: 1) внутрішні морські води та територіальне море; 2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; 3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; 4) водні об`єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних. До водних об`єктів місцевого значення належать: 1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об`єктів загальнодержавного значення; 2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

Відповідно до ст. 6 Водного кодексу, води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно до статті 85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Відповідно до частиною 1 статті 59 Земельного кодексу України передбачено, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Судом встановлено, що у лютому 2020 року за Великозозулинецькою сільською радою зареєстровано право, комунальної власності на земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 6822780800:01:007:0005 та 6822780800:01:007:0007 з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб.

Підставою державної реєстрації права комунальної власності на вказані земельні ділянки водного фонду у Державному реєстрі прав зазначено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012р. № 5245-VІ.

На вказаних земельних ділянках розташоване державне майно - гідротехнічні споруди цих ставків, що перебувають в управлінні Державного агентства меліорації та рибного господарства України та на праві господарського відання на, балансі ДП «Укрриба», що підтверджується інформацією Фонду державного майна, витягами з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, паспортом рибогосподарської технічної водойми: літньо-маточного ставка та зимувальних ставків № 1 та №2 на струмку без назви Красилівського району Хмельницької області та паспортом рибогосподарської технічної водойми: нагульного руслового ставка «Зозуленці Верхній» на струмку без назви Красилівського району Хмельницької області.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно гідротехнічні споруди літньо-маточного ставу, інвентарний № 03-018, реєстраційний №25592421.93.ПВПВВИ007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1982252368227) розташовані на земельні ділянці водного фонду (кадастровий номер: 6822780800:01:007:0005, реєстраційний номер: 2033178568227, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, площа: 25,1704 га) та нагульного русла «Зозул. В.» інвентарний № 03-019, реєстраційний № 25592421.93.ПВПВВИ006 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1982069968227) розташовані на земельні ділянці водного фонду (кадастровий номер: 6822780800:01:007:0007, реєстраційний номер: 203206368227, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, площа: 21,8916 га).

Після оформлення права комунальної власності на земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 6822780800:01:007:0005 та 6822780800:01:007:0007, сільським головою с. Великі Зозулинці на підставі рішення Великозозулинецької сільської ради від 11.01.2020р. №6 "Про затвердження технічної" документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 25,1704 га кадастровий номер 6822780800:01:007:0005 з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб (землі водного фонду) та технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок площею 21,8916 га кадастровий номер 6822780800:01:007:0007 з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб (землі водного фонду) та передачі вищевказаних земельних ділянок в оренду із ТОВ "Зозулинці риба" укладено договори оренди водного об`єкта №1 та водного об`єкта №2 від 29.01.2020р.

Договором оренди водного об`єкта №1 від 29.01.2020р., Великозозулинецькою сільською радою передано в оренду ТОВ «Зозулинці риба» земельну ділянку водного фонду площею 25,1704 га із кадастровим номером 6822780800:01:007:0005. Відповідно до п.3 договору, у межах об`єкта оренди, знаходяться гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми літньо-маточного ставу «Зозулинці нижні».

Відповідно до договору оренди водного об`єкта №2 від 29.01.2020р., Великозозулинецькою сільською радою передано в оренду ТОВ «Зозулинці риба» земельну ділянку водного фонду площею 21,8916 га із кадастровим номером 6822780800:01:007:0007. Відповідно до п.3 договору, у межах об`єкта оренди, знаходяться гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми літньо-маточного ставу «Зозуленці Верхній».

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Зазначені вище земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 6822780800:01:007:0005 та 6822780800:01:007:0007 відповідно до підпункту «а» пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012р. № 5245-VІ, що набрав чинності 01.01.2013р., належать до державної власності, оскільки на них розташовані гідроспоруди державної форми власності.

З дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими (пункт 7 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 5245-VІ).

Державна реєстрація речових прав на земельні державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 цього порядку, встановленому законом (пункт 7 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 5245-VІ).

Відповідно до ст.80 Земельного кодексу України суб`єктом права власності на землю є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Згідно ч. 1-2 ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності; право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, що викладена у листі від 18.01.2023р. № 157/281-23 земельні ділянки з кадастровими номерами 6822780800:01:007:0005 та 6822780800:01:007:0007 знаходяться в межах населеного пункту с. Великі Зозулинці Заслучненської сільської ради.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 17, ч.3 ст. 122 Земельного кодексу України Хмельницька районна державна адміністрація є розпорядником земельних ділянок водного фонду державної форми власності, що розташовані в межах сіл, міст та селищ на її території.

Згідно із ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори, правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За приписами ст. 317 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном. Відповідно до ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

За ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно із п. 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, що затверджена наказом Держкоммістобудування і архітектури від 19.12.1995р. № 252, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.12.1995р. за № 466/1002, гідротехнічні споруди - споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи, водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки, регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про аквакультуру», гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) об`єкти» нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які, призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод, земляна дамба - земляна споруда, що побудована для утримання поверхневих вод, зосереджених у штучно створеній водоймі.

Відповідно до ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, гідротехнічна споруда є нерухомим майном, так як переміщення її є неможливим без зміни їх призначення.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Частиною 2 ст. 325 ЦК України передбачено, що фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ЦК України визначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ч. 1 ст. 170 ЦК України).

Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідні органи державної влади (ч. 2 ст. 326 ЦК України).

За приписами ст. 317 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном. Відповідно до ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Держава, маючи у власності гідроспоруди літньо-маточного ставу та нагульного русла «Зозул. В.», які знаходяться на земельних водного фонду із кадастровими номерами 6822780800:01:007:0005 та 6822780800:01:007:0007, наділена повноваженнями щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду та водним об`єктом, що створений та функціонує за допомогою таких гідротехнічних споруд.

Держава позбавлена можливості належним чином здійснювати повноваження власника вказаних вище земельних ділянок водного фонду, оскільки право комунальної власності на такі зареєстровано за відповідачем.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

За ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно зі ст. 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до абз. 2 та 3 ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952 (у редакції, чинній з 26.07.2022р., на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12.05.2022р. № 2255-ІХ) у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними; у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

За п.9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення; що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

З врахуванням встановленого, суд під час розгляду даної справи встановив, що відповідач тривалий час користується самовільно зайнятими земельними ділянками водного фонду позивача, що в свою чергу, є підставою для застосування правової конструкції, передбаченої ст.391 ЦК України.

За таких обставин, суд констатує, що аргументи, наведені позивачем знаходять своє підтвердження у встановлених судом обставинах, які перевірені наданими суду доказами.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, заявлені прокурором вимоги про зобов`язання Заслучненську селищну раду повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації земельні ділянки водного фонду та скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки водного фонду є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судом береться до уваги, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у своїх висновках неодноразово зазначала про те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, й нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу (висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц (провадження № 14-95цс18); від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18); від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18); від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19); від 7 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19)).

Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. В такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку необхідно розглядати як негаторний позов, який можна заявити упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18); від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18); від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18); від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19); від 7 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19)).

Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19), від 7 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19)).

У постанові Вищого господарського суду України від 29.05.2013 за № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз`яснено, що суттю вимог за негаторним позовом є усунення порушення, яке триває і має місце на момент звернення з позовом. Тому, на негаторний позов не поширюються вимоги щодо строків позовної давності, оскільки з негаторним позовом можна звернутися в будь-який час, поки існує правопорушення».

Отже, суд приходить до висновку, що належним та ефективним способом захисту прав власності на землі водного фонду є негаторний позов про повернення земельної ділянки, який може бути пред`явленим упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду й на таку вимогу не поширюється позовна давність.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, позов першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької районної державної адміністрації (Хмельницької районної військової адміністрації) суд вважає за необхідне задовольнити.

У зв`язку із задоволенням позову, витрати по оплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 6822780800:01:007:0005 площею 25.1704 га, цільове призначенням для рибогосподарських потреб (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2033178568227), припинивши право комунальної власності Заслучненської сільської ради (код ЄДРПОУ 04407170) на вказане нерухоме майно.

Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 6822780800:01:007:0007 площею 21.8916 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2033206368227), припинивши право комунальної власності Заслучненської сільської ради (код ЄДРПОУ 04407170) на вказане нерухоме майно.

Зобов`язати Заслучненську сільську раду (код ЄДРПОУ 04407170) та ТОВ «Зозуленці риба» (код ЄДРПОУ 42215458) повернути державі в особі Хмельницької районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 21318806) земельну ділянку водного фонду площею 25.1704 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб з кадастровим номером 6822780800:01:007:0005 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2033178568227).

Зобов`язати Заслучненську сільську раду (код ЄДРПОУ 04407170) та ТОВ «Зозуленці риба» (код ЄДРПОУ 42215458) повернути державі в особі Хмельницької районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 21318806) земельну ділянку водного фонду площею 21.8916 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб з кадастровим номером 6822780800:01:007:0007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2033206368227).

Стягнути з Заслучненської сільської ради Хмельницького району (31050, Хмельницька область, Хмельницький район, с.Заслучне, площа І.О. Масловського, 2, код ЄДРПОУ 04407170) на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UА188201720343120002000002814) - 5 368,00 грн. (п"ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зозулинці риба" (31000, Хмельницька область, Хмельницький район, с.Великі Зозулинці, ЄДРПОУ 42215458) на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UА188201720343120002000002814) - 5 368,00 грн. (п"ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.10.2023р.

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддрук 5 прим.:

1- до справи

2- позивачу - ІНФОРМАЦІЯ_1;

3- позивачу - adm@km-rda.gov.ua;

4 - відповідачу - zasluchne-rada@gmail.com;

5 - відповідачу - пров. Центральний, 2а, м. Красилів, Хмельницький район, Хмельницька область, 31000.

Виготовлено з АСДС помічник судді Т.М.Козій дата 06.10.2023р.