Ухвала

від 06.10.2023 по справі 278/1303/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

06 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 278/1303/20

провадження № 61-14251ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на постанову Житомирського апеляційного суду від 22 серпня 2023 року, у справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира до Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними державних актів на право власності та витребування земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу з пропуском строку на касаційне оскарження.

Касаційна скарга не може бути прийнята Верховним Судом до розгляду, оскільки не у повній мірі відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 16 грудня 2020 року у справі № 373/275/18, від 05 серпня 2022 року у справі № 922/2060/20, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 26 квітня 2023 року у справі № 944/1363/19; у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.

Разом з тим, зміст доводів касаційної скарги в цій частині свідчить, що висновки щодо застосування норми права, які викладені у постановах Верховного Суду, на які заявник посилається у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин в справі, що переглядається. Доводи скаржника фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

З огляду на викладене, посилання заявника на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України), не є самостійною підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки заявлена у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 389 цього Кодексу, не визнана обґрунтованою.

Ураховуючи наведене, заявникові необхідно подати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, до касаційної скарги додано документ про сплату судового збору у меншому розмірі, ніж це визначено Законом України «Про судовий збір».

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позову - 2020 рік) за подання до суду юридичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позову - 2020 рік) за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року становив 2 102,00 грн.

У частині третій статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Предметом позову у вказаній справі є 3 вимоги немайнового характеру (визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними державних актів на право власності) та вимоги майнового характеру (витребування двох земельних ділянок).

Таким чином, за подання касаційної скарги розмір судового збору в частині немайнових вимог становить 21 020, 00грн (2 102,00грн * 5) * 200 %)).

До касаційної скарги додано квитанцію від 27 вересня 2023 року про сплату судового збору у розмірі 15 350, 40 грн. Таким чином, заявникові необхідно доплатити судовий збір у розмірі 5 669,60 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055).

На підтвердження сплати судового збору скаржнику необхідно надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 22 серпня 2023 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков