Ухвала

від 05.12.2023 по справі 278/1303/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 278/1303/20

провадження № 61-14251св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження відзив Міністерства Оборони України, підписаний представником ОСОБА_1 , на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Житомирського апеляційного суду від 22 серпня 2023 року у справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира до Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними державних актів на право власності та витребування земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 22 серпня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

29 листопада 2023 року Міністерство Оборони України через систему «Електронний суд» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 .

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України).

У статті 62 ЦПК України визначено документи, що підтверджують повноваження представників.

У пунктах 18, 20, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім`я одного з працівників довіреності.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

У частині другій, четвертій статті 183 ЦПК України передбачено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Відзив Міністерства Оборони України підписаний ОСОБА_1 . Проте до відзиву не додано документів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_1 представляти Міністерство Оборони України в суді за правилами самопредставництва за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом), чи як представника (адвоката).

Крім того, всупереч вимог частини четвертої статті 395 ЦПК України до відзиву не додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Тому зазначений відзив Міністерства Оборони України підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 183, 260, 400 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відзив Міністерства Оборони України, підписаний ОСОБА_1 , на касаційну скаргу ОСОБА_2 у справі № 278/1303/20 повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

М. М. Русинчук