Рішення

від 28.09.2023 по справі 520/6922/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 вересня 2023 року Справа № 520/6922/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Кухар М.Д.

при секретареві судового засідання - Шептовицькій А.А.,

за участю:

пр.позивача - Демського В.Ю.,

пр.відповідача - Власової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промметсплав" (вул. Залютинська, буд. 6, м. Харків, 61174, код ЄДРПОУ 25611992) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промметсплав", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом та просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області:

від 31 березня 2020 року №00000580511, щодо визначення ТОВ "Промметсплав" податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 546610,0 грн. податкового зобов`язання та 273305,0 грн. - штрафних санкцій;

від 31 березня 2020 року №00000590511, щодо визначення у ТОВ "Промметсплав" суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (за квітень 2019 року) на суму 1 103 390,0 грн.;

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що контролюючим органом оскаржувані рішення прийняті необґрунтовано, відтак підлягають скасуванню у судовому порядку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промметсплав" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 31 березня 2020 року №00000580511 та від 31 березня 2020 року №00000590511.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промметсплав" (вул. Залютинська, буд. 6, м. Харків, 61174, код ЄДРПОУ 25611992) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704) судовий збір у розмірі 21020 грн. 00 коп.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 року скасовано, справу №520/6922/2020 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 року прийнято до розгляду адміністративну справу №520/6922/2020 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні призначеному на 28.09.23 о 10:30 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні призначеному на 28.09.23 о 10:30 у задоволенні позову просив суд відмовити з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом із матеріалів справи встановлено, що державна реєстрація ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» відбулася 22.06.1998 року, про що був зроблений запис номеру про включення відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1 480 120 0000 015230.

У господарській діяльності ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» займається код КВЕД 24.42 виробництво алюмінію (основний), 24.44 виробництво міді, 46.77 оптова торгівля відходами та брухтом, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 38.32 відновлення відсортованих відходів.

На підставі наказу Головно управління ДПС у Харківській області (далі ГУ ДПС у Харківській області) від 17.02.2020 року № 907 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ», контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час господарських взаємовідносин з ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП» за квітень 2019 року та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складено акт перевірки від 28.02.2020 року № 579/20-40-05-11-10/25611992.

За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 п. 201.10 ст. 201 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит в квітні 2019 року на суму ПДВ 1.650.000,00 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати в квітні 2019 року на суму ПДВ 546.610,00 грн та до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в квітні 2019 року на суму ПДВ 1.103.390,00 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» 17.03.2020 року було подано заперечення на акт перевірки.

Листом від 27.03.2020 року № 12109/10/20-40-05-11-16 ГУ ДПС у Харківській області повідомила ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» про залишення висновків акта перевірки без змін.

За висновками акта перевірки ГУ ДПС у Харківській області винесено податкові повідомлення-рішення від 31.03.2020 року № 00000580511, щодо визначення ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 819.915,00 грн (за податковим зобов`язанням в сумі 546.610,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 273.305,00 грн) та від 31.03.2020 року № 00000590511, щодо визначення у ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (за квітень 2019 року) на суму 1.103.390,00 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Щодо законності проведення ГУ ДПС у Харківській області документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ», суд зазначає наступне.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до вимог п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до вимог п. 77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Суд зазначає, що ГУ ДПС у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Промметсплав» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час господарських взаємовідносин з ТОВ «Дексія Груп» за квітень 2019 року та відображення здійснених фінансово - господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складено акт перевірки від 28.02.2020 № 579/20-40-05-11-10/25611992 .

Підставою для перевірки стало ненадання ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит ГУ ДПС від 29.11.2019 №11540/10/20-40-05-11-16 протягом 15 робочих днів з дня отримання, з питання щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП» за квітень 2019 року.

При виході 18.02.2020 за місцем реєстрації підприємства, а саме: м. Харків, вул. Залютинська буд. 6, встановлено відсутність директора ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» ОСОБА_1 . У зв`язку з цим, вручити під розписку посадовим особам підприємства ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» копію наказу 17.02.2020 № 907 та пред`явити направлення від 18.02.2020 №1178 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» (код за ЄДРПОУ 25611992) не надалось можливим, про що складено відповідний акт від 18.02.2020 №1001/20-40- 05-11-10/25611992.

Копію наказу контролюючого органу вручено під підпис 19.02.2020 директору ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» ОСОБА_1 .

З направленням на право проведення перевірки ознайомлено під підпис 19.02.2020 директора ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» Клочка Сергія Володимировича.

Підприємству ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» за податковою адресою платника податків, було направлено поштою з повідомленням про вручення запит з детальним переліком необхідних копій документів.

У зв`язку з ненаданням ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» (код за ЄДРПОУ 38879155), протягом 15 робочих днів з дня отримання, у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит ГУ ДПС області було прийнято рішення про проведення позапланової документальної виїзної перевірки.

Крім того, директору ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» Клочку Сергію Володимировичу 19 лютого 2020 року о 09 годині 20 хвилин було вручено запит про підготовку та надання документів для перевірки взаємовідносин з ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП» (код за ЄДРПОУ 42523380) за квітень 2019 року, а також даних щодо використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг) у термін до 11:00 години 19.02.2020 за місцем розташування ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ», але документи до перевірки не були надані, про що складено відповідний акт від 19.02.2020 №1017/20-40-05-11-10/25611992. Документи до перевірки були надані 20.02.2020.

Таким чином, ГУ ДПС у Харківській області, діяло на підставі чинного законодавства та в межах наданих повноважень.

Відповідно до положень 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1 ст. 22 ПК України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 200.1 ст. 200 вказаного Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» у перевіряємий період мало господарські відносини із ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП».

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно до ст. 3 Закону № 996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону № 996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог п. 1.2 ст. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що 01.04.2019 року, між позивачем та ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП» укладений письмовий правочини у формі договору поставки № 01042019, предметом якого є купівля-продаж продукції виробничо-технічного призначення, а саме: алюмінієвий сплав АК12ПЧ згідно ГОСТ 1583-93.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що проведені в межах вказаних правочинів, позивачем подані до суду податкові накладні з квитанціями про реєстрацію, а саме: від 16.04.2019 року № 6 на суму 1.650.000,00 грн, від 17.04.2019 року № 7 на суму 1.650.000,00 грн, від 19.04.2019 року № 8 на суму 1.650.000,00 грн, від 22.04.2019 року № 9 на суму 1.650.000,00 грн, від 24.04.2019 року № 10 на суму 1.650.000,00 грн, від 25.04.2019 року № 11 на суму 1.650.000,00 грн та видаткові накладні від 16.04.2019 року № 16/04-1 на суму 1.650.000,00 грн, від 17.04.2019 року № 17/04-1 на суму 1.650.000,00 грн, від 19.04.2019 року № 19/04-1 на суму 1.650.000,00 грн, від 22.04.2019 року № 22/04-1 на суму 1.650.000,00 грн, від 24.04.2019 року № 24/04-1 на суму 1.650.000,00 грн, від 25.04.2019 року № 25/04-1 на суму 1.650.000,00 грн.

Також на підтвердження господарських операцій із ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП», позивачем було надано до суду сертифікати якості товару надані контаргентом постачальником для позивача з поставкою товару від 16.04.2019 року № 160419, від 17.04.2019 року № 170419, від 19.04.2019 року № 190419, від 22.04.2019 року № 220419, від 24.04.2019 року № 240419, від 25.04.2019 року № 250419.

На підтвердження факту переміщення (перевезення) товару, позивачем було надано до суду товарно-транспортні накладні: № Р16/04-1 від 16.04.2019 року, № Р17/04-1 від 17.04.2019 року, № Р19/04-1 від 19.04.2019 року, № Р22/04-1 від 22.04.2019 року, № Р24/04-1 від 24.04.2019 року, №Р25/04-1 від 25.04.2019 року та акти виконаних робіт та рахунки за послуги перевезення де перевізник ФО-П ОСОБА_2 , акт та рахунок від 17.04.2019 на суму 6.000,00 грн, акт та рахунок від 18.04.2019 року на суму 6.000,0 грн, акт та рахунок від 20.04.2019 року на суму 6.000,00 грн, акт та рахунок від 23.04.2019 року на суму 6.000,0 грн, акт та рахунок від 25.04.2019 року на суму 6.000,00 грн., акт та рахунок від 26.04.2019 на суму 6.000,0 грн, платіжними дорученнями на оплату послуг перевезення товару.

Придбаний товар використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме використано у виробництві марочних алюмінієвих сплавів, на підтвердження чого були надані до суду: попередні калькуляції вартості виробництва продукції за квітень-травень 2019 року, накладні вимоги на відпуск (вихід готової продукції) матеріалів за квітень-травень 2019 року, звіт начальника виробництва про виробництво продукції за квітень-травень 2019 року, остаточна калькуляція вартості виробництва продукції за квітень-травень 2019 року, паспорти плавок сировини та вихід готової продукції за квітень-травень 2019 року, сертифікати якості на готову продукцію за квітень-червень 2019 року.

На підтвердження подальшої реалізації вже готової продукції, позивачем було надано наступні документи: договори на поставку алюмінієвого сплаву між позивачем (як постачальником) та наступними покупцями: ПАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» договір № 089ЛС-02/652 від 27.03.2017 року, ПРАТ «ММК ім. Ілліча» договір № 1296 від 11.06.2016 року, ТОВ «АВТОПРИВОД» договір № 01022018 від 01.02.2018 року, ТОВ «ТОГОВИЙ ДІМ «БІОЛ» договір № 02022018 від 02.02.2018 року, видаткові накладні на продаж готової продукції, акти, податкові накладні на продаж готової продукції, платіжні доручення на оплату поставленого товару, товарно-транспортні накладні на продаж готової продукції, акти виконаних робіт та рахунки за надання послуг перевезень товару, договори на перевезення та її організацію вантажу: ТОВ «Трейдзон» договір № 25042018 від 25.04.2018 року, ТОВ «Р.К. Груп» договір № 01-1511-к від 07.09.2015 року, ФО-П ОСОБА_3 договір № 5 від 01.04.2017 року, декларація з ПДВ з квитанцією № 2 за квітень 2019 року в яких зазначено як постачальників сировини так і покупців вже готової продукції.

Умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема, формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Так, від ГУ ДПС у Сумській області надійшла податкова інформація щодо ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП» за звітний період декларування ПДВ лютий-червень 2019 року, якою, за поданої до органів ДПС податкової звітності, ЄРПН, Єдиного державного реєстру судових рішень та отриманих податкових інформацій, якими встановлена неможливість провадження реальної господарської діяльності і здійснення операції з придбання та, як наслідок, постачання на адресу ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» товару (алюмінієвий сплав АК12ПЧ).

При цьому згідно аналізу відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП» є код КВЕД 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Проведеним аналізом ЄРПН встановлено, що товар (алюмінієвий сплав АК12ПЧ) реалізований на адресу позивача ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП» було придбано в квітні 2019 року у ТОВ «МАКСІМУС ВЕЛД» (код ЄДРПОУ 42667791), яке, в свою чергу придбало вказаний товар у ТОВ «ФІРМА ПРОМ-КОНСАЛТ» (код ЄДРПОУ 39402987).

Окрім того, товар (алюмінієвий сплав АК12ПЧ 51,27 т) ТОВ «МАКСІМУМ ВЕЛД» реалізовано на адресу ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП» за тією ціною, якою було придбано у ТОВ «ФІРМА ПРОМ-КОНСАЛТ» без будь-якої націнки, що ставить під сумнів проведення досліджуваних операцій, що ставить під сумнів проведення досліджуваних операцій, тому що реалізація товару (послуги) без націнки не відповідає меті та принципам здійснення господарської діяльності будь якого підприємства, метою якої є отримання прибутку.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем було надано 6 сертифікатів якості на кожну поставку алюмінієвого сплаву АК12ПЧ від ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП», які видані ТОВ «МАКСІМУС ВЕЛД» на зазначений товар.

Однак, ТОВ «МАКСІМУС ВЕЛД» не могло виписати сертифікати якості, адже цей документ видається саме виробником продукції на підтвердження її якості, та, як було вже зазначено, останнє придбало алюмінієвий сплав у ТОВ «ФІРМА ПРОМ-КОНСАЛТ», який теж не є виробником та імпортером товару, за відсутністю у нього робітників, основних засобів чи інших можливостей для виробництва алюмінієвого сплаву. Окрім того, ТОВ «ФІРМА ПРОМ-КОНСАЛТ», відповідно до бази ЄРПН, не придбавало вказаний товар з моменту реєстрації, не є його виробником чи імпортером, а також у нього відсутній вид діяльності, що відповідає реалізованому на адресу ТОВ «МАКСІМУС ВЕЛД».

Водночас, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про яке 17.03.2017 року внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017111200000142 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 222-1, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, яким встановлено, що в період з 2016 року по теперішній час групою осіб, діючою за попередньою змовою між собою, створено та придбано ряд суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у проведенні фінансово-господарських операцій по переведенню безготівкових коштів у готівку, зокрема ТОВ «ФІРМА ПРОМ-КОНСАЛТ».

Враховуючи вищевикладене, не зрозуміло якими критеріями керувався позивач під час вибору контрагента-постачальника ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП», враховуючи те, що вид його діяльності не має жодного відношення до виробництва та/або купівлею/продажем алюмінієвого сплаву, що ставить під сумнів реальність здійснення досліджуваних господарських операцій.

Платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Суд погоджується з доводами контролюючого органу, що, враховуючи великі обсяги реалізованого ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» товару, необхідним доказом на підтвердження здійснення господарської діяльності є підтверджуючі документи щодо здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт у пунктах навантаження/розвантаження товару.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, підприємство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками постанови Верховного Суду від 05.03.2020 року по справі № 826/9368/15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, суд приходить до висновку, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих валових витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 року по справі № 819/1250/17.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від виконання податкового обов`язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Однак, у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема, у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які спростовують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.

Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками постанови Верховного Суду від 06.09.2019 року по справі № 820/2835/18.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового засідання відповідач довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 31.03.2020 року № 00000580511, щодо визначення ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 819.915,00 грн (за податковим зобов`язанням в сумі 546.610,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 273.305,00 грн) та від 31.03.2020 року № 00000590511, щодо визначення у ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (за квітень 2019 року) на суму 1.103.390,00 грн.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позивних вимог.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промметсплав" (вул. Залютинська, буд. 6, м. Харків, 61174, код ЄДРПОУ 25611992) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 06 жовтня 2023 року .

Суддя Кухар М.Д.