Ухвала

від 03.10.2023 по справі 953/481/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/481/23

Провадження № 1-кп/953/631/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року м. Харків

Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю прокурора ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221070000788 від 18 жовтня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гусинка Куп`янського району Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

Прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого з триманням останнього в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, без визначення розміру застави, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що обвинуваченому інкримінується вчинення злочину проти основ національної безпеки України, передбаченого ч. 4 ст.111-1 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років. Зважаючи на тяжкість покарання, ОСОБА_4 , у разі відсутності запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метоюуникнення покаранняза вчиненекримінальне правопорушення,будучи громадяниномУкраїни та,маючи можливістьвільного пересуваннята контактів,може вчинитидії,направлені напереховування відоргану досудовогорозслідування тасуду.Це підтверджуєтьсяй тим,що зачас перебуванняна окупованійтериторії,останній спілкувавсязі значноюкількістю осіб,які підтримуютьвійськову агресіюРФ протиУкраїни таможуть допомогти ОСОБА_4 уникнути покараннята залишититериторію України,переховуючись натериторії РФ. Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 співпрацював зі збройними формуваннями держави - агресора РФ, обвинувачений добровільно надавав допомогу державі-агресору, розуміючи, що таким чином в умовах запровадженого воєнного стану на території України він завдає шкоди державі Україні. Це свідчить про те, що обвинувачений не має міцної громадянської позиції і в подальшому може продовжити допомагати державі-агресору будь-яким чином.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_3 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою без права внесення застави на тримання під вартою з можливістю внесення застави, в обґрунтування якого зазначив наступне. Прокурор постійно, подаючи аналогічне клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не вказує нових обставин, які б не дозволяли забезпечувати розгляд кримінального провадження при перебуванні ОСОБА_4 поза межами слідчого ізолятора. Свідки обвинувачення, будучи допитаними під час судового розгляду, не підтвердили жодну обставину, покладену в основу обвинувачення, натомість спростували факти добровільної допомоги ОСОБА_4 окупаційній владі, оскільки ці дії останній робив під примусом, що виключає кримінальне переслідування у даному провадженні. Впливати на свідків ОСОБА_4 не може, оскільки останні вже надали свої показання в суді. Іншим чином вплинути на учасників кримінального провадження, знищити або пошкодити докази обвинувачений також не може, оскільки останні також перебувають у розпорядженні прокурора, доступу до них ОСОБА_4 не має. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення малоймовірний, оскільки ОСОБА_4 раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, має зареєстроване у встановленому законом порядку місце реєстрації та проживання, що вказує на наявність у нього тісних соціальних зв`язків та спростовує твердження прокурора про необхідність тримання ОСОБА_4 під вартою.

Станом на дату затримання ОСОБА_4 працював, є директором ТОВ «Водний дім», утримував домашнє господарство, за рахунок чого утримував себе та свою неповнолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повнолітню доньку, яка продовжує навчання ОСОБА_7 , цивільну дружину ОСОБА_8 , з якою він проживає однією сім`єю, та інших членів родини. ОСОБА_4 по цей день має у власності нерухоме майно частину квартири АДРЕСА_3 . Всупереч вимогам КПК України та практики Європейського Суду з прав людини, ОСОБА_4 утримувався під вартою з 25 жовтня 2022 року, при цьому така тривалість кримінального провадження не підтверджена ані обґрунтованою підозрою (обвинуваченням) у вчиненні кримінального правопорушення, ані складністю кримінального провадження, ані наявністю обґрунтованих ризиків. Причиною такого тривалого строку тримання під вартою можна вказати неналежну поведінку прокурора, який не забезпечує явку свідків обвинувачення для того, щоб останні надали свої показання у судовому засіданні. Врахувати слід і те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачене максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років. Обґрунтовуючи можливість внесення застави та її розмір слід врахувати, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, має місце роботи, зареєстроване місце проживання, нерухомість у власності, має на утриманні неповнолітню дитину та повнолітню дитину, яка продовжує навчання, потребує догляду, проживає однією сім`єю з громадянкою України, що свідчить про наявність у нього тісних соціальних зв`язків та вказує на наявність підстав для зміни запобіжного заходу. Враховуючи особу ОСОБА_4 , сумнівність та явну необґрунтованість обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення, ризики і розмір витрат, зроблених державою під час досудового розслідування та, звертаючи увагу на тривалий строк тримання під вартою обвинуваченого, захисник вважає, що відносно нього можна застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 10 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 25890 гривень. Такий розмір застави на думку захисника сприятиме виконанню обвинуваченим покладених на нього обов`язків та буде достатнім для того, щоб він не уникав свої обов`язків під час досудового розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтримав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.

При вирішенні клопотань прокурора та захисника щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого суд виходить з наступного.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 26 жовтня 2022 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 грудня 2022 року включно без визначення застави.

Судом неодноразово продовжувався строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , останній раз на підставі ухвали Київського районного суду міста Харкова від 08 серпня 2023 року на 60 днів до 06 жовтня 2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 06 жовтня 2023 року.

Згідно вимог ст.177КПКУкраїни метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Слідчим суддею під час досудового розслідування та судом встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому, суд враховує його особистість, наявність постійного місця проживання та міцність соціальних зв`язків, моральні переконання, майновий стан та зв`язки з державою.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, вчиненого в умовах воєнного стану та збройної агресії Російської Федерації. Зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим за ч.4 ст.111-1 КК України позбавлення волі на строк до п`яти років, суд погоджується з доводами прокурора, що ризик можливості переховування від суду продовжує існувати. При цьому, суд враховує, що обвинувачений не проживає за місцем реєстрації, надані захисником ОСОБА_3 документи, зокрема довідка про реєстрацію місця проживання ОСОБА_8 №173 від 29 березня 2019 року та письмова заява останньої від 07 серпня 2023 року жодним чином не підтверджують факт постійного проживання обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_2 . Факт проживання обвинуваченого з жінкою без реєстрації шлюбу та наявність неповнолітньої дитини, з якого обвинувачений разом не проживає, не свідчить про наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, які б, на думку суду, превалювали над його зацікавленістю у переховуванні.

Виходячи зі змісту формулювання обвинувачення, зокрема обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення в умовах воєнного стану та збройної агресії Російської Федерації, а також ту обставину, що інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, має триваючий характер, суд також вважає наявність продовження існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК, а саме можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність зазначених ризиків, які за час тримання обвинуваченого під вартою не зменшились та не втратили своєї актуальності, у їх сукупності виправдовує тримання останнього під вартою та свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу або визначення розміру застави при продовженні строку тримання під вартою обвинуваченого, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, відповідає вимогам абз. 8 ч. 4 ст. 183, ч. 6 ст. 176 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.176, 177, 178, 182, 183, 196, 197, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, строк тримання під вартою на шістдесят днів до 01 грудня 2023 року без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали встановити до 01 грудня 2023 року.

Ухвала протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 04 жовтня 2023 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1