Рішення

від 27.09.2023 по справі 924/614/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2023 р. Справа № 924/614/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі

1. Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області м. Хмельницький

2. Старокостянтинівської міської ради м. Старокостянтинів Хмельницького району Хмельницької області

до 1. Старокостянтинівської дитячо-юнацької спортивної школи Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області м. Старокостянтинів Хмельницького району Хмельницької області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО - ОРМС" м. Старокостянтинів Хмельницького району Хмельницької області

про визнання недійсним договору про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021 та зобов`язання звільнити земельні ділянки

Учасники процесу:

прокурор: Лежнін І.О. - діє на підставі посвідчення № 072474 від 01.03.2023 та наказу №1324к від 10.11.2021

позивач 1: не з`явився

позивач 2: не з`явився

відповідач 1: не з`явився

відповідач 2: Оніщук Є.О. - діє на підставі ордера серія ВХ №1032075 від 22.09.2022

Рішення приймається 27.09.2023, оскільки в судовому засіданні 06.09.2023 оголошувалась перерва.

В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

На адресу Господарського суду Хмельницької області 08.06.2023 надійшла позовна заява заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі 1.Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, 2. Старокостянтинівської міської ради до 1.Старокостянтинівської дитячо - юнацької спортивної школи Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО - ОРМС" про визнання недійсним договору про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021 та зобов`язання звільнити земельні ділянки. Обґрунтовуючи позовні вимоги, заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури вказує, що відповідно до п. 1.5 Статуту Старокостянтинівської ДЮСШ Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області засновником ДЮСШ є Старокостянтинівська міська рада. Згідно з Статутом ДЮСШ не наділена повноваженнями на укладення договорів, пов`язаних із наданням у користування земельних ділянок. Відповідно до державних актів на право постійного користування землею серії ЯЯ №336392 та серії ЯЯ №336393 у постійному користуванні Старокостянтинівської ДЮСШ знаходяться земельні ділянки площами 24 га та 17,2001 га. Цільове призначення (використання) земельної ділянки для ведення підсобного сільського господарства. Прокурор вказує, що 30.04.2021 між Старокостянтинівською ДЮСШ та ТОВ "АГРО-ОРМС" було укладено договір про спільний обробіток земельних ділянок із метою спільного використання земельних ділянок, які належать на праві постійного користування Старокостянтинівській ДЮСШ. З аналізу умов вказаного договору, на думку прокурора, можна дійти висновку, що між сторонами існують фактичні відносини з передання в користування земельної ділянки, метою яких є отримання прибутку від врожаю сільськогосподарських культур, які там вирощуються, тобто правовідносини з оренди землі, що свідчить про удаваність правочину та необхідність застосування ст. 235 ЦК України. Вказує, що земельним законодавством не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування. За таких обставин договір про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021 підлягає визнанню недійсним в силу статей 203, 215 ЦК України. Оскільки позивачі не вживали дій, спрямованих на захист інтересів держави, то заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2023, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою суду від 26.06.2023 (після усунення недоліків позовної заяви) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/614/23 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12:20 год. 13 липня 2023 року.

До суду 11.07.2023 від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким останній просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що прокурор звернувся в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області та Старокостянтинівської міської ради, не обґрунтовуючи при цьому, яке саме право чи інтерес держави було порушено укладенням спірного правочину та в чому полягає таке порушення, не надано доказів завдання спірним правочином збитків державі чи Старокостянтинівській територіальній громаді. Звертає увагу, що Старокостянтинівська ДЮСШ не має можливості самостійно реалізувати права землекористувача, оскільки в підпорядкуванні Старокостянтинівської ДЮСШ відсутні спеціалісти, які могли б здійснювати обробіток спірних земельних ділянок, відсутня будь-яка техніка для здійснення обробітку, а протягом дії спірного правочину та до укладення такого договору, незважаючи на неодноразові звернення керівника Старокостянтинівської ДЮСШ, ні позивачем - Старокостянтинівською міською радою, ні третьою особою, не виділялись грошові кошти з бюджету для обробітку земельних ділянок. 15 травня 2023 року керівник Старокостянтинівської ДЮСШ вчергове заверталась до Старокостянтинівської міської ради з проханням передбачити на наступний бюджетний рік кошти для відкриття кінно-спортивного клубу, до якого додано приблизний кошторис для відкриття клубу, і, відповідно, з метою самостійного використання спірних земельних ділянок Старокостянтинівською ДЮСШ. Однак відповіді на вказане звернення відповідач 1 не отримував. Зазначає, що пунктом 6.3. Статуту Старокостянтинівської ДЮСШ передбачено, що відповідач 1 має право зокрема володіти, користуватися і розпоряджатися майном відповідно до законодавства та даного Статуту. Тому враховуючи неможливість самостійного обробітку спірних земельних ділянок, з метою ефективного використання земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні Старокостянтинівської ДЮСШ, поповнення бюджетних коштів, що підтверджується доказами, наданими прокурором (платіжними дорученнями про сплату ТОВ "АГРО-ОРМС" внесків на рахунок третьої особи), на думку відповідача 1, керівництвом Старокостянтинівської ДЮСШ можуть залучатися юридичні та фізичні особи для спільної діяльності, обробітку та використання земельних ділянок. Разом з тим, визнання спірного правочину недійсним призведе до того, що земельні ділянки Старокостянтинівською ДЮСШ взагалі не будуть використовуватись, а бюджет Старокостянтинівської територіальної громади не буде поповнюватись за рахунок внесків ТОВ "АГРО-ОРМС".

Також до суду 12.07.2023 надійшов відзив на позов від представника відповідача 2, в якому останній вказує, що за умовами оспорюваного договору Старокостянтинівська ДЮСШ здійснює вклад у вигляді надання можливості відповідачу 2 здійснювати обробіток земельних ділянок, а відповідач 2 здійснює вклад, який визначається обов`язками у п. 2.3. договору. Предметом спірного договору є не земельні ділянки, внаслідок чого право користування якою перейшло до відповідача 1, а саме результат діяльності на них, тобто сільськогосподарська продукція вироблена на цих земельних ділянках. Звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів передачі земельних ділянок, що є у постійному користуванні відповідача 1, а отже останній залишається користувачем землі, а власником є держава в особі органу виконавчої влади. З огляду на вказане вважає необґрунтованими доводи прокурора, що спірним договором порушується право власності держави на земельну ділянку та здійснюються перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні нею. На думку відповідача 2, спірний договір містить всі істотні ознаки договору про спільну діяльність і виконувався сторонами саме як договір про спільний обробіток земельних ділянок, зокрема, ТОВ "АГРО - ОРМС" на виконання умов договору перераховував відповідні грошові кошти на рахунок Управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради. Звертає увагу, що прокурором не обґрунтовано яке саме право чи інтерес держави було порушено укладенням спірного правочину та в чому полягає таке порушення, не надано доказів завдання спірним правочином збитків державі чи Старокостянтинівській територіальній громаді. З огляду на вказане просив у позові відмовити.

В підготовчому засіданні 13.07.2023 суд постановив ухвали із занесенням до протоколу судового засідання про продовження строку підготовчого провадження у справі №924/614/23 на тридцять днів, встановлення прокурору та позивачам строку для подання відповіді на відзив до 24.07.2023 включно, встановлення відповідачам строку для подання заперечень на відповіді на відзив до 07.08.2023 включно та відкладення підготовчого засідання у справі №924/614/23 на 11:40 год. 07 серпня 2023 року.

До суду 17.07.2023 від Хмельницької окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор наполягає, що за змістом договору від 30.04.2021 між сторонами фактично склалися правовідносини з оренди землі, тому положення спірного договору повинні відповідати законодавству, що регулює правовідносини у сфері оренди землі. Зазначає, що якщо ж сторони оформлюють договором про спільний обробіток відносини оренди, то застосовуються положення про удаваний правочин. Оскільки земельним законодавством не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування, то укладений відповідачами договір про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021 підлягає визнанню недійсним в силу статей 203, 215 ЦК України.

Від представника відповідача 2 до суду 03.08.2023 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній вказує, що положеннями п.4.5 Статуту ДЮСШ визначено, що директор крім іншого представляє ДЮСШ на підприємствах, в установах, організаціях та органах влади, розпоряджається в установленому порядку майном і коштами ДЮСШ, укладає угоди відповідно до чинного законодавства. Згідно з п. 6.3 Статуту передбачено, що ДЮСШ має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном відповідно до законодавства та Статуту. Отже, керівник має право укладати правочини з метою спільного обробітку землі, яка перебуває у постійному користуванні відповідача 1. Представник вважає твердження прокурора про фактичну передачу земельних ділянок у користування відповідача 2 безпідставним та недоведеним належними доказами, оскільки земельні ділянки залишаються в користуванні ДЮСШ, доказів передачі їх у користування відповідачу 2 матеріали справи не містять. Крім того, звертає увагу, що прокурор жодним чином не обґрунтовує порушень спірним правочином прав та інтересів держави, оскільки земельні ділянки не могли використовуватись Старокостянтинівською ДЮСШ в інший спосіб. Вказує, що саме по собі визнання недійсним спірного правочину, який вже виконується сторонами та вичерпав свою дію виконанням, без одночасного заявлення вимог про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема повернення ТОВ "Агро - Ормс" сплачених грошових коштів до бюджету, враховуючи, що земля не вибула з фактичного володіння Старокостянтинівської ДЮСШ та не може використовуватись відповідачем 1 в інший спосіб, не призведе до поновлення майнових прав держави, що свідчить про неефективність обраних прокурором способів захисту та наявності підстав для відмови в позові.

В підготовчому засіданні 07.08.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача 2 про залучення до участі у справі третьої особи - Управління освіти Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, оскільки суд не встановив, яким чином рішення у справі буде впливати на права та обов`язки даної особи; відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача 2 про зобов`язання Старокостянтинівської міської ради надати пояснення по справі, оскільки це право сторони, а не обов`язок, а також закрив підготовче провадження та призначив справу №924/614/23 до судового розгляду по суті на 14:30 год. 06 вересня 2023 року, про що постановлено ухвали із занесенням до протоколу судового засідання.

До суду 04.09.2023 від прокурора надійшли додаткові пояснення по справі, в яких останній вказує, що згідно з листом Старокостянтинівської ДЮСШ від 10.05.2023 № 78 зазначено, що оспорюваний договір не розірвано, а земельна ділянка, яка є предметом договору, на час надання відповіді обробляється. Оскільки земельна ділянка на сьогоднішній день засіяна та обробляється відповідачем, єдиним належним способом захисту порушеного права в даному випадку враховуючи, що друга позовна вимога є похідною являється саме зобов`язання ТОВ "АГРО-ОРМС" звільнити земельні ділянки державної форми власності з кадастровим номером 6810800000:08:006:0001 площею 24,0000 га та з кадастровим номером 6810800000:08:008:0001 площею 17,2001 га, які товариство займає на підставі договору від 30.04.2021, у тому числі шляхом отримання відповідних підтверджуючих документів від сторін (актів огляду, приймання-передачі тощо).

Згідно з ухвалою, постановленою шляхом занесення до протоколу судового засідання від 06.09.2023, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 15:00 год. 27 вересня 2023 року.

Прокурор в судовому засіданні 27.09.2023 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Позивачі для участі в судовому засіданні 27.09.2023 не з`явились, причин неявки суду не повідомили.

Відповідач 1 для участі в судовому засіданні 27.09.2023 не з`явився, у надісланому до суду відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача 2 заперечив щодо позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, що вказані у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступне:

Рішенням 25-ї сесії Старокостянтинівської міської ради №16 п.2 від 27.07.2012 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування розташованою по вул. Житомирське шосе, 8 земельною ділянкою, площею 240000 м. кв. та надано в постійне користування Старокостянтинівській дитячо-юнацькій спортивній школі вищевказану ділянку для ведення підсобного сільського господарства.

Також згідно з рішенням Старокостянтинівської міської ради №16 п.3 віл 27.07.2012 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування розташованою по вул. Житомирське шосе, 7 земельною ділянкою, площею 172000 м. кв. та надано в постійне користування Старокостянтинівській дитячо-юнацькій спортивній школі зазначену ділянку для ведення підсобного сільського господарства.

На підставі вищевказаних рішень було видано державні акти серії ЯЯ №336392 та серії ЯЯ №336393 від 17.10.2012, згідно з якими Старокостянтинівська дитячо-юнацька спортивна школа Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області є постійним користувачем земельної ділянки площею 24,0000 га, яка розташована в м. Старокостянтинів Хмельницької області по вул. Житомирське шосе 8, та земельної ділянки площею 17,2000 га, яка розташована в м. Старокостянтинів Хмельницької облпсті по вул. Житомирське шосе 7, відповідно.

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 11.05.2023, земельна ділянка кадастровий номер 6810800000:08:008:0001, площею 17,2001 га, що знаходиться у м. Старокостянтинів по вул. Житомирське шосе, 7, та земельна ділянка кадастровий номер 6810800000:08:006:0001, площею 24 га, що знаходиться у м. Старокостянтинів по вул. Житомирське шосе, 8, перебувають в державній власності, Старокостянтинівська міська рада, речове право на земельні ділянки у Старокостянтинівської дитячо - юнацької спортивної школи Старокостянтинівської міської ради.

Рішенням Старокостянтинівської міської ради №82/3/VIII від 26.02.2021 вирішено змінити засновника, перейменувати Районну дитячо-юнацьку спортивну школу Старокостянтинівської районної ради на Дитячо-юнацьку спортивну школу Старокостянтинівської міської ради та затвердити її статут в новій редакції.

Згідно з п. 1.1. Статуту Дитячо-юнацька спортивна школа Старокостянтинівської міської ради є закладом спеціалізованої позашкільної освіти спортивного профілю - закладом фізичної культури і спорту, який забезпечує розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту визнаному в Україні, створює необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку і дозвілля дітей та молоді, самореалізації, набуття навичок здорового способу життя, підготовка спортивного резерву для збірних команд України.

Засновником ДЮСШ є Старокостянтинівська міська рада від імені Старокостянтинівської міської територіальної громади. ДЮСШ має статус комунальної установи, заснована на комунальній формі власності (п.1.4 Статуту).

За умовами ч. 2 п. 1.6 Статуту ДЮСШ є неприбутковою організацією і не має на меті отримання прибутку для подальшого його розподілу серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб.

Відповідно до п. 4.5 Статуту директор ДЮСШ, серед іншого, розпоряджається у встановленому порядку майном і коштами ДЮСШ, укладає угоди відповідно до чинного законодавства.

Згідно з п. 6.3 Статуту ДЮСШ у здійсненні фінансово-господарської діяльності має право: самостійно розпоряджатись коштами, одержаними від господарської та іншої діяльності відповідно до даного Статуту; модернізувати власну матеріально-технічну базу, базу спортивно-оздоровчих таборів; володіти, користуватися і розпоряджатися майном відповідно до законодавства та даного Статуту; користуватися безоплатно земельними ділянками, на яких розташована ДЮСШ; надавати в установленому законом порядку платні послуги; виконувати інші функції, що не суперечать законодавству і даному Статуту.

Пунктом 6.4 Статуту визначено, що майно ДЮСШ належить закладу на правах оперативного управління відповідно до чинного законодавства.

Міська рада здійснює контроль за використанням і збереженням наданого в оперативне управління майна через управління освіти (п. 6.5 Статуту).

Між Старокостянтинівською дитячо-юнацькою спортивною школою Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області (далі - сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО - ОРМС" (далі - сторона 2) 30.04.2021 укладено договір про спільний обробіток земельних ділянок (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого сторона 1 за цим договором забезпечує можливість проведення спільного обробітку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, загальною площею 41,20 га, вказані у додатку 1 до цього договору, розташовані на території м. Старокостянтинів Хмельницької області, які перебувають у законному володінні та користуванні сторони 1.

За умовами п. 1.2 договору сторона 2 за цим договором з метою проведення спільного обробітку надає усю необхідну сільськогосподарську техніку, яка перебуває у власності чи користуванні сторони 2, або залучена стороною 2 через укладання договорів з третіми особами, а також надає насіння сільськогосподарських культур для посіву на земельних ділянках, наданих стороною 1 цього договору, необхідних мінеральних добрив, засобів захисту рослин та інше.

Сторона 2 власними силами здійснює посів сільськогосподарських культур необхідною для здійснення посівів сільськогосподарською технікою на земельних ділянках, вказаних у п.1.1 цього договору, наданих для спільного обробітку стороною 1 (п.1.3 договору).

Відповідно до п. 1.4 договору сторони зобов`язуються спільно діяти на засадах взаємної вигоди для досягнення спільних господарських цілей у відповідності до статутних завдань та економічних інтересів кожної із сторін цього договору.

Сторони цим договором підтверджують, що інтересам кожної з них відповідає спільна і погоджена реалізація сторонами проектів у сфері сільськогосподарської діяльності, але даний договір не є договором спільної діяльності (п.1.5 договору).

Згідно з п. 1.6 договору у процесі виконання намічених спільних цілей сторони прагнутимуть будувати свої взаємовідносини на підставі рівності, чесного партнерства та захисту інтересів один одного.

Пунктом 2.2 договору визначено, що сторона 1 зобов`язується:

- надати можливість для сторони 2 здійснювати обробіток земельних ділянок с/г призначення загальною площею 41,2 га, розташованих на території м. Старокостянтинів Хмельницької області, вказаних в п.1.1 цього договору та додатку 1 до цього договору;

- не перешкоджати стороні 2 проводити обробіток вказаних у п.1.1 цього договору та додатку 1 до цього договору земельних ділянок, проводити посів і догляд культур по них та проводити збір урожаю.

За умовами п. 3.3 договору сторона 2 зобов`язується:

- надавати усю необхідну сільськогосподарську техніку та насіння сільськогосподарських культур з метою спільного обробітку земельних ділянок, вказаних в п.1.1. цього договору та додатку 1 до цього договору;

- не порушувати законних прав сторони 1 щодо земельних ділянок, вказаних в п.1.1. цього договору та додатку 1 до цього договору, під час спільного обробітку земельних ділянок;

- дотримуватись під час спільного обробітку земельних ділянок, вказаних в п.1.1. цього Договору та додатку 1 до цього договору, усіх встановлених екологічних норм та правил, встановлених для сільськогосподарського обробітку ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення.

Згідно з п. 3.1 договору сторона 2 зобов`язується сплачувати для сторони 1 щорічно до 31 грудня поточного року грошові кошти, розмір яких визначається сторонами за результатами спільного обробітку земельних ділянок.

Розрахунки проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів стороною 2 на рахунок сторони 1 (п. 3.2 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання.

Строк дії договору становить три роки з моменту підписання, але в будь - якому випадку момент закінчення договору наступає не раніше як до повного збирання урожаю за поточний рік стороною 2.

Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

30 квітня 2021 року між сторонами підписано додаток до договору, в якому визначені земельні ділянки, на яких буде здійснюватися спільний обробіток протягом строку дії договору:

1. м. Старокостянтинів, вул. Житомирське шоссе, 8, площа 24,00 га;

2. м. Старокостянтинів, вул. Житомирське шоссе, 7, площа 17,20 га.

Згідно з виписками по рахунках Управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради ТОВ "АГРО-ОРМС" перераховувало благодійні внески на ДЮСШ.

Листом №44 від 06.09.2021 Старокостянтинівська ДЮСШ повідомила прокуратуру, що на даний час земельні ділянки площею 17,2000 га, та 24,0000 га, розташовані за адресою: м.Старокостянтинів, вулиця Житомирське шосе 7, Житомирське шосе 8, використані під посів сої ТОВ "АГРО-ОРМС". Дитячо-юнацька спортивна школа - заклад комунальної форми власності Старокостянтинівської міської ради. ДЮСШ підпорядкована управлінню освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради та обслуговується централізованою бухгалтерією. При зборі врожаю ТОВ "АГРО-ОРМС", зобов`язалась розірвати договір про спільний обробіток земельних ділянок.

22 грудня 2021 року прокурор звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з листом №50-6561вих-21, а також до Старокостянтинівської міської ради та Управління освіти Старокостянтинівської міської ради з листом №50-6560вих-21, в яких повідомив про укладення договору про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021 з порушенням чинного законодавства, в зв`язку із чим просив повідомити чи вживалися та чи будуть вживатися заходи щодо визнання недійсним вказаного договору.

У відповідь на зазначене звернення Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій листом № 10-22-0.4-6049/2-21 від 30.12.2021 повідомило, що останнє не заперечує стосовно звернення прокуратурою з позовом про скасування договору про спільний обробіток вказаних земельних ділянок, укладеного 30.04.2021 між директором Дитячо-юнацької спортивної школи та ТОВ "АГРО-ОРМС".

Управління освіти листом № 01/01-17/2021 від 04.01.2021 повідомило, що розглянувши документи, пов`язані з укладенням та виконанням договору від 30.04.2021, та взявши до уваги стан матеріального забезпечення Старокостянтинівської ДЮСШ, а також те, що грошові кошти перераховані на рахунок Старокостянтинівської ДЮСШ згідно вищезгаданого договору є значним матеріальним вкладенням в розвиток діяльності даного позашкільного навчального закладу, на даний час управління освіти не вбачає підстав для звернення до суду для захисту законних прав та інтересів згідно чинного законодавства України.

Відповідно до листа №50-6997вих-22 від 08.12.2022 прокурор повторно звертався до Старокостянтинівської міської ради та Управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради з проханням повідомити чи будуть вживатися та чи вживалися заходи щодо визнання недійсним договору про здійснення спільної діяльності та звільнення вказаних земельних ділянок.

Листом №728/01-17/2022 від 14.12.2022 Управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради повідомило про вжиття заходів щодо з`ясування обставин укладення і виконання договору про спільний обробіток земельних ділянок та встановлення наявності можливих підстав щодо визнання недійсним даного договору, а листом 23/01-17/2023 від 16.01.2023 - про неможливість встановлення змісту умов договору від 30.04.2021 про спільний обробіток земельних ділянок з огляду на вилученням оригіналів документів в межах досудового розслідування кримінального провадження, тому вказувало, що не вбачає підстав для звернення до суду щодо визнання недійсним договору.

При цьому матеріали справи містять лист Старокостянтинівської ДЮСШ №02 від 13.01.2023, що адресований начальнику управління освіти, в якому зазначено, що 20 жовтня 2021 року на підставі ухвали слідчого судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Завадської О.П. справа №683/2887/21 про тимчасовий доступ до оригіналів документів, в межах досудового розслідування кримінального провадження №42021242210000025, відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів, слідчим ВП № 1 Хмельницького РУП ГУ НП в Хмельницькій області 20.10.2021 в ДЮСШ було вилучено всі оригінали договору від 30.04.2021 та первинних документів, які перебували у володінні Старокостянтинівської ДЮСШ. Будь-які інші документи, крім тих, що вже вилучені 20.10.2021 у володінні Старокостянтинівської ДЮСШ відсутні.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань проведена реєстрація кримінального провадження №42021242210000025 за наступними обставинами: службові особи навчального закладу зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для суб`єкту господарювання ТОВ "АГРО-ОРМС", в порушення вимог Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та Статуту ДЮСШ, систематично укладали договори, на підставі яких останні незаконно використовували земельні ділянки закладу освіти кадастровий номер 6810800000:08:0008:0001 площею 17,200 га та кадастровий номер 6810800000:08:006:0001 площею 24,000 га, привласнювали сільськогосподарську продукцію, яка згідно з умовами договорів повинна передаватись у власність закладу освіти.

Листом № 50-660вих-23 від 27.01.2023, що адресований Старокостянтинівській міській раді та Управлінню освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, прокурор з`ясовував чи будуть вживатися та чи вживалися заходи щодо визнання недійсним договору про здійснення спільної діяльності та звільнення вказаних земельних ділянок.

Управління освіти листом №64/01-17 від 30.01.2023 надало відповідь, що управління освіти не вбачає підстав для звернення до суду щодо визнання недійсним договору.

У зв`язку із вказаним, прокурор звернувся до Управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради (лист №50-794вих-23 від 01.02.2023), Старокостянтинівського міського голови (лист №50-795вих-23 від 01.02.2023), Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (лист №50-796вих-23 від 01.02.2023) з повідомленням про намір здійснювати представництво в суді законних інтересів держави, шляхом звернення до суду із позовом про визнання недійсним договору від 30.04.2021.

У листі №10-22-0.4-980/2-23 від 29.03.2023 Головне управління Держгеокадастру повідомило прокурату, що підтримує намір останньої здійснювати представництво інтересів держави в суді щодо визнання недійсним договору про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021.

Крім того, прокурор звертався до директора Старокостянтинівської ДЮСШ з листом №50-2789вих-23 від 26.04.2023, в якому просив повідомити чи не розірваний договір про спільний обробіток земель від 30.04.2021 та чи проводиться обробіток вказаних земельних ділянок.

У відповідь на даний лист повідомлено, що станом на 10.05.2023 договір не розірваний, обробіток земельних ділянок проводиться (лист №78 від 10.05.2023).

На підтвердження доводів, що вказані у відзиві на позов відповідач 1 подав в матеріали справи лист Старокостянтинівської ДЮСШ №80 від 15.05.2023, адресований міському голові, в якому просив передбачити на наступний бюджетний рік кошти для відкриття кінно-спортивного клубу на спірних земельних ділянках, приблизний кошторис для відкриття кінно-спортивного клубу, штатний розпис на 2023 рік Старокостянтинівської ДЮСШ станом на 01.09.2022.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та пояснення учасників процесу, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatismutandis рішення від 15.01.2009 у справі "Менчинська проти Росії").

Поняття "інтереси держави" визначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, зазначивши, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

У даній справі заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області та Старокостянтинівської міської ради до Старокостянтинівської дитячо - юнацької спортивної школи Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО - ОРМС" із вимогами про визнання недійсним договору про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021 та зобов`язання звільнити земельні ділянки, оскільки позивачі не вживали заходів щодо усунення порушень чинного законодавства України.

Суд враховує, що ст. ст. 13, 14 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Правовідносини, пов`язані з наданням у власність, користування земель із державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.

У даному випадку інтерес держави полягає у необхідності забезпечення прав та інтересів власника землі, забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Належне (законне) розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності, які відповідно до ст. 14 Конституції України є основним національним багатством, що перебувають під особливою охороною держави, а право власності на які набувається виключно відповідно до закону, безумовно є складовою питання державного (загального) інтересу (вказане цілком узгоджується із правовою позицією ЄСПЛ, п.п. 70-71 рішення від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України", п. 54 рішення від 02.11.2004 у справі "Трегубенко проти України").

Прокурор зазначає, що звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - передачі в користування земельної ділянки навчального закладу з цільовим призначенням для дослідних і навчальних цілей, і дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства.

Суд погоджується із вказаними доводами та зазначає, що внаслідок укладення оспорюваного договору порушено інтереси держави, оскільки надання земель державної та комунальної форми власності у користування за відсутності зареєстрованого договору оренди землі призводить до необлікованого використання земель та, у свою чергу, сприяє тінізації аграрного сектору економіки у зв`язку з уникненням процедури отримання землі в оренду через земельні торги відповідно до ст. 134 ЗК України, що має наслідком втрату з боку держави контролю над процесами оренди земельних угідь і виробництва сільськогосподарської продукції. Незаконна передача земельної ділянки у користування під виглядом укладення договору про спільний обробіток земельних ділянок призвела до ненадходження до бюджету коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою.

Вказаним спростовуються доводи відповідачів з приводу того, що укладенням спірного правочину не порушується право чи інтерес держави та не завдаються збитки.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

За своїм змістом приписи ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" спрямовані саме на забезпечення балансу прав, свобод та інтересів учасників процесу з метою, з одного боку, недопущення підміни прокурором належного суб`єкта владних повноважень або надання необґрунтованих переваг відповідним суб`єктам права яких порушуються, а, з іншого боку, захисту інтересів держави у випадку коли цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює їх захист.

Зважаючи на вищевикладене, встановлюючи підстави представництва прокурора, суд повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.

Зокрема, такі документи (незалежно від їх назви) можуть бути спрямовані на:

- отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення;

- інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про таке порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів;

- отримання від відповідного органу інформації (матеріалів та копій) необхідних для здійснення представництва в суді.

При цьому, якщо в процесі такої оцінки буде встановлено, що листування було спрямовано на отримання документів та/або інформації щодо можливого порушення і пов`язано саме зі з`ясуванням факту наявності або відсутності порушення, то обов`язковим є подальше інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення та надання відповідному органу можливості відреагувати протягом розумного строку на повідомлення при поданні відповідного позову прокурором, що відповідає змісту приписів ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", усталеній практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.

Водночас, якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У такому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі №926/14/19.

У даній справі зверненню прокурора із позовом передувало надсилання Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області та Старокостянтинівській міській раді листів №50-6560вих-21 від 22.12.2021, №50-6561вих-21 від 22.12.2021, №50-6997вих-22 від 08.12.2022, № 50-660вих-23 від 27.01.2023, в яких прокурор повідомляв про укладення договору про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021 з порушенням чинного законодавства, в зв`язку із чим просив зазначити чи вживалися та чи будуть вживатися вказаними органами заходи щодо визнання недійсним договору.

У відповідь на зазначені звернення Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій листом № 10-22-0.4-6049/2-21 від 30.12.2021 повідомило, що останнє не заперечує стосовно звернення прокуратурою з позовом про скасування договору про спільний обробіток вказаних земельних ділянок, укладеного 30.04.2021 між директором Дитячо-юнацької спортивної школи та ТОВ "АГРО-ОРМС".

Старокостянтинівська міська рада не звернення прокурора не відреагувала. Водночас матеріали справи містять листи Управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради № 01/01-17/2021 від 04.01.2021, №23/01-17/2023 від 16.01.2023, №64/01-17 від 30.01.2023, в яких останнє повідомляло, що не вбачає підстав для звернення до суду для захисту законних прав та інтересів згідно чинного законодавства України.

У зв`язку із вказаним, прокурор звернувся до Управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради (лист №50-794вих-23 від 01.02.2023), Старокостянтинівського міського голови (лист №50-795вих-23 від 01.02.2023), Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (лист №50-796вих-23 від 01.02.2023) з повідомленням про намір здійснювати представництво в суді законних інтересів держави, шляхом звернення до суду із позовом про визнання недійсним договору від 30.04.2021.

У листі №10-22-0.4-980/2-23 від 29.03.2023 Головне управління Держгеокадастру повідомило прокурату, що підтримує намір останньої здійснювати представництво інтересів держави в суді щодо визнання недійсним договору про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021.

Отже, матеріали справи свідчать, що листування прокурора з позивачами з приводу оспорюваного договору тривало з грудня 2021 року, однак Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області та Старокостянтинівською міською радою протягом розумного строку не були вжиті жодні заходи для усунення порушення інтересів держави, зокрема, останні самостійно не звернулися до суду з позовом в інтересах держави.

Вказані обставини є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності позивачів та достатньою підставою для звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави в особі зазначених органів.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та Старокостянтинівської міської ради.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. ст. 626, 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину (господарського договору).

Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Як передбачено ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, згідно з якою господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Звертаючись із позовом у цій справі, прокурор доводив, зокрема, що договір про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021 є за своїм змістом прихованим договором оренди земельної ділянки, який укладений з порушенням вимог земельного законодавства.

Відповідач 2 в свою чергу вказував, що оспорюваний договір є договором про спільну діяльність.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 235 ЦК України удаваний правочин - це правочин, вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який вони насправді вчинили.

У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою приховує реальний правочин. За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Правова конструкція статті 235 ЦК України передбачає, що сторона, звертаючись до суду із відповідним позовом, має довести: для приховання якого саме правочину вчинено спірний правочин; спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином; настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином.

Загальні положення про спільну діяльність викладено у статтях 1130 та 1131 ЦК України. Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Статтею 1131 ЦК України передбачено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Отже, зі змісту вказаних законодавчих приписів вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання осіб для досягнення спільної мети.

Водночас договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

За змістом положень частин 1, 2 статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Таким чином, на відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі. При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, дійсним намірам сторін спору при укладенні оспорюваних договорів, встановити фактичні правовідносин, які склалися між сторонами, і застосувати до цих правовідносин відповідні норми матеріального права. Водночас невикористання при вчиненні певного правочину термінів, які визначають притаманні такому виду правочинів поняття, із закріпленням їх натомість у завуальований спосіб, а також викладення у різних документах взаємопов`язаних між собою прав і обов`язків сторін, що в сукупності складають зміст відповідних правовідносин, можуть бути засобами, які використовуються задля приховання суті правочину, укладення якого мають на меті сторони, шляхом оформлення "про людське око" (напоказ) іншого правочину. Тобто відсутність у спірних правочинах чіткого викладення усіх істотних умов, необхідних для договорів оренди, не є достатньою підставою для висновку про відсутність між сторонами фактичних орендних правовідносин, адже неналежне оформлення відповідних відносин саме є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі земельних ділянок в користування (аналогічні висновки сформульовано в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20, від 29.09.2022 у справі № 918/351/21(918/672/21), від 07.12.2022 у справі № 924/11/22).

Суд встановив, що 30.04.2021 Між Старокостянтинівською дитячо - юнацькою спортивною школою Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО - ОРМС" був укладений договір про спільний обробіток земельних ділянок, за умовами якого відповідач 1 забезпечує можливість проведення спільного обробітку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, загальною площею 41,20 га, які вказані у додатку 1 до цього договору та перебувають у його законному володінні та користуванні, а відповідач 2 з метою проведення спільного обробітку надає усю необхідну сільськогосподарську техніку, насіння сільськогосподарських культур для посіву на вказаних земельних ділянках, необхідні мінеральні добрива, засоби захисту рослин та інше, а також власними силами здійснює посів сільськогосподарських культур, необхідною для здійснення посівів сільськогосподарською технікою.

Із змісту п.п. 2.2, 2.3 договору вбачається, що відповідач 1 зобов`язувався надати можливість для відповідача 2 здійснювати обробіток земельних ділянок с/г призначення загальною площею 41,2 га, розташованих на території м. Старокостянтинів, Хмельницької області, вказаних в п.1.1 цього договору та додатку 1 до цього договору та не перешкоджати відповідачу 2 проводити їх обробіток, посів і догляд культур по них та проводити збір урожаю. В свою чергу, відповідач 2 зобов`язувався надавати усю необхідну сільськогосподарську техніку та насіння сільськогосподарських культур з метою спільного обробітку земельних ділянок, не порушувати законних прав відповідача 1 щодо земельних ділянок під час їх спільного обробітку, дотримуватись усіх встановлених екологічних норм та правил, встановлених для сільськогосподарського обробітку ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення.

Також у п. 3.1 договору сторони погодили, що відповідач 2 зобов`язується сплачувати для відповідача 1 щорічно до 31 грудня поточного року грошові кошти, розмір яких визначається сторонами за результатами обробітку земельних ділянок.

При цьому матеріали справи містять виписки по рахунках Управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про перерахування ТОВ "АГРО-ОРМС" благодійних внесків на ДЮСШ.

Дослідивши умови договору про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021, суд дійшов висновку, що до спірного правочину необхідно застосовувати правила, передбачені для договору оренди земельної ділянки.

Так, об`єктом оспорюваного договору є земельні ділянки, які зобов`язувався обробляти відповідач 2 з метою використання їх корисних властивостей для вирощування та подальшого збирання урожаю сільськогосподарських культур на строк, узгоджений сторонами.

Фактично за умовами договору про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021 відповідач 2 виконує весь обсяг сільськогосподарських робіт на земельних ділянках, що перебувають в постійному користуванні відповідача 1, та отримує у власність вирощену сільськогосподарську продукцію.

Тобто не відбувається ані безпосереднє вирощування відповідачем 1, ані набуття останнім у власність сільськогосподарської продукції, вирощеної на наданих йому в постійне користування земельних ділянках.

Замість того відповідач 1 отримує від відповідача 2 грошові кошти, як це передбачено у п. 3.1 договору.

Унаслідок укладення оспорюваного договору відповідач 2 фактично отримав від відповідача 1 право обробітку земельних ділянок у відповідний період.

Крім того, суд зазначає, що положення оспорюваного договору не відповідають умовам спільної діяльності, передбаченим ст.ст. 1130-1134 ЦК України; оспорюваний договір не передбачає умов щодо досягнення сторонами певної спільної мети, оскільки кожна сторона договору є власником визначеного результату своїх дій.

Усі вищевикладені обставини свідчать про те, що між відповідачами вчинено удаваний правочин, а саме укладено договір про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021 для приховування фактично укладеного договору оренди землі.

Доводи відповідача 2 з приводу відсутності в матеріалах справи доказів передачі земельних ділянок за оспорюваним договором не спростовують вищевикладеного висновку, адже при здійсненні оцінки правочину на предмет удаваності значення мають передусім суть правовідносин (прав і обов`язків сторін), на які спрямовано укладення правочину, та правові наслідки, обумовлені ним.

Надаючи оцінку оспорюваному правочину на відповідність його нормам законодавства, які регулюють договори оренди землі суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Положеннями частин 1, 8 статті 93 ЗК України (в редакції, чинній станом на 30.04.2021) визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

В свою чергу, згідно з ст. 4 закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку в оренду, тобто, розпоряджатися нею, у тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій. Аналогічний правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №920/22/18, від 19.08.2020 у справі №915/1302/19, від 13.12.2022 у справі № 920/528/21

Таким чином, земельним законодавством не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування, оскільки таким правом наділений лише власник землі або уповноважена ним особа.

За умовами спірного договору відповідач 1 фактично передав земельні ділянки в користування відповідачу 2, при цьому не будучи їх власником та не будучи наділеним правами та повноваженнями на передачу земельних ділянок в користування третім особам, а тому сторонами не було дотримано встановленого нормами земельного законодавства порядку передачі в користування (оренду) земельних ділянок.

З огляду на викладене позовні вимоги про визнання недійсним договору про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021 є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

З приводу позовних вимог про зобов`язання відповідача 2 звільнити земельні ділянки суд зазначає наступне.

Способи захисту прав на земельні ділянки передбачено положеннями ст. 152 ЗК України, згідно з частиною 2 якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до положень частини 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Зазначений у частині 3 ст. 152 ЗК України перелік способів захисту у земельних спорах не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання чи оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до листа Старокостянтинівської ДЮСШ №78 від 10.05.2023, станом на 10.05.2023 оспорюваний договір не був розірваний та здійснювався обробіток земельних ділянок, які є предметом договору.

Будь-яких доказів на спростування зазначених обставин матеріали справи не містять.

За таких обставин, з метою забезпечення реального відновлення порушених прав позивача, враховуючи відсутність правових підстав для користування відповідачем 2 спірними земельними ділянками суд вважає, що вказана вимога заявлена правомірно та також підлягає задоволенню.

При цьому як було зазначено вище, відсутність акту приймання-передачі земельної ділянки з огляду на встановлені судом обставини не спростовує факту перебування спірних земельних ділянок в користуванні у відповідача 2.

Доводи відповідача щодо неефективності обраних прокурором способів захисту з огляду на заявлення позовних вимог про визнання недійсним спірного правочину без одночасного заявлення вимог про застосування наслідків недійсності правочину, судом до уваги не приймаються, оскільки частиною 6 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

За таких обставин, наслідком визнання недійсним договору оренди землі є встановленням обов`язку орендаря повернути відповідну земельну ділянку, що зважаючи на характер спірних відносин у даній справі передбачає звільнення земельних ділянок, що і було заявлено прокурором у даній справі.

Усі інші доводи відповідачів спростовуються вищевикладеними висновками та наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів (по першій позовній вимозі - на обох в рівних частинах, по другій вимозі - на відповідача 2), в зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі 1.Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області м. Хмельницький, 2.Старокостянтинівської міської ради м. Старокостянтинів Хмельницького району Хмельницької області до 1. Старокостянтинівської дитячо-юнацької спортивної школи Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області м. Старокостянтинів Хмельницького району Хмельницької області, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО - ОРМС" м. Старокостянтинів Хмельницького району Хмельницької області про визнання недійсним договору про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021 та зобов`язання звільнити земельні ділянки задовольнити.

Визнати недійсним договір про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021, укладений між Старокостянтинівською дитячо-юнацькою спортивною школою Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО - ОРМС".

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО - ОРМС" (Хмельницька обл., Хмельницький р-н. м.Старокостянтинів, вул.Ізяславська, буд. 70, код 31328990) звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 6810800000:08:008:0001 загальною площею 17,2001 га, яка розташована за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м.Старокостянтинів, Житомирське шосе, 7, та земельну ділянку з кадастровим номером 6810800000:08:006:0001 загальною площею 24 га, яка розташована за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м.Старокостянтинів, Житомирське шосе, 8.

Стягнути з Старокостянтинівської дитячо-юнацької спортивної школи Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області (Хмельницька обл., Хмельницький р-н. м.Старокостянтинів, вул.К.Острозького буд. 43, код 22770081) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м.Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код 02911102) 1342,00 грн (одну тисячу триста сорок дві гривні 00 коп.) витрат на оплату судового збору.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО - ОРМС" (Хмельницька обл., Хмельницький р-н. м.Старокостянтинів, вул.Ізяславська, буд. 70, код 31328990) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м.Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код 02911102) 4026,00 грн (чотири тисячі двадцять шість гривень 00 коп.) витрат на оплату судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 06.10.2023.

Суддя Л.О. Субботіна

Виготовлено у 7 примірниках:

1 - до справи,

2- Хмельницькій окружній прокуратурі на ел. адресу: khm_oprok@khmel.gp.gov.ua,

3 - Хмельницькій обласній прокуратурі на ел. адресу: secretariat@khmel.gp.gov.ua,

4- позивачу 1 на ел. адресу: khmelnytskyi@land.gov.ua,

5- позивачу 2 на ел. адресу: stkrada@gmail.com,

6- відповідачу 1 на ел. адреси: sport_school@ukrpost.ua та school_sport@ukr.net,

7- представнику відповідача 2 на ел. адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1