Постанова

від 09.01.2024 по справі 924/614/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 року Справа № 924/614/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Мельников О.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Кривецька-Люліч Т.А.

позивача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області - не з`явився

позивача Староконстянтинівської міської ради - не з`явився

відповідача Староконстянтинівської дитячо-юнацької спортивної школи Староконстянтинівської міської ради Хмельницької області - не з`явився

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ормс" - адв. Оніщук Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ормс"

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.09.2023 р.

постановлене у м. Хмельницький, повний текст складено 06.10.2023 р.

у справі № 924/614/23 (суддя Субботіна Л.О.)

за позовом заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та Староконстянтинівської міської ради

до відповідачів:

1. Староконстянтинівської дитячо-юнацької спортивної школи Староконстянтинівської міської ради Хмельницької області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ормс"

про визнання недійсним договору про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021 та зобов`язання звільнити земельні ділянки

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення від 27.09.2023 р. Господарський суд Хмельницької області задоволив позов заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та Староконстянтинівської міської ради у справі № 924/614/23. Згідно з рішенням суд визнав недійсним договір про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021 р. та зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Ормс" звільнити земельні ділянки.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Ормс" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Скаржник вважає безпідставний висновок суду першої інстанції про порушення спірним правочином прав та інтересів держави.

Пояснює, що двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 р. у справі № 904/1907/15).

Скаржник доводить, що саме по собі визнання недійсним спірного правочину, який вже виконується сторонами та вичерпав свою дію виконанням, без одночасного заявлення вимог про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема повернення ТОВ «Агро-Ормс» сплачених грошових коштів до бюджету, враховуючи, що земля не вибула з фактичного володіння Старокостянтинівської ДЮСШ та не може ним використовуватись в інший спосіб, не призведе до поновлення майнових прав держави, що свідчить про неефективність обраних прокурором способів захисту та наявність підстав для відмови в позові, зокрема, з урахуванням уточнюючого правового висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 р. у справі № 905/77/21. Аналогічні висновки зробив Верховний Суд в постанові від 04.07 2023 р. у справі № 904/9132/21.

Вважає безпідставним висновок Господарського суду Хмельницької області про нібито незаконну передачу земельних ділянок у користування під виглядом укладення договору про спільний обробіток земельних ділянок, що нібито призвело до ненадходження до бюджету коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою. Звертає увагу, що матеріали справи містять виписки по рахунках Управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про перерахування ТОВ «Агро-Ормс» благодійних внесків на ДЮСШ. Тобто, встановивши обставини надходження до бюджету грошових коштів від ТОВ «Агро-Ормс», суд першої інстанції не встановив, а прокурор не надав жодних доказів, які б свідчили про можливість отримання орендної плати у більшому розмірі, що свідчить про безпідставність висновку про ненадходження до бюджету коштів у вигляді орендної плати.

Скаржник зауважує, що Староконстянтинівська дитячо-юнацька спортивна школа Староконстянтинівської міської ради не мала можливість самостійного обробляти спірні земельні ділянки, тому спірний правочин жодним чином не порушує прав та інтересів держави, а визнання спірного правочину недійсним лише призведе до того, що земельні ділянки Старокостянтинівською ДЮСШ взагалі не будуть використовуватись, а бюджет Старокостянтинівської територіальної громади не буде поповнюватись за рахунок внесків ТОВ «Агро-Ормс».

Скаржник доводить, що висновок Господарського суду Хмельницької області про приховану оренду та фактичну передачу землі в користування ТОВ «Агро-Ормс» є безпідставним, оскільки зі змісту спірного договору про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021 р. вбачається, що предметом договору є не земельні ділянки, а саме результат діяльності, тобто сільськогосподарська продукція, вироблена на цих земельних ділянках. При цьому, матеріали справи не містять доказів передачі земельних ділянок, що є у постійному користуванні Старокостянтинівської ДЮСШ, у користування ТОВ «Агро-Ормс», а отже користувачем цих земельних ділянок залишається Старокостянтинівська ДЮСШ, а їх власником є держава в особі відповідного органу виконавчої влади, передбаченого ст. 122 Земельного кодексу України.

Скаржник доводить, що спірний договір містить всі істотні умови договору про спільну діяльність і виконувався сторонами саме, як договір про спільний обробіток земельних ділянок, зокрема, ТОВ «Агро-Ормс» на виконання умов договору, перераховував відповідні грошові кошти на рахунок Управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, що було встановлено судом першої інстанції.

Скаржник зазначає, що володіння нерухомим майном може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку.

Тому скаржник вважає, що суд першої інстанції, не повністю з`ясував обставини справи, висновки суду не відповідають встановленим судом обставинам справи, обставини порушення спірним правочином прав та інтересів держави не доведені, судом неправильно застосовано норми матеріального права, суд порушив норми процесуального права, оскільки не надав оцінки вищевказаним аргументам, тому рішення суду першої інстанції має бути скасоване згідно з п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Хмельницька обласна прокуратура подала письмові пояснення, у яких заперечує проти доводів, викладених відповідачем в апеляційній скарзі.

Прокурор пояснює, що Хмельницька окружна прокуратура правомірно звернулася до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області та Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області.

З приводу доводів відповідача щодо відсутності порушень спірним правочином інтересів держави, прокурор зазначає, що нормами ч. 6 ст. 8 1 Закону України «Про освіту» заборонено передачу в оренду, в концесію, в оперативне управління тощо рухоме та/або нерухоме державне та/або комунальне майно, у тому числі земельні ділянки. Таким чином, вказані земельні ділянки не могли використовуватися в інших цілях, ніж для освітнього процесу. Доводить, що що між сторонами існують фактичні відносини з передачі в користування земельної ділянки, метою яких є отримання прибутку від врожаїв сільськогосподарської культур, які там вирощуються. Оскаржуваний договір не містить жодних умов стосовно строків виконання робіт або окремих етапів робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції.

Щодо односторонньої реституції прокурор посилається на ч. 4 от. 21 Закону України «Про оренду землі», де визначено, що у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Прокурор просить врахувати вищевикладене та залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Разом з письмовими поясненнями прокурор подав клопотання про поновлення строку на подачу доказів, в якому просить долучити до матеріалів справи лист Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області від 14.12.2023 р. № 132203-17/3194-2023 «Про результати ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради». Обґрунтовуючи клопотання прокурор пояснює, що такий лист додатково підтверджує наявність фактів обробітку земельних ділянок. Пояснює, що ревізія стосується попередніх років, але виконана вже під час розгляду справи № 924/614/23, тому подати лист разом з позовом було неможливо.

В судовому засіданні прокурор просила задоволити дане клопотання. Представник скаржника в судовому засіданні обгрунтованих заперечень проти долучення такого доказу не висловив, звернув увагу, що це новий доказ, який складений Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області після ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Колегія суддів керується нормами ст..269 ГПК України і вважає за можливе залучити лист Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області від 14.12.2023 р. № 132203-17/3194-2023 «Про результати ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради» складений під час розгляду справи № 924/614/23, враховуючи, що викладена в листі інформація не є новим доказом та не має визначального значення для оцінки обставин, які вже встановлені судом першої інстанції.

Інші учасники справи відзивів на апеляційну скаргу не подавали.

Позивачі та відповідач Старокостянтинівська дитячо-юнацька спортивна школа Староконстянтинівської міської ради Хмельницької області не забезпечили явку представників у судові засідання 12.12.2023 р. та 09.01.2024 р., тоді як були повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку, що підтверджено рекомендованими повідомленнями поштових відділень про вручення /а.с. 249-253 у т.1, а.с. 8-9 у т. 2/ та довідками про доставку електронного листа /а.с.239-240 у т. 1, а.с. 5-7 у т.2/.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Визначальним з урахуванням наведених норм є можливість розгляду справи в даному судовому засіданні, а не явка в судове засідання представників сторін/учасників.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників позивача, відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задоволити.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та представника скаржника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Відповідно до рішення Старокостянтинівської міської ради № 16 від 27.07.2012 р. у п.2 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування розташованою по вул. Житомирське шосе, 8 земельною ділянкою, площею 240000 м. кв., та надано в постійне користування Старокостянтинівській дитячо-юнацькій спортивній школі вищевказану ділянку для ведення підсобного сільського господарства /а.с. 50 у т. 1/.

Відповідно до рішення Старокостянтинівської міської ради № 16 віл 27.07.2012 р. у п.3 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування розташованою по вул. Житомирське шосе, 7 земельною ділянкою, площею 172000 м. кв. та надано в постійне користування Старокостянтинівській дитячо-юнацькій спортивній школі зазначену ділянку для ведення підсобного сільського господарства /а.с. 51 у т. 1/.

На підставі вказаних рішень Старокостянтинівської міської ради було видано державні акти серії ЯЯ № 336392 від 17.10.2023 р. та серії ЯЯ № 336393 від 17.10.2012 р., згідно з якими Старокостянтинівська дитячо-юнацька спортивна школа Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області є постійним користувачем земельної ділянки площею 24,0000 га, яка розташована в м. Старокостянтинів Хмельницької області по вул. Житомирське шосе 8, та земельної ділянки площею 17,2000 га, яка розташована в м. Старокостянтинів Хмельницької області по вул. Житомирське шосе 7 /а.с. 37-38 у т. 1/.

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 11.05.2023 р. земельна ділянка кадастровий номер 6810800000:08:008:0001, площею 17,2001 га, що знаходиться у м. Старокостянтинів по вул. Житомирське шосе, 7, та земельна ділянка кадастровий номер 6810800000:08:006:0001, площею 24 га, що знаходиться у м. Старокостянтинів по вул. Житомирське шосе, 8, перебувають в державній власності, Старокостянтинівська міська рада, речове право на земельні ділянки у Старокостянтинівської дитячо - юнацької спортивної школи Старокостянтинівської міської ради /а.с. 70-71 у т. 1/.

Відповідно до рішення Старокостянтинівської міської ради № 82/3/VIII від 26.02.2021 р. змінено засновника Районної дитячо-юнацької спортивної школи Старокостянтинівської районної ради Хмельницької ради шляхом виключення із складу засновників Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області та включення до складу засновників Старокостянтинівської міської ради, перейменувано Районну дитячо-юнацьку спортивну школу Старокостянтинівської районної ради на Дитячо-юнацьку спортивну школу Старокостянтинівської міської ради та затверджено її статут в новій редакції /а.с. 49 у т. 1/.

Згідно з п. 1.1. статуту Дитячо-юнацька спортивна школа Старокостянтинівської міської ради є закладом спеціалізованої позашкільної освіти спортивного профілю - закладом фізичної культури і спорту, який забезпечує розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту визнаному в Україні, створює необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку і дозвілля дітей та молоді, самореалізації, набуття навичок здорового способу життя, підготовка спортивного резерву для збірних команд України.

Відповідно до п. 1.4 статуту засновником ДЮСШ є Старокостянтинівська міська рада від імені Старокостянтинівської міської територіальної громади. ДЮСШ має статус комунальної установи, заснована на комунальній формі власності.

ДЮСШ є неприбутковою організацією і не має на меті отримання прибутку для подальшого його розподілу серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб (ч. 2 п. 1.6 статуту).

Відповідно до п. 4.5 статуту директор ДЮСШ, серед іншого, розпоряджається у встановленому порядку майном і коштами ДЮСШ, укладає угоди відповідно до чинного законодавства.

Згідно з п. 6.3 статуту ДЮСШ у здійсненні фінансово-господарської діяльності має право: самостійно розпоряджатись коштами, одержаними від господарської та іншої діяльності відповідно до даного Статуту; модернізувати власну матеріально-технічну базу, базу спортивно-оздоровчих таборів; володіти, користуватися і розпоряджатися майном відповідно до законодавства та даного статуту; користуватися безоплатно земельними ділянками, на яких розташована ДЮСШ; надавати в установленому законом порядку платні послуги; виконувати інші функції, що не суперечать законодавству і даному Статуту.

Відповідно до п. 6.4 статуту майно ДЮСШ належить закладу на правах оперативного управління відповідно до чинного законодавства.

Міська рада здійснює контроль за використанням і збереженням наданого в оперативне управління майна через управління освіти (п. 6.5 Статуту).

30.04.2021 р. Старокостянтинівська дитячо-юнацька спортивна школа Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області та Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО - ОРМС" уклали договір про спільний обробіток земельних ділянок.

Згідно з п. 1.1 договору ДЮСШ забезпечує можливість проведення спільного обробітку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, загальною площею 41,20 га, вказані у додатку 1 до цього договору, розташовані на території м. Старокостянтинів Хмельницької області, які перебувають у законному володінні та користуванні ДЮСШ.

Відповідно до п. 1.2 договору ТОВ «Агро-Ормс» з метою проведення спільного обробітку надає усю необхідну сільськогосподарську техніку, яка перебуває у власності чи користуванні товариства, або залучена товариством через укладання договорів з третіми особами, а також надає насіння сільськогосподарських культур для посіву на земельних ділянках, наданих ДЮСШ, необхідних мінеральних добрив, засобів захисту рослин та інше.

ТОВ «Агро-Ормс» власними силами здійснює посів сільськогосподарських культур необхідною для здійснення посівів сільськогосподарською технікою на земельних ділянках, вказаних у п.1.1 цього договору, наданих для спільного обробітку ДЮСШ (п.1.3 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору ДЮСШ зобов`язується надати можливість для ТОВ «Агро-ОРМС» здійснювати обробіток земельних ділянок с/г призначення загальною площею 41,2 га, розташованих на території м. Старокостянтинів Хмельницької області, вказаних в п.1.1 цього договору та додатку 1 до цього договору, не перешкоджати ТОВ «Агро-Ормс» проводити обробіток вказаних у п.1.1 цього договору та додатку 1 до цього договору земельних ділянок, проводити посів і догляд культур по них та проводити збір урожаю.

Відповідно до п. 3.3 договору ТОВ «Агро-Ормс» зобов`язується надавати усю необхідну сільськогосподарську техніку та насіння сільськогосподарських культур з метою спільного обробітку земельних ділянок, вказаних в п. 1.1. цього договору та додатку 1 до цього договору, не порушувати законних прав ДЮСШ щодо земельних ділянок, вказаних в п.1.1. цього договору та додатку 1 до цього договору, під час спільного обробітку земельних ділянок, дотримуватись під час спільного обробітку земельних ділянок, вказаних в п.1.1. цього договору та додатку 1 до цього договору, усіх встановлених екологічних норм та правил, встановлених для сільськогосподарського обробітку ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення.

Згідно з п. 3.1 договору ТОВ «Агро-Ормс» зобов`язується сплачувати для ДЮСШ щорічно до 31 грудня поточного року грошові кошти, розмір яких визначається сторонами за результатами спільного обробітку земельних ділянок.

Відповідно до п. 5.3 договору строк дії договору становить три роки з моменту підписання, але в будь - якому випадку момент закінчення договору наступає не раніше як до повного збирання урожаю за поточний рік ТОВ «Агро-Ормс».

Договір підписаний директором ДЮСШ Булавко М.Є. та директором ТОВ «Агро-Ормс» Миколайчуком В.М. та скріплений відтисками печаток.

Відповідно до додатку від 30.04.2021 р. до договору про спільний обробіток земельних ділянок від 02.04.2021 р. сторони визначили земельні ділянки, на яких буде здійснюватися спільний обробіток протягом строку дії договору, а саме м. Старокостянтинів, вул. Житомирське шоссе, 8, площа 24,00 га та м. Старокостянтинів, вул. Житомирське шоссе, 7, площа 17,20 га /а.с. 36 зв. у т. 1/.

Прокурор надав суду незавірені в установленому порядку та нечитабельні ксерокопії виписок по рахунках Управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради на підтвердження того, що ТОВ "АГРО-ОРМС" перераховувало благодійні внески на ДЮСШ протягом 2020 року і у квітні 2021 року /а.с.46-47 у т.1/. Разом з тим, відповідач ДЮСШ та інші учасники справи не заперечують одержання таких коштів.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2021 р. проведена реєстрація кримінального провадження № 42021242210000025 за наступними обставинами: службові особи навчального закладу зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для суб`єкту господарювання ТОВ "АГРО-ОРМС", в порушення вимог Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та Статуту ДЮСШ, систематично укладали договори, на підставі яких останні незаконно використовували земельні ділянки закладу освіти кадастровий номер 6810800000:08:0008:0001 площею 17,200 га та кадастровий номер 6810800000:08:006:0001 площею 24,000 га, привласнювали сільськогосподарську продукцію, яка згідно з умовами договорів повинна передаватись у власність закладу освіти.

22 грудня 2021 року Хмельницька окружна прокуратура звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з листом № 50-6561вих-21, а також до Старокостянтинівської міської ради та Управління освіти Старокостянтинівської міської ради з листами № 50-6560вих-21, які підписані заступником керівника Хмельницької окружної прокуратури та в яких повідомлено про укладення договору про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021 р. з порушенням чинного законодавства, у зв`язку із чим просив повідомити чи вживалися та чи будуть вживатися заходи щодо визнання недійсним вказаного договору /а.с. 53,55 у т. 1/

У відповідь на лист прокурора Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій листом № 10-22-0.4-6049/2-21 від 30.12.2021 р. повідомило, що не заперечує стосовно звернення прокуратурою з позовом про скасування договору про спільний обробіток вказаних земельних ділянок, укладеного 30.04.2021 р. між директором Дитячо-юнацької спортивної школи та ТОВ "Агро-Ормс" /а.с. 54 у т. 1/

У відповідь на лист прокурора Управління освіти Старокостянтинівської міської ради листом № 01/01-17/2021 від 04.01.2021 р. повідомило, що розглянувши документи, пов`язані з укладенням та виконанням договору від 30.04.2021 р., та взявши до уваги стан матеріального забезпечення Старокостянтинівської ДЮСШ, а також те, що грошові кошти перераховані на рахунок Старокостянтинівської ДЮСШ згідно вищезгаданого договору є значним матеріальним вкладенням в розвиток діяльності даного позашкільного навчального закладу, на даний час управління освіти не вбачає підстав для звернення до суду для захисту законних прав та інтересів згідно чинного законодавства України.

Відповідно до листа № 50-6997вих-22 від 08.12.2022 р. прокурор звертався до Старокостянтинівської міської ради та Управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради з проханням повідомити чи будуть вживатися та чи вживалися заходи щодо визнання недійсним договору про здійснення спільної діяльності та звільнення вказаних земельних ділянок /а.с. 57 у т. 1/

У відповідь на лист прокурора листом № 728/01-17/2022 від 14.12.2022 р. Управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради повідомило про вжиття заходів щодо з`ясування обставин укладення і виконання договору про спільний обробіток земельних ділянок та встановлення наявності можливих підстав щодо визнання недійсним даного договору, а листом 23/01-17/2023 від 16.01.2023 - про неможливість встановлення змісту умов договору від 30.04.2021 р. про спільний обробіток земельних ділянок з огляду на вилученням оригіналів документів в межах досудового розслідування кримінального провадження, тому вказувало, що не вбачає підстав для звернення до суду щодо визнання недійсним договору /а.с. 58 у т. 1/

Листом № 50-660вих-23 від 27.01.2023, що адресований Старокостянтинівській міській раді та Управлінню освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, прокурор з`ясовував чи будуть вживатися та чи вживалися заходи щодо визнання недійсним договору про здійснення спільної діяльності та звільнення вказаних земельних ділянок.

Управління освіти листом №64/01-17 від 30.01.2023 надало відповідь, що управління освіти не вбачає підстав для звернення до суду щодо визнання недійсним договору.

01.02.2023 р. прокурор звернувся до Управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради (лист № 50-794вих-23) /а.с. 63 у т. 1/, Старокостянтинівської міської ради (лист № 50-795вих-23) /а.с. 64 у т. 1/, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (лист № 50-796вих-23) /а.с. 65 у т. 1/ з повідомленням про намір здійснювати представництво в суді законних інтересів держави, шляхом звернення до суду із позовом про визнання недійсним договору про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021 р.

Відповідно до листа від 29.03.2023 р. № 10-22-0.4-980/2-23 Головне управління Держгеокадастру повідомило прокурору, що підтримує намір останнього здійснювати представництво інтересів держави в суді щодо визнання недійсним договору про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021 р. /а.с. 67 у т. 1/

Управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради та Старокостянтинівської міська рада відповіді на лист прокурора про намір здійснення представництва в суді не надали.

Крім того, прокурор звертався до директора Старокостянтинівської ДЮСШ з листом № 50-2789вих-23 від 26.04.2023 р., в якому просив повідомити чи не розірваний договір про спільний обробіток земель від 30.04.2021 р. та чи проводиться обробіток вказаних земельних ділянок /а.с. 66 у т. 1/

У відповідь на даний лист Старокостянтинівською ДЮСШ повідомлено, що станом на 10.05.2023 р. договір не розірваний, обробіток земельних ділянок проводиться (лист №78 від 10.05.2023) /а.с. 67 у т. 1/.

30.05.2023 р. прокурор звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області до Старокостянтинівської дитячо-юнацької спортивної школи Старокостянтинівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ормс» про визнання недійсним договору про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021 р.

Відповідно до рішення від 27.09.2023 р. Господарський суд Хмельницької області задоволив такий позов прокурора. Суд першої інстанції визнав недійсним договір про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021 р та зобов`язав ТОВ «Агро-Ормс» звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 6810800000:08:008:0001 загальною площею 17,2001 га., яка розташована за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Старокостянтинів, Житомирське шосе, 7 та земельну ділянку з кадастровим номером 6810800000:08:006:0001 загальною площею 24 га., яка розташована за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Старокостянтинів, Житомирське шосе, 8.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.

Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені у Законі України "Про прокуратуру" (далі по тексту Закон), частина третя статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Крім того, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 37) та від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 звертає увагу про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови).

Як зазначено вище, на підтвердження дотримання порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор повідомляв компетентні органи про стверджувань порушення інтересів держави, натомість ні Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області ні Старокостянтинівська міська рада протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернулися до суду з позовом та повідомили про відсутність такого наміру.

Так, листом від 29.03.2023 р. № 10-22-0.4-980/2-23 Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області повідомило прокурора, що земельна ділянка з кадастровим номером 6810800000:08:008:0001 загальною площею 17,2001 га. відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням 01.04 для ведення підсобного сільського господарства, розташована на території Старокостянтинівської міської ОТГ Хмельницького району, державної власності, перебуває у користуванні Старокостянтинівської дитячо-юнацької спортивної школи Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 17.10.2012 р. серія ЯЯ №336393. Земельна ділянка з кадастровим номером 6810800000:08:006:0001 загальною площею 24,0000 га. відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням 01.04 для ведення підсобного сільського господарства, розташована на території Старокостянтинівської міської ОТГ Хмельницького району, державної власності, перебуває у користуванні Старокостянтинівської дитячо-юнацької спортивної школи Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 17.10.2012 р. серія ЯЯ №336392 /а.с. 68-69 у т.1/. Натомість листом № 10-22-0.4-6049/2-21 від 30.12.2021 р. повідомило, що не заперечує стосовно звернення прокуратурою з позовом про скасування договору про спільний обробіток вказаних земельних ділянок /а.с. 54 у т. 1/

У відповідь на листи прокурора Управління освіти Старокостянтинівської міської ради листом № 01/01-17/2021 від 04.01.2021 р. повідомило, що розглянувши документи, пов`язані з укладенням та виконанням договору від 30.04.2021 р., та взявши до уваги стан матеріального забезпечення Старокостянтинівської ДЮСШ, а також те, що грошові кошти перераховані на рахунок Старокостянтинівської ДЮСШ згідно вищезгаданого договору є значним матеріальним вкладенням в розвиток діяльності даного позашкільного навчального закладу, тому управління освіти не вбачає підстав для звернення до суду для захисту законних прав та інтересів згідно чинного законодавства України. На дату подання позову до суду першої інстанції тобто на 30.05.2023 р. Старокостянтинівська міська рада іншої відповіді на звернення прокурора не наддала.

Як зазначено вище, Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області є засновником ДЮСШ, і ДЮСШ належить до комунальної власності Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, про що зазначено у п. 1.5 Статуту Старокостянтинівської ДЮСШ Старокостянтинівської міської ради. Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України «Про освіту» засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа), серед іншого здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти.

Також у пункті 6.4 - 6.5 Статуту передбачено, що майно ДЮСШ належить закладу на правах оперативного управління відповідно до чинного законодавства. Міська рада здійснює контроль за використанням і збереженням наданого в оперативне управління майна через Управління освіти.

Таким чином, Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області здійснює контроль за використанням такої земельної ділянки, як власник ДЮСШ.

Іншим уповноваженим органом, який здійснює відповідні функції держави у спірних правовідносинах є Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах (підпункт 25-1 пункту 4 Положення).

Таким чином, органи Держгеокадастру можуть виконувати: 1) функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності; 2) функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Згідно зі статтею 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійсненні їхніх повноважень у спосіб, що перебачений Конституцією та законами України. Отже, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до статті 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та пункту 5-1 Положення посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

З наведених норм права вбачається, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійсненні їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Колегія суддів враховує правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 та Верховного Суду від 16.08.2021 р. у справі № 910/21377/17.

Отже, прокурор довів, що попередньо, до звернення до суду повідомляв відповідних суб`єктів владних повноважень про стверджуване порушення, оскільки листування щодо оспорюваного договору тривало з грудня 2021 року, натомість Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області та Старокостянтинівською міською радою протягом розумного строку не були вжиті необхідні заходи для усунення порушення інтересів держави, зокрема, ці органи самостійно не звернулися до суду з позовом, що свідчить про їх бездіяльність, тоді як відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Прокурор зазначає, що звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - передачі в користування земельної ділянки навчального закладу з цільовим призначенням для дослідних і навчальних цілей, і дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства. Таким чином, прокурором доведені підстави для представництва інтересу держави, який полягає у необхідності забезпечення прав та інтересів власника землі, забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Суд першої інстанції погодився із такими доводами прокурора, визначившись, що внаслідок укладення оспорюваного договору порушено інтереси держави, оскільки надання земель державної та комунальної форми власності у користування за відсутності зареєстрованого договору оренди землі призводить до необлікованого використання земель та, у свою чергу, сприяє тінізації аграрного сектору економіки у зв`язку з уникненням процедури отримання землі в оренду через земельні торги відповідно до ст. 134 ЗК України, що має наслідком втрату з боку держави контролю над процесами оренди земельних угідь і виробництва сільськогосподарської продукції. Незаконна передача земельної ділянки у користування під виглядом укладення договору про спільний обробіток земельних ділянок призвела до ненадходження до бюджету коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, що прокурор у позовній заяві навів підстави для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів та обґрунтовано визначив орган виконавчої влади та орган місцевого самоврядування в якості позивачів, оскільки Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області та Старокостянтинівська міська рада є уповноваженими органами, які можуть здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до норм ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину визначені статтею 215 ЦК України.

Частиною 1 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якими: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

На підставі ст. 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Удаваний правочин, як неправомірний, може бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. З ст. 203 ЦК України, оскільки зовнішнє волевиявлення сторін не збігається з їх внутрішньою волею.

Правова природа договору визначається з огляду на зміст умов, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам колегія суддів надає правову оцінку його умовам про права та обов`язки сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і правових наслідків.

Відповідно до ст. 180 ГК України істотними умовами договору є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові (ст. 1130 ЦК України).

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (ст. 1131 ЦК України).

Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність, в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв`язки.

Отже, основними елементами договору про спільну діяльність є об`єднання вкладів учасників (майна, майнових прав тощо) для здійснення спільної діяльності і такі частки мають бути визначеними, обов`язки сторін у таких правовідносинах не мають зустрічного характеру, а кожен учасник діє не для досягнення власних цілей, а у загальному інтересі.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормами законодавства.

Статтею 16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 92 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення правовідносин) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Статтею 95 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення правовідносин) передбачено, що землекористувачі мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; г) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Натомість нормами ст. 124 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення правовідносин) визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється па підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч. ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу.

Таким чином, земельним законодавством на час укладання оспорюваного договору не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування.

За змістом умов договору про спільний обробіток земельних ділянок від 02.04.2021 р. Старокостянтинівська дитячо-юнацька спортивна школа Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області забезпечує Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Ормс» можливість власними силами здійснювати посів сільськогосподарських культур на земельних ділянках, належним землекористувачем яких є ДЮСШ. Натомість умови договору не передбачають ведення спільних справ, зокрема, обліку та правовий статус виділеного для спільної діяльності майна.

Так, відповідно до додатку від 30.04.2021 р. до договору про спільний обробіток земельних ділянок від 30.04.2021 р. сторони визначили земельні ділянки, на яких буде здійснюватися спільний обробіток протягом строку дії договору, а саме м. Старокостянтинів, вул. Житомирське шоссе, 8, площа 24,00 га та м. Старокостянтинів, вул. Житомирське шоссе, 7, площа 17,20 га /а.с. 36 зв. у т. 1/.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 6810800000:08:008:0001 загальною площею 17,2001 га. та земельна ділянка з кадастровим номером 6810800000:08:006:0001 загальною площею 24,0000 га. перебувають у державній власності /а.с. 70-71 у т.1/ та у постійному користуванні ДЮСШ.

Відповідно до п. 1.2-1.3. договору та розд.2 визначено, що ТОВ «Агро-Ормс» власними силами здійснює посів сільськогосподарських культур, необхідною для здійснення посівів сільськогосподарською технікою, а також надає насіння сільськогосподарських культур для посіву на земельних ділянках, наданих ДЮСШ, надає мінеральні добрива, засоби захисту рослин та інше; натомість ДЮСШ надає можливість і зобов`язується не перешкоджати товариству «Агро-Ормс» обробляти земельні ділянки, проводити посів і догляд культур та проводити збір врожаю.

Не передбачено умовами договору досягнення спільного результату, натомість обов`язки сторін мають зустрічний характер. Звертається увага, що у п. 1.5 зазначено, що інтересам кожної з сторін відповідає спільна і погоджена реалізація сторонами проектів у сфері сільськогосподарської діяльності, але даний договір не є договором спільної діяльності. Надаючи оцінку таким умовах договору, колегія суддів встановила, що договір не містить умов про будь-які проектів у сфері сільськогосподарської діяльності, крім обробітку, засіву наданих ДЮСШ земельних ділянок з метою збору врожаю.

Отже, спільної господарської мети сторони при укладенні оскаржуваного договору не мали, умовами договору саме спільний обробіток землі не передбачений, натомість за умовами договору детально визначено, що надана ДЮСШ земельна ділянка має використовуватись ТОВ «Агро-Ормс» для отримання вигоди у вигляді прибутку, одержаного в результаті обробітку ґрунту, посівного процесу та подальшого супроводу вирощення продукції та отримання врожаю. Облік такої діяльності не визначений, тоді як згідно з п. 3.1 договору ТОВ «Агро-Ормс» зобов`язується сплачувати для ДЮСШ щорічно до 31 грудня поточного року грошові кошти, розмір яких визначається сторонами за результатами спільного обробітку земельних ділянок. За змістом договору такі кошти фактично є платою за використання протягом року земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Таким чином, сторони отримують блага не в результаті співпраці, а від іншої сторони за договором, і наведені обставини в їх сукупності спростовують доводи відповідача/скаржника, що договір містить істотні умови договору про спільну діяльність і виконувався сторонами саме як договір про спільну діяльність.

Відповідно до норм ст. 792 ЦК України та ст. 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що за договором оренди земельної ділянки орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння та користування на певний строк, і колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що умови спірного договору спрямовані на врегулювання сторонами платного користування земельною ділянкою, яка належить ДЮСШ на праві постійного користування.

Фактично сторони договору досягли згоди щодо оренди земельних ділянок, які належать до державної власності, тому укладений відповідачами договір є удаваним правочином, оскільки вчинений з метою приховати інший правочин - договір оренди землі.

При цьому сторони діяли з порушенням порядку передачі в оренду земельної ділянки, визначеного нормами ст. 16 Закону України "Про оренду землі" та ст. 124 ЗК України, тому є підставними позовні вимоги прокурора в інтересах держави про визнання правочину недійсним згідно зі ст. ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Доводи скаржника про те, що зазначені вище земельні ділянки йому в користування не передавалися, оскільки відсутній акт приймання-передачі земельних ділянок, колегія суддів відхиляє, оскільки в даному випадку неналежне оформлення відносин оренди земельної ділянки і є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в користування земельної ділянки. Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом у постанові від 17.01.2019 р. у справі № 923/241/18 і враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.

Натомість матеріали справи містять протилежні відомості - листом № 44 від 06.09.2021 р. Старокостянтинівська ДЮСШ повідомила прокуратуру, що на даний час земельні ділянки площею 17,2000 га, та 24,0000 га, розташовані за адресою: м.Старокостянтинів, вулиця Житомирське шосе 7, Житомирське шосе 8, використані під посів сої ТОВ "АГРО-ОРМС"; листом від 14.12.2023 р. № 132203-17/3194-2023 Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області повідомляє про результати ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради і також підтверджує наявність фактів обробітку земельних ділянок.

Частиною 1 ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Суд встановив також, що ДЮСШ, усвідомлюючи протиправність своїх дій щодо передачі у платне строкове користування земельної ділянки державної форми власності, жодних дій спрямованих на розірвання спірного правочину не вчинила та надалі продовжує бездіяти. Натомість, заперечуючи проти задоволення позову, з тих підстав, що земельні ділянки йому не передавалися, ТОВ «Агро-Ормс» продовжує створювати передумови для існування між сторонами цивільних прав та обов`язків щодо платного строкового користування земельною ділянкою державної форми власності.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 от. 21 Закону України «Про оренду землі» у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Відтак доводи скаржника щодо неналежного способу захисту є безпідставними, оскільки саме задоволення позовних вимог про визнання оспорюваного договору недійсним та звільнення земельних ділянок призведе до поновлення майнових прав державив порядку, визначеному законом.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи були почуті, враховані судами першої та апеляційної інстанції, натомість рішення є вмотивованим, і судом першої інстанції зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України", "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

За результатом перегляду рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.09.2023 р. у справі № 924/614/23 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і немає підстав для його скасування чи зміни. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ормс" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.09.2023 р. у справі № 924/614/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку визначеному ГПК України.

Справу № 924/614/23 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений 24.01.2024 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.