Ухвала

від 05.10.2023 по справі 320/10783/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 жовтня 2023 року № 320/10783/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Балаклицького А.І., розглядаючи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сурсил-Орто" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, акту перевірки,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сурсил-Орто" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 20.05.2021 №9595/07-16;

- визнати протиправним та скасувати акт Головного управління ДПС у Київській області від 05.03.2021 №4663/10-36-07-15/37495760 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань щодо встановлення законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 ТОВ "Сурсил-Орто" (код ЄДРПОУ 37495760).

Ухвалою суду від 30 вересня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Розглядаючи дану справу,суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування акту перевірки №4663/10-36-07-15/37495760 від 05.03.2021 року, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів.

Пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Згідно з п. п. 1, 3 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. п. 18, 19 ч. 1 ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Верховний Суд у постанові від 19.06.2020 у справі № 140/388/19 сформував висновок про те, що акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акту можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акту перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Таким чином, акт податкової перевірки, як самостійний документ, не створює для платника податків жодних наслідків, натомість, не володіє властивостями як індивідуального, так і нормативно-правового акту.

Слід також звернути увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постановах від 22.03.2018 у справі № 800/559/17, від 03.04.2018 у справі № 9901/152/18, від 30.05.2018 у справі № 9901/497/18 та від 27.02.2019 у справі № 9901/798/18, відповідно до якої поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, а тому суд першої інстанції правомірно не роз`яснив позивачу, до суду якої юрисдикції він має звертатися з таким позовом».

За таких обставин, оскільки акт документальної позапланової виїзної перевірки №4663/10-36-07-15/37495760 від 05.03.2021 року не створює, змінює або припиняє права та обов`язки платника податків, не містить обов`язкових до виконання приписів, вимогу про його скасування не належить розглядати як за правилами адміністративного судочинства, так і в судовому порядку в цілому.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку про те, що провадження у даній справі в частині вимоги про скасування акту документальної позапланової виїзної перевірки №4663/10-36-07-15/37495760 від 05.03.2021 року слід закрити.

Відповідно до ч.2 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 238, 239, 241-243, 248, 250, 256, 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Закрити провадження у справі № 320/10783/21 в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування акту перевірки ГУ ДПС у Київській області №4663/10-36-07-15/37495760 від 05.03.2021 року.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної позовної вимоги не підлягає розгляду у судах (в тому числі у господарських) та повторне звернення до адміністративного суду зі спором між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 292-297 КАС України.

Суддя Балаклицький А. І.