Рішення

від 05.11.2007 по справі 9/220-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/220-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.11.07           Справа № 9/220-06.

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес-21» до відповідача: відкритого акціонерного товариства «Шосткинський міськмолкомбінат»

 про стягнення 1 495 883 грн. 10 коп.

та за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства «Шосткинський міськмолкомбінат»

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес-21»

про стягнення 723 149 грн. 35 коп.

                                                                                            Суддя Коваленко О.В.

          Представники:

Від позивача      Скорба Л.Ю.

 Від відповідача  Мороко Т.М.

        У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь  1 495 883 грн. 10 коп., із них: 1 235 047 грн. 90 коп. збитків, завданих позивачу внаслідок невиконання умов договору № 199 на переробку молока на давальницьких умовах, укладеного між сторонами 01.01.2005 року, 260 835 грн. 20 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

25.05.2006 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в яких просить стягнути з відповідача збитки в сумі 1 202 745 грн. 49 коп.

01.08.2006 року від відкритого акціонерного товариства “Шосткинський міськмолкомбінат” надійшла зустрічна позовна заява № 827 від 31.07.06р., в якій  просить стягнути з  відповідача по зустрічному позову – ТОВ «Агробізнес – 21», на користь позивача по зустрічному позову суму заборгованості в розмірі 723 149 грн. 35 коп.

В процесі розгляду справи позивач по первісному позову подав заяву про уточнення позовних вимог, в яких просив стягнути з відповідача на свою користь збитки у сумі 2 718 801 грн. 14 коп., в тому числі: вартість невиданої готової продукції у розмірі 1 139 838 грн. 89 коп., витрати на придбання давальницької сировини, витраченої не за призначенням, у сумі 469 285 грн. 00 коп., а також вартість знищеної сироватки, отриманої із давальницької сировини у сумі 2 311 235 грн. 40 коп. та зарахувати зустрічні однорідні вимоги сторін на суму 723 149 грн. 35 коп.  

В подальшому позивач по зустрічному позову уточнив зустрічні позовні вимоги та надав до суду заяви, в яких просив стягнути з відповідача по зустрічному позову на свою користь: реальні збитки в розмірі 73 254 грн. 19 коп. у вигляді витрат на зберігання сиру, що були викликані порушенням відповідачем п. 5.5. договору №199; вартість транспортування сиру в сумі 23 893 грн. 78 коп. на підставі договору №199, укладеного між сторонами 01.01.2005 р. на переробку молока на давальницьких умовах; вартість витрат з утилізації сироватки в сумі 31394 грн. 28 коп.

Рішенням господарського суду Сумської області від 13.12.2006 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ «Шосткінський міськмолкомбінат» на користь ТОВ «Агробізнес–21» 885 974 грн. 54 коп. заборгованості; 3 235 грн. 06 коп. витрат держмита.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Вимоги ТОВ «Агробізнес – 21» в частині стягнення з відповідача по первісному позову 2311235,40 грн. залишені без розгляду на підставі п.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2007 року рішення господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19 квітня 2007 року касаційна скарга відкритого акціонерного товариства «Шосткінський міськмолкомбінат» була частково задоволена, постанова від 10.02.2007 року Харківського апеляційного господарського суду та рішення від 13.12.2006 року господарського суду Сумської області у справі №9/220-06 скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова Вищого господарського суду України від 19 квітня 2007 року мотивована тим, що господарські суди не перевірили, а також не врахували вимоги матеріального права щодо прав відповідача у разі порушення умов договору підряду з боку замовника; крім того не було враховано норм Цивільного кодексу України щодо встановлення наявності чи відсутності вини особи, яка порушила зобов'язання; до того ж не було враховано доводів відповідача стосовно жирності молока, яке надавалось позивачем для переробки, а також щодо направлення ним пропозиції позивачу про отримання сиру твердого і відмови позивача від його отримання у зв'язку із закінченням терміну реалізації.

Під час нового розгляду справи позивач подав суду заяву про зміну позовних вимог №41 від 18.06.2007 року, в якій просить суд зобов‘язати відповідача видати ТОВ «Агробізнес-21» 78538,82 кг сиру твердого, з яких: 41828,95 кг – кількість виготовленого, але не переданого сиру, 36709,87 кг – кількість не виготовленого та не переданого сиру твердого «Російського», а також судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач в письмовому відзиві проти задоволення заяви про зміну позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що його вина у спричиненні збитків позивачу відсутня, а також зазначив, що позивач може за умови погашення заборгованості за вироблення сиру в сумі 723 149 грн. 35 коп. отримати узгоджену сторонами кількість сиру «Російського» - 41 828, 95 кг та вершки в кількості 31 911,3 кг. Крім того,  просить стягнути з відповідача на свою користь суму боргу в розмірі 723 149 грн. 35 коп., а також судові витрати по справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, суд встановив:

01 січня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Агробізнес-21» і відкритим акціонерним товариством «Шосткинський міськмолкомбінат» було укладено договір №199 на переробку молока на давальницьких умовах, згідно якого замовник (позивач) доручає, а переробник (відповідач) зобов‘язується здійснити у відповідності з умовами даного договору переробку належного позивачу молока, яке відповідає вимогам ДСТУ в готову продукцію – сир твердий, на власний ризик на давальницьких умовах, а замовник зобов‘язаний передавати на переробку молоко, сплачувати послуги з його переробки та приймати від переробника готову продукцію, вироблену з сировини замовника.

Виходячи зі змісту ст. 837 ЦК України, можна зробити висновок, що між стронами укладено договір підряду.

У відповідності до частини 1 статті 840 ЦК України підрядник зобов'язаний надавати замовникові звіт про використання матеріалу, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника.

Пунктом 6.8. договору №199 покладено обов'язок на відповідача  проводити не рідше одного разу на місяць звірку кількості поставленого молока та відвантаженої готової продукції.

          В матеріалах справи наявні докази того, що на виконання умов договору №199 та вимог цивільного законодавства відповідач щомісяця звітував перед позивачем у формі «Звітів по сирцеху», в яких відображались дані про кількість отриманого та витраченого молока, а також про кількість виготовленої продукції. На підставі даних, зазначених в «Звітах по сирцеху», сторонами щомісяця складали акти виконаних робіт, в яких зазначалась кількість виготовленого сиру та вартість виконаних робіт.

Приймаючи до уваги зауваження Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 19 квітня 2007 року, в ході нового розгляду справи було вивчено докази щодо жирності молока, яке поставлялось позивачем, кількості поставленого молока та кількості витраченого на виготовлення сиру молока.

Так, із первинних документів, наданих позивачем для огляду суду, а саме товаро-транспортних накладних, вбачається, що жирність молока, переданого на переробку відповідачеві, в період з січня по грудень 2005 року фактично становила від 2,7% до 3,9%, що не суперечить умовам договору №199.

В «Звітах по сирцеху» відповідач зазначав кількість фактично отриманого молока незбираного в натуральному виразі, кількість фактично отриманого молока незбираного в перерахунку на базисну жирність 3,4%, а також кількість молока, переробленого в готову продукцію, також в перерахунку на базисну жирність 3,4% у відповідності до постанови КМУ від 25 жовтня 2002 року №1589, якою з метою удосконалення розрахунків між виробниками та молокопереробними підприємствами було встановлено єдину тимчасову базисну жирність 3,4% у молоці коров'ячому незбираному.

Таким чином, сторони вели між собою облік по поставленому та витраченому на виготовлення сиру молока в базисній жирності 3,4%.

Із «Звітів по сирцеху» та актів виконаних робіт, які надавались позивачу, вбачається, що в січні – квітні 2005 року із молока, отриманого від ТОВ «Агробізнес-21», відповідачем було вироблено готову продукцію – сир твердий в асортименті. Про виготовлення будь-якої іншої продукції в «Звітах по сирцеху» в цей період не зазначається. Отже, вся кількість отриманого від позивача молока в період з січня по квітень 2005 року була використана відповідачем лише на виготовлення сиру твердого.

Разом з тим, в період з травня по грудень 2005 року відповідач в «Звітах по сирцеху», окрім кількості молока, витраченого на виготовлення сиру твердого, звітує, також, про кількість молока, витраченого на виготовлення масла, виробництво якого не передбачалось умовами договору №199 та не узгоджувалось сторонами окремо в додатках до договору. Загальна кількість молока в перерахунку на базисну жирність, із якого відповідачем було виготовлено масло, склала 375428,00 кг.

До того ж, первісний відповідач з травня 2005 року включав вартість виробництва такого масла до актів виконаних робіт (т.3 а.с. 98), які позивач по первісному позову повертав відповідачеві для виправлення помилки, що підтверджує факт неприйняття позивачем робіт по виготовленню масла.

Відповідач свої дії по виготовленню продукції, не передбаченої умовами договору, мотивує тим, що в період з травня 2005 року на підприємстві відповідача була змінена технологія виготовлення сиру, в результаті якої застосовувався єдиний метод нормалізації молока шляхом відбирання зайвого молочного жиру (вершків), внаслідок чого із вершків, відділених від молока, було виготовлено масло.

На підтвердження своїх доводів відповідач надав суду «Технологічну схему №100 виробництва сиру сичужного твердого «Російського» 50% жирності», затверджену директором ВАТ «Шосткінський міськмолкомбінат» 16 серпня 2005 року.

Із наданої відповідачем «Технологічної схеми» вбачається, що нормалізація молока в цей період проводилась із застосуванням двох методів: і шляхом сепарування (відділення молока від вершків), і в потоці з обезжиреним молоком (т.1 а. с. 140), що спростовує доводи відповідача про застосування ним тільки одного методу нормалізації молока шляхом відбирання зайвого молочного жиру, в результаті якого існувала необхідність виготовлення масла для позивача.

В наданих відповідачем запереченнях та поясненнях на заяву про зміну позовних вимог не наведено жодних обґрунтувань того, з яких саме підстав з травня 2005 року окрім сиру виготовлялось масло.

Згідно листа №444 від 27.09.2006 року Технологічного інституту молока і м'яса Української академії молока і м'яса існує два основних метода виробництва сиру, які представлені в схемах №1 та №2 (т.3 а.с.130-132).

Із схеми №1 вбачається, що при нормалізації незбираного молока змішуванням із знежиреним молоком, яке додатково надходить від виробництва інших молочних продуктів, із всієї маси молока виготовляється лише сир. У випадку нормалізації незбираного молока в потоці – відокремленням надлишкового молочного жиру з незбираного молока на сепараторах (схема №2),  частина отриманого молока направляється на виготовлення масла, сметани і т.п., а із іншої частини молока виготовляється сир.

Тому доводи відповідача, що його дії по відбиранню в період з травня 2005 року зайвого жиру з молока позивача відповідають технологічним правилам, не підтверджені документально.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту, що звичайно ставляться.

Умовами договору №199 не передбачено різновид технологічного процесу або методу, за яким нормалізується давальницьке молоко або виготовляється сир, але передбачено обов'язок переробника виробити із отриманого молока лише сир твердий та видати його у кількості, що відповідає кількості отриманого від замовника молока, переробленого по самостійно встановленим переробником нормам витрат (п. п. 3.2., 3.3. договору).

Отже, на виконання умов договору №199 відповідач повинен був обрати такий метод нормалізації молока, при якому із отриманого від позивача молока виготовлявся лише сир твердий.

Відповідно до частини 2 ст. 840 ЦК України, якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

У договорі №199 сторони домовились про те, що норми витрат молока на виготовлення сиру твердого встановлюються переробником самостійно. Тому інформація про кількість витраченого на виробництві молока мала інформативний характер та надавалась позивачеві в «Звітах по сирцеху» і не потребувала узгодження.

Із «Звітів по сирцеху» вбачається, що норми витрат молока на виготовлення сиру твердого відповідачем в травні - грудні 2005 року не збільшились. Документів, які б доводили факт збільшення відповідачем в період з травня по грудень 2005 року витрат молока на виготовлення сиру твердого, відповідач на вимогу суду не надав.

Тому суд приходить до висновку, що із молока у кількості 375428 кг  базисною жирністю 3,4% відповідач повинен був виготовити сир, виходячи із норм витрат, відображених в «Звітах по сирцеху». Виготовлення із молока позивача масла було здійснено відповідачем безпідставно, оскільки про виготовлення такого виду молочної продукції сторони в договорі №199 не длмовлялись.

Із наданого позивачем «Розрахунку не виробленого та не виданого сиру твердого» вбачається, що з урахуванням норм витрат молока, які встановлювались відповідачем в кожному місяці, відповідачем із витраченого не за призначенням молока не виготовлено 36709,87 кг сиру «Російського».

Судом було встановлено, що позивачем відповідно до п. п. 2.6., 3.4. договору №199 направлялись відповідачу заявки з зазначенням кількості та асортименту сиру твердого, який планувалось отримати в конкретному періоді. Відповідач, зі свого боку, звітував про залишки та кількість переданого фактично сиру в асортименті в «Рухах готової продукції по ТОВ «Агробізнес-21», з яких вбачається, що всі види заявленого до відвантаження сиру були передані позивачеві, окрім сиру «Російського».

Тому вимоги позивача по первісному позову про витребування у відповідача по первісному позову 36709,87 кг сиру «Російського» правомірні і обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Підлягає задоволенню вимога позивача по первісному позову також в частині витребування у відповідача по первісному позову сиру «Російського» у кількості 41828,95 кг, виходячи з наступного.

У зв'язку із невиконанням позивачем грошового зобов'язання по оплаті узгодженої вартості робіт, відповідачем згідно із ст. 856 Цивільного кодексу України було притримано готову продукцію у кількості 41828,95 кг сиру «Російського», виготовлену із молока позивача.

В акті звірки розрахунків по виготовленому та отриманому сиру, складеному сторонами станом на 01.05.2006 року, відповідач підтверджує наявність в нього 41828,95 кг сиру «Російського», який підлягає передачі позивачеві.

Враховуючи посилання Вищого господарського суду України в постанові від 19 квітня 2007 року на норми цивільного права, що стосуються речей, визначених родовими ознаками, а також приймаючи до уваги той факт, що молоко, передане позивачем по первісному позову на переробку відповідачеві має ознаки, властиві молоку тієї ж жирності та якості, та вимірюється вагою, то у відповідності до ст.184 Цивільного кодексу України позовні вимоги позивача по первісному позову про передачу йому сиру «Російського» у кількості 78538,82 кг, виготовленого із молока відповідної жирності та якості, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Підлягають частковому задоволенню вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом боргу за виконання робіт, виходячи з наступного.

Вартість виконаних переробником робіт по переробці молока в готову продукцію сторони на виконання п.5.1. договору повинні були визначати в кошторисі, який являється додатком до договору.

Згідно із ст. 844 Цивільного кодексу України кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Із матеріалів справи вбачається, що «Кошториси витрат на виробництво 1 тони продукції на давальницьких умовах для ТОВ «Агробізнес», були направлені переробником замовнику в квітні 2005 року,  але підтверджені останнім не були, тобто не набрали чинності.

Отже, розрахунки між сторонами фактично здійснювались на підставі підписаних обома сторонами «Актів виконаних робіт», відповідно до яких відповідач в період з січня по грудень 2005 року виконав роботи по виготовленню твердого сиру на загальну суму 1796438,88 грн. (в тому числі 258910,62 грн. заборгованість за роботи, виконані в 2004 році).

          Відповідно до ст. 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів.

          Із  умов договору №199 (п. 5.5.) вбачається, що обов‘язок по оплаті вартості виготовлення сиру виникає у відповідача по зустрічному позову не пізніше дня відвантаження готової продукції.

В акті звірки взаємних грошових розрахунків, складеному станом на 01.05.06 року зазначається, що у відповідача по зустрічному позову дійсно є заборгованість перед позивачем в сумі 555833,55 грн. за сир, який вже відвантажено.

Дана сума боргу підтверджується письмовими матеріалами справи, а також визнається відповідачем по зустрічному позову, тому зустрічні позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «Агробізнес-21» на користь ВАТ «Шосткінський міськмолкомбінат» 555833,55 грн. боргу за виготовлений та відвантажений сир підлягають задоволенню.

Позивач по зустрічному позову не надав суду належних доказів того, що у відповідача по зустрічному позову настало зобов'язання по оплаті 167315,80 грн. Тому в цій частині вимоги позивача по зустрічному позову задоволенню не підлягають.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України з первісного відповідача на користь первісного позивача необхідно стягнути 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом необхідно стягнути витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст.  82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Агробізнес-21” задовольнити.

2.          Зобов‘язати Відкрите акціонерне товариство «Шосткинський міськмолкомбінат» (41103, Сумська область, м. Шостка, вул. П.Комуни, 27-а, код 328206) видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Агробізнес-21» (61012, м. Харків, пров. Лопанський, 2, код 32761109)        78 538,82 кг сиру твердого «Російського».

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Шосткинський міськмолкомбінат» (41103, Сумська область, м. Шостка, вул. П.Комуни, 27-а, код 328206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес-21» (61012, м. Харків, пров. Лопанський, 2, код 32761109) 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.       

4.          Зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства «Шосткинський міськмолкомбінат» задовольнити частково.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес-21» (61012, м. Харків, пров. Лопанський, 2, код 32761109) на користь Відкритого акціонерного товариства «Шосткинський міськмолкомбінат» (41103, Сумська область, м. Шостка, вул. П.Комуни, 27-а, код 328206) 555 833 грн. 55 коп. заборгованості, 5 558 грн. 12 коп. витрат по сплаті державного мита та 90 грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          В іншій частині в позові Відкритого акціонерного товариства «Шосткинський міськмолкомбінат» відмовити.

7.          Видати накази після набрання рішенням законної сили

Суддя                                        О.В. КОВАЛЕНКО