Постанова

від 21.09.2023 по справі 947/2950/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4776/23

Справа № 947/2950/21

Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В.

Доповідач Дришлюк А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Сегеди С.М., Громіка Р.Д.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні індустрії плюс» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні індустрії плюс» про відшкодування моральної шкоди, завданої здоров`ю внаслідок трудового каліцтва,

ВСТАНОВИВ:

27.01.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду міста Одеси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні індустрії плюс» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок трудового каліцтва, у розмірі 3 000 000 (трьох мільйонів) гривень 00 копійок. В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 09.07.2019 року на будівельному майданчику Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні індустрії плюс», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога ріг вул. Філатова, виконувались роботи з влаштування перекриття другого поверху автопаркінгу житлового будинку. ОСОБА_1 , як працівник був задіяний до вказаних робіт, з іншими співробітниками. Приблизно об 11 годині 07 хвилин конструкція опалубки обвалилась, внаслідок чого позивач з іншими робітниками отримали численні травми різного ступеня тяжкості. Однак, найбільш зі всіх в цій події постраждав позивач ОСОБА_1 , працюючий арматурником, який отримав інвалідність довічно. Так, як стверджує позивач, внаслідок нещасного випадку він отримав тілесні ушкодження у вигляді множинної поєднаної травми, перелому 12 грудного, вивиху 11 грудного хребців, забію спинного мозку з його розтрощенням, множинні переломи ребер зліва (8-11), забою лівої легені, лівосторонній гідроторакс, ателектазу лівої легені, переломи кісток обох гомілок з розвитком гангрени обох нижніх кінцівок, некротизуючийфасциит лівого стегна, сепсис. Надалі внаслідок розвитку посттравматичної гангрени лівої нижньої кінцівки та некротизуючогофасциита лівого стегна 11.07.2019 року позивачу ампутовано ліву нижню кінцівку. У зв`язку з некрозом тканин правої нижньої кінцівки, 23.07.2019 року її також було ампутовано. Актом МСЕК № 122-ТР від 29.10.2019 року, позивачу у зв`язку з трудовим каліцтвом встановлена стійка втрата працездатності на 100 % та І група інвалідності довічно. Згідно до Висновку Експерта № 2239 від 05.10.2020 р., ушкодження ОСОБА_1 згідно з п. 2.1.3 «з», «и», «м», «о» та п. 2.1.4 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 10.01.1995 р., відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за критеріями небезпеки для життя та втрати будь-якого органу чи втрати органом його функцій.

Позивач в обґрунтування позову стверджує, що вищевказаний нещасний випадок заподіяв йому глибоку моральну шкоду, що виражається в тому, що в момент одержання травми, наступних хірургічних втручань він переніс найсильніший біль і страх, та тривалий час перебував і перебуває у депресивному, шоковому стані у зв`язку з настанням важких негативних наслідків, заподіяних здоров`ю при виконанні трудових обов`язків, приймаючи що він не має можливості домогтися ефективного лікування й реабілітації по відновленню здоров`я, тому що порушено анатомічну цілісність ніг (проведені ампутації лівої та правої гомілки). Так, ступінь ушкодження має довічний і необоротний характер, що постійно призводить до емоційних страждань позивача і є наслідком одночасного додаткового погіршення його стану здоров`я, а спогади про життя до події, взагалі призводить позивача до глибоко душевного стресу, оскільки життєвий ритм, звички, разом зі способом життя, кардинально підлягає зміні та адаптації. Крім того, внаслідок події, позивач зазначає досить глибоких страждань, з підстав не можливості утримувати свою сім`ю та членів родини, оскільки потребує стороннього догляду (т. 1, а.с. 1-117).

Рішенням Київського районного суду м. Одеса від 07.12.2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 вирішено задовольнити в повному обсязі. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні індустрії плюс» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000 000 (три мільйони) гривень 00 (нуль) копійок. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні індустрії плюс» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати з проведення судової психологічної експертизи у розмірі 12355 (дванадцять тисяч триста п`ятдесят п`ять) гривень 92 (дев`яносто дві) копійки. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні індустрії плюс» на користь держави судовий збір за вимогою матеріального характеру в сумі 11350 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 копійок (т. 2, а.с. 215-230).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Лукинюк Володимир Васильович в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні індустрії плюс» звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що як зазначено самому оскаржуваному рішенні суду, по факту настання нещасного випадку проводиться розслідування органами Держпраці, за наслідками якого складено відповідний акт, який встановлює постраждалих, причини нещасного випадку та винних осіб; постраждалі та інші особи мають право на звернення до роботодавця, Держпраці або територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку із незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку. При цьому, комісією не встановлені особи,дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку. Також апелянт стверджує, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення не було надано належної оцінки діям відповідача щодо зменшення негативних наслідків, отриманих травм позивачем, а саме те, що працівники Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні індустрії плюс», на виконання затверджених в компанії правил та інструкцій з охорони праці, відразу після настання нещасного випадку почали виконувати ряд першочергових необхідних дій, з метою надання постраждалим першої допомоги та недопущення настання можливих ускладнень та негативних наслідків для постраждалих осіб, про що зазначається в акті спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 09.07.2019 року (т. 3, а.с. 1-7).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.02.2023 року (головуючий суддя - Бездрабко В.О.) було відкрито апеляційне провадження та ухвалою від 20.03.2023 року справу призначено до розгляду (т. 3, а.с. 18, 22).

У зв`язку зі достроковим закінчення відрядження судді Херсонського апеляційного суду Бездрабко В.О., згідно рішення Вищої ради правосуддя № 567/0/15-23 від 30.05.2023 року (із змінами відповідно до рішення № 572/0/15-23 від 31.05.2023 року), протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа була розподілена на головуючого суддю Дришлюка А.І.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.06.2023 року справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду (т. 3, а.с. 48-50).

02.06.2023 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу згідно якого останній стверджує, що вид діяльності позивача, який характеризується достатнімступенем шкідливості та небезпечними умовами праці, призвів до виробничого ризику у вигляді ушкодження здоров`я позивача при виконанні своїх трудових обов`язків, саме незабезпечення роботодавцем безпечних умов праці призвело до нещасного випадку на виробництві та в подальшому ампутації обох нижніх кінцівок позивача, 100 % втрати ним працездатності та встановленню йому 1 групи інвалідності довічно. Крім того, наявність акту про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 настання нещасного випадку під час виконання трудових обов`язків свідчить про те, що особою, яка допустила порушення є власник підприємства. Щодо причинного наслідку між отриманими позивачем ушкодженнями здоров`я та спричиненою моральною шкодою, то він встановлений положеннями ч. 2 ст. 23 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Тобто, в даному випадку, виходячи з норм чинного законодавства та висновку Верховного Суду, відповідальність за спричинену позивачу внаслідок ушкодження його здоров`я моральну шкоду покладається на відповідача вже в силу самого факту спричинення шкоди здоров`юпозивача внаслідок нещасного випадку на виробництві. Окрім того, згідно пояснень ОСОБА_1 , відповідач під час розгляду справи правом на рецензування вищевказаного висновку судового експерта не скористався та будь-яких належних доказів в обґрунтування заперечень характеру та розміру спричиненої позивачу моральної шкоди не надав (т. 3, а.с. 35-42).

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 11, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Сторони про дату, час та порядок проведення судового засідання повідомлялися належним чином.

В судове засідання з`явилися позивач - ОСОБА_1 та його представник - адвокат Досковський Віталій Геннадійович, заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Від представника апелянта - адвоката Лукинюк Володимира Васильовича на адресу суду 20.09.2023 року надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю.

Дослідивши наявні матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

ТОВ «Будівельні індустрії плюс» зареєстровано 08.07.2009 року виконавчим комітетом Одеської міської ради (номер запису про державну реєстрацію 1 556 102 0000 036035). Основний вид діяльності ТОВ «Будівельні індустрії плюс» - будівництво житлових і нежитлових будівель, що належить до виду діяльності за КВЕД - 41.20. Підприємство, як підрядник, здійснює будівництво об`єктів житлового та нежитлового призначення, розташованих в місті Одесі та на території Одеській області, яким у тому числі здійснювалось будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземними паркінгами, вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та дитячим садком («ЖК «Манхеттен»), за адресою: м. Одеса, вулиця Люстдорфська дорога, ріг з вулицею Філатова, 25 , де відповідно був розташований будівельний майданчик ТОВ «Будівельні індустрії плюс».

09.07.2019 року на будівельному майданчику Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні індустрії плюс», розташованого за адресою: м. Одеса, вулиця Люстдорфська дорога, ріг з вулицею Філатова, виконувались роботи з влаштування перекриття другого поверху автопаркінгу житлового будинку.На роботах була задіяна бригада, до складу якої входили арматурники - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; бетоняри - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які працювали за договорами підряду.

Для влаштування перекриття двома днями раніше була зібрана конструкція опалубки з сертифікованих елементів, а саме стійок, підтримуючих триніг, поздовжніх та поперечних балок, інших деталей. Місце влаштування опалубки було нестандартним з причини відсутності перекриття першого поверху, що створило необхідність будування двоярусної конструкції. Другий ярус опалубки розташовувався на робочій поверхні першого ярусу.

Приблизно о 11 годині 07 хвилин конструкція опалубки обвалилась. Робітники, що знаходились на робочій поверхні конструкції та біля неї на першому поверсі, отримали травми різного ступеня важкості. Майстром Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні індустрії плюс» ОСОБА_7 та начальником дільниці ОСОБА_8 була організована евакуація потерпілих, надання першої допомоги. Найбільше за наслідком виниклого обвалу постраждав арматурник - ОСОБА_1 , який, за попередньою оцінкою, отримав перелом хребта.

ОСОБА_1 є працівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні індустрії плюс», був прийнятий на роботу, посаду арматурника, 13.06.2019 року на підставі Наказу №3-ОК від 12.06.2019 року та звільнений 08.11.2019 року у зв`язку із виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я у відповідності до п.2 ст. 40 КЗпП України на підставі Наказу №20-ОК від 08.11.2019 року, що підтверджується відповідним записом наявним в трудовій книжці, виданій на ім`я ОСОБА_1 .

10.07.2019 року головним управлінням Держпраці в Одеській області винесено наказ, зі внесеними до нього змінами наказом від 20.08.2019 року за №1554, яким утворено комісію з проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Будівельні індустрії плюс». В подальшому, комісією складено відповідний акт від 06.09.2019 року, за формою Н-1/П, затвердженим начальником Головного Управління Держпраці в Одеській області 06.09.2019 року, яким встановлені вищевказані обставини, а також встановлено, що у відповідності до акту, комісією зазначено що нею не встановлюються особи, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку. Основною причиною нещасного випадку комісія вважає недосконалість технологічного процесу, відсутність в нормативних документах, в тому числі загальнодержавної дії, правил безпечного влаштування конструкції опалубки в нестандартних ситуаціях, в тому числі дво- та більше ярусних, або прямої заборони їх застосування. Згідно Акту, встановлено, що місце нещасного випадку знаходиться на будівельному майданчику Товариства з обмеженою відповідальністю«Будівельні індустрії плюс», що розташований по вулиці Люстдорфська дорога, ріг з вулицею Академіка Філатова в місті Одесі. Безпосередньо випадок стався на ділянці спорудження бетонного перекриття другого поверху автопаркінгу житлового будинку. Для влаштування перекриття на місці виконання робіт була споруджена збірна двоярусна конструкція опалубки. Відповідно п. 13.4.7.1 НПАОП 45.2-7.02-12 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві» (ДБН А.3.2-2-2009) "... Розкладання несучих та формувальних елементів горизонтальної опалубки необхідно здійснювати з перекриттям поверху, розташованого нижче…». Комісія звертає у Акті увагу на нестандартні умови влаштування опалубки на місці нещасного випадку, а саме відсутності перекриття першого поверху. Місце влаштування опалубки було нестандартним з причини відсутності перекриття першого поверху, що створило необхідність будування двоярусної конструкції. Другий ярус опалубки розташовувався на робочій поверхні першого ярусу, що не передбачено Проектом виконання робіт та нормативною базою з питань охорони праці, в тому числі п.13.4.7.1 НПАОП 45.2-7.02-12 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві» (ДБН А.3-2-2009): «…Розкладання несучих та формувальних елементів горизонтальної опалубки необхідно здійснювати з перекриттям поверху, розташованого нижче…».

У відповідності до розділу 7 Акту «Висновок комісії», комісія, на підставі матеріалів спеціального розслідування, причин та обставин групового нещасного випадку, що стався в Товаристві з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНІ ІНДУСТРІЇ ПЛЮС» з арматурниками: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , бетонярами: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дійшла до висновку, що даний нещасний випадок пов`язаний з виробництвом згідно п.п.1.2, п.53 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року за №337.

Членом спеціалізованої комісії ОСОБА_10 , страховим експертом з охорони праці відділу профілактики страхових випадків Одеського міського відділення Управління виконавчої дирекції ФСС України в Одеській області 04.09.2019 року надано окремо думку до Акту Н-1/П розслідування групового нещасного випадку, що стався 09.07.2019 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю«Будівельні індустрії плюс». Зазначено, що однією із причин даного нещасного випадку являється порушення вимог передбачених Технологічною картою влаштування монолітних залізобетонних перекриттів, опалубних, арматурних та бетонних робіт, а саме як вказано в акті п. 3 «при цьому вказана карта не передбачає використання робочої поверхні нижнього ярусу (фанери) як основи для установки елементів другого ярусу…..»», а отже спорудження зібраної двоярусної конструкції опалубки відбулося із порушенням.

Згідно наданого КУОдеське обласне бюро судово-медичної експертизи» Одеської обласної державної адміністрації виснвоку № 2239 від 01.09.2020 року, експертом встановлено, що у ОСОБА_1 виявлені наступні тілесні ушкодження: забій (розтрощення) спинного мозку на рівні 11-го грудного - 1-го поперекового хребців, підвивих 11-го грудного хребця, перелом 12-го грудного хребця, переломи VІ-ХІ ребер зліва; відкритий перелом кісток правої гомілки в нижній третині та малогомілкової кістки на межі верхньої та середньої третини; відкритий перелом лівої великогомілкової кістки в верхній третині; рвані рани нижніх кінцівок, множинні забої та садна. Вказані ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких у властивостях ушкоджень не відобразилися. Такий механізм виникнення ушкоджень міг мати місце в умовах падіння з висоти. Тому дані ушкодження згідно з п. 2.1.3 «з», «и», «м», «о» та п. 2.1.4 «г» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р„ відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критеріями небезпеки для життя та втрати будь-якого органу чи втрати органом його функції.

Згідно з випискою з акту огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги до довідки серії 10 ААА за №261236 від 29.10.2019 року, ОСОБА_1 втратив - 100 % працездатності, потребує постійного стороннього догляду, потребує побутового догляду, у зв`язку з трудовим каліцтвом. Висновок встановлено безстроково.

Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ за №714155 від 29.10.2019 року, ОСОБА_1 встановлено першу (І) групу інвалідності «А», безстроково, у зв`язку з трудовим каліцтвом, з висновком про потребу у сторонньому догляді.

Приймаючи оскаржуване рішення щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що наведені позивачем докази свідчать, що ушкодження здоров`я, каліцтво, отримане останнім, за наслідком чого спричиняє йому моральні й фізичні страждання, які полягають у перенесенні фізичного болю, в порушенні функцій організму, кардинальній зміні звичайного способу життя, реалізовувати свої наміри в професійній сфері, зміни у повсякденного житті приймаючи необхідність у постійному сторонньому догляді, призводять до необхідності залучення додаткових зусиль для організації життя, отримання лікування, було заподіяне позивачу саме під час виконання ним трудових обов`язків.

Одночасно надаючи висновок, щодо причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та завданої позивачеві моральної шкоди, судом приймаються, як доречні доводи члена комісії ОСОБА_10 викладені в окремій думці від 04.09.2019 року до Акту спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 09.07.2019 року, складеного 06.09.2019 року, як і обставинам встановлених у ньому стосовно незгоди з вказаними висновками в пункті 8 Акту, а саме про те, що основною причиною нещасного випадку комісія вважає недосконалість технологічного процесу, відсутність в нормативних документах, в тому числі загальнодержавної дії, правил безпечного влаштування конструкцій опалубки в нестандартних ситуаціях, в тому числі дво- та більше ярусних, або прямої заборони їх застосування, оскільки відсутність в нормативних документах правил безпечного влаштування конструкцій в нестандартних ситуаціях не дає право роботодавцю порушувати вимоги Технологічної карти та створювати небезпечні умови для працівників.

Суд вважає, що матеріали справи чітко доводять, що зазначені негативні явища мають місце в житті позивача у зв`язку з виконання ним трудових обов`язків, яке призвело до безстрокової втрати позивачем працездатності в ступені 100%, встановлення позивачу першої (І) групи інвалідності безстроково, тому суд приходить до висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода, яка має прямий і безпосередній причинно-наслідковий зв`язок з діями відповідача, як роботодавця, на якого покладено обов`язок створити позивачу, як і іншим працівникам належні та безпечні умови праці, за яких факт настання нещасного випадку, пошкодження здоров`я чи настання смерті, були б не можливими. За наслідком викладеного, суд також відхиляє заперечення відповідача про недоведеність факту завдання моральної шкоди, оскільки судом встановлено факт втрати позивачем працездатності внаслідок ушкодження здоров`я, каліцтва, повної непрацездатності, внаслідок виконання ним трудових обов`язків, що об`єктивно призвело до моральних страждань.

Апеляційний суд, погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, якими зокрема є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

У відповідності до положень п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Моральною шкодою визначається в тому числі, страждання, заподіянні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми тощо (постанова Великої Палити Верховного суду від 20 вересня 2018 року по справі № 686/23731/15).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Разом з тим, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 5 ст. 23 ЦК України).

Згідно матеріалів справи, 09.07.2019 року під час виконання роботи з влаштування перекриття другого поверху автопаркінгу житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, ріг з вул. Філатова , на будівельному майданчику Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні індустрії плюс», близько 11 год. 07 хв. відбулося обвалення конструкції опалубки, внаслідок чого робітники, що знаходились на робочій поверхні конструкції та біля неї на першому поверсі, отримали травми різного ступеня важкості, найбільше за наслідком виниклого обвалу постраждав арматурник - ОСОБА_1 , що є позивачем по справі.

На момент коли відбулося обвалення вказаної конструкції опалубки, позивач перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельні індустрії плюс», згідно наказу №3-ОК від 12.06.2019 року, що вбачається із копії відповідного запису втрудовій книжці. Зазначені обставини, в свою чергу, підтверджуються наявними матеріалами справи та не спростовуються сторонами по справі.

Окрім того, матеріалами справи також встановлено, що внаслідок отриманих травм, ОСОБА_1 втрата працездатності останнього становила - 100 % (згідно виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги до довідки серії 10 ААА за №261236 від 29.10.2019 року), у зв`язку із чим вінпотребує постійного стороннього та побутового догляду. Відповідний висновок встановлено безстроково. Згідно акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ за №714155 від 29.10.2019 року, ОСОБА_1 встановлено першу (І) групу інвалідності «А», безстроково, у зв`язку з трудовим каліцтвом, з висновком про потребу у сторонньому догляді.

Разом з тим, слід враховувати, що згідно п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130, 132-134 КЗпП), якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

Тобто, вданому випадку, оскільки наявними матеріалами справи підтверджується факт перебуванняОСОБА_1 на момент вищезазначеного випадку у трудових відносинах з відповідачем - ТОВ «Будівельні індустрії плюс», на останнього відповідно покладений обов`язок щодо відшкодування спричиненої ОСОБА_1 моральної шкоди.

Разом з тим, також слід враховувати положення ст. 1196 ЦК України, згідно якого шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи під час виконання нею договірних зобов`язань (договір перевезення тощо), підлягає відшкодуванню на підставах, встановлених статтями 1166 та 1187 цього Кодексу. Стаття 1187 ЦК України закріплює положення щодо відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

При цьому, згідно п. 1 ч. 2 ст. 1167, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно, враховуючи вищенаведені положення та обставини справи в своїй сукупності, в даному випадку вирішуючи питання щодо покладення обов`язку відшкодування завданої моральної шкоди у зв`язку із трудовим каліцтвом, встановлення вини не є обов`язковим, що в свою чергу, спростовує відповідні доводи апелянта в цій частині.Будь-яких інших обґрунтованих доводів апелянтами на спростування висновків суду першої інстанції наведено не було, при цьому, інші зазначені пояснення, наведені в апеляційній скарзі, вже підлягали дослідженню судом першої інстанції, із наданням відповідної правової оцінки наведеним.

За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі RuizTorija v. Spain, серія А, №303-А, параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Таким чином, враховуючи вищенаведене в сукупності, оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростували правильні по суті висновки суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає оскаржуване рішення Київського районного суду м. Одеси без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні індустрії плюс» - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2022 року - залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня постановлення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

Повний текст постанови складений 06 жовтня 2023 року.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк