Ухвала

від 06.10.2023 по справі 307/4363/23

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/4363/23

Провадження № 2/307/807/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

06 жовтня 2023 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійних вимог Служба у справах дітей Тересв`янської селищної ради Тячівського району, Закарпатської області, про встановлення місця проживання дитини з матір`ю,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійних вимог Служба у справах дітей Тересв`янської селищної ради Тячівського району, Закарпатської області, про встановлення місця проживання дитини з матір`ю.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки така подана без додержання вимог, викладених у п.п. 5, 8, 9 ч. 3, ч. 4 ст. 175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України, а саме, позовна заява не містить:

зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги (п.5);

зазначення відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору (п.6);

зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8);

попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (п.9);

Крім того, за приписами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою . Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866, визначено, що для розв`язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини проводить бесіду з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання за формою згідно з додатком 9, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи для забезпечення проведення оцінки потреб сім`ї з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов`язки з виховання дитини та догляду за нею.

Під час розгляду питання про визначення місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров`я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини.

Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров`ю та розвитку дитини.

Якщо встановлено, що жоден з батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, служба у справах дітей подає клопотання голові районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади про позбавлення таких батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Згідно з п. п. 1, 3, 4 Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 800), комісія з питань захисту прав дитини (далі - комісія) є органом, що утворюється головою районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади. Основним завданням комісії є сприяння забезпеченню реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, сімейне виховання та всебічний розвиток. Комісія відповідно до покладених на неї завдань розглядає питання щодо вирішення спорів щодо визначення місця проживання дитини.

У порушенням зазначених вимог зміст та матеріали позовної заяви не містять відомостей щодо звернення позивача до відповідної служби у справах дітей в частині визначення місця проживання дітей одним із батьків, про яке зазначено у позовних вимогах. Разом із тим, звертаючись з даним позовом до суду, позивачем не надано висновку відповідного органу опіку та піклування щодо розв`язання спору між батьками про визначення місця проживання одним із батьків.

Крім того, згідно ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Нормою ст. 141 СК України встановлено, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, і розірвання шлюбу між ними не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно ч.1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

В постанові Верховного Суду від 15.01.2000 у справі №200/952/18 (провадження №61-14859св19) вказано, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов`язково враховує стан здоров`я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.

Однак, із позову не видно, що між сторонами існує спір про визначення місця проживання дитини, позивачка не вказує, чи звертався вона або відповідач до органу опіки та піклування з питання визначення місця проживання дитини, які заходи органом опіки та піклування вживались.

Тобто, заявляючи вимогу про визначення місця проживання дитини, позивачкою не зазначено виклад обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги та не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 95, 175, 176, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійних вимог Служба у справах дітей Тересв`янської селищної ради Тячівського району, Закарпатської області, про встановлення місця проживання дитини з матір`ю, залишити без руху.

Надати позивачці строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що в разі не усунення у визначений строк недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: Бряник М.М.