Ухвала

від 09.10.2023 по справі 196/1153/23

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 196/1153/23

№ провадження 2/196/445/2023

УХВАЛА

09.10.2023 року смт. Царичанка

Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Бабічева Л.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , яка подана в інтересах неповнолітнього законним представником позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало Вікторія Володимирівна, про визнання права власності на спадкове майно за законом,-

Встановив:

ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 звернулася до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В., про визнання права власності на спадкове майно за законом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2023 головуючим суддею по цивільній справі № 196/1153/23 визначено суддю Царичанського районного суду Дніпропетровської області Бабічеву Л.П.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Частиною першою статті 39ЦПК України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Зі змісту перелічених статей слідує, що суддя зобов`язаний взяти самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом.

Вищеперелічені положення ЦПК України є своєрідною гарантією постановлення законного та обґрунтованого рішення, дотримання судом принципу законності при розгляді цивільних справ. При здійсненні правосуддя суддя повинен бути не тільки незалежним та підкорюватися лише закону, а й безстороннім та неупередженим. При цьому на практиці можуть виникати певні об`єктивні підстави, за якими суддя може заявити самовідвід.

У даному конкретному випадку слід акцентувати увагу на таких об`єктивних обставинах.

Згідно ч.1,ч.3ст.155ЗУ «Просудоустрій істатус суддів»організаційне забезпеченняроботи судуздійснює йогоапарат,який очолюєкерівник апарату. Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, інформує збори суддів про свою діяльність.

У позовній заяві позивачем по справі являється неповнолітній ОСОБА_1 . Позов подано законним представником неповнолітнього позивача ОСОБА_2 , яка на даний час обіймає посаду керівника апарату Царичанського районного суду Дніпропетровської області.

Враховуючи таку обставину та положення ч.1, ч.3 ст. 155 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» вважаю неможливим розглядати по суті дану справу.

Також вказана обставина об`єктивно може викликати сумніви в учасників справи та сторонніх спостерігачів у неупередженості чи об`єктивності судді під час розгляду даної цивільної справи.

Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Згідно положень Кодексу суддівської етики, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов`язків.

Обґрунтований самовідвід свідчить про сумлінне виконання суддею своїх обов`язків. Обґрунтування самовідводу не може піддаватися сумніву.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 46).

Згідно п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.

Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Аналогічні висновки містяться в Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» та Рішенні ЄС від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», де зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України», наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.

Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Україною, і такі обставини знайшли своє підтвердження в ряді рішень Європейського Суду з прав людини, та самі по собі є обов`язкові для врахування судами України.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 р. і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З аналізу наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він визначивши концептуальні підходи до тлумачення ст.6 ЄКПЛ, представив не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

У світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя,а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, №11/1987/134/188, § 48).

Крім того, пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, наголошує, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.

Норма про самовідвід гарантує неупередженість та об`єктивність здійснення правосуддя.

Обставини, викладені суддею в обґрунтування заяви для самовідводу, у разі подальшого розгляду справи, можуть викликати сумнів у неупередженості чи об`єктивності судді як у стороннього спостерігача, так і сторін у справі.

Відповідно до ч. 1 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до положень ч.9 ст.40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу.

Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги те, що самовідвід гарантує неупередженість та об`єктивність здійснення правосуддя, а також з метою уникнення будь-яких сумнівів у сторонніх спостерігачів щодо неупередженості судді Бабічевої Л.П. і об`єктивного розгляду даної справи, та з метою виключення умов, за яких були б неможливі сумніви у безсторонності та виключення підстав для підозри у неупередженості судді, самовідвід є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 39-41 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити самовідвід судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області Бабічевої Л.П. у справі №196/1153/23 за позовом ОСОБА_1 , яка подана в інтересах неповнолітнього законним представником позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало Вікторія Володимирівна, про визнання права власності на спадкове майно за законом.

Матеріали справи №196/1153/23 за позовом ОСОБА_1 , яка подана в інтересах неповнолітнього законним представником позивача ОСОБА_2 , до Велегури Євгенії Миколаївни, ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало Вікторія Володимирівна, про визнання права власності на спадкове майно за законом передати до канцелярії Царичанського районного суду Дніпропетровської області для визначення судді в порядку ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.П. Бабічева