Рішення

від 06.10.2023 по справі 905/1021/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.10.2023 Справа №905/1021/23

Господарський суд Донецької області, у складі судді Демідової П.В., розглянувши матеріали справи №905/1021/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро,

до відповідача: Державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет», м.Маріуполь, Донецької області,

про стягнення заборгованості в розмірі 4505,86грн, -

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги, звернувся до Господарського суду Донецької області, з позовною заявою до Державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет» про стягнення заборгованості в розмірі 4505,86грн, з яких: 3454,08грн сума боргу за спожиту електричну енергію, 132,02грн 3% річних, 919,76грн інфляційні втрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №3169У/17 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 19.01.2022, в частині оплати поставленої електричної енергії в сумі 3454,08грн, що також стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1021/23; визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

18.08.2023, 21.08.2023 на електронну адресу суду та 25.08.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №69/24-269/23 від 18.08.2023, в якому він зазначає, що з 05.03.2022 та по теперішній час вся територія Маріупольського району Донецької області окупована Російською федерацією, у зв`язку з чим 01.03.2022 постачання товару позивача фактично припинилось, що також унеможливлює зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку з кінця лютого; з 01.03.2022 заблоковано доступ до казначейського обслуговування та до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, що повністю позбавило відповідача здійснювати господарську діяльність; порушення позивачем вимог ст.222 Господарського кодексу України унеможливило розгляд отриманої претензії по суті; при розрахунку суми заборгованості позивачем, всупереч умовам договору, додатково застосовано показник «Втрати ЛЕП»; неможливість виконання договірних зобов`язань відбулось через настання форс-мажорних обставин; крім того в діях відповідача відсутня вина, яка є обов`язковою умовою для настання відповідальності, передбаченою ст.625 ЦК України.

29.08.2023 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив в якій він повністю підтримує заявлені вимоги та зазначає, що обсяги спожитої електричної енергії споживачем підтверджуються даними оператора системи розподілу; відповідачем не надано доказів в підтвердження наявності причино-наслідкового зв`язку неможливості виконання грошового зобов`язання за договором із фактом військової агресії; бездіяльність відповідача у вигляді несплати коштів за фактично отриману електроенергію суперечить нормам права та договору, у зв`язку з чим позивачем правомірно нараховані до стягнення 3% річних та інфляційні нарахування.

На підставі приписів ч.2 ст.120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язкова.

Частиною 3 та 4 статті 120 ГПК України передбачено, що повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень і ухвала про вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів для вчинення відповідної процесуальної дії.

Ухвала про відкриття провадження у справі направлена на електронні адреси сторін, зазначені в матеріалах справи та відповідно до довідок, сформованих у системі «Діловодство спеціалізованого суду» доставлена сторонам 07.08.2023, позивачу в тому числі до електронного кабінету.

У відповідності до ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Електронна пошта відповідача, на яку здійснено відправлення ухвали, зазначена в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв`язку з чим є офіційною.

Враховуючи зазначене, та беручи до уваги доставлення ухвали суду позивачу через сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, сторони є таким, що належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно з ч.1 ст.11 Закону України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи, що місцезнаходженням відповідача, згідно ЄДР є м.Маріуполь, яке відповідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, є тимчасово окупованою Російською федерацією територією України, відповідача повідомлено про відкриття провадження у справі шляхом розміщення 10.08.2023 оголошення на офіційному веб-порталі Судова влада України, з посиланням на веб-адресу ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень та виходячи з положень Закону України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції відповідач вважаються таким, що повідомлений про розгляд справи.

Згідно з положеннями ст.248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що якщо судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, а позивачем відповідь на відзив, в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом у строки встановлені ухвалою суду.

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, наявність в матеріалах справи відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (постачальник, позивач) та Державним вищим навчальним закладом «Приазовський державний технічний університет» (споживач, відповідач) укладено договір №3169У/17 про постачання (закупівлю) електричної енергії, відповідно до п.1.1 якого, за цим договором постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктами 1.2, 1.3 договору передбачено, що найменування товару: код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015: 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія для забезпечення потреб гуртожитку Відокремленого структурного підрозділу «Маріупольський політехнічний фаховий коледж ДВНЗ "ПДТУ"») (далі - товар або електрична енергія). Постачання товару за цим договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період 2022 року становить 5000кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. Джерело фінансування закупівлі кошти Державного бюджету України.

Згідно з п.п.2.1, 2.2, 2.4 договору, строк (термін) поставки товару: згідно додатку 1 заява-приєднання, що є невід`ємною частиною договору. Місце поставки (передачі) товару: вул. Гугеля, 10, м. Маріуполь, Донецька область, 87505. Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційні пропозиції постачальника, яка є додатком до цього договору.

Розділом 4 договору визначено, ціну порядок обліку і оплати електричної енергії, зокрема: споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією (п.4.1); ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим договором (п.4.2); вартість електричної енергії за цим договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у пункті 1.3 цього Договору, та становить: 8400,00 грн. (вісім тисяч чотириста грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ 1400,00 грн. (одна тисяча чотириста грн. 00 коп.) (п.4.3); розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (п.4.4); оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (п.4.5); оплата рахунка постачальника за цим договором здійснюється споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем (п.4.6); споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії у відповідності до умов комерційної пропозиції (п.4.8).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п.8.1 договору).

Відповідно до п.п.11.1, 11.2, 11.3, 11.4 договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили ( форс-мажорних обставин). Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору. Строк виконання зобов`язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2022р., якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п.12.1 договору).

Невід`ємною частиною Договору є: додаток 1 - заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу; додаток 2 - комерційна пропозиція до договору про постачання електричної енергії споживачу; та додаткові угоди (п.12.7 договору).

Згідно з заявою-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, споживач ініціював приєднання до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника «Колективна Побутова». Початок постачання визначено з 01 січня 2022р.

Комерційною пропозицією, яка є невід`ємною частиною договору, визначено: критерії яким має відповідати особа, що обирає дану комерційну пропозицію; ціну; територію, здійснення ліцензованої діяльності; спосіб оплати; термін оплати; розмір пені та інших санкцій за порушення строку оплати; штраф за дострокове припинення дії договору; можливість надання пільг, субсидій; розмір компенсації споживачу за недодержання постачальником комерційної якості послуг; термін дії договору; можливість постачання захищеним споживачам; інші умови.

Так, розділом 2 «Ціна» комерційної пропозиції передбачено, що постачання електричної енергії з 1 жовтня 2021 по 30 квітня 2022 включно здійснюється за фіксованими цінами на електричну енергію для побутових споживачів, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 № 483 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 №859) «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії» (додаток 3 до положення).

Згідно з розділом 5 «Термін оплати» договору, розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися у строк, вказаний у рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку. Рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет». В інших випадках рахунок формується та надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем. Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз на місяць за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим. Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду (отримання) в сервісі «Особистий кабінет».

Договір укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 21 календарний день до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов (розділ 10 «Термін дії договору»).

На виконання умов договору ТОВ Донецькі енергетичні послуги складено акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) від 28.02.2022 за лютий 2022 в обсязі спожитої електроенергії 2056кВтгод на суму 3454,08грн. Також, постачальником виставлено споживачу рахунок №3169У за лютий 2022 на суму 3454,08грн.

28.04.2023 зазначені акт та рахунок направлені на електронну адресу відповідача.

31.05.2023 на електронну адресу відповідача постачальник направив претензію (вимогу про сплату) на суму 3454,08грн №24/3909 від 03.04.2023, в якій вимагало сплатити грошові кошти в сумі 3454,08грн за спожиту електричну енергію за період лютий 2022.

У відповідь на вказану претензію Державний вищий навчальний заклад «Приазовський державний технічний університет» зазначив, що зі змісту претензії неможливо встановити об`єми спожитої електроенергії у лютому 2022, відсутні докази постачання та не надано розрахунку суми заборгованості, зазначеної в якості додатку до претензії, у зв`язку з чим неможливо встановити з чого складається ціна, акти та рахунки за лютий 2022 не надано, внаслідок чого претензія не може бути розглянута по суті. Крім того, відповідно до умов договору строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин, які засвідчені листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 (відповідь на претензію №69/24-165/23 від 09.06.2023). Докази направлення вказаної відповіді не надано.

Несплата відповідачем, в порушення умов договору, спожитої електричної енергії стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а також звернення позивача до суду.

Дослідивши матеріали справи на підставі приписів чинного законодавства, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Частиною 2 ст.56 зазначеного Закону передбачено, що договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до п.п.4.21, 4.29 ПРРЕЕ, оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу. Порядок оплати споживачем послуг оператора системи та послуг постачальника послуг комерційного обліку мають відповідати порядку розрахунків, визначеному в укладеному договорі про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору).

Умовами спірного договору передбачено, що оплата рахунка постачальника здійснюється споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або у строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем. За умовами комерційної пропозиції оплата за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватись у строк, вказаний в рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що акт та рахунок за лютий 2022 року на загальну суму 3454,08грн направлені відповідачу на електронну адресу відповідача, зазначену в заяві-приєднання 28.04.2023.

При цьому, з умов договору вбачається, що неотримання рахунку не є підставою для звільнення від обов`язку оплати за фактично поставлену електричну енергію, оскільки, в такому випадку, оплата здійснюється споживачем у строк не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку, на підставі самостійно оформленого споживачем платіжного документу.

У поданому відзиві відповідач зазначає, що з 05.03.2022 та по теперішній час вся територія Маріупольського району Донецької області окупована Російською федерацією, у зв`язку з чим 01.03.2022 постачання товару позивача фактично припинилось, що також унеможливлює зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку з кінця лютого, крім того при розрахунку суми заборгованості позивачем, всупереч умовам договору, додатково застосовано показник «Втрати ЛЕП».

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії (п.4.12 ПРРЕЕ).

Пунктом 4.10 договору, передбачено, що у разі виникнення спірних питань між споживачем та постачальником послуг комерційного обліку (оператором системи) щодо повноти/достовірності показів розрахункових засобів обліку, постачальник може надавати споживачу консультації та іншу допомогу щодо врегулювання спірних питань. Але в будь-якому випадку інформація постачальника послуг комерційного обліку (оператора системи) є пріоритетною для здійснення комерційних розрахунків за цим договором. Наявність заперечень з боку споживача або спорів щодо показів засобів обліку не є підставою для затримки та/або не повної сплати коштів, згідно виставлених постачальником рахунків (актів прийняття-передавання товарної продукції чи акт прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг).

Таким чином, оператор системи розподілу адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, отримує від споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає весь обсяг електричної енергії, що спожита споживачем та надає дану інформацію (обсяг спожитої електричної енергії споживачем) постачальнику електроенергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії споживачу, на підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії споживачем, постачальник електричної енергії, виходячи з умов договорів до яких приєднався споживач, розраховує її вартість та виставляє споживачу рахунки на оплату.

Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану.

Пунктом 9 вказаного Положення, передбачено, що обсяги споживання електричної енергії визначаються з урахуванням таких особливостей:

1) обсяги споживання електричної енергії на об`єктах споживачів визначаються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 311 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 20 березня 2020 року № 716) (далі - Кодекс комерційного обліку електричної енергії), крім об`єктів споживачів, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях;

2)обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються: з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення); приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам; приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача; у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу. Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи;

3) оператор системи з урахуванням підстав, зазначених в абзацах третьому та четвертому підпункту 2 цього пункту, має перерахувати обсяги електричної енергії на підставі заяви споживача із дати підтвердженого виникнення підстав.

В підтвердження фактичного обсягу споживання за лютий 2022 по точках комерційного обліку споживача Державний вищий навчальний заклад «Приазовський державний технічний університет» позивачем долучено лист АТ ДТЕК Донецькі електричні мережі 67/4885-вих від 07.04.2023 разом з інформацією щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів, які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу за лютий 2022, в якій зазначено, що споживачем спожито електричну енергію в обсязі 2056кВт*год, з яких: 2054кВт*год - кількість спожитої електричної енергії за приладом обліку та 2 кВт*год - втрати в ЛЕП.

Виходячи з наведеного та беручи до уваги особливості визначення обсягів споживання, передбачених положенням та умови договору, кількість спожитої електричної енергії в обсязі 2054кВТ*год є підтвердженою даними оператора розподілу, інформація якого є пріоритетною для здійснення розрахунків за договором.

Стосовно втрат в ЛЕП у кількості 2кВТ*год, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2.1.4 ППРЕЕ втрати в електричних мережах власника мереж, які використовуються оператором системи для забезпечення транспортування електричної енергії іншим споживачам та/або для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи, розділяються між власником мереж та цим оператором системи пропорційно обсягам споживання власником електричних мереж та обсягам відпущеної електричної енергії в інші мережі відповідно.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження належності електричних мереж споживачу, у зв`язку з чим позивачем не доведено наявність підстав для віднесення обсягів втрат в ЛЕП до втрат відповідача, у відповідності до положень п.2.1.4 ПРРЕЕ.

Виходячи із зазначеного підтверджений обсяг спожитої відповідачем електричної енергії складає 2054кВТ*год., внаслідок чого сума заборгованості споживача перед постачальником складає 3450,72грн (в т.ч. ПДВ).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі-ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Таке імперативне врегулювання договірних відносин усуває будь-які сумніви щодо юридичного значення умов договору: вони є юридично обов`язковими, гарантують право учасникам договірних відносин бути впевненими в тому, що кожна зі сторін має виконувати умови договору належним чином, а цивільні права, що ґрунтуються на його умовах, підлягають захисту в тій же мірі і в той же спосіб, що і права, які прямо передбачені актами цивільного законодавства або випливають із них.

Виходячи із зазначеного, відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором та не сплатив спожиту електричну енергію, у зв`язку з чим позивач правомірно вимагає стягнення виниклої суми заборгованості в розмірі 3450,72грн.

Позивач у поданому відзиві зазначає про неможливість виконання договірних зобов`язань через настання форс-мажорних обставин.

Обставини непереборної сили, які впливають на виконання зобов`язань за договором звільняють сторін від відповідальності, якщо зобов`язання порушено внаслідок випадку або непереборної сили (ст. 617 ЦК України). У цих випадках достатньо дослідити факт існування обставин непереборної сили та залежність виконання договірних зобов`язань від цих обставин.

Проте, коли мова іде про інші наслідки пов`язані з настанням форс-мажорних обставин про які сторони домовилися у договорі, необхідно виходити саме з цих умов та реалізовувати їх у тому порядку, який погоджений в договорі.

Дослідивши умови договору на предмет дотримання відповідачем умов, за яких строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставини, судом встановлено, що відповідачем не надано ані документів в підтвердження їх настання ані повідомлення позивача протягом 14 днів з дати їх виникнення, у зв`язку з чим посилання відповідача на форс-мажорні обставини є безпідставними.

Крім того, такі обставини, як введення воєнного стану самі по собі не є абсолютними форс-мажорними обставинами, які позбавляють відповідача виконати свої грошові зобов`язання.

Факт військової агресії Російської Федерації проти України не може бути беззаперечним доказом наявності форс-мажору, за відсутності безпосереднього впливу на можливість здійснення оплати за договором.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження наявності причино-наслідкового зв`язку неможливості виконання зобов`язань за договором із фактом військової агресії.

Враховуючи викладене відповідачем не доведено ані наявність форс-мажорних в розумінні вимог спірного договору, ані неможливість виконання обов`язку з оплати поставки електроенергії.

Стосовно посилання відповідача на порушення позивачем вимог ст.222 Господарського кодексу України унеможливило розгляд отриманої претензії по суті, суд зазначає, що досудове врегулювання спору, відповідно до положень ст.19 ГПК України є не обов`язковим, та судовий розгляд справи ніяким чином не залежить від розгляду претензії в порядку досудового врегулювання сторонами.

Щодо блокування доступу до казначейського обслуговування та до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, що повністю позбавило відповідача здійснювати господарську діяльність, суд зауважує, що ані умовами договору ані нормами чинного законодавства не передбачено звільнення від виконання обов`язків за договором у разі неможливості здійснення господарської діяльності. Крім того, докази в підтвердження викладених обставин відповідачем не надано.

Також, позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 132,02грн та інфляційних в сумі 919,76грн.

Відповідач у поданому відзиві зазначає, що в його діях відсутня вина, яка є обов`язковою умовою для настання відповідальності, передбаченою ст.625 ЦК України, у зв`язку з чим підстави для стягнення вказаних сум відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання незалежно від того, виникла така неможливість з його вини чи випадково. Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов`язання за рахунок іншої. Матеріальне становище учасників цивільного обороту схильне до змін і, отже, не виключається, що боржник, неспроможний виконати грошове зобов`язання зараз, зможе виконати його пізніше.

Таким чином, вина не є обов`язковою умовою задля стягнення з боржника сум 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання, у зв`язку з чим посилання відповідача є безпідставними.

Враховуючи, що позивачем нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснювалось на суму заборгованості в розмірі 3454,08грн, а за підрахунком суду доведена сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача складає 3450,72грн, розрахунки позивача є невірними.

За підрахунком суду сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 15.03.2022 по 31.05.2023 складає 125,64грн, а сума інфляційних втрат, за період 11.03.2022 по 31.05.2023 953,22грн.

Проте, враховуючи, що суд розглядає справу в межах заявлених вимог сума інфляційних втрат підлягає стягненню у заявленому розмірі, тобто в сумі 919,76грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до Державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет» про стягнення заборгованості в розмірі 4505,86грн задовольнити частково.

Судові витрати у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до Державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет» про стягнення заборгованості в розмірі 4505,86грн - задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет» (87555, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Університетська, буд.7; код ЄДРПОУ 02070812) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49044, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Моссаковського, Володимира, 7; код ЄДРПОУ 42086719) суму боргу за спожиту електроенергію в розмірі 3450,72грн, суму 3% річних в розмірі 125,64грн та суму інфляційних в розмірі 919,76грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2141,56грн.

3.В іншій частині заявлених вимог відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.

Рішення прийняте, складено та підписано у нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення складений та підписаний 06.10.2023.

Суддя П.В. Демідова

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).