Постанова

від 08.01.2024 по справі 905/1021/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2024 року м. Харків Справа № 905/1021/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Шутенко І.А.,

без виклику сторін в порядку спрощеного позовного провадження;

розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, Державного вищого навчального закладу Приазовський державний технічний університет (вх. №2265 Д/1)

на рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2023 (повний текст судового рішення складений 06.10.2023, суддя Демідова П.В.)

у справі №905/1021/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги, м.Дніпро,

до відповідача: Державного вищого навчального закладу Приазовський державний технічний університет, м.Маріуполь, Донецької області,

про стягнення заборгованості в розмірі 4 505,86грн,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги звернулось до господарського суду Донецької області, з позовною заявою до Державного вищого навчального закладу Приазовський державний технічний університет про стягнення заборгованості в розмірі 4505,86грн, з яких: 3454,08грн сума боргу за спожиту електричну енергію, 132,02грн 3% річних, 919,76грн інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.10.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги до Державного вищого навчального закладу Приазовський державний технічний університет про стягнення заборгованості в розмірі 4505,86грн - задоволено частково; стягнуто з Державного вищого навчального закладу Приазовський державний технічний університет на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги суму боргу за спожиту електроенергію в розмірі 3450,72грн, суму 3% річних в розмірі 125,64грн та суму інфляційних в розмірі 919,76грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2141,56грн; в іншій частині заявлених вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване наступним:

- враховуючи особливості визначення обсягів споживання, передбачених положенням та умови договору, позивачем доведено кількість спожитої відповідачем електричної енергії в обсязі 2054кВТ*год, що складає суму 3450,72грн, яка підтверджена даними оператора розподілу, інформація якого є пріоритетною для здійснення розрахунків за договором;

- матеріали справи не містять доказів в підтвердження належності електричних мереж споживачу, у зв`язку з чим позивачем не доведено наявність підстав для віднесення обсягів втрат в ЛЕП до втрат відповідача у відповідності до положень п.2.1.4 ПРРЕЕ;

- дослідивши умови договору на предмет дотримання відповідачем умов, за яких строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставини, судом встановлено, що відповідачем не надано ані документів в підтвердження їх настання, ані повідомлення позивача протягом 14 днів з дати їх виникнення, у зв`язку з чим посилання відповідача на форс-мажорні обставини є безпідставними.

Відповідач, Державний вищий навчальний заклад Приазовський державний технічний університет, з вказаним рішенням суду частково не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного дослідження обставин справи, просить рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2023 у справі №905/1021/23 в частині стягнення суми боргу за електроенергію в розмірі 3450,72грн, 3% річних в розмірі 125,64грн та інфляційних в розмірі 919,76грн скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові, в іншій частині рішення залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державний вищий навчальний заклад Приазовський державний технічний університет посилається на наступне:

- позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту виникнення у відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію у лютому 2022 року, адже споживачем не було передано показники засобів обліку електроенергії за спірний період, оскільки м. Маріуполь перебуває в окупації і передача фактичного споживання електричної енергії не є можливою;

- у спірний період відповідачем було запроваджено дистанційний режим навчання, що, як наслідок, могло призвести до зменшення обсягу спожитої електричної енергії, у зв`язку з чим наявні сумніви щодо достовірності даних споживання, наданих позивачем;

- судом першої інстанції не було належним чином враховано неможливість здійснення відповідачем своєчасної оплати за спожиту електричну енергії, оскільки з метою мінімізації ризиків та втрат, оперативного та ефективного прийняття управлінських рішень на початку бойових дій на території України обласними військовими адміністраціями було заблоковано забезпечення казначейського обслуговування, що підтверджується інформацією Департаменту фінансів Донецької обласної державної адміністрації від 25.04.2022 №05-22/17/342/0/30-22, який не був наданий до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 27.10.2023 для розгляду справи №905/1021/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 витребувано у господарського суду Донецької області матеріали справи №905/1021/23; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги відповідача, Державного вищого навчального закладу Приазовський державний технічний університет (вх. №2265Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2023 у справі №905/1021/23 до надходження матеріалів справи.

01.11.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №905/1021/23.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу Приазовський державний технічний університет (вх. №2265 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2023 у справі №905/1021/23 залишено без руху; протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянту запропоновано усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду докази доплати судового збору у встановлених законодавством порядку у розмірі (805,20 грн); роз`яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

14.11.2023 на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків з додатками, зокрема: платіжною інструкцією № 1083 від 10.11.2023 про доплату судового збору у сумі 805,20 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі №905/1021/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного вищого навчального закладу Приазовський державний технічний університет (вх. №2265Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2023 у справі №905/1021/23; встановлено учасникам справи строк до 01.12.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження; розпочато розгляд справи з 01.12.2023 без повідомлення учасників справи.

04.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення без змін. Також від позивача надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу від 01.12.2023, в обґрунтування якого позивач посилався на необхідність підготовки значного обсягу матеріалів для формування відзиву.

У відповідності до частин 2, 3 встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Беручи до уваги наведене, подання позивачем заяви про продовження строку на подання відзиву на апеляційне оскарження у межах встановленого судом апеляційної інстанції строку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість задоволення клопотання позивача та долучення відзиву до матеріалів справи.

Будь-яких інших заяв, клопотань щодо розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 19.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (постачальник) та Державним вищим навчальним закладом «Приазовський державний технічний університет» (споживач, відповідач) укладено договір №3169У/17 про постачання (закупівлю) електричної енергії, відповідно до умов п.1.1 якого, за цим договором постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

За умовами наведеного договору:

- найменування товару: код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015: 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія для забезпечення потреб гуртожитку Відокремленого структурного підрозділу «Маріупольський політехнічний фаховий коледж ДВНЗ "ПДТУ"») (далі - товар або електрична енергія). Постачання товару за цим договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період 2022 року становить 5000кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. Джерело фінансування закупівлі кошти Державного бюджету України (п.п. 1.2, 1.3 договору);

- строк (термін) поставки товару: згідно додатку 1 заява-приєднання, що є невід`ємною частиною договору. Місце поставки (передачі) товару: вул. Гугеля, 10, м. Маріуполь, Донецька область, 87505. Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційні пропозиції постачальника, яка є додатком до цього договору (п.п.2.1, 2.2, 2.4 договору);

- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією (п.4.1 договору);

- ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим договором (п.4.2 договору);

- вартість електричної енергії за цим договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у пункті 1.3 цього Договору, та становить: 8400,00 грн, в т.ч. ПДВ 1400,00 грн (п.4.3 договору);

- розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (п.4.4 договору);

- оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (п.4.5 договору);

- оплата рахунка постачальника за цим договором здійснюється споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем (п.4.6 договору);

- споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії у відповідності до умов комерційної пропозиції (п.4.8 договору);

- за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п.8.1 договору);

- сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили ( форс-мажорних обставин). Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору. Строк виконання зобов`язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства (п.п.11.1, 11.2, 11.3, 11.4 договору);

- цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2022р., якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п.12.1 договору);

- невід`ємною частиною Договору є: додаток 1 - заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу; додаток 2 - комерційна пропозиція до договору про постачання електричної енергії споживачу; та додаткові угоди (п.12.7 договору).

Згідно із заявою-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу споживач ініціював приєднання до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника «Колективна Побутова». Початок постачання визначено з 01.01.2022.

Комерційною пропозицією, яка є невід`ємною частиною договору, визначено критерії яким має відповідати особа, що обирає дану комерційну пропозицію; ціну; територію, здійснення ліцензованої діяльності; спосіб оплати; термін оплати; розмір пені та інших санкцій за порушення строку оплати; штраф за дострокове припинення дії договору; можливість надання пільг, субсидій; розмір компенсації споживачу за недодержання постачальником комерційної якості послуг; термін дії договору; можливість постачання захищеним споживачам; інші умови.

Так, розділом 2 «Ціна» комерційної пропозиції передбачено, що постачання електричної енергії з 1 жовтня 2021 по 30 квітня 2022 включно здійснюється за фіксованими цінами на електричну енергію для побутових споживачів, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 № 483 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 №859) «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії» (додаток 3 до положення).

Згідно з розділом 5 «Термін оплати» договору, розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися у строк, вказаний у рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку. Рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет». В інших випадках рахунок формується та надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем. Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз на місяць за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим. Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду (отримання) в сервісі «Особистий кабінет».

Договір укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 21 календарний день до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов (розділ 10 «Термін дії договору»).

На виконання умов договору ТОВ Донецькі енергетичні послуги складено акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) від 28.02.2022 за лютий 2022 року в обсязі спожитої електроенергії 2056кВтгод на суму 3454,08грн.

Також, постачальником виставлено споживачу рахунок №3169У за лютий 2022 на суму 3454,08грн.

28.04.2023 зазначені акт та рахунок направлені на електронну адресу відповідача.

31.05.2023 на електронну адресу відповідача постачальник направив претензію (вимогу про сплату) на суму 3454,08грн №24/3909 від 03.04.2023, в якій вимагало сплатити грошові кошти в сумі 3454,08грн за спожиту електричну енергію за період лютий 2022.

У відповідь на вказану претензію Державний вищий навчальний заклад «Приазовський державний технічний університет» зазначив, що зі змісту претензії неможливо встановити об`єми спожитої електроенергії у лютому 2022, відсутні докази постачання та не надано розрахунку суми заборгованості, зазначеної в якості додатку до претензії, у зв`язку з чим неможливо встановити з чого складається ціна, акти та рахунки за лютий 2022 не надано, внаслідок чого претензія не може бути розглянута по суті. Крім того, відповідно до умов договору строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин, які засвідчені листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 (відповідь на претензію №69/24-165/23 від 09.06.2023). Докази направлення вказаної відповіді не надано.

Посилаючись на несплату відповідачем в порушення умов договору вартість спожитої електричної енергії, вказане стало підставою для звернення до суду про стягнення основної заборгованості та нарахованих 3% річних та інфляційних втрат.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частинами 2, 4, 9 ст. 72 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу забезпечують приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж у порядку, встановленому статтею 21 цього Закону. Відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками. Правила роздрібного ринку оприлюднюються на офіційних веб-сайтах Регулятора та електропостачальників. Споживач сплачує за поставлену йому електричну енергію та надані послуги згідно з умовами договорів, укладених відповідно до правил роздрібного ринку.

Згідно частини 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ).

У відповідності до п. 1.1.2 Правил договір про постачання електричної енергії споживачу - це домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

Відповідно до п. 3.1.1 ПРРЕЕ постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Як встановлено судом, відповідач приєднався до умов договору шляхом підписання заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Пункт 3.1.6 ПРРЕЕ встановлює, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо:

1) об`єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку;

2) електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи;

3) споживач є стороною діючих договорів: про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок; про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач;

4) за усіма точками комерційного обліку на об`єкті (об`єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії;

5) відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики;

6) відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг системи розподілу/передачі.

Згідно з п. 3.1.7 ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

За умовами п. 3.1.8 ПРРЕЕ договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

Відповідно до п. 3.2.6 ПРРЕЕ укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору) (п. 4.8 ПРРЕЕ).

Приписами п. 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Згідно з п. 4.13 ПРРЕЕ для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Відповідно до п.п.4.21, 4.29 ПРРЕЕ, оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу. Порядок оплати споживачем послуг оператора системи та послуг постачальника послуг комерційного обліку мають відповідати порядку розрахунків, визначеному в укладеному договорі про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору).

Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи (рахунки) надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору. Датою отримання платіжного документа вважається, зокрема, дата отримання іншими засобами комунікації (електронною поштою, факсимільним зв`язком тощо) чи в інший спосіб з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу та комерційною пропозицією та/або договором споживача на розподіл (передачу) електричної енергії (пп. 5 п. 4.14 ПРРЕЕ).

Обставинами вище встановлено, що у відповідності до умов спірного договору оплата рахунка постачальника здійснюється споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або у строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем. За умовами комерційної пропозиції оплата за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватись у строк, вказаний в рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку.

Як зазначалося вище, акт та рахунок за лютий 2022 року на загальну суму 3454,08грн були направлені відповідачу на електронну адресу відповідача, зазначену в заяві-приєднання, 28.04.2023.

Разом з цим, у відповідності до умов договору неотримання рахунку не є підставою для звільнення від обов`язку оплати за фактично поставлену електричну енергію, оскільки, в такому випадку, оплата здійснюється споживачем у строк не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку, на підставі самостійно оформленого споживачем платіжного документу.

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії (п.4.12 ПРРЕЕ).

У відповідності до пункту 4.10 договору, укладеного між сторонами спору, у разі виникнення спірних питань між споживачем та постачальником послуг комерційного обліку (оператором системи) щодо повноти/достовірності показів розрахункових засобів обліку, постачальник може надавати споживачу консультації та іншу допомогу щодо врегулювання спірних питань. Але в будь-якому випадку інформація постачальника послуг комерційного обліку (оператора системи) є пріоритетною для здійснення комерційних розрахунків за цим договором. Наявність заперечень з боку споживача або спорів щодо показів засобів обліку не є підставою для затримки та/або не повної сплати коштів, згідно виставлених постачальником рахунків (актів прийняття-передавання товарної продукції чи акт прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг).

Аналіз наведеного дає підставу для висновку про те, оператор системи розподілу адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, отримує від споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає весь обсяг електричної енергії, що спожита споживачем та надає дану інформацію (обсяг спожитої електричної енергії споживачем) постачальнику електроенергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії споживачу, на підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії споживачем, постачальник електричної енергії, виходячи з умов договорів до яких приєднався споживач, розраховує її вартість та виставляє споживачу рахунки на оплату.

Отже, у даному випадку інформація постачальника послуг комерційного обліку (оператора системи) є пріоритетною для здійснення комерційних розрахунків.

Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану.

Пунктом 9 наведеного Положення визначено, що обсяги споживання електричної енергії визначаються з урахуванням таких особливостей:

1) обсяги споживання електричної енергії на об`єктах споживачів визначаються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 20.03.2020 №716) (далі - Кодекс комерційного обліку електричної енергії), крім об`єктів споживачів, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях;

2) обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються: з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення); приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам; приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача; у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу. Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи;

3) оператор системи з урахуванням підстав, зазначених в абзацах третьому та четвертому підпункту 2 цього пункту, має перерахувати обсяги електричної енергії на підставі заяви споживача із дати підтвердженого виникнення підстав.

Так, з метою підтвердження фактичного обсягу споживання за лютий 2022 року по точках комерційного обліку споживача, Державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет», позивачем долучено лист АТ ДТЕК Донецькі електричні мережі 67/4885-вих від 07.04.2023 разом з інформацією щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів, які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу за лютий 2022 року, в якій зазначено, що споживачем спожито електричну енергію в обсязі 2056кВт*год, з яких: 2054кВт*год - кількість спожитої електричної енергії за приладом обліку та 2 кВт*год - втрати в ЛЕП.

Таким чином, беручи до уваги особливості визначення обсягів споживання, передбачених положенням та умови договору, кількість спожитої електричної енергії в обсязі 2054кВТ*год є підтвердженою даними оператора розподілу, інформація якого є пріоритетною для здійснення розрахунків за договором, що свідчить про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості перед постачальником у сумі 3450,72грн.

19.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким були внесені зміни до ГПК України, зокрема змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову «Вірогідність доказів», викладено її у новій редакції та фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, дає змогу дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були, аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що поряд з наданими позивачем доказами поставки відповідачеві електричної енергії, відповідачем належними, допустимими та вірогідними доказами зазначений факт не було спростовано.

Відповідно до приписів частин першої та третьої ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14.

Так, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення не було надано оцінку доводам щодо неможливості здійснення відповідачем своєчасної оплати за спожиту електричну енергії, оскільки, як зазначає відповідач, з метою мінімізації ризиків та втрат, оперативного та ефективного прийняття управлінських рішень на початку бойових дій на території України обласними військовими адміністраціями було заблоковано забезпечення казначейського обслуговування, що підтверджується інформацією Департаменту фінансів Донецької обласної державної адміністрації від 25.04.2022 №05-22/17/342/0/30-22, який надано вже до суду апеляційної інстанції.

Крім того, апелянтом до матеріалів апеляційної скарги було надано лист Міністерства освіти і науки України від 25.01.2022 №1/1266-22, який, на думку скаржника, підтверджує факт запровадження дистанційного навчання та, як наслідок, невикористання електричної енергії у спірний період.

Водночас, судова колегія зауважує на тому, що відповідні докази, які виникли ще до постановлення оскаржуваного судового рішення, відповідачем не було подано до суду першої інстанції та не доведено суду апеляційної інстанції неможливість його надання в установлений процесуальним законом строк.

Щодо посилань апелянта про неможливість виконання зобов`язання через виникнення обставин непереборної сили, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Торгово-промислова палата України на підставі ст. 14 № Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022№ 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Отже, факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 внаслідок повномасштабного вторгнення росії є загальновідомим фактом та саме з цієї дати боржники можуть бути звільнені від відповідальності за порушення зобов`язань, у випадку неможливості виконання зобов`язання саме внаслідок дії обставин форс-мажору.

Згідно висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для звільнення всіх боржників від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив непереборної обставини на можливість виконання ним зобов`язання.

Натомість, матеріали справи не містять доказів в підтвердження наявності причино-наслідкового зв`язку неможливості виконання зобов`язань за договором із фактом військової агресії, а також повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин, у зв`язку з чим відповідачем не доведено ані наявність форс-мажорних в розумінні вимог спірного договору, ані неможливість виконання обов`язку з оплати поставки електроенергії.

З огляду на наведене та враховуючи те, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором та не сплатив спожиту електричну енергію, позивач правомірно вимагає стягнення виниклої суми заборгованості в розмірі 3450,72грн.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання незалежно від того, виникла така неможливість з його вини чи випадково.

Вказане правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов`язання за рахунок іншої.

Перевіривши арифметичну правильність та підставність розрахунку 3% річних та інфляційних втрат позивача, а також беручи до уваги здійснений судом першої інстанції розрахунок, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість задоволення позовних вимог в цій частині у сумі 3% річних в розмірі 125,64грн та сумі інфляційних в розмірі 919,76грн.

Враховуючи вищенаведене у сукупності та зважаючи на доведеність матеріалами справи факту виникнення між сторонами правовідносин з поставки електричної енергії, виконання позивачем взятих на себе зобов`язань та невиконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з Державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» суми боргу за спожиту електроенергію в розмірі 3450,72грн, 3% річних в розмірі 125,64грн та інфляційних в розмірі 919,76грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.

З огляду на викладене та враховуючи, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення було дотримано норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а тому рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2023 у справі №905/1021/23 слід залишити без змін.

У відповідності до статті 129 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу Приазовський державний технічний університет (вх. №2265 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2023 у справі №905/1021/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2023 у справі №905/1021/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження до Верховного Суду встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 08.01.2024

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко